№ 201/18305/17 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 201/18305/17-ц

провадження № 61-45201св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2018 року у складі судді Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП в Дніпропетровській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ГУ НП в Дніпропетровській області, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом Діхтяр В. В .

Цивільну справу № 201/5742/18 (провадження № 2/201/2015/2018) за позовом ОСОБА_2 до ГУ НП в Дніпропетровській області, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, та цивільну справу № 201/18305/17 (провадження № 2/201/977/2018) за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Дніпропетровській області, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, об`єднано в одне провадження.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обґрунтовані тим, що 23 липня 2015 року за їх місцем проживання було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015042000000074, яке розпочате 10 червня 2015 року відносно посадових осіб ПП «Інкотермс-Брок», ТОВ «Радамір-А», ПП «Костел», ТОВ «Космополія».

У зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді дозволено проведення обшуку з метою відшукання речей і документів, які мають відношення до кримінального провадження, співробітниками Управління МВС було вилучено належні позивачкам на праві приватної власності грошові кошти і банківські метали.

Вказували, що вони неодноразово зверталися до ГУ НП в Дніпропетровській області, прокурора Дніпропетровської області, слідчого судді із вимогами про повернення майна, які залишилися без задоволення.

В лютому 2016 року їм стало відомо, що 05 серпня 2015 року у приміщенні СВ УМВС України на Придніпровський залізниці сталася крадіжка, з сейфу кабінету слідчого викрадене майно, що було вилучене у них під час обшуку. Тобто, майно зберігалося у сейфі у порушення порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення. Слідчий не передав вилучені кошти й цінності на зберігання до відповідних установ.

21 жовтня 2016 року слідчим СВ АНД ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області Юнак О. А. винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12015042000000074 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Після закриття кримінального провадження майно не було повернуте у поряду статті 174 КПК України.

Враховуючи викладене, виходячи з положень частини четвертої статті 100 КПК України, статті 23 1166 1174 1176 1192 ЦК України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд: стягнути з державного бюджету шляхом списання коштів з рахунку ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 78 064 грн, а в рахунок відшкодування моральної школи - 10 000 грн; стягнути з державного бюджету шляхом списання коштів з рахунку ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 1 300 497 грн 10 коп., а в рахунок відшкодування моральної школи - 50 000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2019 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з державного бюджету шляхом списання коштів з рахунку ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 78 064 грн.

Стягнуто з державного бюджету шляхом списання коштів з рахунку ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.

Стягнуто з державного бюджету шляхом списання коштів з рахунку ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 300 497 грн.

Стягнуто з державного бюджету шляхом списання коштів з рахунку ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2018 року апеляційну скаргу ГУ НП в Дніпропетровській області на рішення Жовтневого районного суду від 17 липня 2018 року повернуто апелянту.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що апеляційна скарга подана юристконсультом відділу правого забезпечення ГУ НП в Дніпропетровській області Кравченком П. В., який діє на підставі довіреності від 02 січня 2018 року № 9/ГЛ. Враховуючи те, що докази того, що представник ГУ НП в Дніпропетровській області Кравченко П. В. є адвокатом відсутні, апеляційний суд відповідно до положень пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України повернув апеляційну скаргу апелянту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ГУ НП в Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У жовтні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга ГУ НП в Дніпропетровській області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2018 року справу призначено судді-доповідачеві Лесько А. О.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2019 року № 1690/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом під час ухвалення оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права. Вказує, що, обґрунтовуючи вказане судове рішення, апеляційний суд зазначав, що відповідно до підпункту «б» пункту 16 Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII розділ XV «Перехідні положення» Конституції України доповнено пунктом 16-1, відповідно до якого з дня набрання чинності Законом представництво відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 01 січня 2018 року.

Разом із тим, абзацом 13 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України визначено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Підпунктом 18 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Зазначає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГУ НП в Дніпропетровській області за своєю організаційно-правовою формою є органом державної влади.

Таким чином, вважає, що апеляційну скаргу було подано уповноваженою особою.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У березні 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу ГУ НП в Дніпропетровській області від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які вказують, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ГУ НП в Дніпропетровській області, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, ГУ НП в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ГУ НП в Дніпропетровській області підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як указує Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

У § 55 рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), від 19 червня 2001 року, заява № 28249/95) ЄСПЛ підкреслив, що обмеження доступу до суду буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з підпунктом 18 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що представництво відповідно до пункту 3частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 1 січня 2018 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Повертаючи апеляційну скаргу особі, що її подала у серпні 2018 року, суд апеляційної інстанції послався напідпункт 11пункт 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та помилково вважав, що з 01 січня 2018 року таку скаргу може подавати виключно прокурор або адвокат, не врахувавши, що її подав представник в інтересах ГУ НП в Дніпропетровській області, тобто органу державної влади, представництво якого у суді повинно здійснюватися виключно прокурорами або адвокатами з 01 січня 2020 року (абзац 2 підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України).

Висновок апеляційного суду ґрунтується на неправильному тлумаченні підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм Конституції України й ЦПК України та безпідставно позбавило відповідача права апеляційного оскарження рішення суду, що є порушенням права на справедливий суд.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про скасування ухвали апеляційного суду з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416, 419 України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2018 року скасувати, справу передати до Дніпровського апеляційного судудля вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович