№ 200/11294/20-а - Судова практика України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року

м. Київ

справа № 200/11294/20-а

адміністративне провадження № К/9901/24306/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2021 (головуючий суддя: Куденков К.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 (головуючий суддя: Міронова Г.М., судді: Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г.) у справі № 200/11294/20-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії з 01.10.2019 по цей час;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити заборгованість по пенсії з 01.10.2019 по день прийняття судового рішення шляхом перерахування коштів на рахунок, відкритий в установі банку АТ «ПУМБ»;

визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування до загального стажу позивача періодів роботи: з 01.02.2003 по 01.12.2008, з 01.02.2014 по 31.03.2019 у ТОВ «ВЕНКО» і з 01.02.2009 по 30.11.2013 у ТОВ «Трейд Бейс» та неврахування заробітної плати при призначенні пенсії за періоди: з 01.02.2014 по квітень 2019 року на підставі довідки, наданої ТОВ «ВЕНКО» і скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Маріуполя № 247 від 24.09.2019;

зобов`язати відповідача зробити перерахунок пенсії по стажу з урахуванням до загального стажу періодів роботи: з 01.02.2003 по 01.12.2008 з 01.02.2014 по 31.03.2019 у ТОВ «ВЕНКО», з 01.02.2009 по 30.11.2013 у ТОВ «Трейд Бейс» та заробітній платі: з 01.02.2014 по квітень 2019 року на підставі довідки, наданої ТОВ «ВЕНКО», зробити нарахування та виплату пенсії з врахуванням спірного стажу та заробітній платі (з урахуванням виплачених сум) з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 13.06.2019.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 01.03.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 11.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій із інформації, зазначеній у протоколі призначення пенсії, установлено, що 13.06.2019 позивач звернувся до УПФУ із заявою про призначення пенсії та йому було призначено пенсію за віком.

З витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії вбачається, що до страхового стажу позивача зараховані періоди з 01.02.2003 по 31.12.2003 (РФ), з 01.01.2004 по 01.12.2008 (РФ), з 01.02.2009 по 30.11.2013 (Російська Федерація), з 01.02.2014 по 31.03.2019 (РФ). Загальний страховий стаж склав 40 років 1 місяць 18 днів.

У трудовій книжці позивача зроблені наступні записи:

з 01.02.2003 по 01.12.2008 позивач працював у ТОВ «Венко» (Товарищество с ограниченной ответственностью) (Російська Федерація) Західний адміністративний округ м. Москви;

з 01.02.2009 по 30.11.2013 позивач працював у ТОВ (Общество с ограниченной ответственностью) «Трэйд Бейс» (Trade Base) (РФ) м. Москва;

з 01.02.2014 по 31.03.2019 позивач працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Венко» (Російська Федерація).

Відповідачу надана довідка ТОВ «Трэйд Бейс» № 3184/Д-07-1 від 05.05.2019 про заробітну плату для нарахування пенсії за 2009 - 2013 роки. У цій довідці зазначено, що адреса ТОВ «Трэйд Бейс» є м. Москва, Б. Тишинський пров., 38. Водночас, ІНН або інший код підприємства відсутній.

Також позивач надав до пенсійного органу копію довідки ТОВ «Венко» без дати та без номеру щодо заробітної плати ОСОБА_1 для нарахування пенсії за 2014 - 2019 роки. У цій довідці зазначено, що адреса підприємства є м. Москва, вул. І. Франка, 12. Водночас ІНН або інший код підприємства не зазначений.

УПФУ листом № 15319/24-1/05 від 20.06.2019 звернулося до Пенсійного фонду РФ по м. Москві і Московській області щодо перевірки факту роботи і довідки про заробітну плату, яка видана ОСОБА_1 (щодо ТОВ «Венко» і ТОВ «Трэйд Бейс»).

Листом від 01.07.2019 № 06/28405 Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по м. Москві і Московської області відповідача повідомлено про те, що ТОВ «Венко» (ТОО «Венко) і ТОВ «Трэйд Бейс» (ООО «Трэйд Бейс») у Регіональній базі даних страхувальників по м. Москві і Московської області не зареєстровані.

Листом Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по м. Москві і Московської області від 08.09.2019 № 06/34137 відповідача повідомлено про те, що реєстраційні номера організацій у ПФР: 087-809-006179 (ТОВ «Венко» (ТОО «Венко)), 087-108-012688 (ТОВ «Трэйд Бейс» (ООО «Трэйд Бейс»)).

УПФУ було здійснено новий розрахунок стажу позивача, який склав 24 роки 3 місяці і 17 днів.

З витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, суди попередніх інстанцій установили, що до страхового стажу позивача не були зараховані спірні періоди з 01.02.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.12.2008, з 01.02.2009 по 30.11.2013 (Російська Федерація), з 01.02.2014 по 31.03.2019.

Враховуючи, що після отриманих даних від територіального відділу ПФ РФ по м.Москві і Московській області, стаж роботи позивача зменшився до 24 років 3 місяці і 17 днів, тобто становить менше 26 років, рішенням відповідача від 24.09.2019 № 247, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії та припинено виплату пенсії.

У межах розгляду цієї справи, суди також зазначили, що відповідач подав до суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 25.01.2021 № ЮЭ9965-21-27278829, яка свідчить, що «Общество с ограниченной ответственностью «Трэйд Бейс»» було зареєстроване у м. Москві (28.11.1995 стало на податковий облік), а 02.08.2008 було виключено з Реєстру (припинення діяльності юридичної особи) у зв`язку з фактичним припиненням своєї діяльності.

У виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 25.01.2021 № ЮЭ9965-21-27278407 зазначено, що Товарищество с ограниченной ответственностью «Венко» (яке було створено до 01.07.2002) було зареєстроване у м. Москві, а 16.08.2006 було виключено з Реєстру (припинення діяльності юридичної особи) у зв`язку з фактичним припиненням своєї діяльності.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наполягає, що він надав до пенсійного органу усі необхідні документи, які підтверджують періоди його роботи у ТОВ «ВЕНКО» та ТОВ «Трейд Бейс», а отже періоди з 01.02.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.12.2008, з 01.02.2009 по 30.11.2013 (Російська Федерація), з 01.02.2014 по 31.03.2019 мають бути зараховані до загального страхового стажу позивача. Вважає, що відповідач порушує його право на отримання належного пенсійного забезпечення.

Відповідач позов не визнав. Зазначає, що загальний страховий стаж позивача, без урахування спірних періодів, становить 24 роки 3 місяці 17 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Своєю чергою, спірні періоди не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, оскільки ТОВ «ВЕНКО» і ТОВ «Трейд Бейс» незареєстровані.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що записи в трудовій книжці позивача з № 21 (від 01.12.2008) по № 25 (від 31.03.2019) були заповнені юридичними особами, реєстрація яких на той час була припинена у зв`язку із фактичним припиненням своєї діяльності. Видані від імені указаних підприємство довідки для нарахування пенсії позивачу також були заповнені після припинення реєстрації цих підприємств.

З огляду на зазначені обставини, суди дійшли висновку, що пенсія позивачу була призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, у тому числі трудової книжки в частині роботи позивача на вказаних підприємствах. Відповідно відповідач мав передбачені пунктом 1 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV підстави для припинення виплати пенсії позивачу. Одночасно з цим, суди констатували, що позивач не має передбаченого частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV страхового стажу (26 років) для призначення пенсії.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відповідно до вимог Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Скаржник стверджує, що відповідно до норм національного законодавства, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Із посиланням на правові висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 06.03.2018 № 754/14989/15-а, скаржник наголосив, що відповідно до положень Закону №1058 підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Отже, за висновками скаржника, відповідальним за заповнення трудової книжки, в тому числі і внесення до неї записів про прийняття на роботу, про звільнення та інші, є підприємство - роботодавець. Тому, позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення та ведення трудової книжки, а отже не може бути обмежений в праві неврахування до трудового стажу періоду роботи на підприємстві внаслідок порушення відділом кадрів правил оформлення записів про періоди роботи в трудовій книжці.

Своєю чергою, трудова книжка позивача від 01.07.1987, яка надавалась відповідачу разом із заявою про призначення пенсії, в розділі «Відомості про роботу» містить відповідні записи про роботу позивача у спірні періоди у ТОВ «ВЕНКО» і ТОВ «Трейд Бейс», а отже відповідач безпідставно не врахував зазначені періоди роботи у загальний страховий страж позивача.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Наполягає, що 15.06.2019 позивачу призначено пенсію за віком. Стаж роботи, з урахуванням спірних періодів на день призначення пенсії становив 40 років, 01 місяць, 18 днів. До загального стажу роботи позивача зараховано також періоди: з 01.02.2003 по 01.12.2008 (ТОВ «ВЕНКО»), з 01.02.2009 по 30.11.2013 (ТОВ «ТРЄЙД БЕЙС») з 01.02.2014 по 31.03.2019 (ТОВ «ВЕНКО»). Водночас за результатами перевірки достовірності первинних документів, на підставі яких призначено пенсію, органом пенсійного фонду встановлено, що до трудової книжки позивача внесено безпідставний запис про роботу, так як в періоди роботи ОСОБА_1 на підприємствах ТОВ «ВЕНКО» (м. Москва) та ТОВ «ТРЄЙД БЕЙС» (м. Москва), останні не здійснювали господарську діяльність. Крім того, дані про розмір заробітної плати позивача у період його роботи у ТОВ «ВЕНКО, ТОВ «ТРЄЙД БЕЙС» не підтверджені первинними документами, відрахування внесків із заробітної плати не проводились.

Також відповідач наголосив на нерелевантності приведеної позивачем судової практики.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV унормовано, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до приписів статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058-IV.

Відповідно до положень цієї статті, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 Закону № 1058-IV передбачено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1), визначено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Також пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачу з 15.06.2019 призначено пенсію за віком. Стаж роботи, з урахуванням спірних періодів на день призначення пенсії становив 40 років, 01 місяць, 18 днів. До загального стажу роботи позивача були зараховані також періоди: з 01.02.2003 по 01.12.2008 (ТОВ «ВЕНКО»), з 01.02.2009 по 30.11.2013 (ТОВ «ТРЄЙД БЕЙС») з 01.02.2014 по 31.03.2019 (ТОВ «ВЕНКО»).

Водночас, після призначення пенсії, пенсійним органом було ініційовано перевірку достовірності внесених записів до трудової книжки щодо періодів роботи позивача у ТОВ «ВЕНКО» та ТОВ «ТРЄЙД БЕЙС», що зареєстровані на території РФ, а також відомостей, зазначених цими підприємствами у довідках про заробітну плату для нарахування ОСОБА_1 пенсії.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Приписами статті 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Положеннями статті 3 Угоди також визначено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Зміст наведених положень вказаних міжнародних договорів передбачає, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. Водночас, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 360/4129/20.

Отже, обчислення стажу позивача за періоди з 01.02.2003 по 01.12.2008, з 01.02.2009 по 30.11.2013, та з 01.02.2014 по 31.03.2019 необхідно здійснювати за законодавством РФ, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача.

Відповідно до статті 2 Федерального Закону Російської Федерації № 173-ФЗ від 17.12.2001 «Про трудові пенсії в Російській Федерації», який застосовувався до 01.01.2015, страховий стаж - та, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.

Згідно із частиною першою статті 10 наведеного вище Федерального Закону №173-ФЗ до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.

При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 цього Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону № 173-ФЗ).

Відповідно до частини другої статті 14 Федерального Закону № 173-ФЗ при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 цього Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального Закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.

Аналогічні за змістом положення щодо визначення страхового стажу, періодів роботи та (або) іншої діяльності, що включаються до страхового стажу, та правил обчислення та порядку підтвердження страхового стажу містяться і у Федеральному Законі Російської Федерації від 28.12.2013 № 400-ФЗ «Про страхові пенсії» (статті 3, 11, 14).

Отже, спірний страховий стаж відповідно до законодавства РФ має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації.

Водночас, обов`язковою умовою для включення зазначеного періоду роботи, яка виконувалась на території Російської Федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період.

На підставі інформації наявної в трудовій книжці ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій установили, що з 01.02.2003 по 01.12.2008 позивач працював у ТОВ «Венко» (Товарищество с ограниченной ответственностью) (Російська Федерація) Західний адміністративний округ м. Москви, з 01.02.2009 по 30.11.2013 у ТОВ (Общество с ограниченной ответственностью) «Трэйд Бейс» (Trade Base) (Російська Федерація) м. Москва, з 01.02.2014 по 31.03.2019 у ТОВ «Венко» (Російська Федерація).

Також для призначення пенсії, позивач подав пенсійному органу довідки про розмір заробітної плати для обчислення пенсії, видані ТОВ «Венко» та ТОВ «Трэйд Бейс» відповідно.

Водночас у відповідь на лист Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 15319/24-1/05 від 20.06.2019 щодо перевірки факту роботи і довідки про заробітну плату, яка видана ОСОБА_1 (щодо ТОВ «Венко» і ТОВ «Трэйд Бейс»), Пенсійний фонд РФ по м. Москві і Московської області листами від 01.07.2019 № 06/28405 та від 08.09.2019 № 06/34137 повідомив, що реєстраційні номера організацій у ПФР: 087-809-006179 (ТОВ «Венко» (ТОО «Венко)), 087-108-012688 (ТОВ «Трэйд Бейс» (ООО «Трэйд Бейс»)); ТОВ «Венко» (ТОО «Венко) і ТОВ «Трэйд Бейс» (ООО «Трэйд Бейс») у Регіональній базі даних страхувальників по м. Москві і Московської області не зареєстровані.

Із додатково поданих відповідачем у межах розгляду цієї справи відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 25.01.2021 № ЮЭ9965-21-27278829 та від 25.01.2021 № ЮЭ9965-21-27278407, суди попередніх інстанцій установили, що «Общество с ограниченной ответственностью «Трэйд Бейс»» було зареєстроване у м. Москві (28.11.1995 стало на податковий облік), а 02.08.2008 було виключено з Реєстру (припинення діяльності юридичної особи) у зв`язку з фактичним припиненням своєї діяльності; Товарищество с ограниченной ответственностью «Венко» (яке було створено до 01.07.2002) було зареєстроване у м. Москві, а 16.08.2006 було виключено з Реєстру (припинення діяльності юридичної особи) у зв`язку з фактичним припиненням своєї діяльності.

Зазначені юридичні особи були виключені з реєстру на підставі пункту 2 статті 21.1 Федерального Закону від 08.08.2001 №129-Ф3 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та індивідуальних підприємців».

Своєю чергою, пунктом 1 статті 21.1. Федерального Закону від 08.08.2001 №129-Ф3 визначено, що юридична особа, яка протягом останніх дванадцяти місяців, що передують моменту прийняття реєструючим органом відповідного рішення, не представляла документи звітності, передбачені законодавством Російської Федерації про податки і збори, і не здійснювало операцій хоча б по одному банківському рахунку, визнається такою, що фактично припинила свою діяльність (далі - недіюча юридична особа). Така юридична особа може бути виключена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із пунктом 2 статті 21.1. наведеного Закону, при наявності одночасно всіх зазначених в пункті 1 цієї статті ознак недіючої юридичної особи реєструючий орган приймає рішення про майбутнє виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (далі - рішення про майбутнє виключення).

Отже, за встановлених вище обставин та нормативного регулювання, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що виключення підприємств з Єдиного державного реєстру юридичних осіб з підстав неподання обов`язкової звітності про податки і збори, а також нездійснення операцій по банківським рахункам спростовує інформацію щодо сплати за спірний період внесків та інших платежів до Пенсійного фонду.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що записи в трудовій книжці позивача з № 21 (від 01.12.2008) по № 25 (від 31.03.2019) були заповнені від імені ТОВ «Венко» (Товарищество с ограниченной ответственностью) і ТОВ (Общество с ограниченной ответственностью) «Трэйд Бейс» (Trade Base) після припинення реєстрації цих підприємств. Видані від імені цих підприємств довідки для нарахування пенсії позивачу також були заповнені після припинення їх реєстрації.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів обох інстанцій, що пенсія позивачу була призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, у тому числі трудової книжки в частині роботи позивача на вказаних підприємствах.

Отже, відповідач мав обґрунтовані підстави для припинення виплати пенсії позивачу на підставі пункту 1 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV.

Одночасно з цим, суди правильно констатували, що після перерахунку страхового стажу позивача, такий становить 24 роки 03 місяці 17 днів, що є недостатнім для призначення пенсії (необхідно не менше 26 років).

У справі, що розглядається, колегія суддів констатує, що припинення виплати позивачу пенсії мало місце не через допущення недоліків в трудовій книжці при вчинені записів про роботу, в довідках при зазначені даних про розмір заробітної плати, а через зазначення інформації про роботу, заробітну плату на підприємствах ТОВ «ВЕНКО», ТОВ «ТРЄЙД БЕЙС» в період коли такі підприємства вже були виключені з Єдиного реєстру юридичних осіб через неподання більше 12 місяців обов`язкової звітності з питань податків і зборів, а також непроведення операцій за банківськими рахунками.

Встановлені судами обставини та їх правове регулювання виключають можливість застосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду 06.03.2018 №754/14989/15-а, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин справи, з урахуванням іншої нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі, що розглядається.

За такого правового регулювання та встановлених судами обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проте, скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що касаційний суд залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то у силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі №200/11294/20-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

В. М. Шарапа