Постанова

Іменем України

20 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 201/6094/18

провадження № 61-3801св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Соборний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції

у Дніпропетровській області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року у складі судді Антонюк О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого

2021 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

Угрудні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, у якій просила скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Вимоги мотивовані тим, що 09 листопада 2020 року їй стали відомі обставини, які є істотними для вирішення даної справи і вони не могли бути їй відомі під час розгляду справи по суті.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня

2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Суди виходили з того, що заявник у своїй заяві посилалася на пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України та зазначала, що вона дізналася про наявність відповідних висновків експертного дослідження 09 листопада 2020 року, а до канцелярії суду заява подана з пропуском строку на її подання на один календарний день - 10 грудня 2020 року. Заява подана заявником з пропуском процесуального строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України, до заяви не було додано жодного доказу на підтвердження поважності пропущення вказаного строку та у заяві не наведено таких обставини.

Апеляційний суд зазначив, що в апеляційній скарзі ОСОБА_2 , не зазначаючи жодної причини пропуску строку, вказала, що строк визначено тривалістю в три роки (пункт 1 частини другої статті 424 ЦПК України), а не 30 днів. Проте застосування лише положень пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України не є можливим, оскільки положення частини другої статті 424 ЦПК України носять відсильний характер і не можуть застосовуватися самостійно без врахування приписів частини першої цієї статті, якою встановлено 30 денний строк для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Аргументи учасників справи

У березні 2021 рокуОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки експертного портретного дослідження, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз, від 03 серпня 2020 року, від 20 жовтня 2020 року та від 25 серпня

2020 року мають значення для вирішення справи та є істотними для ухвалення правильного рішення у справі, оскільки на їх підставі можна зробити висновок про неможливість встановлення батьківства ОСОБА_1 , спростувати викладені ним обставини та доводи у позовній заяві. Вказані висновки дадуть суду підстави для відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову. Обставини, викладені в експертних висновках не були і не могли бути відомі скаржнику, оскільки висновки отримані нею лише 09 листопада 2020 року.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є дуже важливим, вона не приймала участі у розгляді справи, а рішення суду містить встановлені судом факти, які є преюдиційними, але які не відповідають дійсності. У дитини

в свідоцтві про народження у якості «батька» вказано особу, яку вона бачила рідко, але яка вчиняла з нею сексуальне насильство, яка обманом отримала право спілкуватись з дитиною, яка його боїться. Зараз він вимагає давати йому дитину, яка після того як бачить його потрапляє на лікування до неврології, дитина має захворювання - вроджений порок серця. Генетична експертиза відсутня тому, що, коли вона привела дитину на експертизу і вона там побачила позивача, дитина ледве не втратила свідомість.

Обмеження доступу до правосуддя з причини пропуску строку звернення із заявою на 1 календарний день, який є незначним, не є пропорційним.

З приводу формалізму при прийнятті позовної заяви вже неодноразово висловлювався Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) і Верховний суд. Недоліки, які можуть бути усунені у процесі розгляду справи, не повинні бути причиною створення перешкод у доступі до правосуддя. Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в постанові від 18 грудня 2018 року у справі

№ 761/5894/17 визнав «надмірним формалізмом» дії судів першої та другої інстанції. Фактично суд з урахуванням всіх обставин справи, констатував, що

в даному випадку відбулося суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм), що обмежило заявника

в доступі до правосуддя.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В указаній ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Суди встановили, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2018 року, залишеним без змін постановами Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року та Верховного Суду від 17 червня

2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_1 батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внесено зміни до актового запису про народження малолітньої дитини

ОСОБА_3 , зазначено в графі «батько» - «громадянин України

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпропетровську».

10 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про скасування рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2018 року за нововиявленими обставинами, мотивуючи її тим, що 09 листопада 2020 року їй стали відомі обставини, які є істотними для вирішення справи і не могли бути їй відмові під час розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно зі статтею 126, частинами першою, четвертою статті 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

У частині першій, третій статті 426 ЦПК України передбачено, що заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. До заяви додаються, зокрема, у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Судине врахували, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому рішення про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами є безпідставним та передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати

з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400 402 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року скасувати.

Справу № 201/6094/18 передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук