Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 189/1518/17

провадження № 61-4172св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікаціїї «Дніпропетровськгаз»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року у складі судді: Пустовар О. С., та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Свистунової О. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікаціїї «Дніпропетровськгаз» (далі - ПАТ «Дніпропетровськгаз») про визнання неправомірними рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по розгляду актів про порушення кодексу газорозподільчих систем та визнання неправомірними дії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по відключенню від газопостачання домоволодіння та зобов`язання його підключити.

Позовна заява обґрунтована тим, що 21 вересня 2017 року за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , співробітниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» було проведено перевірку газового обладнання щодо газифікації його домоволодіння, під час якої виявлено ніби-то порушення (відсутність) пломб на газовому лічильнику, витік газу, а також відключено домоволодіння від газопостачання, знято лічильник для перевірки, про що складено акти, які позивач підписав. Про перевірку та відключення ПАТ «Дніпропетровськгаз» не повідомляло.

ОСОБА_1 зазначав, що акт про «наявність прихованого несанкціонованого газопроводу» він не підписував та при ньому його не складали. 27 вересня 2017 року відбулося засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем, на якому була присутня донька позивача. Голова комісії ОСОБА_2 повідомив дочку, що розглядається акт про виявлений 21 вересня 2017 року при перевірці додатковий кран, врізаний в систему газопостачання та пояснив, що позивачу поштовим повідомленням прийде розрахунок для сплати збитків, які були завдані ним ПАТ «Дніпропетровськгаз».

Згодом позивач дізнався, що 21 вересня 2017 року в смт. Покровське за його участю представниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» було складено акт про порушення Кодексу газорозподільних систем № 255а, в описовій частині якого було зазначено, що встановлено наявність несанкціонованого газопроводу (врізана перемичка ПЛГ між трубами газопроводу). ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та депутат Покровської селищної ради VII скликання ОСОБА_7 21 вересня 2017 року, які підписали указаний акт, на території його домоволодіння присутніми не були і участі у складанні та підписанні даного акту не приймали. Фактично його склав і підписав лише майстер ПАТ «Дніпропетровськгаз» ОСОБА_6 . Позивач наголошує на тому, що він від підписання акту не відмовлявся та 21 вересня 2017 року депутата Покровської селищної ради ОСОБА_7 під час проведення перевірки газового обладнання на території його домоволодіння не було, а якби і був, то він не може бути визнаний незацікавленою особою, оскільки є працівником ПАТ «Дніпропетровськгаз». Протокол засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем від 27 вересня 2017 року, то він має суперечливі дані, оскільки незрозуміло чого із п`яти членів комісії, які вказані присутніми на засіданні, при голосуванні проголосувало чотири «за», «проти» - немає, «утримались» - немає. Позивач наполягає на тому, що несанкціонованого підключення до газової мережі поза лічильником не було та про його відсутність свідчить протокол огляду слідчим його домоволодіння 23 вересня 2017 року.

ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

визнати неправомірними рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем від 27 вересня 2017 року, зафіксоване в протоколі № 255а про проведення перерахунку з донарахуванням об`ємів природного газу на суму 117 530,05 грн та скасувати його;

визнати неправомірними дії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по відключенню від газопостачання домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1

зобов`язати ПАТ «Дніпропетровськгаз» підключити домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 до постачання газу за власні кошти та допустити негайне виконання рішення в частині підключення домоволодіння.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу надання та споживання природного газу. Позивачем не доведено незаконність дій представників ПАТ «Дніпропетровськгаз», щодо виявлення несанкціонованого газопроводу, складення акту про порушення, складення акту про відключення у домоволодінні позивача газоспоживчих приладів, складення протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, складення акту-розрахунку необлікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості, оскільки вони діяли згідно умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та норм Кодексу газорозподільних систем. 21 вересня 2017 року працівниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» було проведено перевірку дотримання вимог Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРС) за адресою споживача ОСОБА_1 та виявлено наявність несанкціонованого газопроводу (врізана перемичка ПЛГ між трубами газопроводу), що є підставою для припинення газопостачання та відшкодування завданих збитків. Перевірка проводилася представниками газового господарства, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , потім під`їхав ОСОБА_4 , у присутності власника домоволодіння ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що позивач відмовився від підпису акту, не скориставшись своїм правом зазначити в акті зауваження щодо дій працівників ПАТ «Дніпропетровськгаз», а також щодо змісту самого акту про порушення № 255а було запрошено ОСОБА_7 , який є депутатом Покровської селищної ради VII скликання, що підтверджує дійсність та законність указаного акту.

Апеляційний суд вважав безпідставними доводи апеляційної скарги позивача про те, що акт про виявленні порушення № 255а від 21 вересня 2017 року є неналежним та недопустимим доказом для розгляду комісією донарахувань за спожитий газ, оскільки позивачем не доведено незаконність дій працівників ПАТ «Дніпропетровськгаз» щодо виявлення несанкціонованого газопроводу, складення акту про порушення № 255а від 21 вересня 2017 року, складення акту на відключення у домоволодінні газових приладів, складення протоколу комісії з розгляду актів про порушення, складення акту-розрахунку необлікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості, оскільки вони діяли відповідно до вимог Кодексу ГРС.

Окрім цього, апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги щодо того, що він не вчиняв будь-яких дій по облаштуванню несанкціонованого газопроводу, оскільки Кодекс ГРМ містить лише одну підставу визнання акту про порушення недійсним, а саме у разі відмови споживача підписувати акт та відсутності підпису представника оператора газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ) та/або незаінтересованої особи. У даному випадку акт про порушення № 255а від 21 вересня 2017 року підписаний представниками Оператора ГРМ, з відміткою про відмову споживача від його підпису, що засвідчено незацікавленою особою ОСОБА_7 , який є депутатом Покровської селищної ради 7 скликання, що підтверджує його дійсність та законність.

Аргументи учасників справи

У лютому 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просив повністю скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. При цьому, посилався на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було обрано належний спосіб захисту, оскільки саме рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільчих систем від 27 вересня 2017 року зафіксоване у протоколі № 255а є таким, що призвело до вимог відповідача до позивача, тому має бути скасовано. Актами від 21 вересня 2017 року сам представник відповідача зафіксував те, що витрат природного газу, які б не обліковувалися лічильником газу, не було, що і є фіксацією відсутності несанкціонованого газопроводу. Протоколом огляду місця події від 23 вересня 2017 року, проведеного в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою позивача щодо незаконних дій представників Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз», жодного пристрою через наявність якого необліковувалася б витрата природного газу лічильником на території домоволодіння не виявлено. Ні позивач, ні його дружина не давали згоду на здійснення їх фото- та відеофіксації. Судами не прийнято до уваги акти від 21 вересня 2017 року, якими підтверджується, що під час перевірки домоволодіння не було виявлено та зафіксовано факт позаштатного режиму роботи газового лічильника, внаслідок споживання природного газу обліковується некоректно, а також не було встановлено та зафіксовано використання газу поза лічильником. Акт про порушення № 255а від 21 вересня 2017 року підписано особами, які не були присутніми під час проведення перевірки газового обладнання на території домоволодіння позивача, указаний акт не підписано ні позивачем, ні незаінтересованою особою, в журналі реєстрації актів записи внесені нелогічно, тому указаний акт не міг бути визнаним таким, що підтверджує існування несанкціонованого газопроводу на території домоволодіння позивача. З п`яти осіб, зазначених у протоколі № 255а від 27 вересня 2017 року проголосувало тільки чотири, протокол не міститься інформації про прийняття комісією будь-якого рішення, передбаченого чинним законодавством, а акт-розрахунок складалися на підставі акту від 21 вересня 2017 року, а не на підставі рішення комісії.

У квітні 2019 року ПАТ «Дніпропетровськгаз» подало відзив на касаційну скаргу, який підписано представником ОСОБА_11 , у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін. Відзив мотивований тим, що оскаржені рішення є законними та такими, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивачем ОСОБА_1 не доведено незаконність дій представників ПАТ «Дніпрмоетровськгаз» щодо виявлення несанкціонованого газопроводу, складення акту про порушення № 255а від 21 вересня 2017 року, складення акту на відключення у домоволодінні позивача газових приладів, складення протоколу комісії з розгляду актів про порушення, складення акту-розрахунку необлікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості, оскільки вони діяли відповідно до вимог Кодексу ГРС. Твердження ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв будь-яких дій по облаштуванню несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого не повинен нести відповідальність за виявлене порушення, є безпідставним. Слід зазначити, що Кодекс ГРС містить лише одну підставу визнання акту про порушення недійсним, а саме у разі відмови споживача підписувати акт та відсутності підпису представника оператора ГРМ та/або незаінтересованої особи. В даному випадку акт про порушення № 255а підписаний представниками оператора ГРМ, з відміткою про відмову споживача від його підпису, що засвідчено незацікавленою особою ОСОБА_7 , який є депутатом Покровської селищної пади 7 скликання, шо підтверджує його дійсність та законність. На підтвердження акту про порушення № 255а представником ПАТ «Дніпропетровська» надано для залучення до матеріалів справи фотознімки, на яких зафіксовані зазначені в акті порушення.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_1 здійснювалося газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання N 5282 від 16 червня 2017 року.

21 вересня 2017 року представниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» було здійснено перевірку газоспоживчих приладів в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 та встановлено факт порушення Кодексу ГРС, а саме: наявність несанкціонованого газопроводу (врізана перемичка ПЛГ між трубами газопроводу), про що був складений акт № 255а про порушення Кодексу ГРС.

Акт про порушення № 255а складено представниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» у кількості шести осіб, ОСОБА_1 відмовився від його підписання, не скориставшись своїм правом зазначити в акті зауваження щодо дій працівників ПАТ «Дніпропетровськгаз», а також щодо змісту самого акту.

На підтвердження акту про порушення № 255а від 21 вересня 2017 року представником ПАТ «Дніпропетровськгаз» надано для залучення до матеріалів справи фотознімки, на яких зафіксовані зазначені в акті порушення. Крім того, під час судового розгляду було досліджено надані представником відповідача відеофайли, у яких зафіксовано перебіг проведення перевірки домоволодіння позивача та виявлення порушення, яке було здійснено ОСОБА_1 , який допустив представників відповідача до перевірки.

21 вересня 2017 року у присутності ОСОБА_1 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено відключення газового обладнання шляхом опломбування крану вводу, про що було складено акти про відключення.

У зв`язку із встановленим порушенням на підставі Акту про порушення № 255а від 21 вересня 2017 року, за результатами його розгляду на засіданні комісії 27 вересня 2017 року ПАТ «Дніпропетровськгаз», було вирішено на підставі акту-розрахунку, вартість необлікованого за період з 21 вересня 2015 року по 31 серпня 2017 року складає 117 530,05 грн. Про необхідність оплатити вартість необлікованого природного газу ОСОБА_1 повідомлено шляхом направлення на його адресу вищезазначених документів рекомендованим листом, який останній отримав 05 жовтня 2017 року.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) вказано, що «предметом позову у справі № 522/12901/17-ц є скасування протоколу засідання комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» від 29 червня 2017 року № 67 щодо розгляду акта про порушенняПКЕЕ від 16 травня 2017 року № 036296 та визнання дій комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» щодо розгляду зазначеного акта неправомірними. При розгляді справи № 522/12901/17-ц Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу засідання комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але й узагалі не підлягають судовому розгляду. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Оскільки у справі № 910/17955/17 предметом позову є скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, а у справі № 522/12901/17-ц питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду, то підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), відсутні. Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача».

У частині другій статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Згідно пункту 4 частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

У матеріалах справи міститься договір про надання населенню послуг з газопостачання від 16 червня 2011 № 5282 (Т. 1, а. с. 9). Разом із тим у матеріалах справи наявні лише 1, 2, 3 та 8 сторінки договору. Із наявних сторінок договору неможливо з`ясувати порядок припинення постачання природного газу споживачу, у тому числі й порядок повідомлення про заплановане відключення.

У підпункті 1 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить наявність несанкціонованого газопроводу.

Відповідно до пункту 1 та 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Згідно пунктів 4, 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. Акт про порушення має бути розглянутий комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

У пункті 1 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРС передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством. У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).

Суди не встановили чи повідомляв Оператор ГРМ споживача про припинення газопостачання не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що у позовній заяві від 13 жовтня 2017 року ОСОБА_1 просив (Т. 1, а. с. 1-7):

визнати неправомірними дії представника Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» щодо складення акту про порушення № 255 від 21 вересня 2017 року та визнати незаконним акт про порушення № 255 від 21 вересня 2017 року, як складений з порушенням чинного законодавства та договору розподілу природного газу;

визнати неправомірними дії представника Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» щодо складення акту про порушення № 255а від 21 вересня 2017 року та визнати незаконним акт про порушення № 255а від 21 вересня 2017 року, як складений з порушенням чинного законодавства та договору розподілу природного газу;

зобов`язати ПАТ «Дніпропетровськгаз» підключити домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до постачання газу за власні кошти.

У доповненій та уточненій позовній заяві від 19 січня 2018 року ОСОБА_1 просив (Т. 1, а. с. 99-103):

визнати неправомірним рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільчих систем, зафіксоване в протоколі № 255а про проведення перерахунку з донарахуванням об`ємів природного газу на суму 117 530,05 грн та скасувати його;

зобов`язати ПАТ «Дніпропетровськгаз» підключити домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до постачання газу за власні кошти.

При цьому у доповненій та уточненій позовній заяві від 19 січня 2018 року ОСОБА_1 зазначав, що підтримує раніше подані позовні вимоги у повному обсязі.

У доповненій та уточненій позовній заяві від 01 лютого 2018 року ОСОБА_1 просив (Т. 1, а. с. 128-132):

визнати неправомірним рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільчих систем (протокол засідання комісії № 255а від 27 вересня 2017 року), згідно якого: «За результатами розгляду акту № 255-а від 21 вересня 2017 року стосовно виявлених порушенб споживання газу споживачем ОСОБА_1 , проведено розрахунок необлікованого (донарахованого) обєму природного газу і його вартість на суму 117 530,05 грн», та скасувати це рішення комісії;

визнати неправомірними дії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по відключенню від газопостачання домоволодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати його підключити домоволодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до постачання газу за кошти ПАТ «Дніпропетровськгаз».

При цьому у доповненій та уточненій позовній заяві від 01 лютого 2018 року ОСОБА_1 зазначав, що підтримує раніше подані позовні вимоги у повному обсязі.

Аналіз оскаржених рішень свідчить, що суди не розглянули дві позовні вимоги ОСОБА_1 викладені у позовній заяві від 13 жовтня 2017 року, а саме: 1) визнати неправомірними дії представника Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» щодо складення акту про порушення № 255 від 21 вересня 2017 року та визнати незаконним акт про порушення № 255 від 21 вересня 2017 року, як складений з порушенням чинного законодавства та договору розподілу природного газу; 2) визнати неправомірними дії представника Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» щодо складення акту про порушення № 255а від 21 вересня 2017 року та визнати незаконним акт про порушення № 255а від 21 вересня 2017 року, як складений з порушенням чинного законодавства та договору розподілу природного газу.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржені рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року скасувати.

Передати справу № 189/1518/17 на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року та постанова Дніпропетровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук