ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 200/4181/20-а
адміністративне провадження № К/9901/33277/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 200/4181/20-а
за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя: Л. В. Арестова) від 27 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. В. Геращенко, А. В. Гайдар, Г. М. Міронова) від 11 листопада 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Публічне акціонерне товариство «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (далі - ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, скаржник), в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу № Ю-5686-25 від 14 лютого 2020 року зі сплати єдиного внеску.
2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірної вимоги, оскільки позивач на підставі пункту 9-4 «Прикінцевих та перехідних положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ) є звільненим від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Зазначена норма є нормою прямою дії та не потребує додаткових доказів настання обставин непереборної сили, крім того зазначив, що раніше в судовому порядку також вирішувалось питання про скасування вимогу про застосування штрафних санкцій, однак за інші періоди, та судовими рішеннями скасовано рішення відповідача. З урахуванням зазначеного вважає, що відсутні підстави для нарахування недоїмки та просив скасувати спірну вимогу.
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5686-25 від 14 лютого 2020 року
4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі № 200/4181/20-а в частині визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5686-25 від 14 лютого 2020 року на суму 394 110,10 грн., з яких штраф - 177 249,66 грн. та пеня 216 860,44 грн. з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
У іншій частині рішення суду залишено без змін.
5. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 07 грудня 2020 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. Ухвалою Верховного Суду, після усунення недоліків касаційної скарги, від 01 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
8. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає подальшого її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» зареєстрований як юридична особа, є платником єдиного внеску, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Донецькій області.
10. 14 лютого 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області станом на 31 січня 2020 року відносно позивача складено вимогу № Ю-5686-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску за 2015-2018 роки в сумі 2 448 921,48 грн., яка складається з недоїмки - 2 054 811,38 грн., штрафу - 177 249,66 грн. та пені - 216 860,44 грн.
11. Позивачем оскаржено вимогу до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої рішенням від 02 квітня 2020 року № 11941/2199-00-01-00-01-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
12. Позивач, не погодившись зі спірною вимогою відповідача звернувся з цим адміністративним позов до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскаржена позивачем вимога охоплює період, в якому позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску, відповідно за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти позивачу вимогу про сплату боргу.
14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині, дійшов висновку про правомірність спірної вимоги за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2015-2018 роки щодо визначення недоїмки в сумі 2 054 811,38 грн., оскільки позивач був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та сплати у в період з 14 квітня 2014 року до 12 лютого 2020 року, а спірну вимогу прийнято відповідачем після 13 лютого 2020 року.
15. Проте, зробивши такі висновки у резолютивній частині скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги на суму штрафу та пені - 394 110,10 грн., з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову у цій частині.
16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
17. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі визначено застосування судом апеляційної інстанції норми права, а саме пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18-а та постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 812/1473/16.
18. В обґрунтування доводів скаржник посилався на правомірність спірної вимоги, оскільки вимогу прийнято після виключення з 13 лютого 2020 року пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ на підставі Закону № 440-IX від 14 січня 2020 року.
19. Відповідач зазначає, що платники єдиного соціального внеску, які перебувають а обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилася антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати обчислювати та сплачувати заробітну плату та зобов`язані виконувати всі вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
20. При цьому, відповідач, наводить доводи аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
22. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
25. Проте, судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам КАС України, оскільки зроблені судом апеляційної інстанції у мотивувальній та резолютивній частинах постанови висновки щодо способу захисту прав позивача, не узгоджуються один з одним та є суперечливими.
26. Так, у мотивувальній частині постанови суд апеляційної інстанції аналізуючи вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини у сфері єдиного внеску за 2015-2018 роки, вказує на правомірність формування та визначення відповідачем недоїмки із сплати єдиного внеску, та звільнення позивача від нарахування відносно нього штрафу та пені.
27. Разом з тим, суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність спірної вимоги за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2015-2018 роки в частині встановлення недоїмки в сумі 2054811,38 грн., оскільки позивач був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та сплати у в період з 14 квітня 2014 року до 12 лютого 2020 року, а спірну вимогу прийнято відповідачем після 13 лютого 2020 року, проте у резолютивній частині цього рішення суд апеляційної інстанції вказав, що «рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі № 200/4181/20-а скасувати в частині визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5686-25 від 14 лютого 2020 року на суму 394110,10 грн., з яких штраф - 177249,66 грн. та пеня 216860,44 грн. з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині».
28. У відповідності до частини першої статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції встановлені статтею 315 КАС України, підстави для прийняття цих рішень - статті 316-319 КАС України, а судові рішення суду апеляційної інстанції та їх зміст встановлені статтями 321 322 КАС України.
29. Враховуючи, що допущені порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, ухвала суду апеляційної інстанції на підставі статті 353 КАС України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для постановлення законного та обґрунтованого рішення по формі та змісту у відповідності до вищенаведених вимог КАС України, мотивувальна частина якого повинна відповідати резолютивній. При новому вирішенні справи, слід також врахувати висновки викладенні у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18-а та постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 812/1473/16.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242 341 345 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області задовольнити частково.
Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 200/4181/20-а скасувати.
Справу № 200/4181/20-а направити на новий судовий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов