Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 194/629/17-ц
провадження № 61-37792св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
третя особа (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюта Ж. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дружини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась дочка ОСОБА_4 , батьком якої є відповідач. ОСОБА_5 своє батьківство щодо дитини не визнавав, жодної матеріальної допомоги на утримання дитини він не надавав. Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 01 червня 2017 року ОСОБА_2 визнано батьком малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнуто з нього аліменти на утримання малолітньої дочки у розмірі 1/6 частини усіх видів доходу заробітку до досягнення ОСОБА_7 повноліття.
Посилалась на те, що вона не працювала, оскільки доглядала дитину до досягнення останньою трьох років, а відповідач працював, мав постійних дохід та міг надавати їй матеріальну допомогу, про те цього не робив, а тому вважала, що існують правові підстави для стягнення з нього на її користь аліментів до досягнення дитиною трирічного віку.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з дня звернення з цим позовом до суду та до досягнення їхньою дитиною трирічного віку, а також допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей та жінки, з якою проживає дитина, з батька дитини, з яким жінка не перебуває у шлюбі.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менші ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 червня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття.
Разом з тим, з нього також стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Посилаючись на те, що він погоджувався сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/10 частини всіх його видів доходів та у зв`язку зі зміною його матеріального становища, просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття, а також зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_1 на утримання дочки
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області
від 29 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано стягувати щомісяця з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання по догляду за дитиною ОСОБА_11 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 17 липня 2017 року та до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Допущено негайне виконання рішення суду у межах сум платежів за один місяць.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів на утримання дружини підлягають частковому задоволенню, оскільки вона має право на матеріальне забезпечення до досягнення дитиною, яка перебуває на її утриманні, трьох років.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення його здоров`я або наявності інших істотних обставин, які унеможливлюють сплату ним аліментів у розмірах, визначених рішеннями суду. Розмір відрахувань із нарахованого грошового забезпечення позивача становить 62,5 %, що не перевищує 70 % та відповідає вимогам частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області
від 29 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей та жінки, з якою проживає дитина, з батька дитини, з яким жінка не перебуває у шлюбі скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_10 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менш 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду і до повноліття дитини.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менш 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду і до повноліття дитини.
У іншій частині рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року залишено без змін.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області у справі за позовом ОСОБА_3 до
ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, приєднано до цивільної справи.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, у частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини приєднано до цивільної справи.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було надано належної оцінки поданим ОСОБА_2 доказам щодо наявності підстав для зміни розміру стягуваних з нього аліментів, та у зв`язку із чим у цій частині суд дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні його позову.
Також, суд апеляційної інстанції виходив із рівності прав дітей щодо отримання матеріального забезпечення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 01 жовтня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано із Тернівського міського суду Дніпропетровської області зазначену цивільну справу.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дружини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей та жінки, з якою проживає дитина, з батька дитини, з яким жінка не перебуває у шлюбі призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 доведено зміну його матеріального стану, що унеможливлює сплату ним аліментів у розмірі, визначеному рішенням суду.
ОСОБА_1 вважала, що наявність у ОСОБА_2 боргів перед третіми особами за позикою не звільняє його від обов`язку утримувати неповнолітніх дітей, а народження у нього ще одної дитини не є беззаперечною підставою для зменшення розміру аліментів, виходячи з того, що його матеріальне становище суттєво не змінилося. Розмір стягнутих аліментів не є завищеним і таким, що негативно впливає на нього та малолітню дитину, і які він не взмозі сплачувати, враховуючи свій обов`язок утримувати неповнолітніх дітей.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня
2017 року у справі № 194/700/16-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 15 червня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття
(а. с. 40-42).
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області
від 03 листопада 2011 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь
ОСОБА_3 на утримання малолітньої ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини його доходів, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2011 року та до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років
з 02 травня 2016 року до 25 лютого 2019 року включно, про що свідчить копія витягу із розпорядження виданого відділом кадрів ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» від 25 квітня 2016 року № 730-к (а. с. 8).
Дохід ОСОБА_1 за період з квітня 2017 року по вересень 2017 року, за винятком аліментів, відсутній (а. с. 46).
ОСОБА_2 працює у публічному акціонерному товаристві «ДТЕК Павлоградвугілля». Загальна сума його доходу за період з 01 листопада
2016 року по 30 квітня 2017 року, за винятком утримань, становила
72 169,75 грн, що підтверджується довідкою про доходи від 24 травня
2017 року № 3752 (а. с. 30).
Дохід ОСОБА_2 за період з квітня 2017 року по вересень 2017 року, за винятком аліментів, сплачених у розмірі 1/4 частини від його заробітку на користь ОСОБА_3 , складав 75 902,73 грн, що підтверджується довідкою від 04 жовтня 2017 року (а. с. 66).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно до частини другої статті 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання у разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої-четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Статтею 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до статті 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (частина 1 статті 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України
від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до статті 183 та статті 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й інші норми щодо обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини
від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 89 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог статей 12 81 ЦПК України, встановивши, що ОСОБА_2 є батьком народженої від нього малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає зі своєю матір`ю, обґрунтовано вважав, що ОСОБА_2 має обов`язок не лише утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а й обов`язок щодо утримання матері дитини до досягнення останньою трьох років, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів на її утримання на підставі статті 84 СК України.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 щодо зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей та жінки, з якою проживає дитина, з батька дитини, з яким жінка не перебуває у шлюбі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із відсутності підстав для задоволення цього позову, оскільки розмір аліментів, які стягуються на двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2 і на матір малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перевищує встановлений законом загальний розмір відрахувань із заробітної плати позивача, встановлений статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження», а також ураховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження зміни майнового стану, погіршення здоров`я після винесення судових рішень про стягнення аліментів, які б стали підставою для зменшення розміру аліментів, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.
Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають обставинам справи і ґрунтуються на вимогах закону.
Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.
Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.
Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня
2018 року скасувати.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області
від 29 листопада 2017 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович