Постанова

Іменем України

19 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 201/14008/13-ц

провадження № 61-5398св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23 грудня 2013 року в складі судді Трещова В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року в складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Деркач Н. М., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та просило стягнути з них у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 761, 35 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що30 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 65 954 долари США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12, 39 % на строк до 12 листопада 2022 року.

Для забезпечення повного й своєчасного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором 30 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з яким вона зобов`язалася відповідати за невиконання ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань.

Посилаючись на те, що позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у результаті чого станом на 16 жовтня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 325 805, 47 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 25 909, 05 доларів США, що еквівалентно 207 091, 04 грн, заборгованості за процентами в розмірі 7 459, 47 доларів США, що еквівалентно 59 623, 54 грн, пені в сумі 799, 43 доларів США, що еквівалентно 6 389, 84 грн та штрафів у розмірі 6 593, 40 долари США, що еквівалентно 52 701, 05 грн, ПАТ КБ «Надра» просило позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23 грудня 2013 року позов задоволено.

Стягнено солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 761, 35 долари США, що за курсом НБУ становить 325 805, 47 грн, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 25 909, 05 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 207 091, 04 грн; заборгованості за процентами - 7 459, 47 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 59 623, 54 грн; пені - 799, 43 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 6 389, 84 грн; та штрафів - 6 593, 40 долари США, що в гривневому еквіваленті складає 52 701, 05 грн.

Стягнено з відповідачів на користь ПАТ КБ «Надра» 3 441, 00 грн судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, у зв`язку з чим виникла заборгованість у заявленому банком розмірі, яка підлягає стягненню з неї та з поручителя як солідарних боржників.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року заочне рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23 грудня 2013 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за штрафами в розмірі 6 593, 40 долари США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 52 701, 05 грн, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Загальну суму заборгованості за кредитним договором № 8/2007/840-К/1685-Н від 30 листопада 2007 року, що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» визначено в розмірі 34 167, 95 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 273 104, 42 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 25 909, 05 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 207 091, 04 грн; заборгованість за процентами - 7 459, 47 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 59 623, 54 грн; пеня - 799, 43 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 6 389, 84 грн.

Змінено розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідачів на користь ПАТ КБ «Надра» судового збору за подання позову в розмірі 1 365, 52 грн з кожного. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. Стягнено з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 096, 56 грн. Стягнено з ПАТ КБ «Надра» на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 790, 52 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому їх одночасне застосування за одне й те ж саме порушення свідчить про недотримання положень статті 61 Конституції України, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення штрафів.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23 грудня 2013 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Судувід 27 березня 2019 року в справі № 711/4556/16-ц, постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року в справі № 330/2183/16-ц та від 02 вересня 2020 року в справі № 509/3161/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі їй кредиту в розмірі 65 934 доларів США, а також, що на час пред`явлення позову заборгованість за кредитним договором була погашена повністю за рахунок продажу предмета іпотеки в червні 2011 року, а тому безпідставно задовольнили позов.

Оскільки поручитель ОСОБА_2 з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції не зверталася, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до неї в касаційному порядку не переглядаються.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

13 травня 2021 року справа № 201/14008/13-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Установлено, що 30 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8/2007/840-К/1685-Н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 65 934, 00 долари США на строк до 12 листопада 2022 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12, 39 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1685/1 від 30 листопада 2007 року, згідно з яким вона зобов`язалася відповідати за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Також 30 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого вона передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

30 червня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та того ж дня в рахунок погашення кредитної заборгованості зараховано 57 000, 00 доларів США.

Однак коштів, отриманих від продажу предмета іпотеки, не вистачило для повного задоволення вимог банку.

Станом на 16 жовтня 2013 року заборгованість за кредитним договором становить 40 761, 35 доларів США, що за курсом НБУ становить 325 805, 47 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 25 909, 05 доларів США (207 091, 04 грн); заборгованості за процентами в сумі 7 459, 47 доларів США (59 623, 54 грн); пені в розмірі 799, 43 доларів США (6 389, 84 грн); та штрафів у сумі 6 593, 40 долари США (52 701, 05 грн).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Установивши, що ПАТ КБ «Надра Банк» на виконання умов кредитного договору надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 65 934, 00 долари США,тобто кредитор належним чином виконав свої обов`язки, а відповідач своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, процентами та пенею, розмір якої нею не спростований, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення цієї заборгованості з ОСОБА_1 .

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на повне виконання нею кредитних зобов`язань внаслідок продажу предмета іпотеки в червні 2011 року не заслуговують на увагу, оскільки встановлено, що коштів, отриманих від добровільного продажу відповідачем предмета іпотеки, не вистачило для повного задоволення вимог банку, що не позбавляло кредитора права на звернення з цим позовом до суду.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів та стосуються переоцінки доказів. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріально і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті й законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові рішення в оскаржуваній частині відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду в частині позовних вимог до ОСОБА_1 залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23 грудня 2013 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов