ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 200/8353/20-а
адміністративне провадження № К/9901/19183/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2020 (суддя Кониченко О.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021 (колегія у складі суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.)
у справі № 200/8353/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача №160 від 08.05.2020 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Донецького апеляційного суду №3.11.14/133/20 від 03.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до судового рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 08.02.2016 (справа №263/476/16а) та довідки Донецького апеляційного суду №3.11.14/133/20 від 03.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №160 від 08.05.2020 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Донецького апеляційного суду №3.11.14/133/20 від 03.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці враховуючи довідку Донецького апеляційного суду №3.11.14/133/20 від 03.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 з урахуванням висновків суду;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 840,80 грн;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
3. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2021 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Постановою Верховної Ради України №788-VIII від 12.11.2015 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Донецької області у зв`язку із поданням заяви про відставку.
6. Наказом Голови Апеляційного суду Донецької області від 01.12.2015 ОСОБА_1 відраховано зі штату Апеляційного суду Донецької області.
7. На підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 08.02.2016 по справі №263/476/16а ОСОБА_1 призначене довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VІ від 07.07.2010.
8. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні пенсійного фонду України Донецької області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
9. Конституційним Судом України 18.02.2020 прийнято рішення №2-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус судців» від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ (далі - Рішення № 2-р/2020). Рішенням № 2-р/2020 визнано неконституційним, зокрема пункт 25 розділу XII Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).
10. У зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, ОСОБА_1 звернулась до Донецького апеляційного суду та отримала довідку від 03.03.2020 №3.11.14/1333/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020.
11. 06.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання у зв`язку зі змінами в законодавстві та збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до заяви ОСОБА_1 додала довідку про суддівську винагороду від 03.03.2020 №3.11.14/1333/20.
12. 08.05.2020 Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 160, яким ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання.
13. Оскаржуване рішення вмотивоване тим, що заявник набуде право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни після 18.02.2020 суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
14. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що з наступного дня з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у неї виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького апеляційного суду № 3.11.14/133 від 03.03.2020 про суддівську винагороду для його обчислення, та рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08.02.2016 (справа № 263/476/16а).
16. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що після 18.02.2020 (дати набуття чинності Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020) розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не змінювався, тому немає підстав для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2020 виходячи із розміру суддівської винагороди, встановленої до 18.02.2020.
Також відповідач звертав увагу на те, що ОСОБА_1 просить провести їй перерахунок довічного грошового утримання виходячи із заробітної плати діючого судді, обчисленої відповідно до норм не Закону №2453 від 07.07.2010, як це встановлено постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08.02.2016, а норм ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402 від 02.06.2016. Стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить повних 32 роки. Отже, у разі обчислення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до норм Закону України №1402, його розмір має становити 74% суддівської винагороди, а не 90%.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20, дійшов висновку про те, що саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.
При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Доводи відповідача стосовно відсоткової ставки щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , не є предметом розгляду у справі, оскільки це питання було вирішено Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області у справі №263/476/16а, рішення в якій прийнято 08.02.2016 та набрало законної сили. Цим рішенням визначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % заробітної плати - 27284,40 гривень.
Законом №1402-VIII, який набрав чинності 30.09.2016, передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. .
Отже, для застосування перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням положень Закону №1402-VIII, висновки Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, викладені у рішенні по справі №263/476/16а від 08.02.2016, не є актуальними на час розгляду даної справи.
Крім того, довідка Донецького апеляційного суду №3.11.14/133/20 від 03.03.2020 містить відомості щодо посадового окладу діючого судді розрахованого відповідно до Закону №1402-VIII, однак доплата за вислугу років розрахована у розмірі 80 % від окладу, що не відповідає розрахунку ні згідно Закону № 2453-VI, ні згідно Закону №1402-VIII.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням вимог ч. 3 ст.142 Закону № 1402-VIII та суддівського стаж позивача (32 роки), з 19.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 74 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Визначення відсотку розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм Закону №1402-VIII не призводить до порушення ст.22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно норм Закону №1402-VIII, не є меншим ніж той, який мав позивач на підставі положень Закону від 07.07.2010 №2453-VI.
18. У касаційній скарзі позивачка покликається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
19. Позивачка зазначає, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії справ незначної складності.
Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо перерахунку розміру довічного грошового утримання суддів, які звільнилися у відставку до прийняття Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Ухвалені у цій справі рішення позбавляють її можливості оскаржувати рішення Пенсійного фонду про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірах 62% та 74% грошового забезпечення діючого судді, і мають дискримінаційний характер, оскільки звужують її право на встановлений рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08.02.2016 у справі № 263/476/16а розмір її щомісячного довічного грошового утримання (90 %).
Закон № 1402-VIII набрав чинності 30.09.2016, після звільнення її у відставку, та не може бути застосований при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI).
Відповідач на виконання оскаржуваного у цій справі рішення суду першої інстанції перерахував їй щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 62% від суддівської винагороди працюючого судді. Вважає, що ухвалені у справі судові рішення знижують досягнутий нею рівень гарантій незалежності суддів та суперечать ч. 1 ст. 126 Конституції України, покликаючись на Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, від 14.12.2011 № 18-рп/2011, від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 18.06.2007 № 4-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 200/13595/19а, Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №243/4794/17, від 29.05.2019 у справі № 686/9208/2017, від 09.11.2018 у справі №713/1064/17, № 686/24597/16-а, № 686/1938/17, №766/7021/17, від 11.12.2018 у справі №522/5168/17, від 22.10.2020 у справі № 420/1234/19, № 300/731/19.
20. Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Зазначає, що в межах спірних правовідносин встановлення різних підходів при визначенні відсотків від розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ст. 135 Закону № 1402-VIII, ставлячи їх в залежність від дати виходу судді у відставку, суперечить положенням ч. 1 ст. 126 Конституції України.
Норми ст. 142 Закону № 1402-VIII є чинними, неконституційними не визнавалася, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Отже, у разі обчислення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до норм Закону № 1402-VIII, його розмір має становити 74% суддівської винагороди, а не 90%.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
22. Відповідно до ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. За змістом касаційної скарги, позивач не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
24. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
25. Зокрема у постановах від 24.09.2021 у справі № 620/5437/20, від 11.10.2021 у справі №160/10640/20, від 15.02.2022 у справі № 340/161/21 та від 02.08.2022 у справі №620/6361/20 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
« до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.
Таким чином, оскільки чинним Законом №1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами.
Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону №1402- VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону №1402- VIII.
Крім того, слід звернути увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру відсоткового значення, визначеного частиною третьої статті 141 Закону 2453-VI від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів та суддів, які вийшли у відставку за Законом №1402-VIII, у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом № 2453-VI, що не відповідає базовому принципу єдності статусу суддів, який означає однаковий підхід до встановлення рівня матеріального забезпечення судді.»
26. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається, та який, відповідно спростовує доводи скаржника.
27. Відтак Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
28. Щодо доводів скаржника про необхідність врахування у цій справі висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 200/13595/19-а, Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №243/4794/17, від 09.11.2018 у справах №713/1064/17, № 686/24597/16-а, № 686/1938/17, №766/7021/17, від 11.12.2018 у справі №522/5168/17, від 29.05.2019 у справі №686/9208/17, від 22.10.2020 у справі № 420/1234/19, № 300/731/19, то колегія суддів вважає, що обставини цих справ є нерелевантними.
29. Зокрема, у справі № 200/13595/19-а спір стосувався щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, як складової частини суддівської винагороди. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2020 дійшла висновку про те, що судді, стаж роботи яких на посаді судді на момент набрання чинності Законом № 192-VІІІ складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаного Закону право на отримання такої щомісячної доплати не втратили, а тому мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді у 3 роки.
30. Спір у справах № 243/4794/17, № 686/9208/17, №713/1064/17, № 686/24597/16-а, №686/1938/17, №766/7021/17, № 522/5168/17, № 686/9208/17, № 300/731/19 стосувався обрахунку стажу судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання.
31. У справі № 420/1234/19 спір стосувався перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки територіального управління ДСА України у Одеській області. Питання стосовно відсотку під час розрахунку щомісячного довічного грошового утримання у цій справі не вирішувалося.
32. Враховуючи зазначене вище, доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
33. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №200/8353/20-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб