Постанова

Іменем України

07 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 189/457/18

провадження № 61-20509св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Комунальне підприємство «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради, Дочірнє підприємство «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2019 року у складі судді Чорної О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Демченко Е. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради, Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

16 квітня 2019 року в судовому засіданні Покровського районного суду Дніпропетровської області відповідач, Дочірнє підприємство «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради пред`явив зустрічний позов, яким просив стягнути безпідставно набуті кошти з ОСОБА_1 у розмірі 307 202,00 грн.

Позивач та його представник заперечували проти спільного розгляду первісного позову разом із зустрічним позовом, посилаючись на пропущений строк для його подачі та те, що позовні вимоги за двома позовами не є однорідними.

Представники відповідачів підтримали клопотання, аргументуючи свою позицію тим, що зустрічний позов витікає з винних дій ОСОБА_1 на посаді директора, і що він як посадова особа несе матеріальну відповідальність і своїми діями завдав шкоду підприємству.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року, відмовлено у прийнятті до спільного розгляду з цивільною справою № 189/457/18 позовної заяви Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів. Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернуто відповідачу.

Ухвалу суду першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що зустрічний позов поданий з порушенням строків передбачених статтею 193 ЦПК України, окрім того первісний та зустрічний позов не взаємопов`язані та виникають з різних видів правовідносин..

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року в указаній справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради».

У грудні 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення з порушенням норм процесуального права, оскільки положеннями ЦПК України не передбачено такої дії суду як відмова у прийнятті позовної заяви.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 ЦПК України, ухвалою суду повертається заявнику.

Зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що викладені вимоги виникли з одних і тих самих трудових відносин, які є предметом розгляду первісного позову, з тим самим складом учасників.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 06 квітня 2018 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради», Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т. 1, а. с. 47).

Вище зазначена ухвала оскаржена, а постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2018 року залишена без змін (т. 1, а. с. 202).

26 вересня 2018 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області задоволено заяву про самовідвід судді Пустовар О. С. (т. 2, а. с. 7-8).

01 жовтня 2018 року ухвалою судді Покровського районного суду Дніпропетровської області прийнято до свого провадження цивільну справу № 189/457/18 та призначено до розгляду. Крім того, надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву/зустрічного позову (т. 2, а. с. 10).

04 жовтня 2018 року ДП «Покровкатеплоенерго» отримало копію вище зазначеною ухвали (т. 2, а. с. 18).

19 жовтня 2018 року Дочірнє підприємство «Покровкатеплоенерго» подало відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом судового засідання від 14 лютого 2019 року представник Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» - Познянський В. А. заявив клопотання про прийняття зустрічного позову (т. 2, а. с. 105).

З моменту постановлення ухвали від 01 жовтня 2018 року про прийняття справи до провадження та подачі зустрічного позову минуло майже чотири місяці.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову.

Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01 жовтня 2018 року ухвалою судді Покровського районного суду Дніпропетровської області прийнято до свого провадження цивільну справу № 189/457/18 та призначено її до розгляду. Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву/зустрічного позову (т. 2, а. с. 10).

Згідно з протоколом судового засідання від 14 лютого 2019 року представник Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» - Познянський В. А. заявив клопотання про прийняття зустрічного позову (т. 2, а. с. 105), тобто з моменту постановлення ухвали від 01 жовтня 2018 року про прийняття справи до провадження та подачі зустрічного позову минуло майже чотири місяці.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про застосування частини третьої статті 194 ЦПК України, згідно з якими зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Разом з тим, суд першої інстанції взяв до уваги, що суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, якщо вони прямо взаємопов`язані між собою і спільний їх розгляд є доцільним.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12 листопада 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відмову від частини позовних вимог, з якої вбачається, що останній підтримує позовні вимоги лише в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської міської ради на його користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 41 532,85 грн, тому позовні вимоги ОСОБА_1 та Дочірнього підприємства «Покровакатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради за своїм змістом не є такими, що взаємопов`язані між собою, та виникли з різних правовідносин. Об`єднання даних вимог в одному провадженні ускладнюватиме розгляд справи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що зустрічний позов Дочірнього підприємства «Покровакатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради поданий з порушенням вимог чинного процесуального законодавства, строк подачі зустрічного позову сплинув, тому судами обґрунтовано повернуто зустрічну позовну заяву. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє позивача за зустрічним позовом подати позов на загальних підставах.

Згідно із статтею 400 ЦПК України установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином дослідили й оцінили подані заявником докази, правильно застосував норми процесуального права, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та власного тлумачення норм права та незгоди заявника із ухваленими у справі судовими рішеннями.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 409 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» залишити без задоволення.

Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв