ПОСТАНОВА

13 травня2024 року

м. Київ

справа № 202/1843/15-к

провадження № 51-4966 cк 19

Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року,

встановив:

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 порушує питання про перегляд ухвали апеляційного суду постановленої в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу.

Проте наведених вимог процесуального закону захисником не дотримано.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року касаційна скарга повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність судового рішення та доводи на її обґрунтування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року підставами для скасування оскаржуваного рішення касаційним судом є: істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав для скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370 - 372 КПК 1960 року.

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судом апеляційної інстанцій при винесенні судового рішення, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

В касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 зазначає про незаконність ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року щодо ОСОБА_3 у зв`язку з істотним порушення вимог кримінально-процесуального закону, при цьому не вказує у чому саме полягають допущені судом апеляційної інстанції порушення, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого рішення, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом оскаржуваного рішення відповідно до положень ст. 398 КПК України 1960року з урахуванням статей 370-372 КПК України 1960 року.

Слід зазначити, що неповнота досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи є підставами для скасування або зміни при перегляді справи судом апеляційної інстанції, разом із тим, відповідно до ст. 398 КПК 1960 року вказані обставини не є підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.

Відтак зазначені недоліки є перешкодою для вирішення питання про витребування справи.

З урахуванням наведеного справу може бути витребувано для її перевірки в касаційному порядку лише за умови усунення недоліків і повторного звернення до касаційного суду в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року або протягом місяця з дня отримання даної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п.15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України,

постановив:

Відмовити захиснику ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1