ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
справа № 200/1874/21-а
адміністративне провадження № К/9901/16185/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 200/1874/21-а
за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до публічного акціонерного товариства «Центренерго» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду (суддя Л. Б. Голубова) від 19 лютого 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Т. Г. Гаврищук, А. А. Блохін, І. В. Сіваченко) від 13 квітня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 19 лютого 2021 року о 15 год. 07 хв. на розгляд суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, скаржник або позивач) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна публічного акціонерного товариства «Центренерго» згідно з рішенням Головного управління ДПС у Донецькій області від 17 лютого 2021 року № 1/05-99-09-01.
2. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, позов залишено без розгляду на підставі частини п`ятої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків ПАТ «Центренерго».
4. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
5. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
6. Письмового відзиву на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу, виходив із того, що граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у спірних правовідносинах є 17 лютого 2021 року 14 год. 50 хв. включно, відповідно до частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, із заявою про підтвердження застосування адміністративного арешту майна платника податків позивач звернувся до суду лише 19 лютого 2021 року о 15 год. 07 хв., тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
8. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
9. Позивач вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 200/1810/21-а повернуто позовну заяву ГУ ДПС у Донецькій області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО». Зазначаючи, що відповідно до частини третьої статті 283 КАС України повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. ГУ ДПС невідкладно без жодних зволікань на виконання вказаної статті повторно звернулось до Донецького окружного адміністративного суду протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду - прийняття о 15 год. 30 хв. 17 лютого 2021 року рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО».
10. Позивач вважає, що граничним строком підтвердження Донецьким окружним адміністративним судом обґрунтованості умовного адміністративного арешту ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», прийнятого згідно рішення від 17 лютого 2021 року № 1/05-99-09-01 о 15 год. 30 хвл. є 23 лютого 2021 року о 15 год. 30 хвл., а не 14 година 50 хвилин, як про це помилково зазначає суд першої інстанції в оскарженій ухвалі. У свою чергу, суд першої інстанції оперативно не розглянувши позовну заяву про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» протягом 96 годин, вдався до порушення встановленого у частини першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства щодо своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин та встановленого у пункті 8 частини другої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України принципу розумності строків розгляду справи судом.
11. Разом з тим, скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у наступних постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/6279/16, від 04 червня 2019 року у справі № 804/2172/15, від 27 червня 2019 року у справі № 826/5811/15, від 18 лютого 2020 року у справі № 813/1318/17.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
13. Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийняте 17 лютого 2021 року з урахуванням та на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2, п. 94.5 ст. 94 ПК України. Правовою та процесуальною обумовленою підставою для звернення до суду, позивач обрав для себе положення п. 94.10 ст. 94 ПК України та ст. 283 КАС України.
14. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
15. За змістом частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
16. Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України, а саме: на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.
17. Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
18. Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
19. Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
20. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
21. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України).
22. Згідно п. 2 розділу IV Наказу Мінфіну України від 14 липня 2017 року № 632 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2017 року за № 948/30816, обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.
У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
23. Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентовані статтею 283 КАС України.
24. Відповідно до приписів частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
25. Частиною другою статті 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
26. При цьому відповідно до частини першої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
27. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами (частина друга статті 270 КАС України).
28. Днем подання позовної заяви є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п`ята статті 270 КАС України).
29. Як зазначено судами попередніх інстанцій, у даному випадку обставиною, яка мала б зумовити звернення позивача до суду, є відмова ПАТ «Центренерго» від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, що підтверджується відповідними актами від 16 лютого 2021 року № 49/05-99-09-01/22927045 14 год. 16 хв., 50/05-99-09-01/22927045 о 14 год. 30 хв., 51/05-99-09-01/22927045 о 14 год. 50 хв.
30. За таких обставин, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до частини другої статті 283 КАС України, є 17 лютого 2021 року 14 год. 50 хв. включно.
31. Однак, із заявою про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків ГУ ДФС у Донецькій області звернулося лише 19 лютого 2021 року о 15 год. 07 хв., тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 283 КАС України.
32. У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
33. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
34. Таким чином, враховуючи пропуск заявником присічного строку звернення із заявою та неможливість поновлення такого строку, - колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення заяви ГУ ДФС у Донецькій області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків без розгляду.
35. Доводи контролюючого органу, щодо повторного звернення до Донецького окружного адміністративного суду протягом 48 годин відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду - прийняття о 15 год. 30 хв. 17 лютого 2021 року рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» правомірно відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки у даному випадку обставиною, яка мала б зумовити звернення позивача до суду, є відмова ПАТ «Центренерго» від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, що підтверджується відповідними актами, а не час прийняття рішення.
36. Під час розгляду справи, суд апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України цілком обґрунтовано взяв до уваги та врахував правовий висновок викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 819/2388/17 від 13 лютого 2019 року. За таких обставин, доводи скаржника про те, що строк звернення до суду слід обчислювати саме з дати прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 17 лютого 2021 року о 15 год.30 хвил., Суд також не приймає до уваги та вважає їх безпідставними.
37. Також, доводи скаржника про застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/6279/16, від 04 червня 2019 року у справі № 804/2172/15, від 27 червня 2019 року у справі № 826/5811/15, від 18 лютого 2020 року у справі № 813/1318/17 також не заслуговують на увагу, оскільки зазначені без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судом першої та апеляційної інстанцій рішень з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
38. Разом з тим, наведені скаржником постанови Верховного Суду стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів та не містять будь-якого правового висновку стосовно конкретної норми права, яка на думку скаржника застосована неправильно.
39. У цілому його доводи зводяться до опису встановлених судом у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
40. Усі інші доводи касаційної скарги зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, ГУ ДФС у Донецькій області не зазначено.
41. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 200/1874/21-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов