№ 201/1971/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

справа № 201/1971/23

провадження № 61-8946св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник (боржник) -Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельник Леонід Леонідович,

заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2024 року у складі судді Покопцевої Д. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Никифоряка Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У січні 2024 року Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління (далі - Дніпровське КЕУ) звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л., стягувач - ОСОБА_1 .

Скарга мотивована тим, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 201/1971/23 стягнуто з Дніпровського КЕУ(Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

26 грудня 2023 року на адресу Дніпровського КЕУвід Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли постанови державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. від 12 грудня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 201/1971/23, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 14 листопада 2023 року.

Вказувало, що відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційне управління м. Дніпро (далі - КЕУ м. Дніпро), затвердженого наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 26 травня 2023 року № 195, КЕВ м. Дніпро, є державною установою, створеною Міністерством оборони України. Метою створення установи є забезпечення життєдіяльності і функціонування військових частин та установ, розвиток системи технічної експлуатації казарменно-житлового фонду та комунальних споруд з метою підтримання військ (сил) у стані бойової та мобілізаційної готовності. Усі видатки КЕУ м. Дніпро фінансуються з державного бюджету.

Рішенням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 28 листопада 2016 року № 1604634600498 КЕВ м. Дніпро присвоєно ознаку неприбутковості (0031 - бюджетні установи) на підставі підпункту 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Отже, рішення суду про стягнення з Дніпровського КЕУ грошових коштів згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», має виконуватись органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а відтак дії державного виконавцяСоборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. щодо винесення 12 грудня 2023 року постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та постанов про стягнення виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження, вчинені з порушеннями вимог частини четвертої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

Також Дніпровське КЕУ просило поновити строк на звернення до суду зі скаргою, оскільки оскаржувані постанови державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. були отримані заявником 26 грудня 2023 року.

Ураховуючи наведене, Дніпровське КЕУпросило суд:

- поновити строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л.;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. від 12 грудня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. від 12 грудня 2023 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. від 12 грудня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, поновлено Дніпровському КЕУстрок на подачу скарги на дії державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Скаргу Дніпровського КЕУ задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. від 12 грудня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. від 12 грудня 2023 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 500 грн з виконання виконавчого листа № 201/1971/23, виданого 14 листопада 2023 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. від 12 грудня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_1 при примусовому виконанні виконавчого листа № 201/1971/23, виданого 14 листопада 2023 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з Дніпровського КЕУ на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

Задовольняючи скаргу Дніпровського КЕУ, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що боржником за виконавчим листом № 201/1971/23, виданим Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 14 листопада 2023 рокує КЕУ м. Дніпро, яке є державною установою, на яку поширюються вимоги статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статті 6 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, постанова Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 201/1971/23, якою стягнуто з Дніпровського КЕУ (Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Районний суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. від 12 грудня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесена з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд першої інстанції вказав, що постановидержавного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. від 12 грудня 2023 року про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_1 є похідними від постанови про відкриття виконавчого провадження і виносяться одночасно, тому також підлягають скасуванню.

При цьому районний суд вважав за можливе поновити заявнику строк на звернення до суду зі скаргою, оскільки він був пропущений із поважних причин.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками районного суду, оскільки вважав, що до таких висновків суд дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи.

Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що Дніпровське КЕУ, яке є державним підприємством, за 2023 рік отримало прибуток у розмірі 9 274 016 грн, оскільки визначальним для застосування Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є статус боржника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Учервні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

У вересні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 грудня 2024 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України та підлягають скасуванню. Вважає, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків про задоволення скарги Дніпровського КЕУ.

Вважає, що суди проігнорували те, що відповідно до відомостей Міністерства юстиції України від 06 червня 2023 року Дніпровське КЕУ є державним підприємством, за 2023 рік отримало прибуток у розмірі 9 274 016 грн та як суб`єкт господарювання має податковий борг перед державним та місцевим бюджетами.

Зазначає, що Дніпровське КЕУздійснює дозволену господарську діяльність, надає послуги, відпускає матеріальні цінності військовим частинам та іншим юридичним та фізичним особам, надає в оренду за плату земельні ділянки та споруди, які перебувають в оперативному управлінні, надає послуги з виробництва теплової енергії. Крім того, доказів того, що боржник повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету не надано.

Посилається на те, що районний суд безпідставно поновив боржнику строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця. При цьому суд апеляційної інстанції вважав, що визначений статтею 449 ЦПК України строк подання скарги Дніпровським КЕУ не пропущений, що не відповідає дійсності.

Вказує, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагу той факт, що розгляд справи в районному суді відбувся за його відсутності, оскільки він не був належно повідомлений про розгляд справи, проте апеляційний суд залишив ці доводи його апеляційної скарги без відповіді.

Крім того, апеляційний суд не пересвідчився у направленні йому відзиву Дніпровського КЕУ на апеляційну скаргу, оскільки роздруківка електронного листування не є підтвердженням належного виконання процесуального обов`язку учасника справи щодо направлення відзиву.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.

У серпні 2024 року Дніпровсье КЕУ подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними та не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2023 року у справі № 201/1971/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про відшкодування моральної шкоди відмовлено(том 1, а. с. 62-67).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 201/1971/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Дніпровського КЕУ(Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн (том 1, а. с. 120-124).

На виконання вказаної постанови апеляційного суду за заявою ОСОБА_1 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 14 листопада 2023 року видано виконавчий лист № 201/1971/23, який пред`явлено стягувачем до примусового виконання до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Постановою державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельника Л. Л. від 12 грудня 2023 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 201/1971/23, виданого 14 листопада 2023 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з Дніпровського квартирно-експлуатаційне управління на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5 000 грн (том 2, а. с. 6).

12 грудня 2023 року державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельником Л. Л. винесено постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 500 грн та про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269 грн (том 2, а. с. 7-8).

Відповідно до Положення про Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління, затвердженого наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 26 травня 2023року № 195, КЕВ м. Дніпро є державною установою та входить до складу Збройних Сил України, яка створена з метою організації та виконання завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин (том 2, а. с. 9-15).

За інформацією начальника Управління державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра для операцій з бюджетними коштами на ім`я Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро в управлінні Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра станом на 01 травня 2023 року відкрито рахунки у встановленому законом порядку як розпоряднику коштів Державного бюджету (том 2, а. с. 17).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, що було обов`язковою підставою для скасування судового рішення в апеляційному порядку.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частини друга, четверта статті 128 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

За змістом частини першої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Верховним Судом встановлено, що судом першої інстанції не було належно повідомлено ОСОБА_1 про розгляд скарги, оскільки у матеріалах справи немає даних щодо отримання (чи неотримання) ним повістки про розгляд справи 12 березня 2024 року та 15 березня 2024 року.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128-130, 223, 372 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 450 ЦПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (№ 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. russia, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув скаргуДніпровського квартирно-експлуатаційного управління без повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце її розгляду (на 15 березня 2024 року), розгляд справи не відклав, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в якій, зокрема, він вказував про неповідомлення його про розгляд справи районним судом (том 1, а. с. 124), на вказане порушення норм процесуального права суду першої інстанції уваги не звернув, залишивши ухвалу районного суду без змін. Згідно із зазначеною нормою процесуального права повноваженням апеляційного суду в такому разі є виключно скасування судового рішення та ухвалення нового. При цьому доводи ОСОБА_1 залишилися апеляційним судом без належного мотивування.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (частина друга статті 410 ЦПК України).

ЄСПЛ вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати мотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, серед іншого, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на приписи законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок, що випливає зі статті 6 Конвенції, з мотивування може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

У § 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» ЄСПЛ зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Апеляційний суд на доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про його неповідомлення судом першої інстанції про розгляд справи відповіді не надав.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує свою касаційну скаргу, зокрема, тим, що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи, а суд апеляційної інстанції на вказану обставину уваги не звернув, то касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленій у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21).

Оскільки встановлено підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду, інші підстави відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не аналізує.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400-402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець