№ 199/6439/16-ц - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

01 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 199/6439/16-ц

провадження № 61-11399св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: ОСОБА_5 , Орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Гугель Світлана Юріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у складі колегії суддів Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб: ОСОБА_5 , Органу опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Гугель С. Ю., про визнання правочинів недійсними, витребування майна та вчинення інших дій.

Позовну заяву мотивували тим, що 18 липня 2014 року за спільні кошти вони придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , в якій провели ремонт.

Право власності на цю квартиру зареєструвала ОСОБА_1 .

Зазначили, що у вересні 2015 року щодо ОСОБА_2 та членів його сім`ї організована група вчинила насильницькі дії, спрямовані на умисне заволодіння майном потерпілих. За цим фактом ГУНП у Дніпропетровській області відкрило та розслідує кримінальне провадження № 12016040000000664, за ознаками частини другої статті 189 КК України.

Фізично утримуючи ОСОБА_2 проти його волі, вчиняючи проти нього психологічний тиск і фізичне насилля, ОСОБА_1 03 вересня 2015 року вимусили підписати довіреність на ім`я ОСОБА_3 , із правом відчуження квартири.

Послалися на те, що 08 вересня 2015 року ОСОБА_3 , діючи за цією довіреністю, від імені ОСОБА_1 продала спірну квартиру ОСОБА_4

ОСОБА_1 раніше не була знайома ні з ОСОБА_3 , ні з ОСОБА_4 .

Виходили з того, що за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу продаж вчинено за 129 841,00 грн.

Проте, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , допитані як свідки, повідомили, що продаж вчинено за 13 000,00 дол. США.

Послалися на те, що сама ОСОБА_1 , як продавець за договором, від будь-кого коштів за продану квартиру не отримала.

Виходили з того, що рішенням від 10 квітня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова визнав недійсним та скасував звіт про експертну оцінку квартири суб`єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ КАПІТАЛ» та оцінювача ОСОБА_6 .

Також рішенням від 05 серпня 2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська визнав неправомірними дії обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №174 «Спорт»» щодо видачі та оформлення довідки від 07 вересня 2015 року № 428 про місце проживання та реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , виданої головою обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 174 «Спорт»» ОСОБА_7 , та скасував довідку від 07 вересня 2015 року № 428.

Зазначили, що довіреність ОСОБА_1 видала за відсутності її волевиявлення ( через тиск на її чоловіка ОСОБА_2 ) і вона не мала наміру на продаж квартири, що свідчить про недійсність правочину.

З урахуванням уточнення позовних вимог, позивачі просили суд:

1. Визнати недійсною довіреність, видану від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 , посвідчену 03 вересня 2015 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гугель С. Ю.;

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 08 вересня 2015 року між ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гугель С. Ю.;

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

4. Витребувати у ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 28 червня 2022 року у позові відмовив.

Рішення суд першої інстанції мотивував недоведеністю застосування до ОСОБА_1 психологічного чи фізичного тиску з метою видання довіреності на ім`я ОСОБА_3 , або примушення проти її волі до укладення такої довіреності чи укладення самого договору купівлі-продажу.

Зазначив, що безпосередньо після видачі такої довіреності на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до правоохоронних органів не зверталася, довіреність не скасувала.

Послався на те, що лише 23 серпня 2016 року до ЄРДР внесено відомості за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 189 КК України, зокрема за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що починаючи з вересня 2015 року невідомі особи, погрожуючи фізичною розправою, вимагали у них гроші.

Вважав, що будь-які обставини, які встановлені досудовим розслідуванням, не є доказами до моменту їх аналізу судом та відображенні у процесуальному документі у формі вироку чи ухвали, які набрали законної сили.

Виходив з того, що надані адвокатом ОСОБА_9 ксерокопії матеріалів кримінального провадження є неналежними та недопустимими доказами.

Дійшов висновку, що наявність кримінального провадження за частиною другою статті 189 КК України, без ухвалення відповідного судового рішення, саме по собі не може бути доказом на підтвердження психологічного чи фізичного тиску на ОСОБА_2 , в силу статей 76-80 ЦПК України, як того вимагає стаття 231 ЦК України.

Зауважив, що справа містить копію розписки ОСОБА_1 про отримання від ОСОБА_3 13 000,00 дол. США за продаж спірної квартири.

Вважав, що належних та допустимих доказів на спростування складеною нею особисто розписки та отримання зазначених коштів позивачка суду не надала.

Виходив з того, що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру та витребування її у ОСОБА_8 є неправильним способом захисту, оскільки у випадку задоволення позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним має застосовуватися двостороння реституція, та сторони повертаються у первинний стан.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

На рішення місцевого суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 09 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2022 року визнав неподаною та повернув апелянтам.

Апеляційний суд виходив з того, що ухвала апеляційного суду від 02 серпня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для подання доказів про сплату судового збору та нову (з усуненими недоліками) апеляційну скаргу, з її копіями, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, направлена 16 серпня 2022 року адвокату Вербі А. П., який представляє інтереси ОСОБА_1 на електронну адресу, яка міститься в матеріалах справи.

Зазначив, що відповідно до довідки про електронну доставку електронного листа - документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» доставлено до електронної скриньки адвоката Верби А. П. 18 серпня 2022 року о 13:41 (т. 5, а. с.169).

Послався на те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що номер засобу зв`язку та електронна пошта - відсутні, а їх місцем проживання є Республіка Кіпр.

Виходив з того, що за відсутності асигнувань на оплату поштових марок з 20 квітня 2022 року припинено відправлення поштової кореспонденції.

Дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги ухвали апеляційного суду від 02 серпня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху у визначений строк не виконали, а тому відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України апеляційну скаргу вважав неподаною та повернув особі, яка її подала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 ,посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивувала тим, що ухвалу апеляційного суду від 02 серпня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху на адресу позивачів суд не направляв, вони її не отримали, в інший спосіб дізнатись про її постановлення вони можливості не мали, оскільки у зв`язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації в України вимушено змінили місце проживання і наразі проживають у Республіці Кіпр, а за межами України доступ користувачів до Єдиного державного реєстру судових рішень обмежено за ІР-адресами.

Зазначила, що суд апеляційної інстанції, будучи обізнаним, що позивачі проживають за кордоном не надіслав копії ухвали від 02 серпня 2022 року, не направив судові доручення про вручення їм документів за адресою фактичного проживання.

Вважає, що апеляційний суд порушив вимоги закону обмеживши позивачів у доступі до правосуддя.

Послалася на висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 23 листопада 2022 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року відмовив, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другийчастини другої статті 389 ЦПК України.

У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд апеляційної інстанції встановив, що у вересні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб: ОСОБА_5 , Органу опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Гугель С. Ю., про визнання правочинів недійсними, витребування майна та вчинення інших дій.

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 28 червня 2022 року у задоволенні позову відмовив.

На рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 02 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2022 року залишив без руху.

Надав строк для усунення недоліку, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснив, що у випадку не усунення у встановлений строк недоліків апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

16 серпня 2022 року копію цієї ухвали направив адвокату Вербі А. П., який згідно ордеру на надання правничої допомоги від 17 січня 2020 року № 1013681 представляє інтереси ОСОБА_1 , на електронну адресу, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до довідки про електронну доставку електронного листа - документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» доставлено до електронної скриньки 18 серпня 2022 року о 13:41 (т. 5, а. с. 169).

За відсутності асигнувань на оплату поштових марок з 20 квітня 2022 року апеляційний суд припинив відправлення поштової кореспонденції.

Станом на 09 листопада 2022 року недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Межі розгляду справи судом

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Повертаючи апеляційну скаргу позивачів, апеляційний суд виходив з того, що ухвала апеляційного суду від 02 серпня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для подання доказів про сплату судового збору та нової (з усуненими недоліками) апеляційної скарги з її копіями, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, направлена 16 серпня 2022 року адвокату Вербі А. П., який представляє інтереси ОСОБА_1 , на електронну адресу, яка міститься в матеріалах справи.

Зазначив, що відповідно до довідки про електронну доставку електронного листа - документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» доставлено до електронної скриньки 18 серпня 2022 року о 13:41 (т. 5 а. с.169).

Виходив з того, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що номер засобу зв`язку та електронна пошта у них відсутні, а їх місцем проживання є Республіка Кіпр.

Урахував, що за відсутністю асигнувань на оплату поштових марок з 20 квітня 2022 року апеляційний суд припинив відправлення поштової кореспонденції.

Дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги ухвали апеляційного суду від 02 серпня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху у визначений строк не виконали, а тому відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Верховний Суд не погодився з висновком суду апеляційної інстанції з наступних підстав.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення заяви у разі неусунення її недоліків у встановлений судом строк).

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідних положень» ЦПК України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя оприлюднила оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Таким чином, на час постановлення апеляційним судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху названі підсистеми (модулі) ЄСІТС вже розпочали функціонування.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 5.6 і 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС: офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.

Зміст зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя.

Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту.

Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з пунктами 42, 43 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

До Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства.

У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі.

У разі надсилання документів у справі особою в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду.

Із справи відомо, що 28 липня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_10 особисто подали до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2022 року (т. 5, а. с. 156).

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 16 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_10 залишив без руху та надав строк для усунення недоліку, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення цієї ухвали (т. 5, а. с. 166, 167).

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

З огляду на статтю 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Як вбачається із супровідного листа від 16 серпня 2022 року № 61122/22-ц/803/6015/22/199/6439/16-ц/23 Дніпровський апеляційний суд надіслав ОСОБА_9 (адвокату апелянтів) на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 копію ухвали Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року (т. 5, а. с. 168).

Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року доставлено до електронної скриньки verba@urist.dp.ua - 18 серпня 2022 року (т. 5, а. с. 169).

Проте, аналіз матеріалів справи свідчить, що заявою від 20 січня 2022 року адвокат Верба А. П. повідомив Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська про припинення повноважень на представництво ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 5, а. с. 116).

Звертаючись до Дніпровського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали документів, які підтверджують повноваження адвоката Верби А. П. на представництво їх інтересів у суді апеляційної інстанції.

Також апеляційний суд не звернув увагу на подану через систему Електронний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Справа не містить підтвердження направлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 копії ухвали Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху засобами поштового зв`язку на адреси указані ними у апеляційній скарзі або на їх офіційні електронні адреси зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі із 2019 року, та доставлення зазначеного процесуального документа до їх електронного кабінету.

Отже, доводи касаційної скарги є обґрунтованими, а висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги є передчасним.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами першою, третьою-четвертою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною шоста статті 411 ЦПК України передбачає, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук