№ 200/2634/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року

м. Київ

справа № 200/2634/23

адміністративне провадження № К/990/3029/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року (головуючий суддя - Стойка В.В.)

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року (головуючий суддя - Сіваченко І.В., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.)

у справі № 200/2634/23

за позовом Приватного акціонерного товариства «Метінвест Покровськвугілля»

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови

I. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Метінвест Покровськвугілля» (далі - позивач, ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028741 від 23 травня 2023 року (далі - спірна постанова, постанова № 028741), прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті.

2. Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю застосування адміністративно-господарського штрафу, оскільки позивач не є перевізником, а перевезення вантажу здійснювалось фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , який на підставі договору № 3624УС від 16 лютого 2022 року надавав для ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» транспортні послуги. Також наголосив про порушення відповідачем строків застосування адміністративно-господарського штрафу з огляду на те, що автомобільний транспорт виявлено 10 листопада 2022 року, а розгляд справи та винесення спірної постанови здійснено 23 травня 2023 року, тобто значно більше, ніж через два місяці після виявлення правопорушення.

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028741 від 23 травня 2023 року, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті відносно Приватного акціонерного товариства «Метінвест Покровськвугілля».

4. Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 10 листопада 2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку транспортного засобу SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_2 .

7. За результатами вказаної перевірки 10 листопада 2022 року складено Акт № 341095, відповідно до якого транспортний засіб SHACMAN належить ОСОБА_1 . Згідно з товаро-транспортною накладною (далі - ТТН) № 014455 від 10 листопада 2022 року автомобільним перевізником є ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля», водій - ОСОБА_3 .

8. Під час перевірки встановлено, що автомобільний перевізник ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» порушив вимоги статті 34 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), а саме: перевізник не забезпечив виконання вимог цього закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, порушив також вимоги статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» - перевищення навантаження на здвоєну вісь склало 99,19 %.

9. Повідомленням від 08 травня 2023 року № 32356/38/24-23 Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, та Харківський областях Державної служби України з безпеки на транспорті вказав керівнику ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» про необхідність прибути 23 травня 2023 року для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 341083, 341095 від 10 листопада 2022 року.

10. У відповідь на таке повідомлення позивач листом від 17 травня 2023 року поінформував Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, та Харківський областях Державної служби України з безпеки на транспорті, що ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» не є особою, яка порушила законодавство про автомобільний транспорт, оскільки не надавало послуг з перевезення вантажів та не було перевізником вантажу 10 листопада 2022 року у вантажних транспортних засобах SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_2 та SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 . Вказані транспортні засоби належать ФОП ОСОБА_4 , який відповідно до договору №3624УС від 16 лютого 2022 року надавав позивачу транспортні послуги з перевезення. Інформація в товаро-транспортних накладних № 014455 та № 014457 від 10 листопада 2022 року є помилковою, запис був здійснений вантажовідправником ПрАТ «Петриківський рибгосп», фактичним вантажоперевізником був ФОП ОСОБА_4 . Крім того, у вказаному листі позивач звернув увагу на пропуск строків для застосування санкцій.

11. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист з додатками був отриманий відповідачем 22 травня 2023 року.

12. 23 травня 2023 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028741, відповідно до якої стягнуто з ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» адміністративно-господарський штраф у сумі 51 000 грн.

13. Не погоджуючись з постановою № 028741, ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» звернулось до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказував на те, що саме ФОП ОСОБА_4 є автомобільним перевізником в розумінні Закону № 2344-ІІІ, а не позивач, як помилково вважає представник Укртрансбезпеки, враховуючи надіслання договору № 3624УС про надання послуг від 16 лютого 2022 року (далі - договір № 3624УС).

15. Суди вказали про помилковість посилання відповідача на відсутність доказів виконання договірних зобов`язань за договором № 3624УС (рахунки, акт приймання-передавання послуг, платіжні інструкції, відображення в податковій звітності тощо), що свідчить про сумнівність такого договору, адже Укртрансбезпека не є тим органом, який наділений повноваженнями перевіряти реальність господарської операції.

16. Також зазначили про допущення помилки в ТТН № 014455 від 10 листопада 2022 року, де автомобільним перевізником зазначено ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля». Втім, представник ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» скористався своїм правом та надав пояснення до розгляду відповідачем справи та винесення спірної постанови.

17. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено порушення відповідачем строку розгляду справи, встановленого пунктом 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), та застосування адміністративно-господарських санкцій поза строком, встановленим статтею 250 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Касаційне провадження у справі відкрито на підстав пункту 1 частини четвертої статі 328 КАС України.

19. Скаржник вказав, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосовано норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2023 року у справі № 120/554/23, від 23 листопада 2023 року у справі № 340/4637/22 та від 23 серпня 2023 року у справі №600/1407/22-а.

20. На його переконання судами неправильно застосовано положення статей 48, 60 Закону №2344-III, що полягає у невірному визначенні суб`єкта відповідальності - автомобільного перевізника, а також у невірному застосуванні Порядку № 1567 (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції), якими були передбачені як перелік документів, що подається під час рейдової перевірки, так і порядок розгляду справи про порушення автомобільного законодавства, дотримання якого при умові належного повідомлення правопорушника, слугує остаточному встановленню «автомобільного перевізника», тобто особи, на яку накладається адміністративно-господарський штраф. Скаржник наголосив що санкція частини першої статті 60 Закону № 2344-III застосовується саме до перевізника, а не власника транспортного засобу, у свою чергу, автомобільний перевізник не може визначатись лише на підставі реєстраційних документів.

21. Вказує, що факт існування правопорушення позивачем не заперечувався, при цьому він був запрошений на розгляд справи, однак не з`явився, що на думку відповідача свідчить про свідоме нехтування своїми правами довести невинуватість під час розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки та надав відповідні докази лише до суду. Під час спірної перевірки водієм надано ТТН № 014455 від 10 листопада 2022 року, тобто у відповідача під час розгляду справи не могло існувати іншої, відмінної інформації, аніж отриманої під час перевірки.

22. Представник ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просила оскаржувані судові рішення залишити без змін.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

24. Спірні правовідносини виникли щодо накладення постановою № 028741 адміністративно-господарського штрафу за порушення перевізником вимог статей 34, 48 Закону № 2344-III.

25. Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

26. Пунктом 25 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

27. Відповідно до статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

28. Зі змісту статті 250 ГК України висновується, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження.

29. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

30. Другий обмежувальний строк, встановлений у вказаній статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

31. Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб`єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

32. У справі, що розглядається, акт проведення перевірки складено 10 листопада 2022 року, а спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 23 травня 2023 року.

33. Наведене свідчить, що територіальний орган Укртрансбезпеки фактично порушив строк розгляду справи, передбачений пунктом 25 Порядку № 1567, а також застосував адміністративно-господарські санкції з порушенням строку, встановленого статтею 250 ГК України.

34. Варто зауважити, що вказані строки мають принципово різне значення, адже пункт 25 Порядку № 1567 стосується строку розгляду суб`єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.

35. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 340/4182/22, 14 грудня 2023 року у справі № 160/10125/22, від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22, від 16 серпня 2023 року у справі № 160/12371/22.

36. Таким чином, відповідач застосував адміністративно-господарський штраф поза межами шестимісячного строку, передбаченого статтею 250 ГК України, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови № 028741.

37. Щодо накладення адміністративно-господарського штрафу на позивача як на перевізника, колегія суддів зазначає таке.

38. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-III, статтею 1 якого визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

39. Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

40. Згідно зі статтею 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

41. На підставі абзацу 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

42. Таким чином, з вищенаведених правових норм вбачається, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

43. Також Верховний Суд зазначає, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу, а не власник/користувач транспортного засобу. Надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

44. Під час перевірки водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III). Під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки.

45. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 240/22448/20 та від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21.

46. Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час спірної перевірки у ТТН № 014455 від 10 листопада 2022 року автомобільним перевізником зазначено ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля». Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач до розгляду справи повідомив Укртрансбезпеку про те, що 10 листопада 2022 року під час здійснення спірної перевірки він не здійснював перевезення вантажу.

47. Судами попередніх інстанцій встановлено, що транспортний засіб SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_2 , належить ФОП ОСОБА_4 , а 10 листопада 2022 року послуги щодо перевезення вантажу надавались на вказаному транспортному засобі цим водієм, який працює за трудовим договором з ФОП ОСОБА_4 .

48. У свою чергу, ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» надіслало на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області, Луганській та Харківській областях Державної служби безпеки на транспорті свої пояснення (вих. № 08/08-109 від 17 травня 2023 року), в якому зазначило про неможливість прибуття уповноваженої особи для розгляду справи у зв`язку з веденням бойових дій на території Донецької та Харківської областей. Також повідомив, що не надавав послуги з перевезення та не був перевізником вантажу 10 листопада 2022 року, оскільки перевезення здійснювалось ФОП ОСОБА_4 на підставі договору № 3624УС від 16 лютого 2022 року, копію якого було додано.

49. Таким чином, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відповідача була наявна інформація щодо автомобільного перевізника.

50. Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що вихідні дані для визначення перевізника орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб`єкт (особа порушника), який в розумінні частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.

51. У постанові від 23 серпня 2023 року у справі № 600/1407/22-а Верховний Суд зауважив на тому, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III). Не без того, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої частиною першої статті 60 Закону № 2344-III.

52. Таким чином, у спірних правовідносинах під час перевірки на дорозі транспортний засіб використовувався його власником, який надавав ПрАТ «Метінвест Покровськвугілля» послуги з перевезення відповідно до договору № 3624УС від 16 лютого 2022 року. Вказаний договір є чинним, недійсним не визнавався, тому Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що саме ФОП ОСОБА_4 є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин, а не позивач. У свою чергу інформація про перевізника, зазначена у ТТН є помилковою.

53. Також у касаційній скарзі представник Укртрансбезпеки наголошував, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не застосував до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 серпня 2023 року у справі №600/1407/22-а, від 12 жовтня 2023 року № 120/554/23, від 23 листопада 2023 року у справі №340/4637/22.

54. Проте, з таким твердженням не можна погодитися з огляду на те, що суди попередніх інстанцій у оскаржуваних рішеннях застосували вказані правові висновки Верховного Суду, визначивши правильно суб`єкта відповідальності за надання послуг з перевезення, однак не вказали про ці постанови.

55. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо протиправності постанови № 028741 від 23 травня 2023 року та наявності підстав для її скасування.

56. Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і не дають підстав уважати, що ними неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення.

57. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

58. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 350 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 200/2634/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду