Постанова

Іменем України

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 200/6870/19

провадження № 61-8149св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Держава Україна в особі Державної казначейської служби України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 на постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, що завдана незаконними діями органів дізнання та досудового слідства.

Уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 просила стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у сумі 1 000 000,00 грн, а також судові витрати та витрати на правову допомогу.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Зобов`язано Державну казначейську службу України списати у безспірному порядку з відповідного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 700 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої їй незаконними діями органів дізнання та досудового слідства.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2020 року, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі члена Ліквідаційної комісії Чорної Ю. В. та Державна казначейська служба України у липні 2020 року подали апеляційні скарги.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2020 року повернуті заявникам на підставі статі 284, частини четвертої статті 287 ЦПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційні скарги подані передчасно, з порушенням встановленого ЦПК України порядку для апеляційного оскарження заочних рішень.

У жовтні 2020 року від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі члена Ліквідаційної комісії Чорної Ю. В. та від Державної казначейської служби України до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшли заяви про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2020 року. При цьому заявники просили суд про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року відмовлено Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі члена Ліквідаційної комісії Чорної Ю. В. у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2020 року, заяву Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі члена Ліквідаційної комісії Чорної Ю. В. про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2020 року залишено без розгляду.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою на неї.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2020 року відмовлено Державній казначейській службі України у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2020 року, заяву Державної казначейської служби України про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2020 року залишено без розгляду.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, Державна казначейська служба України звернулась з апеляційною скаргою на неї.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області задоволено.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Іншою постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанови суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що суд першої інстанції, в порушення вимог частини третьої статті 287 ЦПК України, заяви відповідачів про перегляд заочного рішення по не розглянув, а залишив без розгляду з підстав пропуску строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, чим порушив порядок для вирішення питання про перегляд заочного рішення.

Узагальнені доводи касаційної скарги

14 травня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подаладо Верховного Суду касаційні скарги на зазначені вище постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року.

В касаційних скаргах заявник просить скасувати оскаржувані постанови суду апеляційної інстанції від 07 квітня 2021 року та залишити в силі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року та від 17 грудня 2020 року.

Касаційні скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції постанови ухвалені з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

16 липня 2021 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі члена Ліквідаційної комісії Чорної Ю. В.надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому заявник просить суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, судові рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалами Верховного Суду від 25 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданими касаційними скаргами та витребувано матеріали цивільної справи.

09 серпня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані постанови суду апеляційної інстанції відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).

Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).

За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження №14-74цс21).

При цьому слід ураховувати, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

При таких обставинах колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвал Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року та від 17 грудня 2020 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що оскаржувані постанови суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що оскаржувані постанови суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційних скарг їх висновків не спростовують, на їх законність не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані постанови суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов