№ 200/9756/18 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 200/9756/18

провадження № 61-6577св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни»,

відповідач - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2018 року в складі судді Литвиненка І. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2020 року в складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (далі - ППС «ПК») звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП

в Дніпропетровській області) про зобов`язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що наказом голови ППС «ПК» від 26 лютого 2018 року № 7 суботу затверджено днем щотижневого обов`язкового збору членів профспілки. Членами профспілки є працівники відділень поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

Позивач 27 лютого 2018 року направив на адресу відповідача лист, яким запропоновано: забезпечити завчасне повідомлення профспілки про факти залучення поліцейських, які є членами профспілки, до виконання службових обов`язків у суботу для можливості завчасного затвердження плану проведення збору та списків учасників; надсилати на адресу профспілки документальні відомості про підстави залучення поліцейського до виконання службових обов`язків у суботу, що є доказом для профспілки про поважні причини відсутності її члена на обов`язковому зборі; вживати заходів щодо недопущення незаконних та безпідставних залучень поліцейських, які є членами профспілки, до виконання службових обов`язків у суботу.

Листом від 04 квітня 2018 року ГУ НП в Дніпропетровській області відмовило ППС «ПК» у їх пропозиції з посиланням на те, що Законом України «Про національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами не передбачено обов`язку повідомляти профспілки про залучення поліцейських до несення служби у вихідні дні.

Вважає таке рішення відповідача незаконним, оскільки відповідно до умов колективного договору на 2017-2020 роки ГУ НП в Дніпропетровській області зобов`язується погоджувати з профспілкою проекти наказів, зокрема, графіки чергувань у вихідні (неробочі) та святкові дні та залучення працівників до надурочної служби у встановлених законодавством випадках.

На підставі викладеного, ППС «ПК» просила зобов`язати ГУ НП

в Дніпропетровській області погоджувати службу у вихідні дні членів

ППС «ПК» з профспілкою та надсилати на її адресу документальні відомості про підстави залучення члена профспілки до виконання службових обов`язків у вихідні дні.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська

від 11 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що колективний договір на 2017-2020 роки укладений між ГУ НП в Дніпропетровській області та Дніпропетровською обласною організацією професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, а ППС «ПК» не є стороною цього колективного договору, тому не має права пред`являти будь-яких вимог до відповідача щодо погодження з ним проходження служби поліцейськими у вихідні дні.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що ППС «ПК» не є первинною профспілковою організацією, що створена в ГУ НП в Дніпропетровській області. Позивач не довів обов`язку відповідача погоджувати службу у вихідні дні своїх працівників з ППС «ПК», зокрема шляхом надсилання на адресу вказаної профспілки документальних відомостей про підстави залучення членів профспілки до виконання службових обов`язків у вихідні дні. Внутрішній наказ ППС «ПК» про затвердження суботи днем щотижневого обов`язкового збору його членів, не створює обов`язку для ГУ НП в Дніпропетровській області погоджувати та звітувати перед позивачем щодо залучення працівників, які є членами профспілки, до роботи у вихідні дні, які залучені до виконання службових обов`язків, що передбачено положеннями статті 91 Закону України «Про національну поліцію».

З приводу даного спору ППС «ПК» зверталась до суду в порядку адміністративного судочинства, проте ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року у справі № 804/3474/18 відмовлено у відкритті провадження та роз`яснено, що такий спір може бути поданий до місцевого загального суду в порядку, що передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ППС «ПК» просило скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга також мотивована тим, що у пункті 3.1.11 колективного договору на 2017-2020 роки викладено обов`язок ГУ НП в Дніпропетровській області погоджувати з профспілкою проекти наказів, що стосуються трудових (службових), соціально-економічних інтересів працівників, зокрема графіки чергувань у вихідні (неробочі) та святкові дні, залучення працівників до надурочної служби (роботи) в установлених законодавством випадках, внесення змін до існуючих режимів роботи або запровадження нових режимів роботи.

Отже, непогодження з позивачем проходження служби членами профспілки у вихідні дні, перешкоджає діяльності ППС «ПК» у здійсненні своїх прав, передбачених Законом України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності». Дії відповідача є незаконними.

Доводи іншого учасника справи

ГУ НП в Дніпропетровській області подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Вказувало, що ППС «ПК» не є первинною профспілковою організацією, що створена в ГУ НП в Дніпропетровській, не було стороною колективного договору, тому у відповідача відсутній обов`язок погоджувати службу

у вихідні дні своїх працівників з позивачем, зокрема шляхом надсилання на його адресу документальних відомостей.

Провадження у суді касаційної інстанції

Касаційна скарга подана до Верховного Суду ППС «ПК» 02 квітня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Суди встановили, що наказом голови ППС «ПК» від 26 лютого 2018 року № 7 суботу затверджено днем щотижневого обов`язкового збору членів цієї профспілки.

Позивач 27 лютого 2018 року звернувся до відповідача з листом, в якому пропонував забезпечити завчасне повідомлення ППС «ПК» про факти залучення поліцейських, які є членами профспілки, до виконання службових обов`язків у суботу, що надають профспілці можливість завчасно затверджувати план проведення збору та список учасників збору. Запропоновано надсилати на адресу профспілки документальні відомості про підстави залучення поліцейського до виконання службових обов`язків

у суботу, що є доказом про поважні причини відсутності члена профспілки на обов`язковому зборі профспілки. Зазначено про необхідність вжиття заходів щодо не допущення незаконних та безпідставних залучень поліцейських, які є членами ППС «ПК», до виконання службових обов`язків у суботу.

ГУ НП в Дніпропетровській області листом від 04 квітня 2018 року повідомило ППС «ПК» про те, що на підставі статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу відповідача від 30 вересня 2018 року № 2786 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУ НП

в Дніпропетровській області та інших його структурних, відокремлених підрозділах» вихідними днями для поліцейських Головного управління, крім залучених до виконання службових обов`язків, є субота та неділя. Норми Закону України «Про Національну поліцію» та інші нормативно-правові акти МВС України та Національної поліції не передбачають обов`язку керівників територіальних органів Національної поліції повідомляти (погоджувати) профспілкові організації про залучення поліцейських до несення служби

у вихідні дні.

Колективним договором на 2017-2020 роки встановлено, що його сторонами є ГУ НП в Дніпропетровській області та Дніпропетровська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України.

Пунктом 1.3.1 колективного договору визначено, що положення цього договору є обов`язковими, діють безпосередньо та поширюються

на всіх працівників підрозділів ГУ НП в Дніпропетровській області, незалежно від членства в профспілці, на профспілкові організації ГУ НП

в Дніпропетровській області, на працівників профспілкових органів, які працюють на виборних та штатних посадах у профспілкових організаціях

і перебувають у сфері дії сторін, що уклали цей договір.

Відповідно до пункту 1.3.2 колективного договору сторони визнають цей договір нормативним актом, норми і положення якого є обов`язковими для виконання всіма працівниками ГУ НП в Дніпропетровській області, профспілковими органами всіх рівнів.

Пунктом 3.5 статуту ППС «ПК» за 2017 рік передбачено, що член профспілки має право брати участь у загальних зборах, засіданнях виборних органів профспілки, підготовці і обговоренні питань, що на них розглядаються, внесення проектів постанов, рішень, інших документів, що ними приймаються, вільно висловлювати власну думку і відстоювати її до прийняття рішення.

Відповідно до пункту 8.1.1 колективного договору контроль за виконанням цього договору здійснюється двосторонньою робочою комісією, створеною сторонами в установленому порядку.

Пунктом 8.1.4 колективного договору передбачено, що при виявленні порушень виконання договору зацікавлена в їх усуненні сторона письмово інформує іншу сторону про порушення. У тижневий термін двосторонньою робочою комісією мають бути проведені взаємні консультації і прийняті необхідні рішення.

ППС «ПК» не є первинною профспілковою організацією, що створена

в ГУ НП в Дніпропетровській області.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується

з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивач не довів обов`язку відповідача погоджувати службу у вихідні дні своїх працівників саме з ППС «ПК», зокрема шляхом надсилання на адресу вказаної профспілки документальних відомостей про підстави залучення членів профспілки до виконання службових обов`язків у вихідні дні. Внутрішній наказ ППС «ПК» про затвердження суботи днем щотижневого обов`язкового збору його членів, не створює обов`язку для ГУ НП

в Дніпропетровській області погоджувати та звітувати перед позивачем щодо залучення працівників, які є членами профспілки, до роботи у вихідні дні, які залучені до виконання службових обов`язків, що передбачено положеннями статті 91 Закону України «Про національну поліцію».

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів, враховуючи наступне.

Статтею 244 КЗпП України передбачено, що права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами.

Працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку (частина друга статті 2 КЗпП України).

Професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі (частина перша

статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Правові й організаційні засади функціонування системи заходів

з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними врегульовано

Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об`єднання.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець

(стаття 3 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»).

Разом з тим, суди встановили, що ППС «ПК» не є первинною профспілковою організацією, що створена в ГУ НП в Дніпропетровській області.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про колективні договори і угоди» контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.

Встановлено, що сторонами колективного договору на 2017-2020 роки, на який посилалася ППС «ПК» з метою задоволення позовних вимог,

є Дніпропетровська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ Українита ГУ НП в Дніпропетровській області.

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (частина перша статті 1 Закону України «Про Національну поліцію»).

Статтею 12 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського. Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.

Відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.

За змістом частин третьої-п`ятої Закону України «Про Національну поліцію» для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень

з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків. Поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

Таким чином Законом України «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, встановлено службовий час і час відпочинку поліцейських, зокрема передбачено службу у святкові та вихідні дні.

На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що внутрішній наказ ППС «ПК» про затвердження суботи днем щотижневого обов`язкового збору його членів, не створює обов`язку для ГУ НП в Дніпропетровській області погоджувати та звітувати перед позивачем щодо залучення працівників, які є членами профспілки, до роботи у вихідні дні, які залучені до виконання службових обов`язків, що передбачено положеннями

статті 91 Закону України «Про національну поліцію».

Отже, позивач не довів обов`язку відповідача погоджувати службу у вихідні дні своїх працівників з ППС «ПК», зокрема шляхом надсилання на адресу вказаної профспілки документальних відомостей про підстави залучення членів профспілки до виконання службових обов`язків у вихідні дні. Разом

з тим, судами не встановлено, а позивачем не доведено порушення прав та інтересів безпосередньо позивача - ППС «ПК» внаслідок непогодження з ним проходження служби поліцейськими у вихідні дні.

Безпідставним є посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України з тих підстав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо погодження з позивачем проходження поліцейськими служби у вихідні дні, оскільки ППС «ПК» не є первинною профспілковою організацією, що створена в ГУ НП в Дніпропетровській області.

Доводи касаційної скарги, що у пункті 3.1.11 колективного договору

на 2017-2020 роки викладено обов`язок ГУ НП в Дніпропетровській області погоджувати з профспілкою проекти наказів, що стосуються трудових (службових), соціально-економічних інтересів працівників, зокрема графіки чергувань у вихідні (неробочі) та святкові дні, залучення працівників до надурочної служби (роботи) в установлених законодавством випадках, внесення змін до існуючих режимів роботи або запровадження нових режимів роботи, не заслуговують на увагу, оскільки вказаний договір укладено не з позивачем, а з Дніпропетровською обласною організацією професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, яка і має проводити контроль за виконанням колективного договору, проте остання до суду з позовними вимогами у цій справі не зверталася.

Разом з тим, відповідно до пункту 8.1.1 колективного договору контроль за виконанням цього договору здійснюється двосторонньою робочою комісією, створеною сторонами в установленому порядку.

Проте, ППС «ПК» не є стороною колективного договору та не є первинною профспілковою організацією, що створена в ГУ НП в Дніпропетровській області. Членство у ППС «ПК» є індивідуальним та не пов`язане

з професійною (галузевою) належністю. У той же час, судами не встановлено, а позивачем не доведено порушення прав та інтересів безпосередньо

ППС «ПК» та членів цієї профспілки - працівників поліції.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 червня

2018 року у справі № 804/2581/16 (провадження № К/9901/10393/18),

від 16 квітня 2020 року у справі № 804/7047/17 (провадження № К/9901/53733/18).

Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що непогодження

з позивачем проходження служби членами профспілки у вихідні дні перешкоджає діяльності останнього у здійсненні своїх прав, передбачених

Законом України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності», оскільки затвердження ППС «ПК», яка не є первинною профспілковою організацією ГУ НП в Дніпропетровській області, суботи днем щотижневого обов`язкового збору членів профспілки не може бути підставою для позбавлення відповідача права на залучення поліцейських до виконання службових обов`язків у вихідні, святкові та неробочі дні у разі службової необхідності, а також зобов`язання ГУ НП в Дніпропетровській області до вчинення дій, які не передбачені нормами матеріального права, що визначають правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби

в Національній поліції України.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява

№ 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, суд першої інстанції ухвалив рішення та апеляційний суд прийняв постанову з додержанням норм матеріального

і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення,

а судових рішень без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська

від 11 грудня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 12 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук