ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 189/1251/19 (2-а/189/180/19)
адміністративне провадження № К/9901/2874/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 189/1251/19 (2-а/189/180/19)
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Воскобой Романа Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: С. Ю. Чумак, С. В. Чабаненко, І. В. Юрко) від 22 листопада 2019 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1300097 від 06 липня 2019 року, винесену інспектором роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Воскобой Р. В. відносно позивача про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн., справу закрити.
2. Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області (головуючий суддя: О. В. Чорна) від 01 жовтня 2019 року позов задоволений.
Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1300097 від 06 липня 2019 року, винесену інспектором роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Воскобой Р. В. відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 132-1 КУпАП ОСОБА_1 від 06 липня 2019 року закрити.
3. Зазначене судове рішення ухвалено у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного провадження без участі відповідача (його представника). Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник рішення суду першої інстанції від 01 жовтня 2019 року надіслано судом 02 жовтня 2019 року, зареєстровано 03 жовтня 2019 року й оприлюднено в цьому реєстрі 04 жовтня 2019 року.
4. Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаного рішення датовано 03 жовтня 2019 року. Матеріали справи не містять доказів вручення вказаного рішення відповідачe.
5. На зазначене рішення суду першої інстанції 21 жовтня 2019 року відповідач оскаржив його в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги
6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказанні скаржником, внаслідок чого вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску, оскільки при перевірці апеляційної скарги встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. Копію ухвали разом із супровідним листом направлено на адресу скаржника вказану в апеляційній скарзі для листування.
8. На виконання вимог вищевказаної ухвали 14 листопада 2019 року відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
9. В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник стверджує, що повний текст судового рішення отриманий 09 жовтня 2019 року, розгляд справи проведено без участі сторін, тому ознайомитись зі змістом оскарженого рішення суду останній мав можливість лише після отримання ним копії такого рішення. Також посилається на постанову Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справах № 212/2354/18 та № 214/2338/18.
10. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
11. 24 січня 2019 року не погоджуюсь з вказаною ухвалою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
12. Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву.
13. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року справу закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що норми статті 286 КАС України є спеціальними відносно статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. При цьому вказано, що відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.
15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
16. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема скаржник зазначає, що повний текст судового рішення отриманий 09 жовтня 2019 року, розгляд справи проведено без участі сторін, скаржник реалізував своє право на апеляційне оскарження такого рішення шляхом подання апеляційної скарги на адресу суду першої інстанції засобами поштового зв`язку. Тож, беручи до уваги вимоги статті 286 КАС України щодо строків апеляційного оскарження, а також той факт, що пропущення встановленого строку на подання апеляційної скарги відбулось з підстав, незалежних від волевиявлення чи дій відповідача, право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції реалізовано у встановлений законом строк шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії рішення суду (строк, встановлений статтею 286 КАС України), скаржник вважає, що процесуальний строк на подання цієї апеляційної скарги пропущений з поважних причин та на підставі статті 295 КАС України має право на поновлення пропущеного процесуального строку.
17. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
19. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
20. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
21. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.
22. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
23. Разом із тим, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина 2 статті 44 КАС України).
24. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
25. Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
26. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
27. Разом із тим, строк на апеляційне оскарження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, до яких відноситься даний спір, визначений статтею 286 КАС України.
28. Так, згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
29. За правилами, встановленими статтею 271 КАС України у справах, визначених, статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
30. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
31. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
32. Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
33. Як уже зазначено, у цій справі відповідач 21 жовтня 2019 року подав апеляційну скаргу на рішення суду від 01 жовтня 2019 року, проголошеного без його участі (його представника), у справі з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаного рішення датовано 03 жовтня 2019 року, копію рішення відповідач отримав 09 жовтня 2019 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції відповідача за вх. № 14564с проставленою на супровідному листі від 03 жовтня 2019 року до копії судового рішення суду першої інстанції наданим відповідачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою та з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
34. Третій апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що скаржник пропустив установлений статтею 286 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
35. Дійсно, cтаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
36. Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
37. Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії також підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому процесуальним законом, з урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
38. Окрім того, Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
39. До того ж, аналогічний підхід слід застосовувати до спорів, що передбачені статтями 287-289 КАС України, які визначають тотожні з установленими частиною четвертою статті 286 КАС України строки на апеляційне оскарження та порядок їх обчислення, і так само не містять обмежень щодо повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.
40. Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України із метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.
41. Аналогічний висновок щодо застосування означеної норми процесуального права неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 212/2354/18 (2-а/212/93/18), від 19 червня 2019 року у справі № 175/4952/18 (2-а/175/69/18), від 25 червня 2019 року у справі № 211/94/18 (2-а/211/25/19).
42. Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
43. У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
44. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
45. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копій судового рішення, встановити дату направлення копії оскарженого рішення скаржнику та надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги після дати отримання скаржником копії судового рішення.
46. Отже, Верховний Суд указує на передчасність висновків апеляційного суду про неповажність причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження.
47. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
48. Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
49. Згідно частини четвертої статті 353 КАС України встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
50. Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
51. Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
VІІ. Судові витрати
52. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 189/1251/19 (2-а/189/180/19) скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов