№ 200/4008/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 200/4008/23

адміністративне провадження № К/990/6363/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 200/4008/23

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем, на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року, прийняте в складі: головуючого судді Бабаш Г.П., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) з вимогами:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 грн, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів у період з 01.10.2022 по 31.12.2022 у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах, з урахуванням фактично виплачених сум;

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 грн, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях і забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів у період з 01.10.2022 по 31.12.2022 у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням фактично виплачених сум.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що у спірний період, перебуваючи у підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - НОМЕР_2 прикордонний загін; ВЧ НОМЕР_3 ), він виконував бойові завдання на кордоні з республікою білорусь на підставі бойових наказів (розпоряджень), які видавалися начальником НОМЕР_2 прикордонного загону. У зв`язку з цим позивач уважає, що за цей період він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка відповідачем протиправно не виплачена.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні Держприкордонслужби України (далі - НОМЕР_4 прикордонний загін; ВЧ НОМЕР_1 ).

4. Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 03.10.2023 № 12/4191 ОСОБА_1 вибув у службове відрядження на ділянку НОМЕР_2 прикордонного загону на підставі розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 № (гриф)/25-2075-Е. Розпорядження 16.09.2022 № (гриф)/25-2075-Е є обмеженим у доступі і не можу бути надано відповідачем згідно із Законом України «Про державну таємницю».

5. Також у довідці зазначено, що у період з 13.12.2022 по 19.12.2022 позивач перебував у відпустці. Військовослужбовець 09.01.2023 прибув зі службового відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону.

6. Листом від 25.11.2022 № 22/2811-22-вих начальник НОМЕР_4 прикордонного загону звернувся до начальника НОМЕР_2 прикордонного загону з приводу надання інформації стосовно військовослужбовців.

7. Листом від 29.11.2022 № 22/4820-22-Вих начальник НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) надав відповідь начальнику НОМЕР_4 прикордонного загону на запит про надання інформації. Так, у відповіді вказано, що підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойових завдань на лінії бойового зіткнення і тому підпункт 7 пункту 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» не застосовується. Довідки про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі ВЧ НОМЕР_3 , не опрацьовувалися. Як зазначено у вказаному листі, на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону направлені копії відповідних рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_4 прикордонного загону за вересень та жовтень 2022 року для прийняття рішення.

8. Начальником НОМЕР_4 прикордонного загону надана відповідь на адвокатський запит представника позивача в листі від 17.03.2023 № 21-2199-23-вих, що ОСОБА_1 не вносили до наказу про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100 000 грн за період перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_2 прикордонного загону, адже до 5 числа у поточному місяці за попередній начальником НОМЕР_2 прикордонного загону не надано інформації щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».

9. До матеріалів справи відповідачем надана довідка начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 03.01.2023 № 22/64-23-Вих про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі ВЧ НОМЕР_3 . Згідно з вказаною довідкою період безпосередньої участі сержанта ОСОБА_1 у бойових діях - з 20.12.2022 по 31.12.2022.

10. Уважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати за період з 01.10.2022 по 31.12.2022 збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн, відповідно до Постанови № 168, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

11. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, у задоволенні позову відмовлено.

12. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилався на те, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах. Сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у відрядженні в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_2 прикордонного загону не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

13. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що додаткова винагорода за грудень 2022 року була сплачена позивачу у січні 2023 року в сумі 27 096,77 грн, що підтверджено зворотним боком особистої картки заробітної плати ф. 10 ОСОБА_1 і розрахунковим листком за січень 2023 року. Отож вимога позивача сплатити збільшену додаткову грошову винагороду за грудень 2022 року є безпідставною з огляду на своєчасну сплату відповідачем цієї допомоги відповідно до норм законодавства.

14. За висновком судів попередніх інстанцій, накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» та 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ) не набрали чинності, оскільки не пройшли державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, а тому їх не можна застосовувати до спірних правовідносин щодо виплати підвищеної винагороди.

15. На основі цього суд першої інстанції вважав застосовною до правовідносин, пов`язаних з виплатою спірної додаткової винагороди, Інструкцію про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/28618; далі - Інструкція № 188).

16. Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, уважав, що затверджені наказами Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ положення підлягають застосуванню до правовідносин, пов`язаних в виплатою додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168. У цьому контексті суд апеляційної інстанції вказав, що такі накази не зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та не мають міжвідомчого характеру, не створюють нових норм, а лише конкретизують порядок підтвердження однієї з умов виплати спірної додаткової винагороди.

17. Суд апеляційної інстанції додатково додав, що підрозділи НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) охороняють ділянку державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь у межах Чернігівської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/). Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), Чернігівська область віднесена до територій можливих бойових дій.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

18. 19.02.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024.

19. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

20. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

21. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 2-1 Постанови №168; пункту 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168»; пунктів 4,11 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ; пунктів 3, 7, 8 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, а саме: визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).

22. Скаржник уважає, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не пройшли державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №36 Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, який визначає механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, також не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляду на дату набрання ним чинності (01.02.2023). Отож єдиним нормативно-правовим актом для регулювання виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, за твердженням скаржника, є Постанова №168.

23. Скаржник переконує, що фактично позивач зі свого боку набув право та дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена власними діями відповідача в частині дотримання ним формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, а тому вважає, що у цьому випадку на позивача не може бути покладено тягаря негативних наслідків за недотримання однією з військових частин встановленого Держприкордонслужбою України порядку, адже цим порушуватиметься суть гарантованого законом права на отримання належного грошового забезпечення в повному обсязі.

24. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.

25. Суд ухвалою від 08.03.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

26. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

27. Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

29. Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

30. Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

31. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

32. У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

33. Згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

34. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

35. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

36. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжено до сьогоднішнього дня.

37. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

38. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168.

39. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

40. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Постанова №793) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

41. У решті зміст пункту 1 Постанови № 168, у частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України на час виникнення спірних правовідносин (з 01.10.2022 по 31.12.2022), не змінювався.

42. Адміністрацією Держприкордонслужби України 30.07.2022, з посиланням на пункт 21 Постанови № 168, було видано наказ №392-/0/81-22-АГ.

43. Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 грн пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

44. У пункті 4 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

45. Згідно з пунктом 5 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

46. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

47. У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

48. Адміністрацією Держприкордонслужби України з 01.12.2022 уведено в дію наказ від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, в якому змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, зокрема відряджених, у таких бойових діях або заходах.

VI. Позиція Верховного Суду

49. Спірні правовідносини склалися у цій справі у зв`язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн за період з 01.10.2022 по 31.12.2022.

50. Суд у контексті спірних правовідносин, уважає за необхідне зазначити таке.

51. З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.

52. Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі їхня безпосередня участь у бойових діях і заходах повинна бути підтверджена документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.

53. Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

54. З наведеного Суд дійшов висновку, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченою Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які, у розумінні Постанови № 168, означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

55. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи доказів безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів, що давало б йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000,00 грн.

56. Суд першої інстанції вважав незастосовними до спірних правовідносин накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та спирався під час вирішення цього спору на приписи Інструкції №188.

57. Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у позивача права на отримання спірної додаткової винагороди, проте виходив з того, що при розв`язанні правовідносин, пов`язаних з виплатою додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, застосуванню підлягають приписи наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.

58. З приводу цього Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 розглядав питання застосовності наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та Інструкції №188, у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою №168.

59. У постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації, та підлягають обов`язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України. З огляду на це, Верховний Суд констатував недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби України вимог законодавства при прийнятті зазначених наказів.

60. Водночас Верховний Суд зауважив, що у спірний період (який є аналогічним періоду, який є предметом розгляду у цій справі) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби України визначали механізм реалізації Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.

61. Також Верховний Суд указав, що ці накази Адміністрації Держприкордонслужби України фактично виконувалися протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби, зокрема, в частині визначення переліку бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

62. Виходячи з цього, Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою № 168, у спірний період.

63. У постанові від 26.06.2024 у справі № 200/216/23 Верховний Суд дещо розширив висновки щодо застосовності цих актів при визначенні порядку і умов виплати спірної додаткової винагороди.

64. Так, у справі № 200/216/23 Верховний Суд зазначив, що належна реалізація приписів пункту 1 Постанови № 168 спонукала Уряд до «делегування» відповідним органам і їхнім керівникам унормувати умови і підстави виплати певним категоріям військовослужбовців додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

65. Адміністрація Держприкордонслужби України, з огляду на приписи пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (у редакції, яка діяла протягом спірного періоду), а також пункту 2-1 Постанови № 168 зіткнулася з обставинами, які вимагали ухвалити рішення, яке б витікало із завдань та повноважень цього органу та відповідало меті встановлення на час дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу (згідно з пунктом 1 Постанови № 168).

66. Цим рішенням (у широкому розумінні) стали вказані накази від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, у яких виписані ті умови і порядок, які були спрямовані сприяти практичній реалізації приписів пункту 1 Постанови № 168, аби, з одного боку, ті військовослужбовці, які залучені до виконання бойових завдань / заходів, отримали додаткову винагороду, що теж є однією з умов бойової і мобілізаційної готовності Держприкордонслужби, а з іншого - забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

67. Отже, з огляду на наведене, Верховний Суд у справі № 200/216/23 уважав, що регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) зі сторони Адміністрації Держприкордонслужби України шляхом видання наказів від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

68. Щодо застосовності Інструкції № 188, то Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 зазначив, що вона була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду. Відповідно з цього Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що Інструкція № 188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18, а тому її положення при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану Постановою № 168, не можуть бути застосовані.

69. Таким чином, помилковою є позиція суду першої інстанції про застосування Інструкції №188 при вирішенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та доводи суду першої інстанції та скаржника щодо незастосовності до спірних правовідносин наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.

70. Щодо твердження судів попередніх інстанцій по суті позовних вимог то, на думку Суду, такий висновок є передчасним, скільки не ґрунтується на повному і всебічному встановленні обставин справи та належній їй правовій оцінці.

71. У справі встановлено, що позивач проходить військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_1 ).

72. Згідно з архівною відомістю про грошове забезпечення з січня по грудень 2022 року, позивач в період з квітня по серпень 2022 року отримував додаткову винагороду у підвищеному до 100 000,00 грн розмірі.

73. Відповідно до бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 №165/гриф позивача в складі прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_5 НОМЕР_4 прикордонного загону направлено в оперативне підпорядкування НОМЕР_2 прикордонного загону (а.с. 28-29).

74. Позивач наполягав, що він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн відповідно до Постанови №168 також за період з 01.10.2022 по 31.12.2022, стверджуючи, що під час перебування у відрядженні до НОМЕР_2 прикордонного загону він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

75. Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі, відповідач посилався на відсутність підстав для здійснення позивачу такої виплати з тих причин, що НОМЕР_2 прикордонним загоном не надано підтверджувальні документи щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях та заходах.

76. З матеріалів справи встановлено, що представник позивача звертався з адвокатським запитом до НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) щодо надання інформації.

77. ВЧ НОМЕР_3 згідно з листом від 08.06.2023 №22/4777/23 Вих. повідомила, що позивач, відповідно до бойових розпоряджень начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 19.09.2022 №276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 №1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 №1697/дск у складі прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_5 НОМЕР_4 прикордонного загону, приступив до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_2 прикордонного загону. Відповідно до бойових розпоряджень начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 06.01.2023 №76/гриф та від 06.01.2023 №77/гриф позивач у складі прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_5 НОМЕР_4 прикордонного загону завершив виконання завдань в оперативному підпорядкування НОМЕР_2 прикордонного загону.

78. У згаданому листі ВЧ НОМЕР_3 проінформувала, що НОМЕР_2 прикордонним загоном була видана керівництву прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) довідка в одному примірнику про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області ОСОБА_1 від 08.01.2023 № 3949.

79. Також ВЧ НОМЕР_3 вказала, що облік та ведення журналу бойових дій здійснювався у прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) (а.с.28-29).

80. У суді першої інстанції представник позивача до позовної заяви додав клопотання про витребування у ВЧ НОМЕР_1 довідки про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області ОСОБА_1 від 08.01.2023 № 3949.

81. Однак суд першої інстанції вказане клопотання не розглянув і залишив вказані в ньому обставини без відповідної оцінки.

82. Унаслідок допущених порушень суди попередніх інстанцій не перевірили наявність довідки ВЧ НОМЕР_3 від 08.01.2023 № 3949 про безпосередню участь позивача у участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області, не дослідили її зміст, не встановили правові підстави її видання, не дослідили змісту документів (за умови їх зазначення у такій довідці). Не перевірили суди зміст і форму цієї довідки на відповідність її вимогам наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ та від 01.12.2022 №628/0/81-22-АГ.

83. Не дослідили суди попередніх інстанцій документи (накази/розпорядження), які стали передумовою для відрядження позивача для виконання відповідних завдань до НОМЕР_2 прикордонного загону, починаючи з жовтня 2022 року (мається на увазі бойовий наказ Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 №165/гриф). Відсутній в матеріалах справи і наказ командування ВЧ НОМЕР_1 про направлення позивача в оперативне підпорядкування НОМЕР_2 прикордонного загону у складі прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_5 НОМЕР_4 прикордонного загону.

84. Не проаналізували суди попередніх інстанцій також бойові розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 19.09.2022 №276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 №1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 №1697/дск, згідно з якими позивач приступив до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_2 прикордонного загону.

85. Без відповіді судів першої та апеляційної інстанцій залишилося і головне питання, з якого власне й виник спір, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом. Йдеться про те, які саме завдання, за якою посадою і де виконував в спірний період позивач, якого було відправлено в службове відрядження в оперативне підпорядкування НОМЕР_2 прикордонного загону, та чим це підтверджується.

86. Отже, якщо позивач, протягом періоду щодо якого виник спір (з 01.10.2022 по 31.12.2022), проходив військову службу, перебуваючи на підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України у відрядженні НОМЕР_2 прикордонного загону, проте не виконував бойових чи інших завдань, які, в розумінні пункту 1 Постанови №168, дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн, то які завдання він у такому випадку виконував протягом цього часу та де конкретно проходив службу у цей час.

87. Не дослідили суди попередніх інстанцій записи журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу, не перевірили чи містять вони згадки про позивача та його безпосередню участь бойових діях та заходах за зазначений позивачем період.

88. Поза увагою залишили суди попередніх інстанцій також питання чи складався визначений пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ рапорт щодо позивача за час його перебування у відрядженні в НОМЕР_2 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_3 ) у заявлений період, адже оцінка таких рапортів має істотне значення для правильного вирішення цього спору. Так, згідно з пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

89. Суд також критично оцінює посилання суду апеляційної інстанції на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, застосовуючи приписи якого, суд апеляційної інстанції указав, що Чернігівська область, у межах якої НОМЕР_2 прикордонним загоном здійснювалася охорона ділянки державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь, віднесена до територій можливих бойових дій.

90. Так, у період з 01.10.2022 до 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» № 262 від 01.10.2022, № 282 від 01.11.2022, № 311 від 02.12.2022, № 1 від 02.01.2023.

91. За визначенням, що міститься у статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України», бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

92. Подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 200/551/23.

93. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

94. Оскільки суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, Суд уважає передчасними їхні висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову позивачу .

95. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

96. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

97. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

98. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

99. За наведеного Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, не встановлено фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

100. Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

101. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

102. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

103. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

104. Скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року, а справу №200/4008/23 направити на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

105. Судові витрати не розподіляються.

106. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович