ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
справа № 200/12887/21
адміністративне провадження № К/990/31810/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Єресько Л. О., Загороднюка А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2023 (суддя - Волгіна Н. П.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2023 (колегія суддів у складі: Сіваченка І. В., Гайдара А. В., Блохіна А. А.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У вересні 2021 року Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (далі - ДП «Добропіллявугілля-видобуток»), в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ДП «Добропіллявугілля-видобуток» шляхом зобов`язання повного зупинення: виконаних робіт зарядним пристроєм ЗУ 120/77-128-00.000ПС зав. № 429.С.2 2012 року випуску в гараж-зарядній камері гор. 450 м шахти «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток»; виконання робіт зарядним пристроєм ЗУ 120/77-128-00.000ПС зав. № 489.С.2 2014 року випуску в гараж-зарядній камері гор. 450 м шахти «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» у зв`язку із загрозою життю людей.
На обґрунтування позову зазначило, що під час проведення позапланової перевірки на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та промислової безпеки в частині перевірки локомотивів і обладнання підземних гараж-зарядних камер з метою щорічного огляду на шахті «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» було виявлено 21 порушення нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 2 порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Ураховуючи зазначене, у зв`язку із виникненням загрози життю та/або здоров`ю людей з метою недопущення спричинення шкоди здоров`ю людей є підстави для заборони виконання робіт підвищеної небезпеки та виконання робіт з використанням машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, юридичної особи - ДП «Добропіллявугілля-видобуток», юридична адреса: пр. Шевченка, буд. 2, м. Добропілля, Донецька область, 85001, Україна, його підрозділів, а саме: виконання робіт зарядним пристроєм ЗУ 120/77-128-00.000 ПС зав. № 429.С.2 2012 року випуску в гараж-зарядній камері гор. 450 м шахти «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропілля-видобуток»; виконання робіт зарядним пристроєм ЗУ 120/77-128-00.000 ПС зав. № 489.С.2 2014 року випуску в гараж-зарядній камері гор. 450 м Шахти «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток».
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено факт належності зарядних пристроїв ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2012 року випуску та ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2014, встановлених в гараж-зарядній камері гор. 450 м Шахти «Добропільська», до переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, на експлуатацію (застосування) яких відповідачем мав бути отриманий дозвіл, не надано докази на підтвердження зазначеного. Також суди зазначили, що постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631 «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами», втратила чинність 01.11.2011, а обов`язковість отримання відповідачем дозволу на експлуатацію зарядних пристроїв ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2012 року випуску та ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2014 року, встановлених в гараж-зарядній камері гор. 450 м Шахти «Добропільська», згідно з Порядком № 1107, який діє з 01.11.2011, - позивачем не доведена. Крім цього, суди зазначили, що відсутність у суб`єкта господарювання, що перевіряється, дозволу, який має бути в наявності відповідно до законодавства про охорону праці, нівелює наявність порушення, встановленого пунктом 14 глави 2 розділу VІІІ Правил безпеки у вугільних шахтах, оскільки зазначена норма застосовується до «…суб`єкта господарювання, який має дозвіл Держгірпромнагляду України».
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами не враховано висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 480/1958/19, в якому зазначено: «Проте, факт експлуатації даного устаткування підвищеної небезпеки встановлено під час планової перевірки підприємства, проведеної у грудні 2018 року. При цьому, Акт перевірки суб`єкта господарювання № 05-29/893 від 21.12.2018 та Акт перевірки суб`єкта господарювання № 02-04/298 від 24.04.2019 підписано без зауважень, зауваження на акт перевірки до Управління не надходило, скарги на приписи від відповідача також не надходили, а отже порушення законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці встановлені та відповідач з ними погодився.».
Також зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не ураховано висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 826/630/15, в якому зазначено: «оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки».
Отже, скаржник уважає, що відповідач не скористався своїм правом на не допуск посадових осіб органу державного нагляду - Міжрегіонального управління для проведення перевірки - заходу державного нагляду; акт перевірки підписав без зауважень; зауваження на акт перевірки до позивача не надходило; скарги на припис від відповідача також не надходили, а отже, на його думку, порушення законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці встановлені та відповідач з ними погодився.
Крім того, на обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що ні в позові ні в інших заявах, поясненнях відповідача в обґрунтування заперечень проти позову не зазначено посилання на не незаконність підстав для проведення перевірки. У судовому засіданні судом також не ставилось під сумнів підстави для проведення перевірки та в рішенні не надано обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. У зв`язку з цим Міжрегіональним управлінням в запереченнях до позову та поясненнях не було обґрунтування законності щодо підстав для проведення перевірки та не надавалися до суду копії наказу та направлення на перевірку. Також судом не витребувалося у відповідача зазначені документи, що передбачено вимогами пункту 4 статті 77 КАС України. Крім того, відповідач по справі у своїх пояснення та запереченнях просить суд лише надати термін на усунення вказаних порушень, чим фактично визнає факти порушення законодавства, зазначені в акті від 06.08.2021 № 06.1-21/05/34-21.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Рух касаційної скарги
19.09.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Бучик А. Ю., суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В. для розгляду судової справи № 200/12887/21.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27.09.2023 № 1642/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 200/12887/21 у зв`язку з постановленням Верховним Судом 26.09.2023 ухвали № К/990/31810/23 про відведення судді-доповідача Бучик А. Ю. та суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В. від розгляду матеріалів касаційної скарги Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі № 200/12887/21.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Єресько Л. О., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 200/12887/21.
Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 03.08.2021 № 1411 «Про проведення позапланової перевірки Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», виданого на підставі Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, що ратифікована Україною 08.09.2004, частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та листа (заяви) ДП «Добропіллявугілля-видобуток» від 14.07.2021 № 796, доручено відділу гірничотехнічного нагляду південно-західного напрямку управління гірничого нагляду провести в період з 05.08.2021 по 06.08.2021 позапланову перевірку суб`єкта господарювання ДП «Добропіллявугілля-видобуток» на відповідність законодавчим та нормативно-правовим актам з охорони праці та промислової безпеки в частині перевірки локомотивів і обладнання підземних гараж-зарядних камер з метою щорічного огляду на шахті «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток».
03.08.2021 за № 429/6.1 Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці було видано направлення на проведення позапланової перевірки ДП «Добропіллявугілля-видобуток» з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки в частині перевірки локомотивів і обладнання підземних гараж-зарядних камер з метою щорічного огляду на шахті «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток».
У період з 05.08.2021 по 06.08.2021 посадовою особою позивача, головним державним інспектором відділу гідротехнічного нагляду північно-східного напрямку управління гірничого нагляду Мурзенком С. В., в присутності посадових осіб відповідача - в.о. заступника директора з охорони праці ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» Петруні О. С. , в.о. начальника дільниці шахтного транспорту № 1 ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» Урядіна Є. В., було проведено перевірку локомотивів і обладнання підземних гараж-зарядних камер з метою щорічного огляду на шахті «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток»).
За результатом проведеної перевірки складено акт від 06.08.2021 № 06.1-21/05/34-21, в якому зазначено, що під час проведення перевірки були виявлено 21 порушення, у тому числі 2 порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:
1.1 не проведено щорічну ревізію, налагоджування та випробування наступних підземних електроустановок, які встановлено в гараж-зарядній камері гор. 450 м: зарядний пристрій ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2012 року випуску; зарядний пристрій ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2014 року випуску (ст. 13 Закону України № 2694, ст. 32 Закону України № 1127, п. 14 гл. 2 розд. VIII НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах»);
1.2. відсутні дозволи на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, яке встановлено в гараж-зарядній камері гор. 450 м: зарядний пристрій ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2012 року випуску; зарядний пристрій ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2014 року випуску (ст. 21 Закону України № 2694, ст. 32 Закону України № 1127, п. 1 гл. 2 розд. ІV НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах»).
Акт перевірки підписаний перевіряючою особою, представниками відповідача, у тому числі в. о. генерального директора ДП «Добропіллявугілля-видобуток» Водоп`яновим О. О. , без зауважень.
Примірник акту перевірки отримано в. о. генерального директора ДП «Добропіллявугілля-видобуток» Водоп`яновим О. О. у день його складення - 06.08.2021.
У зв`язку із встановленням наявності порушень та враховуючи, що вказані порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Крім того, під час розгляду справи 28.12.2021 судом отримано від відповідача:
- копію протоколу від 20.08.2021 № 1 наладки зарядного пристрою гараж-зарядної камери г. 450 м УЗ 120/77-128 № 4 із висновком: зарядний пристрій до експлуатації придатний, підписаного керівником налагоджувальної бригади;
- копію протоколу від 20.08.2021 № 2 наладки зарядного пристрою УЗ 120/77-128 № 1 із висновком: зарядний пристрій до експлуатації придатний;
- копію звіту по ревізії та налагодженні зарядних пристроїв на ДП «Добропілля-видобуток», складеного керівником налагоджувальної бригади Алексейчуком Д. А. , який затверджений керівником налагоджувальної ділянки ШТ Клочковим С. Н., та акту про закінчення налагоджувальних робіт від 20.08.2021, відповідно до якого «внаслідок випробувань встановлено, що зазначене обладнання пройшло виробничі випробування, під час випробувань працювало нормально, якість виконаних робіт визнано задовільним».
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Статтею 1 Гірничого закону України від 06.10.1999 № 1127-XIV (далі - Закон № 1127-XIV) визначено, що гірничі роботи - це комплекс робіт з проведення, кріплення та підтримки гірничих виробок і виймання гірничих порід в умовах порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і шкідливих виробничих факторів; особливо небезпечні підземні умови - це умови в шахтах і рудниках, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо).
Статтею 32 Закону № 1127-XIV передбачено, що власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону праці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах.
За змістом статті 4 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694-XII) державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону № 2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, зокрема, забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів.
Згідно з частиною третьою статті 13 № 2694-XII роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
За приписами статті 21 Закону № 2694-XII виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 38 Закону № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
За приписами статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Підпунктом 16 пункту 4 Положення № 96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Відповідно до пункту 1 Положення про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, що затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29.10.2020 № 140 (далі - Положення № 140) Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (далі - Міжрегіональне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються.
Згідно з пунктом 3 Положення № 140 основними завданнями Міжрегіонального управління є: реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промисловою призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на міжрегіональному рівні; здійснення державного нагляду і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єкті в Єдиної газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 4 Положення № 140 Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань бере участь, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці, зокрема в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива га вибухових матеріалів військовою призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, виходить із такого.
Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання, які створюють загрозу життю працюючих.
Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Таким чином, існує три обставини, які обов`язково мають бути встановлені у цій справі: наявність порушення правил охорони праці та безпеки життєдіяльності; наявність загрози життю та здоров`ю працівників відповідача; прямий та безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між порушенням та загрозою.
Заборона виконання робіт та експлуатації певного об`єкту є крайнім заходом впливу і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття саме таких заходів реагування.
Як свідчать матеріали справи, посадовою особою позивача було проведено позапланову перевірку локомотивів і обладнання підземних гараж-зарядних камер з метою щорічного огляду на шахті «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», за наслідком якої було складено акт, в якому зафіксовано порушення відповідачем законодавства у сфері охорони праці, в тому числі два порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників відповідача, а саме:
1.1 не проведено щорічну ревізію, налагодження та випробування зарядного пристрою ЗУ 120/77-128-00.000 ПС зав. № 429.С.2 2012 випуску та зарядного пристрою ЗУ 120/77-128-00.000 ПС зав. № 489.С.2 2014 року випуску, встановлених в гараж-зарядній камері гор. 450м. Шахти «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропілля-видобуток»;
1.2 відсутні дозволи на експлуатацію: зарядного пристрою ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2012 року випуску; зарядного пристрою ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2014 року, встановлених в гараж-зарядній камері гор. 450м Шахти «Добропільська».
Відповідно до статті 32 Закону № 1127-XIV власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону праці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах.
За змістом статті 21 Закону № 2694-XII виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу IV Правил безпеки у вугільних шахтах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22.03.2010 № 62, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за № 398/17693 (далі - Правила № 62), машини, механізми та устаткування підвищеної небезпеки допускаються до експлуатації на вугільних шахтах за наявності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, одержаного відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (із змінами) (далі - Порядок № 1107).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А додатка 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов`язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами. У разі коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов`язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини, механізми, устатковання на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.
До переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, віднесених до групи «А», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77 «Про затвердження переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», включено:
1. Устатковання, пов`язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки».
2. Гірничошахтне та гірничорятувальне устатковання та устатковання для видобутку, транспортування, дроблення, сортування та збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів.
3. Машини, механізми, устатковання (агрегати, пристрої), у яких відбувається утворення, розлив, перевезення, заливка, продувка та випуск рідкого металу.
4. Технологічне устатковання магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об`єктів нафтогазовидобувної промисловості.
5. Обладнання, що працює під тиском, яке зазначене: 1) у Технічному регламенті обладнання, що працює під тиском, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 27; 2) у пункті 2 Технічного регламенту простих посудин високого тиску, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1025.
6. Котли з високотемпературним органічним теплоносієм теплопродуктивністю понад 0,1 МВт.
7. Вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, підйомники для підіймання працівників, пасажирські підвісні канатні дороги, фунікулери, ескалатори та пасажирські конвеєри, колиски приводні для підіймання працівників.
8. Устатковання напругою понад 1000 В.
9. Атракціони підвищеної небезпеки (стаціонарні, пересувні та мобільні).
10. Обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, зазначені у додатку 1 до Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1055.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не доведено, що зарядні пристрої ЗУ 120/77-1258-00.000ПС належать до даного переліку (зокрема, не зазначено до якого саме із наведених пунктів ці пристрої відносяться і чим це підтверджується).
Пунктом 21 Порядку № 1107 визначено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б додатка 2, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8.
До переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, віднесених до групи «Б», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77 «Про затвердження переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», включено, зокрема, інші машини, механізми, устатковання, що не увійшли до групи А та до яких виробником встановлені вимоги щодо проведення технічного огляду, випробування та/або експертного обстеження (технічне діагностування) (пункт 8).
З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не доведено факт належності зарядних пристроїв ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2012 року випуску та ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав. № 429.С.2 2014 року, встановлених в гараж-зарядній камері гор. 450 м Шахти «Добропільська», до переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, на експлуатацію (застосування) яких відповідачем мав бути отриманий дозвіл, доказів на підтвердження зазначеного до суду не надано.
Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631 «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами», втратила чинність та не діє з 01.11.2011, а обов`язковість отримання відповідачем дозволу на експлуатацію зарядних пристроїв ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав № 429.С.2 2012 року випуску та ЗУ 120/77-1258-00.000ПС зав № 429.С.2 2014 року випуску, встановлених в гараж-зарядній камері гор. 450 м Шахти «Добропільська», як зазначено вище, відповідно до Порядку № 1107, який діє з 01.11.2011, позивачем не доведена.
При цьому суди зазначають, що відсутність у суб`єкта господарювання, що перевіряється, дозволу, який має бути в наявності відповідно до законодавства про охорону праці, нівелює наявність порушення, встановленого пунктом 14 глави 2 розділу VІІІ Правил № 62, оскільки зазначена норма застосовується до «…суб`єкта господарювання, який має дозвіл Держгірпромнагляду України».
З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли висновку про не доведеність позивачем вчинення відповідачем порушень, які можуть створити загрозу життю працівників підприємства.
Однак Верховний Суд зауважує, що такий висновок судів попередніх інстанцій є передчасним, з огляду на те, що у тому разі, якщо певна машина/обладнання не указана прямо у переліках групи А та групи Б Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77 «Про затвердження переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», пункт 8 цієї постанови містить узагальнююче визначення: до машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відносяться інші машини, механізми, устатковання, що не увійшли до групи А та до яких виробником встановлені вимоги щодо проведення технічного огляду, випробування та/або експертного обстеження (технічне діагностування).
Таким чином, суд мав би дати оцінку певному обладнанню з приводу віднесення його до такого, що становить підвищену небезпеку.
Натомість суди попередніх інстанцій обмежилися констатацією, що позивачем не доведено факт належності зарядних пристроїв ЗУ 120/77-1258-00.000ПС, встановлених в гараж-зарядній камері гор. 450 м Шахти «Добропільська», до переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, на експлуатацію (застосування) яких відповідачем мав бути отриманий дозвіл.
При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що приписами частини третьої статті 21 Закону № 2694-XII передбачено, що одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Указані положення набрали чинності 26.04.2014 і були зумовлені необхідністю скорочення кількості документів дозвільного характеру, у тому числі з метою уникнення їх дублювання.
Крім того, пунктом 21 Порядку № 1107 визначено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б додатка 2, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8.
Таким чином, суд мав би перевірити також наявність у певного обладнання (якщо воно становить підвищену небезпеку) сертифіката або декларації про готовність цього обладнання до експлуатації.
З огляду на наведене, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не в повній мірі дослідили всі обставини, які містять інформацію щодо предмета доказування та дають змогу суду дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Щодо доводів скаржника у касаційній скарзі про те, що судами в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 826/630/15 та від 31.03.2021 у справі № 480/1958/19 колегія суддів уважає необґрунтованими, оскільки справа № 200/12887/21 є неподібною до справ на які посилається скаржник.
Так, згідно з обставинами справи № 826/630/15, державною податковою інспекцією прийнято наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами за липень 2014 року на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України тривалістю 5 робочих днів з 10 грудня 2014 року. Позивач листами повідомив контролюючий орган про неможливість надання до перевірки первинних документів у зв`язку з їх викраденням та просив перенести термін проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах строку, визначеного чинним законодавством, у порядку пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України. Проте податковим органом на підставі наказу проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами.
У справі № 480/1958/19 спір стосувався застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації автомобільного транспорту, устаткування підвищеної небезпеки, підземного резервуару для зберігання ЗВГ та виконання робіт підвищеної небезпеки. Рішення судів у цій справі мотивовані тим, що станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем не усунуто у повному обсязі порушення, зазначені в акті перевірки та у приписі, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а подані відповідачем документи, що містяться в матеріалах справи, лише свідчать про намір товариства усунути виявлені порушення в майбутньому.
Натомість, у цій справі спір стосується застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення виконаних робіт зарядними пристроями в гараж-зарядній камері гор. 450 м шахти «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток». У цій справі суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність позивачем факту належності зарядних пристроїв, встановлених в гараж-зарядній камері гор. 450 м Шахти «Добропільська», до переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, на експлуатацію (застосування) яких відповідачем мав бути отриманий дозвіл.
За таких обставин висновки Верховного Суду в означених справах не підлягали застосуванню судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної адміністративної справи. З урахуванням цього, необґрунтованим є посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах № 826/630/15 та № 480/1958/19.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи. Висновки судів попередніх інстанцій та оскаржувані рішення в цій справі не відповідають завданням адміністративного судочинства щодо справедливого і неупередженого вирушення спору.
Водночас, в силу положень статті 341 КАС України їх встановлення судом касаційної інстанції не допускається.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Ураховуючи те, що указані порушення під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права. Також суду слід врахувати наведене у цій постанові та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв`язку.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько