ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2024 року
м. Київ
справа № 201/5017/22
провадження № 61-10796св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2023 року у складі судді Наумової О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Космачевської Т. В., Халаджи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Соборний ВДРАЦС) про визнання незаконної відмови внести зміни до актового запису та про зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що згідно зі свідоцтвом про народження, первісно виданого на підставі актового запису, занесеного в Книгу реєстрації актів про народження відділу ЗАГС Ленінського району м. Дніпропетровська 16 травня 1979 року за № 1627, вона є « ОСОБА_2 », народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
02 серпня 1983 року шлюб між її батьками розірвано, після чого прізвище батька залишилося незмінним, а прізвище матері змінено на « ОСОБА_5 ».
За ініціативою матері ОСОБА_6 та за її заявою на підставі рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної Ради народних депутатів від 28 березня 1986 року № 110 в її актовий запис про народження внесені зміни, а саме - змінено прізвища з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 » та Відділом ЗАГС виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська 29 квітня 1986 року видано відповідне свідоцтво про народження.
Позивач посилалася на те, що внаслідок укладення 01 червня 2002 року шлюбу із ОСОБА_8 її прізвище змінено на « ОСОБА_1 ».
Батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначала, що потребує відновлення первинних відомостей актового запису про своє народження за прізвищем батька, тому 28 червня 2022 року з метою поновлення в актовому записі про народження присвоєного при народженні прізвища « ОСОБА_7 » для підтвердження походження від батька ОСОБА_3 , вона звернулася за місцем свого проживання до Соборного ВДРАЦС із заявою про внесення змін до актового запису про народження в частині прізвища з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 ».
30 червня 2022 року Соборним ВДРАЦС відмовлено у задоволенні заяви з посиланням на відсутність законних підстав для внесення змін до акту запису про народження, оскільки за положеннями пункту 2.15.9. Правил внесення змін до актових записів, складання висновку про внесення змін до актових записів можливе лише, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручування, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).
Зазначала, що не погоджується із цією відмовою, вважає її незаконною і такою, що перешкоджає реалізації її особистих немайнових прав, оскільки норми Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» і Правил проведення державної реєстрації актів цивільного стану допускають можливість внесення змін до актових записів поза наведеним переліком підстав за єдиною умовою для цього - щоб така зміна не суперечила чинному законодавству України. Але відповідач не вирішив по суті проблему.
При цьому вказувала, що зміна прізвища у шестирічному віці стала результатом рішення матері, прийнятого нею під впливом особистої неприязні до батька внаслідок розлучення. Аргументи матері зводилися не лише до того, щоб у позивачки не було проблем з єврейським прізвищем. Зі зміною батьківського прізвища вона відокремлена від батька, тому стала необхідність відновлення родинного зв`язку з ним.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконною відмову Соборного ВДРАЦС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у внесенні змін в актовий запис про народження ОСОБА_10 в частині її прізвища з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 »;
- зобов`язати Соборний ВДРАЦС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни в актовий запис № 1627 від 16 травня 1979 року у Книзі реєстрації актів про народження відділу ЗАГС Ленінського району м. Дніпропетровська про народження ОСОБА_10 у частині її прізвища з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 ».
26 січня 2023 року змінилась назва відповідача - Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що для внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику необхідно звернутися до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану із відповідною заявою, та лише складання обґрунтованого висновку про відмову у внесенні відповідних змін до актового запису, є підставою для звернення до суд.
Проте, позивачкою не надано жодних доказів, що вона згідно з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання зверталася до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану у відповідності до вимог пункту 2.1 Розділу ІІ Правил за формою, наведеною в додатку 1 до Правил і їй в цьому було відмовлено зі складанням обґрунтованого висновку.
Районний суд зазначив, що жодних доказів того, що позивачка зверталася із заявою встановленого зразку до матеріалів справи не долучено, а подана 28 червня 2022 року заява не відповідає вимогам додатку 1 до Правил, оскільки не містить необхідних відомостей для прийняття рішення та складання висновку.
Тому відповідачем правомірно надана відповідь на звернення позивачки та роз`яснено порядок розгляду такої заяви із посиланням на вимоги Правил. Означена відповідь не є висновком відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який підлягає оскарженню.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції вважав, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки районного суду про те, що позивачкою не надано доказів, що вона згідно з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання зверталася до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану, є правильними.
Апеляційний суд вважав безпідставними доводи ОСОБА_1 про незастосування положення пункту 2.13.12 Правил внесення змін до актових записів, їх поновлення та анулювання, якими передбачена можливість внесення змін до актів цивільного стану і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України, оскільки відповідно до рішення Красногвардійської районної ради народних депутатів № 110 від 28 серпня 1986 року батько позивачки не заперечував проти зміни прізвища дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що обраний нею спосіб захисту її прав є ефективним, отже, суди попередніх інстанцій необґрунтовано відмовили їй у задоволенні позову.
Вважає безпідставними висновки судів попередніх інстанцій, що оскарженню підлягає відмова лише у формі висновку органу державної реєстрації актів цивільного стану про відмову у внесенні змін в актовий запис.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2023 року Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що доводи касаційної скарги не містять обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України.
Зазначає, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається за формою, проте, позивачкою такої заяви подано не було, а її звернення у довільній формі не містить ознак заяви, яка б відповідала встановленій формі.
При цьому позивачка не надає доказів, що за життя батько вживав заходів щодо зміни прізвища дитини.
Фактичні обставини, встановлені судами
У свідоцтві про народження, виданому на підставі актового запису, занесеного в Книгу реєстрації актів про народження відділу ЗАГС Ленінського району м. Дніпропетровська 16 травня 1979 року за № 1627, позивачка значиться як « ОСОБА_2 », що народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 від батьків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .
Зі слів позивачки 02 серпня 1983 року її батьки розірвали шлюб, після чого прізвище батька залишилося незмінним, а прізвище матері змінено на « ОСОБА_5 ».
За заявою ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної Ради народних депутатів від 28 березня 1986 року № 110, в актовий запис про народження позивачки внесені зміни, а саме, змінено прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 » з видачею 29 квітня 1986 року Відділом ЗАГС виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська відповідного свідоцтва про народження.
01 червня 2002 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_11 та обрала прізвище « ОСОБА_1 ».
Батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
28 червня 2022 року за вх. № 1680/2019-79 ОСОБА_12 подала до Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заяву, у якій просила внести зміни до актового запису про її народження № 1527 від 16 травня 1979 року, складеного Новокодацьким відділом ДРАЦС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а саме, виправити прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 ».
Листом від 30 червня 2022 року за № 1725/20.19-79 Соборного ВДРАЦС ОСОБА_1 на її звернення повідомлено, що питання внесення змін до актових записів цивільного стану громадян регламентується Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм статей 12 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконної відмови внести зміни до актового запису та про зобов`язання вчинити дії, районний суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що законних підстав для внесення змін до актового запису про народження не має. Крім того, ОСОБА_1 обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану вона не отримувала.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, вважає, що суди надали правильну оцінку обставинам справи та наявним у справі доказам і дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Встановлено, що 28 червня 2022 року ОСОБА_12 подала до Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заяву, у якій просила внести зміни до актового запису про її народження № 1527 від 16 травня 1979 року, складеного Новокодацьким відділом ДРАЦС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а саме, виправити прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 ».
Листом від 30 червня 2022 року Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив ОСОБА_1 , що питання внесення змін до актових записів цивільного стану громадян регламентується Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно із частинами першою, шостою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України).
Відповідно до пунктів 2.5.-2.7 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається: особою, щодо якої складено актовий запис; одним із батьків неповнолітнього малолітнього); піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього; опікуном недієздатної особи; спадкоємцем померлого; представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
У пункті 2.12 Правил визначено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому.
Відповідно пункту 2.15.9 Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про внесення змін до актових записів цивільного стану складається якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» судам роз`яснено, що суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).
Згідно з вимогами статей 137 268 ЦПК (1502-06) подана до суду заява про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану чи про анулювання такого акту повинна містити в собі відомості про те, в якому акті громадянського стану є неправильності в записі і в чому саме вони полягають, який запис в акті громадянського стану і у зв`язку з чим підлягає анулюванню, коли і яким органом реєстрації актів громадянського стану відмовлено у виправленні запису, внесенні до нього змін чи доповнень або в анулюванні поновленого чи повторно складеного актового запису. До заяви мають бути додані: копія відповідного свідоцтва, висновок органу реєстрації актів громадянського стану про відмову у виправленні, зміні чи доповненні запису або в анулюванні поновленого чи повторно складеного запису акта громадянського стану, інші документи, що стосуються даної справи.
Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану.
Суди попередніх інстанцій врахували, що зміни до актового запису про народження № 1627 від 16 травня 1979 року щодо прізвища позивачки проведено на підставі рішення Красногвардійської районної ради народних депутатів № 110 від 28 березня 1986 року та дійшли правильного висновку про відсутність підстав для внесення змін до актового запису про народження позивачки у зв`язку з відсутністю передбачених пунктом 2.15.9 Правил.
Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що законні підстави для внесення змін до актового запису про народження відсутні.
Крім того, судами попередніх інстанцій надана правильна оцінка поданому ОСОБА_1 листу Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30 червня 2022 року. Верховний Суд погоджується з тим, що зазначений лист не є відмовою органу реєстрації актів цивільного стану у вчиненні дії, а за своїм характером та змістом є відповіддю на звернення позивача, у якій, зокрема, надано відповідні роз`яснення щодо звернення.
З огляду на зазначене, відсутність предмету оскарження (відмови) виключає можливість задоволення позову та свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту та передчасність позовних вимог.
Відповідно до частини першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
Б .І. Гулько
Д. Д. Луспеник