Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 200/14707/17
провадження № 61-345св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачі: Громадська організація Водний клуб «Комунарівець», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
відповідач - ОСОБА_20 ,
особа, яка подавала апеляційну та касаційну скарги, - Дніпровська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В., у справі за заявою Дніпровської міської ради про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року, у цивільній справі за позовом Громадської організації Водний клуб «Комунарівець», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 до ОСОБА_20 про розірвання договору та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року Громадська організація Водний клуб «Комунарівець» (далі - ГО ВК «Комунарівець»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_20 про розірвання договору та визнання права власності.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2017 року у складі судді Єлісєєвої Т. Ю. позов ГО ВК «Комунарівець», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 задоволено.
Розірвано інвестиційний договір від 08 лютого 2011 року № 08/02/11, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які виступали як замовники з однієї сторони, та ОСОБА_20 , яка виступала забудовником з іншої сторони.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт - елінг № 313, загальною площею 92,0 кв. м, основною площею 26,2 кв. м, допоміжною площею 65,8 кв. м,
Визнано за ОСОБА_2 право власності на об`єкт - елінг № 536, загальною площею 96,8 кв. м, основною площею 46,4 кв. м, допоміжною площею 50,4 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на об`єкт - елінг № 553, загальною площею 94,5 кв. м, сновною площею 45,9 кв. м, допоміжною площею 48,6 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_4 право власності на об`єкт - елінг № 264, загальною площею 90,5 кв. м, основною площею 17,1 кв. м, допоміжною площею 73,4 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_5 право власності на об`єкти - елінг № 339а, загальною площею 149,5 кв. м, основною площею 71,8 кв. м, допоміжною площею 77,7 кв. м, та елінг № 339б, загальною площею 110,5 кв. м, основною площею 74,6 кв. м, допоміжною площею 35,9 кв. м, побудовані на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_6 право власності на об`єкт - елінг № 518, загальною площею 101,0 кв. м, основною площею 49,2 кв. м, допоміжною площею 51,8 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_7 право власності на об`єкт - елінг № 569, загальною площею 183,2 кв. м, основною площею 66,2 кв. м, допоміжною площею 117,0 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_8 право власності на об`єкт - елінг № 79, загальною площею 78,7 кв. м, основною площею 23,7 кв. м, допоміжною площею 55,0 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_9 право власності на об`єкт - елінг № 573, загальною площею 98,4 кв. м, основною площею 43,3 кв. м, допоміжною площею 55,1 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_10 право власності на об`єкт - елінг № 400, загальною площею 143,9 кв. м, основною площею 48,5 кв. м, допоміжною площею 95,4 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_11 право власності на об`єкт - елінг № 535, загальною площею 97,4 кв. м, основною площею 46,4 кв. м, допоміжною площею 51,0 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_12 право власності на об`єкт - елінг № 269, загальною площею 91,6 кв. м, основною площею 39,2 кв. м, допоміжною площею 52,4 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_13 право власності на об`єкт - елінг № 445, загальною площею 61,7 кв. м, основною площею 15,9 кв. м, допоміжною площею 45,8 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_21 право власності на об`єкт - елінг № 317, загальною площею 95,8 кв. м, основною площею 20,9 кв. м, допоміжною площею 74,9 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_15 право власності на об`єкт - елінг № 452, загальною площею 97,8 кв. м, основною площею 45,7 кв. м, допоміжною площею 52,1 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_16 право власності на об`єкт - елінг № 512, загальною площею 96,8 кв. м, основною площею 47,9 кв. м, допоміжною площею 48,9 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_17 право власності на об`єкт - елінг № 174, загальною площею 96,1 кв. м, основною площею 45,8 кв. м, допоміжною площею 50,3 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_18 право власності на об`єкт - елінг № 560, загальною площею 98,8 кв. м, основною площею 14,8 кв. м, допоміжною площею 84,0 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_19 право власності на об`єкт - елінг № 495, загальною площею 183,6 кв. м, основною площею 86,3 кв. м, допоміжною площею 97,3 кв. м, побудований на АДРЕСА_1 .
Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2018 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено частково, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2017 року в частині задоволених позовних вимог про визнання права власності скасовано.
У задоволенні позовних вимог ГО ВК «Комунарівець», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 до ОСОБА_20 про визнання права власності відмовлено.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року касаційну скаргу ГО ВК «Комунарівець», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 залишено без задоволення, постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року залишено без змін.
Короткий зміст заяви
У серпні 2021 року Дніпровська міська рада звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року.
Заяву мотивовано тим, що оскільки постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року скасовано рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2017 року у цій справі, тому наявні підстави для припинення права власності за ГО ВК «Комунарівець», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 на зареєстроване за ними нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на це майно було зареєстровано за цими особами на підставі скасованого рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2017 року.
Однак постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року не передбачено, яке саме право припиняється у зазначених осіб у зв`язку із скасуванням рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2017 року, що позбавляє Дніпровську міську раду забезпечити належне виконання цієї постанови суду та скасування державної реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року у цій справі відмовлено.
Ухвалу суду мотивовано тим, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року, її резолютивна частина є цілком зрозумілою та не містить недоліків, що ускладнюють реалізацію судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Верховного Суду, Дніпровська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для роз`яснення судового рішення.
Підставою касаційного оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року заявник зазначає порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року, у порушення вимог статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не передбачено, яке саме право припиняється у ГО ВК «Комунарівець», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у зв`язку із скасуванням рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2017 року, що, у свою чергу, позбавляє заявника можливості виконати судове рішення.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року залишено без руху для усунення недоліків.
У лютому 2022 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року і витребувано із Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 200/14707/17.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга Дніпровської міської ради не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши доводи заяви, перевіривши матеріали справи та зміст судового рішення, яке заявник просить роз`яснити, колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до частин першої-другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
У контексті наведеного колегія суддів Верховного Суду зауважує, що питання, на яке Дніпровська міська рада хоче отримати роз`яснення у порядку статті 271 ЦПК України, поставлено у такому аспекті, що вимагає від суду апеляційної інстанції додаткового обґрунтування вже прийнятої ним постанови, що чинним законодавством України не передбачено і є неприпустимим.
Крім того, таке питання виходить за межі заявлених позовних вимог.
Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року, її резолютивна частина є цілком зрозумілою та не містить недоліків, що ускладнюють реалізацію цього судового рішення.
Постанова суду, про роз`яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, ця постанова є мотивованою і зрозумілою, висновки суду є однозначними, а тому не підлягає роз`ясненню в порядку статті 271 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права і підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець