Постанова

Іменем України

06 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 186/628/16-ц

провадження № 61-16925св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року у складі судді Демиденка С. М. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , звернулися до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що їхній син, чоловік та батько малолітньої - ОСОБА_5 працював на посаді машиніста гірничих виїмкових машин 5-го розряду, підземного прохідника 5-го розряду з повним робочим днем в шахті в філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

14 вересня 2015 року при виконанні своїх трудових обов`язків внаслідок нещасного випадку на виробництві він загинув.

Відповідно до акта про розслідування причин нещасного випадку від 05 жовтня 2015 року встановлено, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», під час роботи ОСОБА_5 на даному підприємстві, порушено законодавство України про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи, визначені статтею 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Законом України «Про охорону праці».

Першотравенським відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позивачам виплачено страхове відшкодування.

Однак їм не відшкодована моральна шкода.

Позивачі втратили єдиного сина, дружина втратила чоловіка, батька своєї дитини, годувальника своєї сім`ї. З цієї причини вони були вимушені змінити свій звичайний уклад життя. На даний час позивачі і досі сумують за загиблим, їм не вистачає його присутності, порад, важко пояснити дітям та онукам, що їхнього батька (діда) вже немає і ніколи не буде. Почуття безпорадності та біль утрати приносять особливі страждання. Свою моральну шкоду позивачі оцінюють в 400 000 грн.

Ураховуючи викладене, позивачі просили суд стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на їх користь 400 000 грн по 100 000 грн кожному, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина, 70 000 грн.

Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина, 70 000 грн.

У іншій частині вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що обставини, викладені в позові, знайшли своє документальне підтвердження, встановлено факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розмір моральної шкоди відповідає тим стражданням і переживанням, які позивачі переживали протягом тривалого часу та які переносять на теперішній час.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 , то відповідачем добровільно виплачено їй в рахунок відшкодування моральної шкоди 78 283 грн 94 коп., що відповідає тим стражданням і переживанням, які вона та її малолітня дочка переживали протягом тривалого часу та які переносять на теперішній час.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_6 , задоволено, рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди на користь малолітньої ОСОБА_6 скасовано і позов в цій частині задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_6 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції постановив, що матеріалами справи не підтверджено отримання безпосередньо ОСОБА_3 добровільно виплачених відповідачем у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 78 283 грн 94 коп. також в інтересах малолітньої дитини. Право дитини на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві, визначено статтею 1168 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не може бути обмежено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 70 000 грн, 70 000 грн та 100 000 грн, в іншій частині судові рішення залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосували статтю 237-1 КЗпП України.

Позивачами у порушення вимог статей 76 77 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не доведено факт завдання їм моральної шкоди та її розмір.

Крім того, після настання смерті ОСОБА_5 відповідачем вирішено всі соціальні питання, зокрема відшкодовано позивачам витрати на поховання, дружина загиблого була працевлаштована на підприємство, батькам загиблого виплачені соціальні виплати, передбачені колективним договором підприємства, а також дружині загиблого відповідач добровільно перерахував матеріальну допомогу, допомогу від працівників підприємства та фінансову допомогу в рахунок відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода відшкодовувалась ОСОБА_3 , дружині загиблого, але ж ця виплата стосувалась сім`ї загиблого, тобто і для дитини також.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року і витребувано із Першотравенського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу № 186/628/16-ц.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.

Фактичні обставини справи

Відповідно до акта від 06 жовтня 2015 року № 6 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що 14 вересня 2015 року в філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», стався нещасний випадок, в результаті якого загинув машиніст гірничих виїмкових машин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Лікарським свідоцтвом про смерть від 15 вересня 2015 року № 576, виданим Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, підтверджується, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом, внаслідок травматичного шоку, перелому грудної клітки, нижньої частини спини, тазу і кінцівок, зачеплення, роздавлення, стискування, або защемлення в об`єкт або між об`єктами.

Свідоцтвом про смерть від 18 вересня 2015 року серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Першотравенського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, підтверджується факт смерті ОСОБА_5 у віці 31 рік, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із записом від 14 вересня 2015 року № 17 у трудовій книжці від 03 липня 2002 року серії НОМЕР_5 робота ОСОБА_5 припинена у зв`язку зі смертю, відповідно до розпорядження від 17 вересня 2015 року № 559-к.

Відповідно до свідоцтва про народження від 17 серпня 1984 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками загиблого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідоцтвом про шлюб від 04 вересня 2010 року серії НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_3 є вдовою загиблого ОСОБА_5 .

Згідно зі свідоцтвом про народження від 13 вересня 2011 року серії НОМЕР_4 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Першотравенського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою загиблого ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки від 30 травня 2016 року № 89, виданої ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», та заяв працівників про добровільну пожертву коштів № 419/7, 419/8, 419/6, 14, 12, 10, 9, 417/11, 9, 417 д.7, 417 д.8, 417 д.6, 417 д.9 та заяв б/н, працівниками підприємства були зібрані кошти, які перераховані ОСОБА_3 на рахунок в «Укрсоцбанк» у розмірі 90 420 грн (після утримання податків).

Рахунками та чеками підтверджується факт того, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснювало витрати на поховання ОСОБА_5 .

Довідкою від 30 травня 2016 року № 89, виданою філією «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання», підтверджується, що в результаті нещасного випадку, який відбувся 14 вересня 2015 року з машиністом гірничих виїмкових машин філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_1 , підприємство у вересні 2015 року виплатило батькам загиблого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по три середньомісячних заробітка загиблого - 26 178 грн 41 коп. (після утримання податків), та дружині загиблого ОСОБА_3 - 1 500 грн матеріальної допомоги.

Зазначені вище виплати, окрім добровільних пожертв працівників підприємства, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснило на виконання пункту 12.20 колективного договору та додатку № 11 до нього.

Відповідно до протоколу засідання наглядової ради ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 29 січня 2016 року дружині загиблого - ОСОБА_3 підприємством у добровільному порядку виплачено в рахунок відшкодування моральної шкоди 78 283 грн 94 коп.

Згідно довідки ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 30 травня 2016 року № 293 ОСОБА_3 працевлаштована на підприємство, на якому працював загиблий ОСОБА_5 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України, якщо моральна шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода, відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю (частина друга статті 1168 ЦК України)

Суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачам моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивачі оцінюють заподіяну їм шкоду та з чого вони при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень статті 1167 ЦК України, шкода відшкодовується роботодавцем, тобто відповідачем у справі.

Оцінивши в сукупності всі докази у цій справі, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали доведеними факт спричинення відповідачем позивачам моральної шкоди у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , провину відповідача в її спричиненні та причинно - наслідковий зв`язок між смертю ОСОБА_5 та моральною шкодою, завданою позивачам.

Матеріали цієї справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 отримала від відповідача кошти у рахунок відшкодування моральної шкоди в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_6 .

Право дитини на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві, визначено статтею 1168 ЦК Українита не може бути обмежено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином дослідив та дав оцінку поданим сторонами доказам, врахував всі обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про часткове скасування рішення суду першої інстанції і стягнення на користь малолітньої ОСОБА_6 моральної шкоди.

При вирішенні питання щодо розміру відшкодування спричиненої моральної шкоди судами попередніх інстанцій враховано обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачам моральних страждань, характер та об`єм душевних, психічних страждань в зв`язку зі смертю близької людини, вину відповідача в завданні шкоди.

Доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а фактично зводяться до переоцінки доказів, що на стадії перегляду справи у касаційному порядку нормами чинного ЦПК України не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець