Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 201/7036/15
провадження № 61-512св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз», товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз», Приватне акціонерне товариство «Агро-Союз»,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Август Олександрою Петрівною, на рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська, у складі судді Ткаченко Н. В., від 19 грудня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Ткаченко І. Ю., від 17 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» (далі - ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз»), товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз» (далі - ТОВ «Компанія «Агро-Союз»), приватне акціонерне товариство «Агро-Союз» (далі - ПрАТ «Агро-Союз»), про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовна заява мотивована тим, що 29 лютого 2012 року між
ПАТ АБ «Укргазбанк» і ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого, з урахуванням внесених змін та доповнень, банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 40 000 000 грн на строк з 29 лютого 2012 року
по 27 лютого 2015 року, зі сплатою процентів за користуванням кредитом, а саме: з 29 лютого 2012 року по 30 березня 2014 року - виходячи з 19 % річних, а на прострочену заборгованість - виходячи з 22 % річних; з 31 березня
2014 року по 27 лютого 2015 року - виходячи з 22 % річних, а на прострочену заборгованість - виходячи з 25 % річних.
Крім того, між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ТОВ «Компанія «Агро-Союз» 24 жовтня 2011 року був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого
(з урахуванням внесених змін та доповнень) банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 20 000 000 грн на строк з 24 жовтня 2011 року по 23 лютого 2015 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, а саме: з 24 жовтня 2011 року по 22 серпня 2012 року - виходячи з 17 % річних, а на прострочену заборгованість - виходячи з 20 % річних;
23 серпня 2012 року по 25 вересня 2013 року - виходячи з 20 % річних, а на прострочену заборгованість - виходячи з 23 % річних; з 26 вересня 2013 року
по 23 лютого 2015 року - виходячи з 22 % річних, а на прострочену заборгованість - виходячи з 25 % річних.
Також між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ПрАТ «Агро-Союз» 07 вересня 2011 року був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого (з урахуванням внесених змін та доповнень) банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 15 000 000 грн на строк з 07 вересня 2011 року
по 22 лютого 2015 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, а саме: з 07 вересня 2011 року по 23 липня 2012 року - виходячи з 14, 5 % річних, а на прострочену заборгованість - виходячи з 17, 5 % річних; з 24 лютого 2012 року по 30 жовтня 2012 року - виходячи з 20 % річних, а на прострочену заборгованість - виходячи з 23 % річних; з 31 жовтня 2012 року по 25 вересня 2013 року - виходячи з 19 % річних, а на прострочену заборгованість - виходячи з 22 % річних; з 26 вересня 2013 року по 06 березня 2015 року - виходячи з 22 % річних, а на прострочену заборгованість - виходячи з 25 % річних.
Крім того, 23 квітня 2013 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ПрАТ «Агро-Союз» був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого (з урахуванням внесених змін та доповнень) банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 21 500 000 грн на строк з 23 квітня 2013 року
по 22 лютого 2015 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, а саме: з 23 квітня 2013 року по 30 березня 2014 року - виходячи з 16, 5 % річних, а на прострочену заборгованість - виходячи з 19, 5 % річних; з 31 березня 2014 року по 22 лютого 2015 року - виходячи з 22 % річних, а на прострочену заборгованість - виходячи з 25 % річних.
Кредитні зобов`язання були забезпечені порукою ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 , про що між ними та банком були укладені окремі договори поруки.
Позивач вказував, що позичальники не виконали свої зобов`язання за кредитними договорами, тому виникла заборгованість перед кредитором.
Так, заборгованість ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» перед
ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором від 29 лютого 2012 року станом на 27 квітня 2015 року становить 47 029 438, 23 грн, в тому числі: прострочена заборгованість щодо повернення кредиту - 40 000 000 грн; прострочена заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 2 313 356, 53 грн; поточна заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 798 904, 11 грн; пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту - 3 701 917, 81 грн; пеня, нарахована за несплату процентів - 215 259, 78 грн.
Заборгованість ТОВ «Компанія «Агро-Союз» перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором від 24 жовтня 2011 року станом на 27 квітня 2015 року становить 23 651 741, 04 грн, в тому числі: прострочена заборгованість щодо повернення кредиту - 20 000 000 грн; прострочена заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 1 163 561, 64 грн; поточна заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 399 452, 05 грн; пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту - 1 979 178, 08 грн; пеня, нарахована за несплату процентів - 109 549, 27 грн.
Заборгованість ПрАТ «Агро-Союз» перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором від 07 вересня 2011 року станом на 27 квітня 2015 року становить
17 400 089, 58 грн, в тому числі: прострочена заборгованість щодо повернення кредиту - 15 000 000 грн; прострочена заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 816 364, 11 грн; поточна заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 299 589, 04 грн; пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту - 1 208 219, 18 грн; пеня, нарахована за несплату процентів - 75 917, 25 грн.
Заборгованість ПрАТ «Агро-Союз» перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором від 23 квітня 2013 року станом на 27 квітня 2015 року становить
25 425 563, 57 грн, в тому числі: прострочена заборгованість щодо повернення кредиту - 21 500 000 грн; прострочена заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 1 232 733, 98 грн; поточна заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 429 410, 96 грн; пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту - 2 150 589, 04 грн; пеня, нарахована за несплату процентів - 112 829, 59 грн.
Посилаючись на те, що позичальники зобов`язання за кредитними договорами не виконали, а відповідачі взяли на себе зобов`язання відповідати перед кредитором як солідарні боржники, ПАТ АБ «Укргазбанк» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : заборгованість за кредитним договором від 29 лютого 2012 року у розмірі 47 029 438, 23 грн, заборгованість за кредитним договором від 24 жовтня 2011 року у розмірі 23 651 741, 04 грн, заборгованість за кредитним договором від 07 вересня 2011 року у розмірі
17 400 089, 58 грн, заборгованість за кредитним договором від 23 квітня
2013 року в розмірі 25 425 563, 57 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня
2016 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 29 лютого 2012 року станом на 27 квітня 2015 року в розмірі 47 029 438, 23 грн, у тому числі: прострочена заборгованість щодо повернення кредиту - 40 000 000 грн; прострочена заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 2 313 356, 53 грн; поточна заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 798 904, 11 грн; пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту - 3 701 917, 81 грн; пеня, нарахована за несплату
процентів - 215 259, 78 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 24 жовтня 2011 року станом на 27 квітня 2015 року в розмірі 23 651 741, 04 грн, у тому числі: прострочена заборгованість щодо повернення кредиту - 20 000 000 грн; прострочена заборгованість щодо сплати процентів за користування
кредитом - 1 163 561, 64 грн; поточна заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 399 452, 05 грн; пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту - 1 979 178, 08 грн; пеня, нарахована за несплату
процентів - 109 549, 27 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 07 вересня 2011 року станом на 27 квітня 2015 року в розмірі 17 400 089, 58 грн у тому числі: прострочена заборгованість щодо повернення кредиту - 15 000 000 грн; прострочена заборгованість щодо сплати процентів за користування
кредитом - 816 364, 11 грн; поточна заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 299 589, 04 грн; пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту - 1 208 219, 18 грн; пеня, нарахована за несплату
процентів - 75 917, 25 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 23 квітня
2013 року станом на 27 квітня 2015 року в розмір 25 425 563, 57 грн, в тому числі: прострочена заборгованість щодо повернення кредиту - 21 500 000 грн; прострочена заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 1 232 733, 98 грн; поточна заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом - 429 410, 96 грн; пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту - 2 150 589, 04 грн; пеня, нарахована за несплату
процентів - 112 829, 59 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654 грн, тобто по 1 827 грн з кожного відповідача.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальники порушили умови кредитних договорів, забезпечених порукою відповідачів, тому виникла заборгованість перед банком. Відповідачі як поручителі надали згоду на зміну зобов`язань за кредитними договорами. Крім того, після внесення змін до кредитних договорів, між банком та поручителями були підписані відповідні додаткові угоди. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність перед позивачем за виконання позичальниками своїх зобов`язань за кредитними договорами. Строк пред`явлення вимоги до поручителя, встановлений статтею 559 ЦК України не сплинув, оскільки строк дії кредитних договорів закінчився у лютому 2015 року, а позивач звернувся з даним позовом до суду - у квітні 2015 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада
2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що внаслідок зміни основних зобов`язань за всіма кредитними договорами без згоди поручителів, збільшився обсяг їхньої відповідальності, а тому порука припинилася відповідно до частини першої статті 559 ЦК України.
При цьому, до договорів поруки, якими забезпечувались кредитні зобов`язання позичальників, відповідні зміни внесені не були.
Короткий зміст постанови Верховного Суду
Постановою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Приймаючи постанову від 03 квітня 2019 року, колегія суддів виходила з того, що апеляційний суд не встановив обсяг відповідальності поручителів, не перевірив, чи відбулося збільшення відповідальності поручителів внаслідок зміни основного зобов`язання шляхом укладення додаткових угод до кредитних договорів та не встановив умови додаткових договорів поруки на предмет надання згоди поручителями, зокрема у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки, розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, а також не аргументував достатньо мотиви ухваленого рішення в цій частині.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня
2016 року змінено, викладено резолютивну частину рішення суду в наступній редакції:
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №1/12/к від 29 лютого 2012 року станом на 27 квітня
2015 року в загальній сумі 47 029 438, 23 грн, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 40 000 000 грн; простроченої заборгованість щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 2 313 356, 53 грн; поточної заборгованості щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 798 904, 11 грн; пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту, у розмірі 3 701 917, 81 грн; пені, нарахованої за несплату процентів, у розмірі 215 259, 78 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №1/12/к від 29 лютого 2012 року станом на 27 квітня
2015 року в загальній сумі 47 029 438, 23 грн, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 40 000 000 грн; простроченої заборгованість щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 2 313 356, 53 грн; поточної заборгованості щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 798 904, 11 грн; пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту, у розмірі 3 701 917, 81 грн; пені, нарахованої за несплату процентів, у розмірі 215 259, 78 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №5/11/к від 24 жовтня 2011 року станом на 27 квітня
2015 року в загальному розмірі 23 651 741, 04 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000 000 грн; простроченої заборгованості щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1 163 561, 64 грн; поточної заборгованість щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 399 452, 05 грн; пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту, у розмірі 1 979 178, 08 грн; пені, нарахованої за несплату відсотків у розмірі 109 549, 27 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №5/11/к від 24 жовтня 2011 року станом на 27 квітня
2015 року в загальному розмірі 23 651 741, 04 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000 000 грн; простроченої заборгованості щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1 163 561, 64 грн; поточної заборгованість щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 399 452, 05 грн; пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту, у розмірі 1 979 178, 08 грн; пені, нарахованої за несплату відсотків у розмірі 109 549, 27 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №4/11/к від 07 вересня 2011 року станом на 27 квітня 2015 року в загальному розмірі 17 400 089, 58 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 000 000 грн; простроченої заборгованість щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 816 364, 11 грн; поточної заборгованості щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 299 589, 04 грн; пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту, у розмірі 1 208 219, 18 грн; пені, нарахованої за несплату відсотків, у розмірі 75 917, 25 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №4/11/к від 07 вересня 2011 року станом на 27 квітня 2015 року в загальному розмірі 17 400 089, 58 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 000 000 грн; простроченої заборгованість щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 816 364, 11 грн; поточної заборгованості щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 299 589, 04 грн; пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту, у розмірі 1 208 219, 18 грн; пені, нарахованої за несплату відсотків, у розмірі 75 917, 25 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №4/13/к від 23 квітня 2013 року станом на 27 квітня
2015 року в загальній сумі 25 425 563, 57 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 21 500 000 грн; простроченої заборгованості щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1 232 733, 98 грн; поточної заборгованості щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 429 410, 96 грн; пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту, у розмірі 2 150 589, 04 грн; пені, нарахованої за несплату відсотків, у розмірі
112 829, 59 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Колегія суддів погодилась із висновками районного суду про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з того, що позичальники порушили умови кредитних договорів, забезпечених порукою відповідачів, внаслідок чого виникла заборгованість перед банком, а поручителі надали згоду на зміну зобов`язань за кредитними договорами та строк пред`явлення вимоги до поручителя, встановлений статтею 559 ЦК України не сплив.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, з огляду на положення статті 554 ЦК України та пунктів 2.5 договорів поруки, укладених між сторонами, вказав на помилковість висновків районного суду про стягнення допущеної позичальниками заборгованості із поручителів у солідарному порядку, оскільки така солідарна відповідальність поручителів між собою не передбачена умовами укладених договорів поруки зі змінами та доповненнями.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , поданій його представником - адвокатом Август О. П., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, представник відповідача просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог
ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовити в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником ОСОБА_3 , на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 201/7036/15 та витребувано її матеріали з місцевого суду. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
У липні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова апеляційного суду не обґрунтована та прийнята без з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні та які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 17 грудня 2019 року апеляційний суд після виходу з нарадчої кімнати, в якій він розглядав клопотання про призначення експертизи, проголосивши відповідну ухвалу перейшов до судових дебатів, не встановивши наявність інших клопотань у сторін, не вирішивши клопотань відповідачів про витребування доказів, а також не визначивши тривалість судових дебатів.
Судом апеляційної інстанції не враховано при прийнятті оскаржуваної постанови часткового погашення заборгованості за кредитними договорами.
Оскільки на час ліквідації ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» та
ТОВ «Компанія «Агро-Союз» рішення у цій справі не набрало законної сили, вважає, що у зв`язку з ліквідацією юридичних осіб позичальників припинилися й основні зобов`язання останніх за кредитними правовідносинами з
ПАТ АБ «Укргазбанк», а тому і порука є припиненою.
Вважає, що посилання апеляційного суду на те, що за своєю правовою природою згода поручителя є одностороннім правочином, для вчинення якого не передбачено обов`язкової письмової форми та який вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, є безпідставним, оскільки договорами поруки чітко встановлено, що всі зміни вносяться виключно у письмовій формі.
Апеляційний суд у судовому засіданні 17 грудня 2019 року виніс постанову, якою частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 проте в дійсності не задовольнив жодних вимог ОСОБА_1 , які були викладені у його апеляційній скарзі та змінюючи резолютивну частину рішення суду першої інстанції апеляційний суд в порушенням вимог статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не зазначив жодну з обставин, яка свідчила б про порушення районним судом норм процесуального права.
Посилаючись на те, що відповідачі поручилися хоч і за різними окремими договорами, проте перед одним і тим же кредитором та за одними і тими ж зобов`язаннями (кредитними договорами) в одній і тій же сумі, з одними й тими ж строками виконання та з урахуванням змісту договорів поруки, укладених між банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , вважає що останні повинні нести солідарну відповідальність за виконання позичальниками зобов`язань за кредитними договорами.
Висновки суду апеляційної інстанції про те, що стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинно відбуватись окремо один від одного порушують права та свободи відповідачів з огляду на те, що у разі відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі часткового погашення одним з них, вже буде не можливо переглянути чи змінити розмір заборгованості в судовому порядку іншого та навпаки. Просить врахувати, що у разі солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є можливість більш швидкого погашення існуючої заборгованості, що в свою чергу не призведе до обмеження їх прав, наприклад заборони виїзду за кордон та інших заходів обмеження прав боржників.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня
2016 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня
2019 року ОСОБА_2 в касаційному порядку не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України справа в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» касаційним судом не переглядається.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ АБ «Укргазбанк», поданий його представником - адвокатом Слєсаренком Я. В., на касаційну скаргу, в якому представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просив в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Звертає увагу касаційного суду, що відповідачами під час тривалого розгляду справи в апеляційному суді із травня по грудень 2019 року, не було подано жодних доказів, які б підтвердили повне або часткове виконання зобов`язань по кредитним договорам.
Апеляційний суд хоч і не встановив тривалість проведення дебатів між учасниками справи, проте і не обмежував по часу виступи сторін, що не суперечить нормам чинного ЦПК України та не може слугувати підставою для скасування рішення суду.
Наголошує на тому, що на теперішній час ТОВ «Компанія «Агро-Союз» є діючою юридичною особою, що підтверджено рішеннями суду, які набрали законної сили, та лише 10 вересня 2019 року було ухвалено остаточне рішення про ліквідацію ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз».
Іншими учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 29 лютого 2012 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» і
ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» був укладений кредитний договір
№ 1/12/к, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 40 000 000 грн (пункт 1.1) на строк з 29 лютого 2012 року по 27 лютого 2014 року (пункт 1.3.1) зі сплатою 19 % річних (пункт 1.1).
До кредитного договору від 29 лютого 2012 року були внесені зміни, що підтверджується укладеними між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» договорами від 30 березня 2012 року, від 06 серпня 2012 року та від 31 березня 2014 року.
Крім того, між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ТОВ «Компанія «Агро-Союз» 24 жовтня 2011 року був укладений кредитний договір № 5/11/к, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом
20 000 000 грн (пункт 1.1) на строк з 24 жовтня 2011 року по 23 жовтня 2012 року (пункт 1.3.1) зі сплатою 17 % річних (пункт 1.1).
До кредитного договору від 24 жовтня 2011 року були внесені зміни, що підтверджується укладеними між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ТОВ «Компанія «Агро-Союз» договорами від 25 листопада 2011 року, від 23 серпня 2012 року,
від 26 вересня 2013 року, від 05 листопада 2013 року та від 31 березня
2014 року.
Між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ПрАТ «Агро-Союз» 07 вересня 2011 року був укладений кредитний договір № 4/11/к, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 15 000 000 грн
(пункт 1.1) на строк з 07 вересня 2011 року по 06 вересня 2012 року (пункт 1.3.1) зі сплатою 14,5 % річних (пункт 1.1).
До кредитного договору від 07 вересня 2011 року були внесені зміни, що підтверджується укладеними між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ПрАТ «Агро-Союз» договорами від 24 липня 2012 року, від 31 жовтня 2012 року, від 18 січня
2013 року, від 15 липня 2013 року, від 26 вересня 2013 року, від 05 листопада 2013 року, від 31 березня 2014 року, від 04 червня 2014 року, та від 20 червня 2014 року.
Між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ПрАТ «Агро-Союз» 23 квітня 2013 року був укладений кредитний договір № 4/13/к, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 21 500 000 грн
(пункт 1.1) на строк з 23 квітня 2013 року по 22 жовтня 2013 року (пункт 1.3.1) зі сплатою 16,5 % річних (пункт 1.1).
До кредитного договору від 23 квітня 2013 року були внесені зміни, що підтверджується укладеними між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ПрАТ «Агро-Союз» договорами від 05 листопада 2013 року та від 31 березня 2014 року.
В забезпечення вищезазначених кредитних договорів були укладені наступні договори поруки:
- договір поруки № 1/12/к/П-1 від 29 лютого 2012 року, укладений між
ПАТ АБ «Укргазбанк», ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» та
ОСОБА_1 ;
- договір поруки № 5/11/к/П-1 від 24 жовтня 2011 року, укладений між
ПАТ АБ «Укргазбанк», ТОВ «Компанія «Агро-Союз» та ОСОБА_1 ;
- договір поруки № 4/11/к/П-2 від 07 вересня 2011 року, укладений між
ПАТ АБ «Укргазбанк», ПрАТ «Агро-Союз» та ОСОБА_1 ;
- договір поруки № 4/13/к/П-1 від 23 квітня 2013 року, укладений між
ПАТ АБ «Укргазбанк», ПрАТ «Агро-Союз» та ОСОБА_1 ;
- договір поруки № 1/12/к/П-2 від 29 лютого 2012 року, укладений між
ПАТ АБ «Укргазбанк», ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» та
ОСОБА_2 ;
- договір поруки № 5/11/к/П-2 від 24 жовтня 2011 року, укладений між
ПАТ АБ «Укргазбанк», ТОВ «Компанія «Агро-Союз» та ОСОБА_2 ;
- договір поруки № 4/11/к/П-1 від 07 вересня 2011 року, укладений між
ПАТ АБ «Укргазбанк», ПрАТ «Агро-Союз» та ОСОБА_2 .
Апеляційним судом також встановлено, що договором про внесення змін та доповнень № 3 до кредитного договору від 31 березня 2014 року 1/12/к внесені наступні не погодженні з поручителями зміни:
- пункт 5.2 був доповнений підпунктом 5.2.23, відповідно до якого позичальник зобов`язаний щоквартально до 15 числа місяця, наступного за місяцем закінчення кварталу, надавати до банку інформацію щодо фактичних обсягів реалізації товарів/робіт/послуг за даними на кінець кожного звітного кварталу та року. У випадку порушення даної умови позичальник сплачує штраф у розмірі 10 000 грн за кожен випадок такого невиконання;
- у випадку відхилення фактичних показників від планових більше ніж
на 30 %, банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань по цьому договору;
- збільшено вартість витрат пов`язаних із отриманням інформації про відсутність податкової застави із Державного реєстру обтяжень рухомого майна та витрат, пов`язаних із внесенням запису про обтяження предмету застави, про виключення предмету застави;
- кредитний договір було доповнено додатком № 1 «Тарифи», в якому встановлено вартість послуг банку, пов`язаних із користуванням кредиту.
Договором про внесення змін та доповнень № 5 до кредитного договору
від 31 березня 2014 року № 5/11/к внесені наступні не погодженні з поручителями зміни:
- передбачено штраф у розмірі 20 000 грн за невиконання умови, встановленої пунктом 5.2.22 щодо забезпечення безперервного строку дії договорів оренди;
- пункт 5.2 був доповнений підпунктом 5.2.23, відповідно до якого позичальник зобов`язаний щоквартально до 15 числа місяця, наступного за місяцем закінчення кварталу, надавати до банку інформацію щодо фактичних обсягів реалізації товарів/робіт/послуг за даними на кінець кожного звітного кварталу та року. У випадку порушення даної умови позичальник сплачує штраф у розмірі 10 000,00 грн. за кожен випадок такого невиконання;
- встановлено тарифи до кредитного договору за послуги банку щодо користування кредитом, згідно з додатком № 2;
- встановлено право Банку вимагати дострокового виконання договору у випадку відхилення фактичних показників від планових більше ніж на 30 % (підпункт 5.2.23).
Договором про внесення змін та доповнень № 7 до кредитного договору
від 31 березня 2014 року № 4/11/к внесені наступні, не погодженні з поручителями та такі , що збільшують обсяг їх відповідальності, зміни:
- позичальник зобов`язаний забезпечувати щоквартально до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення кварталу, надавати до банку інформацію щодо фактичних обсягів реалізації товарів/робіт/послуг за даними на кінець кожного звітного кварталу та року. У випадку порушення даної умови позичальник сплачує штраф у розмірі 10 000 грн за кожен випадок такого невиконання (підпункт 5.2.16);
- встановлено тарифи до кредитного договору за послуги банку щодо користування кредитом згідно з додатком № 2;
- встановлено право банку вимагати дострокового виконання договору
у випадку відхилення фактичних показників від планових більше ніж на
30 % (підпункт 5.2.16).
Договором про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору
від 31 березня 2014 року № 4/13/к внесені наступні, не погодженні з поручителями зміни:
- передбачено штраф у розмірі 20 000 грн за невиконання умови, встановленої підпунктом 5.2.18 щодо забезпечення безперервного строку дії договорів оренди;
- підпунктом 5.2.19 встановлено, що позичальник зобов`язаний щоквартально надавати до банку інформацію щодо фактичних обсягів реалізації товарів/робіт/послуг за даними на кінець кожного звітного кварталу та року. У випадку порушення даної умови позичальник сплачує штраф у розмірі 10 000 грн за кожен випадок такого невиконання;
- встановлено право банку вимагати дострокового виконання договору у випадку відхилення фактичних показників від планових більше ніж на 30 % (підпункт 5.2.19).
Згідно наданих позивачем розрахунків:
- за кредитним договором № 1/12/к від 29 лютого 2012 року станом
на 27 квітня 2015 року заборгованість ТОВ ВП Агросоюз становить 47 029 438, 23 грн;
- заборгованість ТОВ «Компанія «Агросоюз» за кредитним договором № 5/11/к від 24 жовтня 2011 року станом на 27 квітня
2015 року становить 23 651 741, 04 грн;
- заборгованість ПрАТ «Агро-Союз» за кредитним договором № 4/11/к від 07 вересня 2011 року станом на 27 квітня
2015 року становить 17 400 089, 58 грн;
- заборгованість ПрАТ «Агро-Союз» за кредитним договором № 4/13/к від 23 квітня 2013 року станом на 27 квітня 2015 року становить
25 425 563, 57 грн.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України (тут і надалі за текстом в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша та друга статті 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.
Щодо припинення поруки у зв`язку з ліквідацією юридичних осіб - позичальників
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином
Статтею 609 ЦК України також передбачено, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.
Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частини перша та друга статті 104 ЦК України).
Додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання зумовлює те, що обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
У частині першій статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється, зокрема з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що ліквідація боржників за кредитними договорами із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичних осіб, за встановлених у розглядуваній справі обставин, не є підставою для припинення поруки ОСОБА_1 .
При цьому, апеляційний суд врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду України у від 29 березня 2017 року по справі № 6-2013цс16
Касаційний суд враховує, що при укладенні договору поруки, поручитель приймає на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником, у тому числі й ті, що виникають унаслідок припинення боржника з його подальшим виключенням із реєстру. Оскільки покладення на особу, яка забезпечує виконання зобов`язання, цих ризиків відбулося за договором, укладеним поручителем саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка забезпечує виконання зобов`язання, і після припинення боржника (юридичної особи).
Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка забезпечує виконання зобов`язання, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути окремо урегульовано в договорі між нею і кредитором.
Тому сам факт ліквідації боржника за основним зобов`язанням з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за основним зобов`язанням не є підставою для припинення поруки, якщо кредитор за основним зобов`язанням до внесення запису до відповідного реєстру про припинення боржника (юридичної особи) реалізував своє право на стягнення заборгованості з поручителя, пред`явивши до нього позов. При цьому, наявність рішення, ухваленого за результатами розгляду такого позову не є обов`язковим.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах:
від 20 лютого 2019 року по справі № 2-1156/11 (провадження № 61-4002св18),
від 06 листопада 2019 року по справі № 752/16479/14-ц (провадження
№ 61-31418св18), від 04 грудня 2019 року по справі № 761/39477/16-ц (провадження № 61-31954св18), від 03 червня 2020 року по справі
№ 541/3665/13-ц (провадження № 61-40399св18) та ін.
Встановивши наявність заборгованості за кредитними договорами № 1/12/к від 29 лютого 2012 року, № 5/11/к від 24 жовтня 2011 року, № 4/11/к
від 07 вересня 2011 року та № 4/13/к від 23 квітня 2013 року, та те, що позивач
ПАТ АБ «Укргазбанк» реалізував своє право на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як поручителя, у квітні 2015 року, шляхом пред`явлення відповідного позову, тобто до ліквідації ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» та ТОВ «Компанія «Агро-Союз» - боржників за основними зобов`язаннями, суди дійшли правильного висновку про те, що порука ОСОБА_1 не припинена та наявні підстави для стягнення з нього заборгованості за кредитними договорами (зі змінами та доповненнями).
Доводи касаційної скарги про те, що суди не взяли до уваги висновок, Верховного Суду України, викладений у постанові від 07 листопада 2012 року у справі № 6-129цс12, є безпідставними, оскільки на відміну від вказаної справи, у розглядуваній справі встановлено інші фактичні обставини, зокрема те, що кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичних осіб - боржників.
Щодо припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України
Частиною 1 статті 559 ЦК України (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Тобто, закон пов`язував припинення поруки, на підставі частини 1 статті 559
ЦК України (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин), зі зміною основного зобов`язання за відсутності на це згоди поручителя та зумовленим такою зміною збільшенням обсягу відповідальності поручителя.
Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, порука припиняється за наявності двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов`язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі зокрема, підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо (наприклад висновки у постановах Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-3176цс15, від 23 грудня 2014 у справі № 3-196гс14, від 20 лютого 2013 року у справі№ 6-172цс12, від 21 травня 2012 року у справі № 6-18цс11,
від 10 жовтня 2012 року у справі № 6-112цс12).
Згідно зі статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згода поручителя може бути висловлена у будь-якій формі, зокрема, й письмового повідомлення, додаткової угоди тощо.
Судами встановлено, що в забезпечення виконання кредитних договорів № 1/12/к від 29 лютого 2012 року, № 5/11/к від 24 жовтня 2011 року, № 4/11/к від 07 вересня 2011 року та № 4/13/к від 23 квітня 2013 року із ОСОБА_1 було укладено договори поруки № 1/12/к/П-1 від 29 лютого 2012 року; № 5/11/к/П-1 від 24 жовтня 2011 року, № 4/11/к/П-2 від 07 вересня 2011 року та № 4/13/к/П-1 від 23 квітня 2013 року.
За змістом пунктів 1.1-1.3, 2.6 та 2.7 укладених між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 договорів поруки (з відповідними змінами та доповненнями), ОСОБА_1 як поручитель, зобов`язався перед ПАТ АБ «Укргазбанк» нести солідарну відповідальність за виконання позичальниками зобов`язань за відповідними кредитними договорами, в тому ж обсязі, що і позичальники, з урахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору.
При цьому, кредитор зобов`язаний повідомити в письмовій формі про внесення до кредитних договорів будь-яких змін та доповнень стосовно суми кредитних коштів, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, строків виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитним коштами на адресу поручителя не пізніше наступного робочого дня, після внесення відповідних змін, а позичальник та поручитель зобов`язуються не пізніше наступного робочого дня за днем отримання поручителем відповідного повідомлення кредитора укласти з останнім відповідну додаткову угоду до цього договору.
З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що внесені згідно договорів від 30 березня 2012 року, від 06 серпня
2012 року та від 31 березня 2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1/12/к від 29 лютого 2012 року, договорів
від 25 листопада 2011 року, від 23 серпня 2012 року, від 26 вересня 2013 року, від 05 листопада 2013 року та від 31 березня 2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 5/11/к від 24 жовтня 2011 року, договорів від 24 липня 2012 року, від 31 жовтня 2012 року, від 18 січня 2013 року,
від 15 липня 2013 року, від 26 вересня 2013 року, від 05 листопада 2013 року, від 31 березня 2014 року, від 04 червня 2014 року, та від 20 червня 2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 4/11/к
від 07 вересня 2011 року та договорів від 05 листопада 2013 року та
від 31 березня 2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 4/13/к від 23 квітня 2013 року, зміни, які призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_1 , як поручителя, в тому числі щодо підвищення розміру процентів за користування кредитом та збільшення строку кредитування, були погоджені ОСОБА_1 в установленому законом та умовами укладених договорів порядку, шляхом підписання відповідних додаткових угод.
Інші встановлені судом апеляційної інстанції зміни, внесені відповідними додатковими договорами, які не були погодженні з поручителем на обсяг відповідальності ОСОБА_1 , як поручителя, не впливають.
За таких обставин касаційний суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для припинення поруки
ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 559 ЦК України.
Судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року, по справі № 760/10654/16-ц відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання поруки по договору поруки №4-11/к/П-2 від 07 вересня 2011 року припиненою з підстав зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.
Щодо солідарної відповідальності двох поручителів
Норми права, що регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов`язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).
Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що позивач уклав окремі договори поруки з фізичними особами (поручителями) - відповідачами у розглядуваній справі.
Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Тому з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором позичальника (боржника за основним зобов`язанням) з кожним із поручителів кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
У цій справі позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості за чотирма кредитними договорами солідарно з двох поручителів.
Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачено у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання.
Спільний розгляд позовних вимог кредитора до боржника за основним зобов`язанням і кількох поручителів не створює солідарного обов`язку для останніх.
Аналогічний висновок Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 1519/2-3165/11 (провадження
№ 14-219цс19).
У справі, яка переглядається, позовні вимоги ґрунтуються на окремих договорах поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники. Умовами договорів поруки передбачено також право кредитора пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Проте договорами поруки не передбачено умови, за якої поручитель може стати солідарним боржником перед іншим поручителем, який виконав основне зобов`язання.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для солідарного стягнення з обох поручителів сум заборгованості за кредитними договорами узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки, а доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними та зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального права.
Щодо визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню
ПАТ АБ «Укргазбанк» заявлено до стягнення із ОСОБА_1 заборгованість, щоутворилася станом на 27 квітня 2015 року:
1. за кредитним договором № 1/12/к від 29 лютого 2012 року в розмірі 47 029 438, 23 грн, яка складається з:
- простроченої заборгованості щодо повернення кредиту в розмірі 40 000 000 грн;
- простроченої заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 29 лютого 2012 року по 31 березня 2015 в сумі 2 313 356, 53 грн;
- простроченої заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 01квітня 2015 року по 27 квітня
2015 року в сумі 798 904, 11 грн;
- пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту за період
з 02 березня 2015 року по 27 квітня 2015 року в сумі 3 701 917, 81 грн;
- пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів за період
з 06 травня 2014 року по 27 квітня 2015 року в сумі 215 259, 78 грн.
2. за кредитним договором № 5/11/к від 24 жовтня 2011 року в розмірі 23 651 741, 04 грн, яка складається з:
- простроченої заборгованості щодо повернення кредиту в розмірі 20 000 000 грн;
- простроченої заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 24 жовтня 2011 року по 31 березня 2015 року в розмірі 1 163 561, 64 грн;
- простроченої заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 01 квітня 2015 року по 27 квітня 2015 року в розмірі 399 452, 05 грн;
- пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту за період
з 24 лютого 2015 року по 27 квітня 2015 року в розмірі 1 979 178, 08 грн;
- пені, нарахованої за несплату процентів за період з 08 вересня
2014 року по 27 квітня 2015 року в розмірі 109 549, 27 грн.
3. за кредитним договором № 4/11/к від 07 вересня 2011 року в розмірі 17 400 089, 58 грн, яка складається з:
- простроченої заборгованості щодо повернення кредиту в розмірі 15 000.000 грн;
- простроченої заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 07 вересня 2011 року по 31 березня 2015 року в розмірі 816 364, 11 грн;
- простроченої заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 01 квітня 2015 року по 27 квітня 2015 року в розмірі 299 589, 04 грн;
- пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту за період
з 10 березня 2015 року по 27 квітня 2015 року в розмірі
1 208 219, 18 грн;
- пені, нарахованої за несплату процентів за період з 08 вересня
2014 року по 27 квітня 2015 року в розмірі 75 917, 25 грн.
4. за кредитним договором № 4/13/к від 23 квітня 2013 року в розмірі 25 425 563, 57 грн, яка складається з:
- простроченої заборгованості щодо повернення кредиту в розмірі 21 500 000 грн;
- простроченої заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 24 квітня 2013 року по 31 березня 2015 року в розмірі 1 232 733, 98 грн;
- простроченої заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 01 квітня 2015 року по 27 квітня 2015 року в розмірі 429 410, 96 грн;
- пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту за період
з 23 лютого 2015 року по 27 квітня 2015 року в розмірі 2 150 589, 04 грн;
- пені, нарахованої за несплату процентів за період з 08 вересня
2014 року по 27 квітня 2015 року в розмірі 112 829, 59 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 сум неповернутих позик за кредитними договорами № 5/11/к від 24 жовтня 2011 року та
№ 4/13/к від 23 квітня 2013 року в розмірах 20 000 000 грн та 21 500 000 грн відповідно.
Разом з тим, суди залишили поза увагою ту обставину, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти та штрафні санкції припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18).
Судами встановлено, що згідно з умовами укладених кредитних договорів з урахуванням внесених до них змін та доповнень кредитні лінії позичальникам відкривалися на строк (строк кредитування):
- за кредитним договором № 5/11/к від 24 жовтня 2011 року з 24 жовтня 2011 року по 23 лютого 2015 року;
- за кредитним договором № 4/13/к від 23 квітня 2013 року з 23 квітня 2013 року по 22 лютого 2015 року.
З урахуванням викладеного вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 процентів та пені за користування кредитом нарахованих після спливу визначених договорами строків кредитуванняє безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 не заперечував факт укладання договорів поруки та внесення відповідних змін та доповнень до них.
Виходячи з наведеного вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню становить:
1. за кредитним договором № 5/11/к від 24 жовтня 2011 року- 20 648 850, 74 грн, яка складається з:
- заборгованості щодо повернення кредиту - 20 000 000 грн;
- заборгованості щодо сплати процентів за період з 24 жовтня 2011 року
по 23 лютого 2015 року 630 958, 90 грн,
із розрахунку 1 163 561, 64 грн- 458 630, 14 грн - 73 972, 60 грн, де
1 163 561, 64 грн - загальний розмір нарахованих та несплачених процентів станом на 31 березня 2015 року (включно); 458 630, 14 грн - розмір нарахованих та несплачених процентів за період з 01 березня по 31 березня 2015 року; 73 972, 60 грн - розмір нарахованих та несплачених процентів за період
з 24 по 28 лютого 2015 року;
- пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів за період з 08 вересня 2014 року по 23 лютого 2015 року, згідно наданого банком розрахунку, в сумі 17 891, 84 грн;
2. за кредитним договором № 4/13/к від 23 квітня 2013 року- 22 125 838, 02 грн, яка складається з:
- заборгованості щодо повернення кредиту - 21 500 000 грн;
- заборгованості щодо сплати процентів за період з 23 квітня 2013 року
по 22 лютого 2015 року 611 741,92 грн,
з розрахунку 1 232 733, 98 грн - 493 027, 40 грн - 95 454, 66 грн - 32 540 грн, де
1 232 733, 98 грн - загальний розмір нарахованих та несплачених процентів станом на 31 березня 2015 року (включно); 493 027, 40 грн - розмір нарахованих та несплачених процентів за період з 01 березня по 31 березня 2015 року; 95 454, 66 грн - розмір нарахованих та несплачених процентів за період
з 23 по 28 лютого 2015 року; 32 540 грн - розмір грошових коштів, сплачених 036 квітня 2015 року в рахунок погашення заборгованості по процентам за користування кредитом;
- пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів за період
з 08 вересня 2014 року по 22 лютого 2015 року, згідно наданого банком розрахунку, в сумі 14 096, 10 грн.
Докази повного або часткового погашення заборгованості за кредитними договорами № 5/11/к від 24 жовтня 2011 року та № 4/13/к від 23 квітня
2013 року суду не надано.
Щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню за кредитними договорами № 1/12/к від 29 лютого 2012 року та № 4/11/к
від 07 вересня 2011 року Верховний Суд виходить з наступного.
Заперечуючи проти вимог банку, представником ОСОБА_1 - адвокатом Август О. П. у грудні 2019 року до апеляційного суду було подано клопотання про призначення судової економічної експертизи, в обґрунтуванні якого представник відповідача стверджував, що в процесі здійснення ліквідації
юридичних осіб - позичальників ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» та ПрАТ «Агро-Союз» відбулося часткове погашення заборгованості за кредитними договорами № 1/12/к від 29 лютого 2012 року та № 4/11/к
від 07 вересня 2011 року в сумі 17 765, 91 грн та 2 600 000 грн відповідно, на підтвердження чого надала копію ухвали Господарського суду Львівської області від 23 січня 2019 року у справі № 914/3604/15 та копію ухвали Господарського суду Івано-франківської області від 06 листопада 2019 року у справі № 909/1278/15.
При цьому ухвалою Господарського суду Львівської області від 23 січня
2019 року у справі № 914/3604/15, яка набрала законної сили, встановлено, що ухвалою цього ж суду від 21 червня 2017 року визнано поточні грошові вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» до ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз», що випливають з кредитного договору № 1/12/к від 29 лютого 2012 року у розмірі 18 032 439, 54 грн, такими, що підлягають задоволенню у наступній черговості: 3 200 грн - перша черга задоволення (судовий збір), 14 824 109, 58 грн - четверта черга задоволення та 3 205 129, 96 грн. - шоста черга задоволення, та ліквідатором частково погашено вимоги четвертої черги (пропорційно до суми вимог згідно з реєстром вимог кредиторів) перед ПАТ АБ «Укргазбанк» на суму 17 765, 91 грн.
Ухвалою Господарського суду Івано-франківської області від 06 листопада
2019 року у справі № 909/1278/15 встановлено, що 21 липня 2019 року між
ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Крамниця господаря» укладено договір поруки
№ 1, відповідно до умов якого ТОВ «Крамниця господаря» частково поручилося перед кредитором в сумі що не перевищує 2 600 000 грн за виконання
ПрАТ «Агро-Союз» зобов`язань по кредитному договору № 4/11/к від 07 вересня 2011 року щодо повернення суми кредиту, нарахованих процентів за користування кредитними коштами, а також комісії, штрафу та пені у розмірі і випадках, передбачених як кредитним договором так і договором поруки та
25 липня 2019 року ТОВ «Крамниця господаря» погашено частину прострочених процентів по зазначеному кредитному договору в розмірі 2 600 000 грн.
Наданий банком розрахунок заборгованості, що міститься в матеріалах справи складено станом на 27 квітня 2015 року та в ньому не відображено зарахування вказаних сум.
За таких обставин, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції апеляційний суд не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, не надав належну оцінку наданим представником відповідача копіям судових рішень, які набрали законної сили, не перевірив доводи відповідача та наданий банком розрахунок в цій частині і дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами № 1/12/к від 29 лютого 2012 року та № 4/11/к від 07 вересня 2011 року в повному обсязі заявленому банком.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За змістом статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами № 5/11/к від 24 жовтня 2011 року та № 4/13/к від 23 квітня
2013 року з відповідними змінами та доповненнями встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про зміну рішень судів попередніх інстанцій в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» за вказаними договорами, шляхом зменшення стягуваних сум, а саме розміру заборгованості по процентам за користування кредитом та пені за прострочення сплати процентів, та скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині стягнення пені за прострочення повернення кредиту з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами № 1/12/к від 29 лютого 2012 року та № 4/11/к
від 07 вересня 2011 року, судами належним чином не встановлені, постанова апеляційного суду не в повній мірі відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування в частині вирішення вимог щодо зазначених кредитних договорів з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За змістом статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, об`єктивно дослідити та надати оцінку обставинам, встановленим ухвалою Господарського суду Львівської області від 23 січня 2019 року у справі № 914/3604/15 та ухвалою Господарського суду Івано-франківської області
від 06 листопада 2019 року у справі № 909/1278/15; встановити яким чином були зараховані кошти вказані у цих ухвалах та чи відповідає таке зарахування черговості, визначеної пунктом 3.9 кредитного договору № 1/12/к від 29 лютого 2012 року та пунктом 3.7 кредитного договору № 4/11/к від 07 вересня
2011 року; дати оцінку розрахунку заборгованості наданому банком, встановивши в якому розмірі зазначена заборгованість підлягає стягненню з урахуванням строку кредитування та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Оскільки постанова апеляційного суду підлягає скасуванню в частині вирішення частини позовних вимог з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тобто розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат повинно бути вирішено за результатами ухвалення остаточного рішення у справі.
Керуючись статтями 400 409 410 412 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Август Олександрою Петрівною, задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня
2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня
2019 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»:
- за кредитним договором №5/11/к від 24 жовтня 2011 року (зі змінами та доповненнями) процентів за користування кредитом, зменшивши розмір стягуваної суми процентів із 1 563 013, 69 грн до 630 958, 90 грн, та в частині стягнення пені, нарахованої за несплату процентів, зменшивши розмір стягуваної суми пені із 109 549, 27 грн до 17 891, 84 грн;
- за кредитним договором № 4/13/к від 23 квітня 2013 року (зі змінами та доповненнями) процентів із 1 662 144, 94 грн до 611 741,92 грн, та в частині стягнення пені, нарахованої за несплату процентів, зменшивши розмір стягуваної суми пені із 112 829, 59 грн до 14 096, 10 грн.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня
2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня
2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»
за кредитними договорами №5/11/к від 24 жовтня 2011 року та № 4/13/к
від 23 квітня 2013 року (з відповідними змінами та доповненнями) пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту в розмірах 1 979 178, 08 грн та 2 150 589, 04 грн відповідно, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволені позову.
Викласти абзаци п`ятий та дев`ятий резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в такій редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 5/11/к від 24 жовтня 2011 року в загальному розмірі 20 648 850, 74 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000 000 грн; заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 630 958, 90 грн та пені, нарахованої за несплату процентів у розмірі 17 891, 84 грн.»
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 4/13/к від 23 квітня 2013 року в загальному розмірі
22 125 838, 02 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 21 500 000 грн; заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 611 741,92 грн та пені, нарахованої за несплату процентів у розмірі 14 096, 10 грн.»
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості за кредитними договорами № 1/12/к від 29 лютого 2012 року та № 4/11/к від 07 вересня 2011 року скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович