ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

м. Київ

справа №187/820/18

адміністративне провадження № К/9901/19315/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області (далі - Єлизаветівська сільрада) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Коршуна А.О. (головуючий), суддів: Панченка О.М., Чередниченка В.Є. у справі за позовом Єлизаветівської сільради до Петриківської районної Державної адміністрації Петриківського району про скасування розпорядження,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Єлизаветівська сільрада звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила:

- скасувати розпорядження Петріківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №2-р-05 від 9 січня 2005 року «Про надання земель в оренду».

2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 17 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовив.

3. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 22 травня 2019 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов залишив без розгляду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, про залишення позову без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що позивачем пропущений встановлений статтею 122 КАС України строк на звернення до суду за захистом порушеного права.

4. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи, що мають значення для вирішення справи:

4.1 9 січня 2005 року головою Петриківської районної державної адміністрації підписано розпорядження №2-р-05 «Про надання земель в оренду», відповідно до тексту якого громадянину ОСОБА_1 в оренду, строком на 49 років до 29 грудня 2053 року, надано земельну ділянку загальною площею 3,7 га та пасовищ для сінокосіння і випасання худоби із земель державного земельного запасу, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради. Після встановлення меж земельної ділянки в натурі укласти з громадянином ОСОБА_1 договір оренди на земельну ділянку з визначенням умов землекористування.

4.2 Встановлено орендну плату за використання землі в розмірі 30 гривень за 1 га на рік. Громадянину ОСОБА_1 приступити до використання земельної ділянки без укладеного договору оренди земельної ділянки і його реєстрації в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі забороняється. Відповідальність за збереження межових знаків покласти на землекористувача. Координацію роботи з виконання даного розпорядження покладено на відділ земельних ресурсів /Морозов/, контроль - на першого заступника голови райдержадміністрації Охотника А.Г .

4.3 У матеріалах справи є відомості, що 19 червня 2018 року сільським головою ОСОБА_3 на адресу Голови Петриківської районної державної адміністрації Столбченко А.А. направлено запит від 19 червня 2018 року №257 (вх.№1534/0/341-18 від 20 червня 2018 року) з проханням надати копію розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 9 січня 2005 року №2-р-05 щодо передачі громадянину ОСОБА_1 в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 3,7 га пасовищ; надати вичерпну інформацію чи був 9 січня 2005 року робочим днем; які посадові особи були викликані на роботу цього дня, з якою метою і на підставі яких розпорядчих документів.

4.4 Головою Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області направлено на адресу Голови Єлизаветівської сільської ради ОСОБА_3 відповідь за запит (вих.№01-22-1250/0/342-18 від 20 червня 2018 року), у якій зазначено, що останньому надається копія розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 9 січня 2005 року №2-р-05 «Про надання земель в оренду».

Цим розпорядженням громадянину ОСОБА_1 передана в оренду земельна ділянка загальною площею 3,7 га пасовищ строком на 49 років, яка знаходиться на території Єлизаветівської сільської ради. Інформація щодо інших питань зазначених в цьому запиті райдержадміністрації відсутня.

4.5 Відповідно до частин першої, другої статті 8 Статуту Територіальної громади села Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області, затвердженого рішенням сільської ради №801-45/VI від 3 грудня 2013 року, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою села в межах прав, наданих їй Конституцією та законами України як безпосередньо, так і через сільську раду та її виконавчі органи. Систему місцевого самоврядування села складають: територіальна громада села; сільська рада; сільський голова; виконавчий комітет сільської ради; органи самоорганізації населення.

4.6 Відповідно до виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ №263256, керівником Єлизаветівської сільської ради є ОСОБА_3

4.7 Уважаючи розпорядження Голови Петріківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №2-р-05 від 9 січня 2005 року «Про надання земель в оренду» протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:

5. Єлизаветівська сільрада, подала касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року. Просить постанову апеляційного суду скасувати, а направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржене судове рішення залишити без змін. Мотивами заперечень вказує відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, правильне застосування норм матеріального права та відсутність порушення норм процесуального права, що можуть мати наслідком скасування судового рішення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції суд касаційної інстанції здійснює у межах висновків про задоволення позовних вимог.

8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Касаційний розгляд справи судом здійснюється за правилами, встановленими КАС України у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року.

9. Згідно з положеннями статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

10. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

11. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

12. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

13. Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу (пункт 8 частини першої статті 240 КАС України)

14. Згідно частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

15. Зважаючи на викладене, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

16. Закон пов`язує можливість розгляду позову, поданого з порушенням строку, із встановленням поважності причин його пропуску. Водночас колегія суддів зауважує, що закон не передбачає переліку обставин, які можуть вважатися поважними причинами пропуску строку. Оцінка конкретних обставин у взаємозв`язку із поведінкою позивача є індивідуальною у кожній справі, однак, насамперед, надаючи відповідну оцінку, суди враховують поведінку позивача. При цьому колегія суддів зазначає, що оцінка поважності/неповажності конкретних обставин як причин пропуску строку звернення до суду здійснюється саме судом першої інстанції. Саме цей суд, дослідивши усі обставини справи в сукупності, повинен дати їм оцінку, застосувати відповідну норму процесуального закону та дійти висновку про поновлення строку чи залишення позовної заяви без розгляду.

17. Відповідно до положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права переоцінювати ці обставини, а може лише перевірити правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм процесуального права.

18. Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

19. Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

20. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

21. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, 22 червня 2018 року, вперше звернувся до суду з позовом про оскарження розпорядження Петріківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №2-р-05 від 9 січня 2005 року «Про надання земель в оренду».

23. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем під час звернення до суду з цим позовом не було ініційовано питання поновлення пропущеного строку на звернення до суду, також позивач не зазначав, коли саме він дізнався про існування цього розпорядження та не надав належних доказів цих обставин.

24. Також під час розгляду справи судом позивачем у справі не було зазначено та доведено чим саме та які саме права Єлізаветівської сільської ради порушено розпорядженням Петриківської РДА №2-р-05 від 9 січня 2005 року, і на захист яких саме порушених прав позивача спрямоване його звернення до суду з цим адміністративним позовом.

25. Колегія суддів зазначає, що як встановлено судами попередніх інстанцій, земельна ділянка, яка надана в оренду спірним розпорядженням, розташована на території Єлизаветівської сільради, тому сільська рада повинна та зобов`язана бути обізнана про землі, що перебувають у її віданні.

Крім того, пунктом 8 договору оренди землі від 11 січня 2005 року вказано, що орендна плата сплачується на рахунок Єлизаветівської сільради, тому будь-які зміни в спірних відносинах не могли буди невідомі позивачу.

26. За таких обставин Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що цей позов подано до суду з пропуском встановленого статтею 122 КАС України строку на звернення до суду за захистом порушеного права, позивач після відкриття провадження у справі не заявляв про поновлення пропущеного строку та з відповідною заявою не звертався, поважні причини пропуску цього строку відсутні, що свідчить про відсутність підстав для поновлення цього строку, що у свою чергу є підставою для залишення такого адміністративного позову без розгляду.

27. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

29. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 327 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: О.П. Стародуб С.М. Чиркін