ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.002355
адміністративне провадження № К/990/12362/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 1.380.2019.002355
за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків ДПС про зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Кушнерика М.П.
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (компенсації за невикористані відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової допомоги при звільненні) по день постановлення судового рішення у справі № 813/1937/17 - 13.11.2017 в розмірі 303505,5 грн.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року позов задоволено частково: зобов`язано Офіс ДФС нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки при звільненні (компенсації за невикористані відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової допомоги при звільненні) по день фактичного розрахунку. В іншій частині позову відмовлено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року апеляційну скаргу Офісу ДФС задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року змінено шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини в такій редакції: «Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 02 березня 2016 року по 13 листопада 2017 року включно». У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
4. 26 березня 2021 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист № 1.380.2019.002355.
5. 22 грудня 2021 року за наслідками розгляду клопотання Офісу ДФС ухвалою Львівського окружного адміністративного суду замінено боржника у виконавчому листі з Офісу ДФС на його правонаступника Офіс великих платників Державної податкової служби України.
6. 23 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні з Офісу великих платників податків ДПС на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України.
7. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.
8. Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що суть спору та зобов`язання, яке виникає із рішення суду по цій справі, не стосуються публічно-владних функцій відповідача, і на момент вирішення судом питання про заміну боржника до реєстру не внесений запис про припинення Офісу великих платників податків ДПС, відповідно відсутні підстави для його заміни на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року; заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено: замінено боржника у виконавчому листі № 1.380.2019.002355, виданому Львівським окружним адміністративним судом 26 березня 2021 року з Офісу великих платників податків ДПС на його правонаступника Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, будинок, 3; код ЄДРПОУ 44082145).
10. Замінюючи відповідача правонаступником, суд апеляційної інстанції керувався положеннями статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України і виходив з приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" щодо ліквідації Офісу великих платників податків ДПС та створення на його базі нових управлінь, зокрема, Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
11. Також із посиланням на приписи Положення про Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, суд апеляційної інстанції указав, що зазначене управління розпочало виконання функцій і повноважень Офісу великих платників податків ДПС, який припиняється, що свідчить про те, що воно є правонаступником останнього у відповідних сферах діяльності.
12. Відповідно до наказу ДПС від 24 грудня 2020 року №755 з 01 січня 2021 року розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови № 893.
13. За таких обставин і міркувань суд апеляційної інстанції виснував, що з 01.01.2021 Офіс ДПС втратив повноваження державного органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, тому відповідно, не може здійснювати права та виконувати обов`язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов`язання, які на нього покладені, в тому числі й судовими рішеннями, оскільки таке повноваження передано для виконання завдань і функцій новоствореному контролюючому органу у зазначеній сфері, яким є Центральне міжрегіональне управління. Отже, з цього моменту відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, а тому факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Не погоджуючись із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні.
15. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суть спору та зобов`язання, яке виникає з рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, не стосується публічно-владних функцій і на момент вирішення судами питання про заміну боржника до Реєстру не був унесений запис про припинення Офісу великих платників податків ДФС, а отже, висновок суду апеляційної інстанції є незаконним та необґрунтованим.
16. У цьому зв`язку скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі №826/14904/18, від 13 травня 2021 року у справі №826/2850/17, від 03 червня 2021 року у справі №640/19105/19, від 26 травня 2022 року у справі №807/3591/14, від 06 жовтня 2022 року у справі №600/2258/21-а.
IV. Позиція інших учасників справи
17. Позивач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів ОСОБА_2, Білак М.В., Губської О.А. від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
19. Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстав посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
20. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2023 року зупинено дію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року.
21. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року №1270/0/78-23 (у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03 серпня 2023 року №770/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно з наказом Голови Верховного Суду від 03 серпня 2023 року №2457-к «Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду»), визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Кашпур О.В., судді Радишевська О.Р., Уханенко С.А.
22. Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2023 року дану справу прийнято до провадження.
23. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 вересня 2023 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні з 21 вересня 2023 року.
VІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
24. За змістом частин першої та другої статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII у редакції, чинній на час подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження) сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
25. Абзацом 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII обумовлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
26. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).
27. Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
28. За приписами пункту 8 Порядку внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.
29. Системний спосіб тлумачення указаних норм свідчить про те, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
30. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
31. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
32. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17) та від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).
33. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
34. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
35. При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
36. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
37. Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
38. У постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого: якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень; якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).
39. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що спір між сторонами цієї справи виник у відносинах публічної служби та стосувався виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
40. Задовольняючи заяву позивача, суд апеляційної інстанції керувався положеннями статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України і виходив з приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" щодо ліквідації Офісу великих платників податків ДПС та створення на його базі нових управлінь, зокрема Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
41. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.
42. 18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України".
43. Відповідно до пункту 1 цієї постанови утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
44. Також цією постановою (з урахуванням змін і доповнень, внесених постановою № 846 від 25 вересня 2019 року) визначено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
45. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (абзаци другий, четвертий пункту 2 постанови).
46. Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (абзац шостий пункту 2 постанови).
47. Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (абзац восьмий пункту 2 постанови).
48. 19 червня 2019 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", відповідно до пункту 1 якої утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема, Офіс великих платників податків ДПС.
49. Згідно з пунктом 2 указаної постанови, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби реорганізовано шляхом його приєднання до Офісу великих платників податків ДПС.
50. Також пунктом 3 зазначеної постанови (з урахуванням змін та доповнень, внесених постановою №846 від 25 вересня 2019 року) визначено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 3).
51. До цього ж, визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності (пункт 4).
52. Згідно із розпорядженням № 682-р від 21 серпня 2019 року (із змінами, внесеними згідно з постановою № 846 від 25 вересня 2019 року) Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
53. 30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", пунктом 1 якої вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, до переліку яких належить і Офіс великих платників податків ДПС.
54. Також пунктом 2 цієї постанови, серед іншого, встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
55. 30 вересня 2020 року ДПС видала наказ № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно з пунктом 1 якого утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком, до числа яких належить Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
56. Аналіз наведених актів Кабінету Міністрів України свідчить про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, тобто про перехід до нього функцій Офісу великих платників податків ДПС у відповідній сфері.
57. У такому випадку заміна Офісу великих платників ДПС, як боржника за вказаним рішенням, може мати місце виключно у випадку його фактичного вибуття внаслідок припинення.
58. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі №826/14904/18, від 13 травня 2021 року у справі №826/2850/17, від 03 червня 2021 року у справі №640/19105/19, від 26 травня 2022 року у справі №807/3591/14, від 06 жовтня 2022 року у справі №600/2258/21-а, від 09 червня 2023 року у справі №1.380.2019.005477, і підстав для відступу від такого висновку колегія суддів не вбачає.
59. Відповідно до частини першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
60. Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 30 вересня 2020 року здійснено державну реєстрацію відокремленого підрозділу юридичної особи - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145).
61. Згідно з Положенням про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом ДПС від 12 листопада 2020 року № 643, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.
62. Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 з 01 січня 2021 року розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року № 529 повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови № 893.
63. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що обов`язок боржника, що виник із рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики чи інших функцій, які були передані відокремленому підрозділу ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893.
64. Окрім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутній запис про припинення Офісу великих платників ДПС (код ЄДРПОУ 43141471), наразі вказана юридична особа перебуває у стані припинення.
65. Ураховуючи викладене колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що суть спору та зобов`язання, яке виникає з рішення суду по даній справі, не стосуються публічно-владних функцій відповідача, і на момент вирішення судом питання про заміну боржника до Реєстру не внесений запис про припинення Офісу великих платників Державної податкової служби, відповідно відсутні підстави для його заміни на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
66. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні неправильно застосовано норми матеріального права та не враховано існуючу правозастосовчу практику Верховного Суду, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, яке підлягає скасуванню.
67. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні.
68. Зважаючи на те, що судом першої інстанції ухвалене правильне рішення, помилково скасоване судом апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України уважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341 345 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі № 1.380.2019.002355 скасувати.
3. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 1.380.2019.002355 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О.Р.Радишевська
С.А.Уханенко