ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.000511

адміністративне провадження № К/9901/27173/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 (суддя Качур Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 (колегія суддів: Онишкевич Т.В., Іщук Л.П., Хобор Р.Б.) у справі №1.380.2019.000511 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) щодо зменшення із 1 січня 2018 року йому загальної суми пенсійних виплат на розмір підвищення до пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсії, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 355);

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок загального розміру пенсійних виплат шляхом збільшення з 1 січня 2018 року загального розміру пенсійних виплат на суму підвищення до пенсії, передбаченого Постановою № 355, та здійснити при цьому виплату перерахованого загального розміру пенсійних виплат із врахуванням раніше проведених виплат і з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019, у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Касаційна скарга обґрунтована зокрема тим, що Постанова № 355 не обмежує певним часовим проміжком виплату підвищення до пенсії та не вказує на наявність певних обставин, при настанні яких виплата такого підвищення припиняється. Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про втрату чинності Постанови № 355, визнання її нечинною, зупинення її дії чи внесення змін до неї, тобто на дату проведення перерахунку пенсії станом на 01.01.2018 і по даний час вказана постанова є чинною. Втрата чинності постанови № 1294 із 01 березня 2018 року на підставі Постанови № 704 від 30.08.2017 не може слугувати підставою для припинення виплати позивачу підвищення до пенсії, встановленого Постановою № 355 із розмірів складових грошового забезпечення, визначених Постановою № 1294.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 відкрито касаційне провадження.

У зв`язку з відсутністю клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Головним управлінням МВС України у Львівській області (далі - ГУ МВС) ОСОБА_1 видано довідку № 91-15945 від 11 червня 2012 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 про грошове забезпечення за нормами, чинними станом на 01 січня 2008 року, за посадою для обчислення пенсії. Розмір грошового забезпечення відповідно до вказаної довідки складав 4522,59 грн (посадовий оклад - 1000 грн, підвищений посадовий оклад - 1000 грн, оклад за військовим званням - 130 грн, надбавка за вислугу років 452 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 791 грн, премія 63 % - 1759,59 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 100 грн, надбавка за оперативно-розшукову діяльність та інф.-аналіт. забезп. 32 % - 320 грн).

З 01 липня 2012 року позивачу виплачується підвищення до пенсії відповідно до Постанови № 1294 у розмірі 226,24 грн на підставі довідки ГУ МВС від 11 червня 2012 року, що підтверджується довідкою про перерахунок пенсії.

Станом на 01 липня 2012 року підвищення до пенсії за Постановою № 355 становило 11 % - 239,06 грн, на 1 січня 2013 року - 760,65 грн і обмежене максимальним розміром відповідно до Постанови № 1294. Підвищення у розмірі 760,65 грн позивач отримував впродовж 2013-2017 років.

30 серпня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою встановлено нові складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, а Постанова № 1294 втратила чинність.

У зв`язку із змінами складових грошового забезпечення відповідно до Постанови № 704 ГУ МВС видано позивачу довідку № 91-15945 від 21 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України, відповідно до якої розмір грошового забезпечення позивача зріс і складав 8045,66 грн (посадовий оклад 2950 грн, оклад за військовим званням 2200 грн, надбавка за вислугу років 2575 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 295 грн, премія 25,66 грн).

З 01 січня 2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі нового розміру грошового забезпечення відповідно до Постанови № 704 і припинено виплату підвищення до пенсії, встановленого Постановою № 355 на підставі грошового забезпечення відповідно до Постанови № 1294.

Позивач вважає таке припинення виплати протиправним і звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що підвищення пенсії, передбачене Постановою № 355, може застосовуватися лише із грошового забезпечення, встановленого на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294). Тому підстави для здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати загального розміру пенсійних виплат шляхом збільшення на розмір підвищення до пенсії із 01 січня 2018 року передбаченого Постановою № 355, з урахуванням раніше проведених виплат відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, які регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-ХІІ) та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, відповідно по положень статті 63 Закону №2262-ХІІ Кабінету Міністрів України делеговані повноваження щодо встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, що узгоджується з приписами статей 19 113 116 117 Конституції України.

Так, статус Кабінету Міністрів України визначений у статті 113 Конституції України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією.

Відповідно до статей 116 117 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Зазначені повноваження Кабінету Міністрів України деталізовані у частині першій статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та полягають у забезпеченні проведення державної соціальної політики шляхом вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян; забезпеченні підготовки проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпеченні розробки та виконання державних програм соціальної допомоги, зокрема, особам з інвалідністю, пенсіонерам та іншим непрацездатним і малозабезпеченим верствам населення.

Колегія суддів звертає увагу, що в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп від 25 січня 2012 року зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, текст якої офіційно оприлюднений 23 лютого 2018 року на Урядовому порталі.

Пунктом 1 Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Відповідно до Пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45) пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим пункту 5 Порядку №45, у редакції Постанови №103, встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Тобто, Постановою №103 встановлено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач на підставі довідки до № 91-15945 від 21 березня 2018 року, виданої ГУ МВС, здійснив перерахунок пенсії позивача.

Водночас, після проведеного перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №103 в складі пенсійної виплати відсутнє підвищення, встановлене відповідно до Постанови №355.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 7 листопада 2007 року №1294 (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності з 1 січня 2008 року, було установлено склад грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Притім, 23 квітня 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №355, пунктом першим якої постановлено установити з 01 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 01 січня 2013 року до 35 відсотків. Підвищення до пенсії у разі втрати годувальника встановлюється незалежно від дати її призначення, якщо такому годувальнику призначено пенсію відповідно до Закону до 01 липня 2012 року.

При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 12, ст. 301), та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 86, ст. 3148; 2010 р., № 9, ст. 454), за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01 квітня 2012 року (частина 1 Постанову №355).

За змістом пункту другого Постанови №355 постановлено Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній пенітенціарній службі, Державній податковій службі, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", станом на 01 квітня 2012 року.

Тобто, Постановою №355 встановлено відсоткове підвищення розміру пенсій та не змінено розміру одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій громадян, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, і не введено нових видів грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 12 червня 2019 року у справі №359/5937/17, від 14 листопада 2019 року у справі №1522/27685/12.

Отже, підвищення до пенсії на виконання Постанови №355 відбувалось шляхом відсоткового підвищення розміру пенсії і проводилось шляхом перерахунку пенсій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, призначених до дати набрання чинності цією постановою з метою приведення пенсійних виплат у відповідність до розміру грошового забезпечення військовослужбовців, згідно з положеннями Постанови №1294.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підвищення до пенсії, обчислене відповідно до складових грошового забезпечення, встановлених Постановою №1294, позивач отримував протягом 2013-2017 років.

Постанова №1294 втратила чинність з 01 березня 2018 року у зв`язку із набранням чинності Постановою №704, якою встановлено нові складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Таким чином, з 01 березня 2018 року - з дня набрання чинності Постановою №704 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Водночас, такий перерахунок пенсії здійснюється на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, зокрема, Постановою №103, якою постановлено перерахувати з 01 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, припинення виплати підвищення до пенсії, передбаченого Постановою №355 та обрахованого відповідно до Постанови №1294, відбулося одночасно з втратою чинності Постанови №1294 та нерозривно пов`язане з перерахунком (збільшенням) основного розміру пенсії позивача на підставі Постанови №704. Внаслідок цих взаємопов`язаних дій, основний розмір пенсії позивача зріс та становить 8676,46 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що підвищення до пенсії, передбачене Постановою №355, не може застосовуватись до грошового забезпечення, обчисленого на іншій підставі, ніж Постанова №1294, яка втратила чинність та вичерпала себе фактом застосування, отже відсутні підстави для проведення підвищення до пенсії відповідно до Постанови №355 в контексті перерахунку такої із застосуванням розмірів складових грошового забезпечення, визначених Постановою №704.

Водночас, колегія суддів враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 5 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45.

Відповідно до приписів статті 265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що дія акту починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

30 вересня 2010 року Конституційний Суд України ухвалив рішення №20-рп/2010 у справі щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-ІУ, яким визначено юридичні наслідки визнання нормативно- правового акту нечинним, часові межі чинності такого акту, а також і відповідні межі дії відновлених норм з початкової редакції Основного Закону.

Таким чином, за загальним правилом, моментом припинення календарної дії приписів закону в цих випадках є момент набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Тобто, відповідний акт визнається нечинним на майбутнє.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 були діючими і такими, що підлягали обов`язковому застосуванню. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19).

Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, системний аналіз наведених у даній постанові положень актів законодавства дає змогу стверджувати, що Верховна Рада України, шляхом прийняття Закону №1774-VIII, делегувала Кабінету Міністрів України повноваження визначати засади та порядок реалізації права на перерахунок призначених пенсій військовослужбовцям, що узгоджується з повноваженнями Кабінету Міністрів України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. У свою чергу, Кабінет Міністрів України, шляхом прийняття Постанови № 103, визначив порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям з 01 січня 2018 року, призначених відповідно до Закону №2262-XII.

Зазначені положення Закону №1774-VIII (які передбачають внесення змін до Закону №2262-ХІІ) набрали чинності з 01 січня 2017 року, рішенням Конституційного Суду України не визнавались такими, що суперечать Конституції України, тобто є конституційними.

Більше того, інші положення Постанови №103, крім пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45, у встановленому законом порядку не визнавались протиправними (нечинними). Тобто, на час виникнення спірних правовідносин Постанова № 103 була діючою і такою, що підлягала застосуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій в тому, що відповідачем проведено перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суддів враховує, що у Рішенні від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 (пункт 5) Конституційний Суд України вказав, що згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на соціальне забезпечення відповідно до структури та ресурсів держави. Тому види і розміри соціальних послуг та виплат встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей.

У Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (пункт 2.1) Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.

Конституційний Суд України в рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 визначив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян, зокрема, керуються принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, у тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України (пункт 4 мотивувальної частини). Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості (пункт 1 резолютивної частини).

Враховуючи те, що цей висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, прийнятий за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується правомірності дій пенсійного органу щодо припинення виплати підвищення до пенсії, передбаченого Постановою № 355 та обрахованого відповідно до Постанови №1294, яке відбулося одночасно з втратою чинності Постанови №1294 та пов`язане з перерахунком (збільшенням) основного розміру пенсії позивача на підставі Постанови №704, то висновок суду апеляційної інстанції про правомірність дій відповідача узгоджується з вимогами законодавства.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

С.Г. Стеценко