ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 200/14248/21
адміністративне провадження № К/990/30947/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.05.2023 (головуючий суддя Грищенко Є.І.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 (головуючий суддя Сіваченко І.В., судді Блохін А.А., Компанієць І.Д.)
у справі №200/14248/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях,
третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (далі - ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях), у якій, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправною відмову відповідача, оформлену відповіддю від 06.07.2021 за №78/2/15/С-188/11/149 на заяву позивача про призначення пенсії від 22.06.2021, щодо оформлення та направлення необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»;
1.2. зобов`язати відповідача зарахувати позивачеві до вислуги років для призначення такої пенсії половину строку навчання (за денною формою) у вищому навчальному закладі або навчання на військовій кафедрі - 2 роки 6 місяців у відповідності до вимог чинного законодавства, а також участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції м. Маріуполь, Донецької області, за період з 15.07.2014 по 30.04.2018, та участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів м. Маріуполь, Донецька область, за період з 01.05.2018 по 18.04.2021, на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці;
1.3. зобов`язати відповідача оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», з дня подачі заяви про призначення пенсії.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.05.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023, позов задоволено.
2.1. Визнано протиправною відмову ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, оформлену відповіддю від 06.07.2021 за №78/2/15/С-188/11/149, на заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 22.06.2021, щодо оформлення та направлення необхідних документів до ГУ ПФУ в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».
2.2. Зобов`язано ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії періодів участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції, за період з 15.07.2014 по 30.04.2018 та участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів за період з 01.05.2018 по 18.04.2021 із розрахунку один місяць служби за три місяці, та навчання у Донецькому національному університеті з 01.09.1998 по 30.06.2003 із розрахунку - один рік за шість місяців.
2.3. Зобов`язано ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях оформити та направити необхідні документи до ГУ ПФУ в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», з дня подачі заяви про призначення пенсії.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
3.2. Наказом ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 19.04.2021 № 162-ОС/дск позивача виключено зі списків особового складу, визначено календарну вислугу років у розмірі 13 років 1 місяць.
3.3. Наказом ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 21.01.2022 № 21-ОС/дск внесено зміни до наказу від 19.04.2021 № 162-ОС/дск, визначено позивачеві календарну вислугу років у розмірі 13 років 1 місяць, пільгову вислугу у розмірі 11 років 6 місяців 26 днів, загальну вислугу у розмірі 24 роки 7 місяців 26 днів.
3.4. 03.02.2022 відповідачем до суду надано пояснення, у яких останнім зазначено щодо неможливості надати розрахунок вислуги років позивача у пільговому обчисленні у зв`язку із тим, що чинним законодавством не передбачено обов`язку органів Служби Безпеки України на підготування вказаного розрахунку у разі відсутності у особи права на пенсію, та надано посилання на накази від 21.01.2022 № 21-ОС/дск, від 19.04.2021 № 162-ОС/дск, у яких, на думку відповідача, визначено усі витребувані судом відомості.
3.5. Відповідно до довідки ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 29.03.2021 № 179 позивач у період з 15.07.2014 по 29.12.2014, з 06.01.2015 по 15.03.2015, з 22.03.2015 по 05.07.2015, з 12.07.2015 по 18.11.2015, з 13.12.2015 по 31.12.2015, з 01.01.2016 по 19.01.2016, з 23.01.2016 по 24.04.2016, з 04.05.2016 по 05.09.2016, з 29.09.2016 по 27.12.2016, з 04.01.2017 по 03.04.2017, з 08.04.2017 по 11.06.2017, з 24.06.2017 по 06.11.2017, з 01.12.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 15.04.2018, з 27.04.2018 по 30.04.2018 брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.
3.6. Відповідно до довідки ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 30.04.2021 № 237 позивач у період з 01.05.2018 по 30.05.2018, 03.06.2018, з 20.06.2018 по 21.08.2018, з 24.08.2018 по 04.10.2018, з 25.10.2018 по 05.11.2018, з 22.11.2018 по 23.02.2018, з 03.03.2019 по 07.04.2019, з 14.04.2019 по 04.06.2019, з 23.06.2019 по 06.11.2019, з 01.12.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 07.01.2020, з 12.01.2020 по 08.03.2020, з 19.03.2020 по 09.06.2020, з 27.06.2020 по 11.10.2020, з 02.11.2020 року по 03.01.2021 року, з 30.01.2021 по 18.04.2021 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
3.7. 09.04.2021 позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив, в тому числі, зарахувати до календарної вислугу років пільговий стаж (один місяць служби за три місяці) за час участі в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів та надати розрахунок пільгового стажу за час участі в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганських областях.
3.8. На вказану заяву відповідач листом від 14.05.2021 № 78/2/9-338 повідомив, що діючим законодавством не передбачено зарахування до календарної вислугу років у пільговому обчисленні періоду участі в АТО та ООС. Також роз`яснено, що діючим законодавством не передбачено складання органами СБУ розрахунків пільгового стажу за час участі в АТО та ООС.
3.9. Відповідно до довідки ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 27.05.2021 № 291 вислуга ОСОБА_1 на день виключення зі списків особового складу складає календарна 13 років 01 місяць. Згідно з записами у матеріалах особової справи з 01.09.1998 по 30.06.2003 навчався у Донецькому національному університеті.
3.10. 22.06.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив оформити та направити необхідні документи до ГУ ПФУ в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
3.11. На вказану заяву відповідач листом від 06.07.2021 № 78/2/15/С-188/11/149 повідомив про відсутність підстав для направлення документів до ГУ ПФУ в Донецькій області, оскільки на день звільнення календарна вислуга років 13 років 1 місяць є меншою, ніж встановлена законом, а тому позивач не набув право на пенсію.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських. При цьому, приписи нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії. Судом зазначено, що відповідачем протиправно не зараховано до вислуги років позивача для призначення пенсії періоди його участі в АТО/ООС із розрахунку - 3 місяці за один місяць служби. Зарахування до вислуги років для призначення пенсії строку навчання у вищому навчальному закладі або навчання на військовій кафедрі - 2 роки 6 місяців, суд вважав безспірним такий період.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.05.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 скасувати, а справу направити новий розгляд до суду першої інстанції.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі відповідач зазначає порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини 4 статті 328, пункт 3 частини 2 статті 353 КАС України).
5.2. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій проігнорували його клопотання від 15.11.2021 про дослідження та надання оцінки пояснювальній записці до проекту Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яку було додано до відзиву на позов від 15.11.2021. Вказує на те, що згідно пояснювальної записки до проекту Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» законодавець виключив можливість врахування відповідних періодів служби у пільговому обчисленні до вислуги років для призначення пенсії та прагнув запровадити календарне її обчислення.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.05.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 - без змін.
7. Відзиву на касаційну скаргу від третьої особи не надходило.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Колегія суддів звертає увагу, що мотиви касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано відхилено клопотання про дослідження доказів, внаслідок чого не була досліджена та оцінена пояснювальна записка до проекту закону.
10. Переглядаючи судове рішення у межах доводів касаційної скарги, Суд виходить з такого.
11. відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
12. Тобто докази - це урегульована процесуальним законодавством, існуюча у певній процесуальній формі інформація (фактичні дані), яка надає можливість суду, що розглядає справу, достеменно або певним чином відтворити та встановити усі обставини публічно-правового спору, які мають значення для правильного вирішення адміністративної справи.
13. За змістом статей 73-76 КАС України докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності. Зокрема, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими є докази, одержані з дотриманням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
14. За статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
15. Відповідно до статті 91 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 № 1861-VI законопроект, проект іншого акта вноситься на реєстрацію разом з проектом постанови, яку пропонується Верховній Раді прийняти за результатами його розгляду, списком авторів законопроекту, пропозицією щодо кандидатури доповідача на пленарному засіданні та пояснювальною запискою, яка має містити:
1) обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей, завдань і основних його положень та місця в системі законодавства;
2) обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття;
3) інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту.
16. Тобто, пояснювальна записка до законопроекту є особистим баченням авторів законопроекту мети, завдання та наслідків прийняття конкретного законопроекту, а не комплексного законодавчого регулювання певного питання. Водночас варто відзначити, що Регламентом Верховної Ради України передбачена можливість внесення пропозицій і поправок до законопроекту, а тому кінцева редакція законопроекту, до якого була підготовлена пояснювальна записка, може бути відмінною від її первинної редакції.
17. Відповідач, вказуючи на необхідності врахування пояснювальної записки, мав на меті донести до судів попередніх інстанцій позицію авторів проекту Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», за якою законодавець прагнув запровадити календарне обчислення вислуги для призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям.
18. Поряд з цим, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, якою затверджено Порядок обчислення вислуги років. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
19. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 14.04.2021 у справі №480/4241/18) підтримала правову позицію, викладену у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262-XII календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 та з метою забезпечення єдності та сталості судової практики відступила від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі № 281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.
20. Надалі відступу від зазначених правових позиції не було.
21. Суд апеляційної інстанції розглянув цю справу з урахуванням вказаних висновків Верховного Суду.
22. З огляду на законодавче визначення поняття доказів, сутність пояснювальної записки до законопроекту, така не може вважатися доказом в розумінні статті 72 КАС України. При цьому зміст пояснювальної записки не спростовує висновків судів попередніх інстанцій, а тим більше висновків Верховного Суду, на які послався суд апеляційної інстанції у своєму рішенні. Відтак, твердження відповідача щодо відхилення клопотання про дослідження доказів є необґрунтованим та не може слугувати підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій як то передбачено пунктом 3 частини 2 статті 353 КАС України.
23. Інших доводів, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій, скаржником не наведено.
24. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
25. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.05.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін