№ 200/4703/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року

м. Київ

справа №200/4703/24

адміністративне провадження № К/990/50085/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Бучик А.Ю, розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року (ухвалене суддею-доповідачем Христофоровим А.Б.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Управління, відповідач, скаржник), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Управління №053130009708 від 10 травня 2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII);

зобов`язати Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 травня 2024 року про призначення пенсії за вислугу років згідно зі статтею 86 Закону №1697-VII;

зобов`язати Управління зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі статтею 86 Закону №1697-VII період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року він виконував службові обов`язки на прокурорських посадах у статусі одночасно як військовослужбовця офіцерського складу Збройних Сил України так і прокурора, безпосередньо приймав участь в операції об`єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях. З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII, зі змінами, статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпункту «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393), у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, станом на 10 вересня 2020 року він має загальну вислугу років 23 роки 0 місяців 3 дні, що дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до положень статті 86 Закону № 1697-VII.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року позов задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що положення постанови КМУ № 393 передбачають, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. У свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три. Врахувавши зазначене, суди попередніх інстанцій вказали, що відповідачем протиправно не зараховано період військової служби позивача (участь в операції об`єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях) з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року в кратному обчисленні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 86 Закону №1697-VII, статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) за відсутності обґрунтованого висновку Верховного Суду.

7. У касаційній скарзі Управління вказує, що не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у Донецькій та Луганських областях мають бути зараховані до пільгового стажу роботи позивача в потрійному розмірі (один місяць служби за три).

8. На думку органу пенсійного фонду, положення Закону №1697-VII не передбачають пільгового обчислення стажу роботи на посадах прокурорів особам, залученим до участі в АТО або ООС в особливий період у зв`язку з виконанням посадових обов`язків працівників прокуратури на території проведення зазначених заходів.

9. Таким чином, скаржник вважає обґрунтованим оскаржуване рішення, яким враховано до вислуги років період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у Донецькій і Луганській областях з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року, без застосування пільгових умов щодо розрахунку один місяць служби за три місяці.

10. Враховуючи зазначене, у касаційній скарзі Управління просить Верховний Суд сформувати правовий висновок щодо застосування положень статті 86 Закону №1697-VII, статті 8 Закону №2011-XII в контексті врахування при призначенні пенсії на підставі Закону №1697-VII, періоду безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у Донецькій і Луганській областях у розрахунку один місяць служби за три місяці, до стажу роботи за спеціальністю.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

11. Касаційна скарга надійшла до Суду 24 грудня 2024 року.

12. Ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі №200/4703/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

13. Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2025 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року в адміністративній справі №200/4703/24 задоволено. Зупинено виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року в адміністративній справі №200/4703/24 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

14. Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 18 червня 2025 року.

15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

16. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому він обґрунтовує законність призначення йому пенсії за вислугу років із пільговим обчисленням стажу, посилаючись на положення частини другої статті 85 Закону №1697-VII, яка допускає застосування норм інших законодавчих актів щодо соціального захисту працівників прокуратури. Він вказує, що участь у бойових діях у складі військової прокуратури у період з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року підлягає зарахуванню до вислуги років за пільговим коефіцієнтом один місяць за три, відповідно до Закону №2011-XII, Закону №2262-XII, постанови КМУ №393. Заявник наголошує, що Закон №1697-VII не містить обмежень щодо врахування пільгового стажу, а відмова органу пенсійного фонду порушує принцип правової визначеності та його законне очікування на реалізацію права на пенсію. На підставі вищезазначеного просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

17. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 , має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 30 серпня 2019 року.

18. З довідки від 23 липня 2021 року № 470 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, виданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, встановлено, що позивач в період з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

19. Наведені відомості щодо участі позивача в період з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, а також про наявність станом на 03 травня 2024 року загальної вислуги 26 років 7 місяців 30 днів, з яких на посадах слідчих/прокурорів відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII вислуга складала 18 років 00 місяців 19 днів, також підтверджуються: військовим квитком серії НОМЕР_3 від 20 лютого 2014 року; посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданим Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України 30 серпня 2019 року, згідно з яким позивач має статус учасника бойових дій; довідкою про роботу та займану посаду в Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону від 03 травня 2024 року № 07-3121вих-24; довідкою про трудову діяльність (проходження військової служби) від 03 травня 2024 року № 07-3120вих-24; протоколом засідання комісії з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам від 27 квітня 2024 року; витягом із наказу Військової прокуратури об`єднаних сил «Про оголошення вислуги років військовослужбовцям військової прокуратури об`єднаних сил станом на 1 вересня 2020 року» від 10 вересня 2020 року № 587к; витягом із наказу Міністра оборони України від 10 вересня 2020 року № 449 про звільнення з військової служби в запас; витягом із наказу Військової прокуратури об`єднаних сил від 10 вересня 2020 року № 585к про звільнення із займаної посади та оголошення вислуги років станом на 10 вересня 2020 року; розрахунком вислуги років Військової прокуратури об`єднаних сил станом на 01 вересня 2020 року; розрахунком вислуги років Військової прокуратури об`єднаних сил станом на 10 вересня 2020 року.

20. Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, 03 травня 2024 року ОСОБА_1 , через вебпортал Пенсійного фонду України, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до положень статті 86 Закону № 1697-VII.

21. Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

22. Заява позивача про призначення пенсії від 03 травня 2024 року була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 10 травня 2024 року №053130009708 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з відсутністю на день звернення вислуги років (25 років).

23. Рішення про відмову в призначенні пенсії мотивоване, поряд з іншим, тим, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі статті 86 Закону №1697-VII період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року враховано до вислуги років без застосування пільгових умов щодо розрахунку один місяць служби за три місяці.

24. Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону №1697-VII, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

26. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

28. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

29. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

30. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.

31. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

32. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

34. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

35. Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

36. Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

37. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

38. Ця норма є об`єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Конституції України її статусу як соціальної та правової держави.

39. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

40. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

41. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 травня 2024 року ОСОБА_1 , через вебпортал Пенсійного фонду України, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до положень статті 86 Закону № 1697-VII.

42. Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

43. Закон №1697-VII визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

44. Порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури, зокрема підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років, врегульовано статтею 86 Закону № 1697-VII.

45. Відповідно до частин першої та другої вказаної статті Закону №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

46. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

47. Таким чином, аналізуючи вказані норми Суд доходить висновку, що необхідною умовою для призначення пенсії за вислуги років є наявність на день звернення необхідного стажу роботи, що зараховується до вислуги років у розмірі 25 років, з якого обов`язкова наявність стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

48. Частинами шостою-восьмою статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

49. До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім`ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених чинним законодавством.

50. Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

51. За частиною тринадцятою статті 86 Закону №1697-VII, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

52. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 03 травня 2024 року прийнято рішення від 10 травня 2024 року №053130009708 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону №1697-VII у зв`язку з відсутністю на день звернення вислуги років (25 років). Рішення про відмову в призначенні пенсії мотивоване, поряд з іншим, тим, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі статті 86 Закону №1697-VII період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року враховано до вислуги років без застосування пільгових умов щодо розрахунку один місяць служби за три місяці.

53. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Порядку № 393. Суди вказали, що період виконання позивачем службових обов`язків у статусі військовослужбовця в органах військової прокуратури та безпосередньо перебування у районах проведення ООС, має зараховуватись до спеціального стажу в трикратному розмірі, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №?1697-VII.

54. Водночас у касаційній скарзі Управління наголошує, що положення Закону №1697-VII не передбачають пільгового обчислення стажу роботи на посадах прокурорів особам, залученим до участі в АТО або ООС в особливий період у зв`язку з виконанням посадових обов`язків працівників прокуратури на території проведення зазначених заходів.

55. Таким чином, спірним питанням, що виникло у цій справі є наявність або відсутність підстав для зарахування періоду проходження позивачем військової служби в органах військової прокуратури під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в особливий період, у пільговому обчисленні один місяць за три, до вислуги років, що дає право на пенсію за статтею 86 Закону №?1697-VII.

56. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється за Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

57. Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

58. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон № 2262-XII.

59. Згідно статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

60. Стаття 2 Закону № 2262-XII встановлює, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

61. За правилами статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом.

62. Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

63. У відповідності до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

64. Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393, до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

65. За абзацом 1 пункту 1 Постанови КМУ № 393, установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 цього Закону, до вислуги років зараховуються зокрема: час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу, військовій службі в Збройних Силах, органах і військових формуваннях Служби безпеки, Службі зовнішньої розвідки.

66. З урахуванням наведеного правового регулювання, Суд доходить висновку, що можливість пільгового порядку зарахування певних періодів проходження служби до вислуги років передбачена для осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, співробітників Служби судової охорони, осіб, зазначених у пункті «ж» статті 1-2 Закону №?2262-XII, пенсія яким призначається відповідно до Закону №?2262-XII.

67. Зазначене дозволяє дійти висновку про те, що право на пільгове обчислення періоду проходження військової служби для цілей пенсійного забезпечення відповідно до Закону №?2262-XII є законодавчо гарантованим і пов`язане насамперед зі статусом військовослужбовця, який особа має у визначений законодавством період, зокрема під час виконання обов`язків в умовах особливого періоду.

68. Верховний Суд, аналізуючи аналогічні правовідносини у постанові від 27 березня 2023 року у справі №520/16224/21 вказав, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Постановою № 393.

69. Крім того, подібний висновок щодо застосування Постанови КМУ № 393 при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років прокурорам і слідчим, вже викладений Верховним Судом України у постанові від 27 травня 2008 року у справі № 21-2438во07. У цій постанові Верховний Суд України наголосив, що вирішуючи питання про можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право прокурорам і слідчим на пенсію за вислугою років, колегія суддів виходить із того, що визначальною підставою у цьому випадку є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат. Основними актами, на підставі яких здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Закон України "Про прокуратуру".

70. Таким чином, враховуючи викладене, Суд доходить висновку, що дія Порядку №?393, зокрема положень абзацу першого пункту 1 та пункту 3, поширюється виключно на осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону №?2262-XII, та які реалізують це право шляхом звернення із заявою про призначення пенсії саме на підставі цього спеціального закону.

71. Верховний Суд наголошує, що, незважаючи на можливе поєднання позивачем статусу прокурора та військовослужбовця під час участі в операції об`єднаних сил, право на пенсійне забезпечення визначається виключно тим спеціальним законом, на підставі якого особа звертається за призначенням пенсії. У цьому випадку обрання позивачем способу реалізації права на пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №?1697-VII зумовлює застосування виключно положень цього нормативного акта.

Закон №?1697-VII містить вичерпний перелік видів трудової (службової) діяльності, які підлягають зарахуванню до вислуги років, і не передбачає можливості кратного (пільгового) обчислення стажу у зв`язку з проходженням військової служби в умовах особливого періоду або участю в ООС чи АТО. Відтак, застосування Порядку №?393 до правовідносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення за Законом №?1697-VII, є юридично необґрунтованим і суперечить принципу правової визначеності як елементу верховенства права.

Недопустимість поширення дії спеціального нормативно-правового акта, ухваленого на виконання Закону №?2262-XII, на правовідносини, що регулюються іншим спеціальним законом - Законом №?1697-VII - зумовлена необхідністю дотримання меж предметного регулювання відповідного законодавчого акта та неприпустимістю підміни його норм положеннями актів, які не мають юридичної сили в межах іншого правового режиму. Зазначені закони передбачають відмінні правові підстави, суб`єктний склад та умови призначення пенсії, що базуються на різній правовій природі відповідної служби.

Хоча позивач суміщав виконання функцій прокурора та військовослужбовця, Верховний Суд зазначає, що №?2262-XII не регулює порядок пенсійного забезпечення осіб, які звертаються за призначенням пенсії саме як прокурори. Водночас Закон №?1697-VII є спеціальним нормативно-правовим актом, який вичерпно визначає підстави та умови призначення пенсій за вислугу років працівникам органів прокуратури. Застосування положень іншого спеціального закону - Закону №?2262-XII, адресованого винятково військовослужбовцям, - до прокурорів, навіть за умови фактичного суміщення статусів, було б штучним розширенням сфери його дії та суперечило б загальновизнаному принципу lex specialis derogat legi generali, а також принципу правової визначеності.

Отже, при зверненні особи за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону №?1697-VII, відсутні правові підстави для врахування до відповідного стажу періодів служби, обчислених за пільговим коефіцієнтом, що застосовується виключно у межах Закону №?2262-XII. Такий підхід відповідає конституційному принципу законності, забезпечує системність та узгодженість нормативного регулювання у сфері пенсійного забезпечення, а також унеможливлює неправомірне розширення дії підзаконних актів поза межами їх нормативної компетенції.

72. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії саме на підставі статті 86 Закону №? 1697-VII, що зумовлює застосування виключно цього спеціального закону при вирішенні питання про наявність у нього права на пенсійне забезпечення за вислугу років.

73. У такому випадку значення має лише той обсяг стажу, який визначений відповідно до положень самого Закону №?1697-VII, без урахування положень інших нормативних актів, зокрема Постанови КМУ №?393, яка регламентує порядок пільгового (кратного) обчислення стажу виключно для осіб, пенсія яким призначається за Законом №?2262-XII. Відтак, обставини щодо участі позивача у військовій службі в особливий період, у тому числі в ООС, не можуть бути підставою для кратного обчислення стажу (один місяць за три) при визначенні права на пенсію за вислугу років саме за Законом №?1697-VII, оскільки такий механізм у межах цього Закону не передбачений.

Суд зазначає, що частина друга статті 85 Закону №1697-VII допускає застосування інших законодавчих актів у сфері соціального захисту прокурорів. Однак така можливість не охоплює акти, що прийняті на виконання інших спеціальних законів. Тому Порядок №393, який стосується правовідносин, врегульованих Законом №2262-XII, не може застосовуватися до правовідносин пенсійного забезпечення, що регламентовані Законом №1697-VII.

74. При цьому, Суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості реалізувати право пільгового обчислення вислуги років за вказаний період відповідно до Постанови КМУ №393, але у разі реалізації ним права на призначення пенсії за Законом №2262-ХІІ.

75. На підставі вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про необхідність зарахування періоду проходження позивачем військової служби в особливий період у пільговому обчисленні (один місяць за три) при визначенні права на пенсію за вислугу років згідно зі статтею 86 Закону №?1697-VII.

76. Таким чином, твердження скаржника про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо можливості кратного (один місяць служби за три) зарахування до вислуги років позивача, що дає право на призначення пенсії за Законом № 1697-VII, періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у Донецькій та Луганських областях знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень. У зв`язку із цим, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статті 86 Закону №1697-VII, статті 8 Закону №2011-XII та Порядку № 393 в контексті вказаних висновків є обґрунтованими і належними.

77. Разом із тим, зі встановлених судами обставин вбачається, що позивач має загальну вислугу 26 років 7 місяців 30 днів, з яких 18 років 00 місяців 19 днів - на посадах слідчого/прокурора, що відповідає вимогам частини першої статті 86 Закону №?1697-VII, згідно з якою для набуття права на пенсію за вислугою років необхідно мати не менше 25 років загального стажу, у тому числі не менше 15 років на посадах прокурора.

78. Таким чином, ОСОБА_1 має достатній обсяг вислуги років, що свідчить про помилковість висновку органу Пенсійного фонду щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за Законом №?1697-VII.

79. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Управління №053130009708 від 10 травня 2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №1697-VII та зобов`язання Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 травня 2024 року про призначення пенсії за вислугу років згідно зі статтею 86 Закону №1697-VII підлягають задоволенню.

80. Таким чином, враховуючи обґрунтованість тверджень скаржника щодо відсутності правових підстав для зарахування до вислуги років пільгового стажу в кратному обчисленні (один місяць за три) при призначенні пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону №?1697-VII, а також беручи до уваги встановлену судами достатність у позивача загального стажу та стажу на посадах прокурора, необхідного для призначення такої пенсії, Суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині, якою позовні вимоги про зобов`язання Управління зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі статтею 86 Закону №1697-VII період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

81. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

82. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

83. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

84. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права рішення судів першої та апеляційної інстанцій частині, якою задоволені позовні вимоги про зобов`язання Управління зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі статтею 86 Закону №1697-VII період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, підлягають скасуванню, а касаційна скарга відповідача частковому задоволенню.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у частині, якою позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі статтею 86 Закону №1697-VII період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01 травня 2019 року по 10 вересня 2020 року з розрахунку один місяць служби за три місяці служби задоволені, скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді В.М. Бевзенко

А.Ю. Бучик