ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 200/12151/19-а
провадження № К/9901/31855/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Донецької обласної державної адміністрації
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2019 (головуючий суддя Кошкош О.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Гайдара А.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.)
у справі № 200/12151/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Донецької обласної державної адміністрації, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
про визнання дії протиправними, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації, в якому просив:
визнати протиправними дії Донецької обласної державної адміністрації щодо відмови в наданні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
зобов`язати Донецьку обласну державну адміністрацію встановити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
2. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 23.12.2019, яке Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 07.10.2020 залишив без змін, позов ОСОБА_1 задовольнив частково:
скасував протокол Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 12.09.2019 № 12 в частині відмови в наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 ;
зобов`язав Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В іншій частині позовних вимог відмовив
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Донецька обласна державна адміністрація звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й передати справу на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 22.08.1987 по 02.10.1987 проходив службу у військовій частині № НОМЕР_1 .
5. У період з 22.08.1987 по 02.10.1987 ОСОБА_1 у складі військової частини № 34102 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав дозу опромінення 1,020 бер, про що свідчать довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 08.06.1993 № 51/5180, від 13.12.2001 № 51/1/11164, від 29.08.1996 № 51/1/1666, довідка військової частини від 02.10.1987 № 34102.
6. 06 грудня 1993 року позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1993 році (категорія 2).
7. 11 квітня 2019 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 0540/6546/18-а, зокрема, зобов`язано Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про надання відповідного статусу у відповідності діючого законодавства. Рішення набрало законної сили.
8. 28 травня 2019 року Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України на засіданні, яке оформлене протоколом № 3, здійснило розгляд справи ОСОБА_1 та вирішила передати її на розгляд Донецької обласної державної адміністрації.
9. Міністерством соціальної політики України листом від 21.08.2019 №1429/0/76-19 направлено до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації особову справу ОСОБА_1 для вирішення питання щодо визначення заявнику статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
10. 12 вересня 2019 року Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відмовила у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні підстави для її встановлення (протокол № 12).
11. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено факт відсутності позивача в зоні відчуження під час проходження військової служби у період з 22.08.1987 по 02.10.1987, а тому рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 12 від 12.09.2019, в частині відмови у встановлені статусу учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є протиправним.
13. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що матеріали справи не підтверджують той факт, що позивач дійсно перебував у зоні відчуження у період з 22.08.1987 по 02.10.1987. Без підтвердження зазначеного факту об`єктивними доказами видача відповідного посвідчення не є можливою.
14. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечив, просив суд рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
16. За змістом статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
17. Відповідно до статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
18. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав для видачі позивачу посвідчення постраждалої від аварії на ЧАЕС особи з мотивів відсутності доказів факту перебування в зоні відчуження дублюють позицію відповідача, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.
19.Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.
20.Так, судами встановлено, що період роботи ОСОБА_1 в зоні відчуження в 1987 році підтверджується військовим квитком позивача, довідками Центрального архіву Міністерства оборони України від 08.06.1993 № 51/5180, від 13.12.2001 №51/1/11164, довідкою військової частини від 02.10.1987 № 34102, які містять інформацію про те, що ОСОБА_1 у складі військової частини № 34102 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а нарахування заробітної плати здійснено з урахуванням 2-кратного коефіцієнта. Крім того, в цей період позивачем отримано дозу опромінення у розмірі 1,020 бер.
21.Суди вірно зазначили, що факт дислокації Військової частини № 34102 в місті Оране, не свідчить про відсутність виконання позивачем робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження. Відповідачем не заперечувався зміст військового квитка позивача та довідок виданих позивачу, їх дійсність. При цьому, усі надані довідки, які містяться в матеріалах справи, мають записи про участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідний період. Доказів протилежного, відповідачами не надано.
22. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
23.Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
24.Як зазначено у частині 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
25.Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
26. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
27. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
28. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 200/12151/19-а без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачА.А. Єзеров
СуддяВ.М. Кравчук
СуддяО.П. Стародуб