Постанова
Іменем України
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 200/14835/17
провадження № 61-18746св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року у складі судді Єлісєєвої Т. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби Українив особі Управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, про стягнення коштів.
Позов мотивований тим, що відповідно до ухвали слідчого судді від 30 грудня 2014 року за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014040430001706 від 26 грудня 2014 року, за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 203-2 КК України, було накладено арешт на майно, а саме: 40 гральних автоматів, грошові кошти в сумі 30 780 грн, мобільний телефон "Nokia 1100", 84 ключа від гральних автоматів, 3 журнали з записами, 2 картонні листи з записами (вилучені 25 грудня 2014 року при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ); 32 гральних автомати, 2 купюроприймача, грошові кошти в сумі 8,25 грн, 19 ключів від гральних автоматів, системний блок, монітор "Views Sonic", ноутбук "Asus" (вилучені 25 грудня 2014 року при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ); 8 гральних автоматів, грошові кошти в сумі 100 грн, мобільний телефон "Nokia 105" ІМЕІ НОМЕР_1 з сім-картою "Київстар", 3 ключі від гральних автоматів, купюроприймач "Cahs Code", 2 зошити з записами, 4 паперові картонні таблички з написами, журнал обліку технічного обслуговування № 112, паперові листи з чорновими записами, системну плату з підписом "Адмірал 8", системну плату без підпису (вилучені 25 грудня 2014 року при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ); 12 гральних автоматів, грошові кошти в сумі 506 грн, 2 металеві сейфи, планшетний комп`ютер "Griffin", банківську карту "Приватбанк" № НОМЕР_2 .
Ухвалою слідчого судді від 23 травня 2017 року клопотання про зняття арешту з майна задоволено в повному обсязі та знято арешт з 72 гральних автоматів, грошових коштів у сумі 30 780 грн, мобільного телефону "Nokia", ключів, 2 купюроприймачів, системного блоку, монітору, ноутбуку. Після звернення до слідчого позивачу було повернуто мобільний телефон, 87 ключів, 26 гральних автоматів без шнурів живлення, системний блок, монітор, 2 купюроприймача. Решта гральних автоматів повернуто не було.
11 серпня 2017 року позивач отримав відповідь від Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області за вхідним № 04/72-563-17, у якій зазначено, що вилучене під час обшуку 29 грудня 2014 року майно, а саме, 46 гральних автоматів, не може бути повернуто внаслідок втрати цього майна.
Відповідно до договору поставки № 8 від 28 травня 2009 року позивачем придбано 74 гральних автоматів "ВИ-2" за ціною 24 529 грн за кожний, 8 автоматів з цієї партії було вилучено, арештовано та втрачено органами досудового слідства. Відповідно до договору поставки № 9 від 30 червня 2009 року позивачем придбано 55 гральних автоматів "MultiGaminator" за ціною 46 300 грн за кожний, 38 автоматів з яких було вилучено, арештовано та втрачено органами досудового слідства.
Загальна вартість гральних автоматів, які було вилучено у позивача та втрачено органами досудового слідства, становить 1 955 723 грн.
Просив стягнути з Державного бюджету України на його користь грошові кошти в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду у розмірі 1 955 723,00 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, про стягнення коштів, відмовлено.
Вирішено питання щодо судового збору.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що підстав для стягнення грошових коштів на суму 1 955 723 грн немає, оскільки в матеріалах справи відсутня будь-яка ідентифікація гральних автоматів, які були незаконно вилучені та підлягають поверненню позивачеві.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили та не надали належної оцінки доказам, а саме: протоколу обшуку від 25 грудня 2014 року, розписці від 24 травня 2017 року, договору поставки гральних автоматів № 8 від 28 травня 2009 року, листу Жовтневодської місцевої прокуратури № 04/72-563-17 від 11 серпня 2017 року, повідомленню т.в.о. начальника Верхньодніпровського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області від 04 серпня 2017 року № 47-1-8543 ОСОБА_2 . Суд першої інстанції не залучив до участі у справі належного співвідповідача - Державну казначейську службу України. Згідно ухвали слідчого судді Верхньодніпровського районного суду від 23 травня 2017 року було скасовано арешт, накладений ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2014 року на гральні автомати, вилучені в ході обшуку 25 грудня 2014 року. Але судове рішення виконано не було, майно позивачу не повернуто, суд не захистив права та інтереси позивача.
Позиція інших учасників справи
У листопаді 2019 року Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подало відзив за підписом представника ОСОБА_3 , у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що оскаржені рішення ухвалені відповідно до норм діючого законодавства. Судами вірно встановлені обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи та відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги.
У листопаді 2019 року Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подало відзив за підписом представника ОСОБА_4 , у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відзив мотивований тим, що Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не є учасником спірних відносин і не володіє будь-яким фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. До участі у справі не залучений Верхньодніпровський РВ ГУНП України в Дніпропетровській області, що може вплинути на повноту і всебічність вирішення справи. Відповідно до пункту 14 Положення про застосування Закону України від 01 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04 березня 1996 року у разі, коли повернення майна в натурі неможливе, за рахунок підприємств, установ, організацій, яким воно було передано безоплатно, відшкодовується його вартість. Вимога позивача щодо стягнення саме з Державного бюджету України, а не з установи, якій вилучене майно було передано, грошових коштів у розмірі 1 955 723,00 грн є безпідставною та необґрунтованою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу № 200/14835/17 з суду першої інстанції.
У листопаді 2019 року справа № 200/14835/17 надійшла до Верховного Суду.
05 лютого 2020 року справа передана судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає аргументи, викладені у касаційній скарзі, за таких підстав.
Суди встановили, що ухвалою слідчого судді від 30 грудня 2014 року за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014040430001706 від 26 грудня 2014 року, за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 203-2 КК України, було накладено арешт на майно, а саме: 40 гральних автоматів, грошові кошти в сумі 30 780 грн, мобільний телефон "Nokia 1100", 84 ключа від гральних автоматів, 3 журнали з записами, 2 картонні листи з записами (вилучені 25 грудня 2014 року при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ); 32 гральних автомати, 2 купюро приймачі, грошові кошти в сумі 8,25 грн, 19 ключів від гральних автоматів, системний блок, монітор "Views Sonic", ноутбук "Asus" (вилучені 25 грудня 2014 року при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ); 8 гральних автоматів, грошові кошти в сумі 100 грн., мобільний телефон "Nokia 105" ІМЕІ НОМЕР_1 з сім-картою "Київстар", 3 ключі від гральних автоматів, купюроприймач "Cahs Code", 2 зошити з записами, 4 паперові картонні таблички з написами, журнал обліку технічного обслуговування № 112, паперові листи з чорновими записами, системну плату з підписом "Адмірал 8", системну плату без підпису (вилучені 25 грудня 2014 року при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ); 12 гральних автоматів, грошові кошти в сумі 506 грн, 2 металеві сейфи, планшетний комп`ютер "Griffin", банківську карту "Приватбанк" № НОМЕР_2 .
Право власності позивача на спірне майно підтверджується договорами поставки № 8 від 28 травня 2009 року та № 9 від 30 червня 2009 року.
Відповідно до додатку № 1 від 28 травня 2009 року до договору поставки № 8 від 28 травня 2009 року, в якому зазначена сертифікація товару, зазначено придбане майно: автомат відеогральний "ВИ-2" серійний № 975758-975831 у кількості 74 штук та автомат відеогральний "Клуб 2005" у кількості 40 штук.
Відповідно до додатку № 1 від 30 червня 2009 року до договору поставки № 9 від 30 червня 2009 року, в якому зазначена сертифікація товару, зазначено придбане майно: гральний автомат ВИ-2 Videogame виробник ТОВ "MAXIMA PLUS" корпус "Wee chin Elektric Industries" серійний № 015099-015149 у кількості 50 шт., гральний атомат "MultiGaminator" виробництво компанії "Austrian Gaming Industries" б/н (країна виробник Австрія), у кількості 55 штук.
Ухвала слідчого судді від 30 грудня 2014 року позивачем оскаржена в порядку статті 174 КПК України та клопотання про зняття арешту з майна ухвалою слідчого судді від 23 травня 2017 року задоволено в повному обсязі та знято арешт на наступне майно: 40 гральних автоматів, грошові кошти в сумі 30 780 грн, мобільний телефон "Nokia 1100", ключі, вилучені по вул. Промисловій, 20 у м. Вільногірську; 32 гральні автомати, 2 купюроприймачі, 19 ключів, системний блок, монітор, ноутбук "Asus" та грошові кошти в сумі 8,25 грн., вилучені по АДРЕСА_4 .
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
У позовній заяві позивач посилається на Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон № 266/94-ВР).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 266/94-ВР підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Пунктом 1-1 статті 2 Закону № 266/94-ВР передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
Згідно з пунктами 2 та 5 статті 3 Закону № 266/94-ВР у наведених в статті 1 Закону випадках громадянинові підлягають відшкодуванню (повертаються) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; та моральна шкода.
Під час розгляду справи судами не встановлено, що ухвала слідчого судді від 30 грудня 2014 року, якою було накладено арешт на майно, визнана незаконною. Отже, норми Закону № 266/94-ВР не поширюються на спірні правовідносини і слід застосовувати загальні положення про відшкодування шкоди.
Згідно частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.
Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
В матеріалах цивільної справи міститься копія листа прокуратури Жовтоводської місцевої прокуратури № 04/72-563-17 від 11 серпня 2017 року, у якому зазначено, що службовими особами Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області в порушення вимог статей 100 170 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19 листопада 2012 року, здійснено незаконні дії з тимчасово вилученим під час досудового розслідування майном, на яке у подальшому ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2014 року накладено арешт та визнано у якості речових доказів у кримінальному провадженні, що призвело до його подальшої втрати (арк. спр. 20).
Водночас, в матеріалах справи містяться копії листів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 04 серпня 2017 року № 47.1-8543 та від 19 грудня 2018 року № 47.1-11293, у яких зазначено, що згідно супровідного листа (вих. № 47.1-971) від 31 січня 2017 року за підписом начальника Верхньодніпровського ВП Петренко С. М. гральні автомати в кількості 43 штуки було передано на відповідальне зберігання до складського приміщення за адресою: АДРЕСА_5 на ім`я начальника ТОВ «Металобази комекс» ОСОБА_5 (арк. спр. 120-121).
На підставі частини першої статті другої ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Під час розгляду справи суди повно, всебічно й об`єктивно не дослідили докази по справі та не надали їм належної правової оцінки, обмежившись посиланням на те, що відсутня ідентифікація гральних автоматів, не перевірили доводи позивача стосовно неможливості отримати ним арештоване майно у зв`язку з його втратою органами досудового слідства, не з`ясували, чи знаходиться майно, яке було вилучене у позивача на відповідальному зберіганні, чи воно дійсно втрачено, чи є підстави для відшкодування його вартості, за чий рахунок повинна бути відшкодована його вартість та дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Ураховуючи викладене, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 411 ЦПК України (в редакцій, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За таких обставин оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 411 ( в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року скасувати.
Справу № 200/14835/17 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О.Антоненко
І. О. Дундар
Є.В. Краснощоков
М. М. Русинчук