П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 201/7350/17
Провадження № 11-447апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року (судді Бишевська Н. А., Добродняк І. Ю., Семененко Я. В.) у справі № 201/7350/17 за позовом ОСОБА_1 до Соборної районної у м. Дніпрі ради (далі - Райрада) про скасування рішення органу місцевого самоврядування й зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Райради, у якому просив:
- скасувати рішення виконавчого комітету (далі - виконком) Райради від 25 квітня 2017 року № 104 «Про затвердження актів районної технічної комісії»;
- зобов`язати виконком Райради прийняти рішення про непридатність для проживання квартир № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_14 що розташовані за адресою: АДРЕСА_15 (далі - квартири) та належать позивачу.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що на його звернення до Райради щодо проведення обстеження стану належних йому квартир з метою встановлення їх відповідності санітарно-технічним вимогам та придатності до проживання районна технічна комісія виконкому Райради провела вказане обстеження, про що склала відповідний акт обстеження про придатність квартир для проживання, у якому немає посилання на встановлення відповідності цих приміщень санітарним і технічним вимогам та обґрунтування висновків про придатність їх для проживання. Оскаржуваним рішенням виконком Райради затвердив вказаний акт обстеження та рекомендацію власнику квартири № АДРЕСА_7 провести капітальний ремонт за власні кошти, проігнорувавши зауваження позивача та експертний висновок про результати обстеження квартир, у якому зазначено про непридатність цих житлових приміщень для проживання.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 19 квітня 2018 року позов задовольнив.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що з огляду на вимоги частини четвертої статті 7 Житлового кодексу Української РСР, пунктів 6-8 Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189, оскаржуваним рішенням виконкому Райради було порушено права позивача.
5. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції керувався тим, що спірні правовідносини пов`язані з правом власності ОСОБА_1 на житлові приміщення, а тому вони є приватноправовими, а не публічно-правовими. Такі спори підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційних скаргах вимог
7. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначив, що при розгляді справи суд порушив норми процесуального права. На думку скаржника, між сторонами справи немає спору про право власності на житлові приміщення, натомість цей спір виник щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, а тому є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
8. У зв`язку з викладеним скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
9. На час розгляду справи відповідач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
Рух касаційних скарг
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 грудня 2018 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 24 квітня 2019 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 травня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно пунктом 1 частини першої статті 345 КАС України, з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також зважаючи на характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
12. 16 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до виконкому Райради із заявою про проведення районною технічною комісією обстеження належних йому квартир з метою встановлення відповідності цих приміщень санітарно-технічним вимогам та придатності до проживання.
13. Районна технічна комісія виконкому Райради провела обстеження стану житлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_15 про що 22 лютого 2017 року склала відповідні акти обстеження, у яких, зокрема, зазначила:
- у квартирах АДРЕСА_16 АДРЕСА_17 АДРЕСА_5 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_18, АДРЕСА_10 , АДРЕСА_7 є інженерні комунікації, а саме підведене водопостачання, водовідведення, система теплопостачання та електропостачання; вищезазначені квартири розташовані на різних поверхах будинку; відповідно до рішення виконкому Райради від 22 грудня 2008 року № 4267 будинок уведений в експлуатацію як житловий; вказані вище квартири є придатними для проживання;
- у квартирі АДРЕСА_7 є інженерні комунікації, а саме підведене водопостачання, водовідведення, система теплопостачання та електропостачання; немає вхідних дверей; квартира на 1-му поверсі; відповідно до рішення виконкому Райради від 22 грудня 2008 року № 4267 будинок уведений в експлуатацію як житловий; рекомендовано власнику цієї квартири провести капітальний ремонт за власні кошти.
14. На стадії підготовки проєкту рішення виконкому Райради про затвердження актів районної технічної комісії від 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 надав зауваження до проєкту рішення від 13 квітня 2017 року.
15. До цих зауважень позивач додав експертний висновок про результати обстеження жилих квартир АДРЕСА_16 АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_7 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_15 складений експертами Приватного підприємства «Експерт-Борисфен» 10 квітня 2017 року, у якому зазначено про непридатність до проживання вказаних квартир.
16. Виконком Райради листом від 25 квітня 2017 року повідомив ОСОБА_1 про неможливість взяття до уваги зазначеного експертного висновку.
17. 25 квітня 2017 року виконком Райради прийняв рішення № 104 «Про затвердження актів районної технічної комісії», яким затвердив акти районної технічної комісії від 22 лютого 2017 року з висновками про придатність для проживання та рекомендацією щодо проведення капітального ремонту за власні кошти.
18. Вважаючи вищевказане рішення виконкому Райради протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
19. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
20. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
22. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
23. За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
24. Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
25. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 15 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
26. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала свою правову позицію щодо правил розмежування предметної юрисдикції, а також критеріїв, які при цьому потрібно враховувати.
27. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
28. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
29. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
30. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
31. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
32. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на її думку, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки пов`язані з порушенням права власності особи на житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.
33. З огляду на зазначене спір про захист права власності конкретної фізичної особи на житло є не публічно-правовим, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
34. У цьому випадку той факт, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень - Райрада, не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
35. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом прав позивача як власника житла, цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права. Отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо захисту прав власника житла.
36. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження в адміністративній справі, оскільки спір у цій справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
37. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
38. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
39. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. Оскільки оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків цього суду скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
В. В. Британчук В. В. Пророк
Ю. Л. Власов Л. І. Рогач
М. І. Гриців О. С. Ткачук
Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич
В. С. Князєв О. Г. Яновська
Л. М. Лобойко