№ 201/8989/14-ц - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 201/8989/14

провадження № 61-2341 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс»;

боржник - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2021 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (далі - ТОВ «Спектрум Ессетс») звернулося до суду із заявою про заміну сторони у справі та боржника у виконавчому провадженні за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Заява мотивована тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2014 року позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» суму боргу за кредитним договором від 19 червня 2006 року у розмірі 27 577 доларів 36 центів США і 926 165 грн 54 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом у розмірі 15 671 доларів 99 центів США, заборгованість по відсоткам у розмірі 11 905 доларів 37 центів США, комісія у розмір 58 926 грн 19 коп., що еквівалентно 4 979 доларам 65 центам США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 848 293 грн 37 коп., що еквівалентно 71 686 доларам 36 центам США, штрафи за невиконання зобов`язань у розмірі 18 945 грн 98 коп., що еквівалентно 1 601 долару 06 центам США. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2020 року ПАТ «КБ «Надра» замінено його правонаступником - ТОВ «Спектрум Ессетс».

23 квітня 2020 року ОСОБА_2 було направлено первісному кредитору повідомлення, про те, що після смерті ОСОБА_1 , останній прийняв спадщину.

Ураховуючи викладене, ТОВ «Спектрум Ессетс» просило суд замінити боржника ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виконавчих документах та виконавчому провадженні з виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/8989/14-ц, на її правонаступника - ОСОБА_2 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2021 року заяву ТОВ «Спектрум Ессетс» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону (боржника) виконавчого провадження у справі № 201/8989/14-ц за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 на її правонаступника - ОСОБА_2 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті його дружини - ОСОБА_1 , тому наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що сама по собі відсутність в ухвалі суду посилання на межі відповідальності нового боржника перед кредитором не змінює порядок виконання судового рішення з урахуванням статті 1282 ЦК України і при вирішенні процесуального питання про заміну сторони виконавчого провадження згідно зі статтею 378 ЦПК України 2004 року (стаття 442 ЦПК України) суд з`ясовує наявність матеріальних і процесуальних підстав правонаступництва, а межі відповідальності спадкоємця визначаються державним виконавцем при виконанні судового рішення згідно з вимогами ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає, посилаючись на порушення норм процесуального права, що судами не було досліджено чи наявні підстави для заміни сторони у цій справі, враховуючи строки пред`явлення вимог стягувача до спадкоємця.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 201/8989/14 із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що cудами не були застосовані норми статті 1281 ЦК України, у редакції, чинній на час відкриття спадщини, стосовно строків пред`явлення вимог стягувача до спадкоємця. Так, після смерті спадкодавця відкриття спадщини відбулось ІНФОРМАЦІЯ_1 , При цьому, відповідно до частини третьої статті 1281 ЦК України якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2. Разом з тим, вимоги до спадкоємця стосовно погашення боргу ТОВ «Спектрум Ессетс» були заявлені тільки у вересні 2020 року.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2014 року позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» суму боргу за кредитним договором від 19 червня 2006 року у розмірі 27 577 доларів 36 центів США і 926 165 грн 54 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом у розмірі 15 671 доларів 99 центів США, заборгованість по відсоткам у розмірі 11 905 доларів 37 центів США, комісія у розмір 58 926 грн 19 коп., що еквівалентно 4 979 доларам 65 центам США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 848 293 грн 37 коп., що еквівалентно 71 686 доларам 36 центам США, штрафи за невиконання зобов`язань у розмірі 18 945 грн 98 коп., що еквівалентно 1 601 долару 06 центам США. Вирішено питання судових витрат.

Відповідно до матеріалів спадкової справи 07 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Першої Дніпровської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після дружини - ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15 вересня 2020 року ТОВ «Спектрум Ессетс» звернулося до Першої Дніпровської держаної нотаріальної контори із вимогою кредитора до спадкоємця ОСОБА_1

18 вересня 2020 року Першою Дніпровською державною нотаріальною конторою надана відповідь на вимогу кредитора.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Частиною першою статті 608 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

Отже, обов`язок спадкодавця ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості за кредитним договором, стягнутої рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2014 року (кредиторові) із спадкодавця за її життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.

Установивши, що ОСОБА_2 відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України, прийняв спадщину, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_1 на її правонаступника - ОСОБА_2 .

Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Посилання касаційної скарги на те , що cудами не були застосовані норми частини третьої статті 1281 ЦК України, відповідно до якої якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги, є безпідставними, оскільки вказане правило застосовується до вимог, строк яких настає після відкриття спадщини.

У справі, що переглядається, строк вимоги за кредитним договором настав до смерті ОСОБА_1 , тому застосуванню підлягає строк, визначений частиною другою статті 1281 ЦК України, а саме, шість місяців з моменту, коли кредитор дізнався про смерть боржника.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 398/2775/17 (провадження № 61-19939св19).

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович