№ 202/3404/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 202/3404/22

провадження № 61-10091 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради,

третя особа - Дніпровська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа - Дніпровська міська рада, про визнання права на приватизацію, зобов`язання здійснити заходи щодо приватизації житлового приміщення.

Позовна заява мотивована тим, що 13 жовтня 1994 року між Фондом комунального майна Дніпропетровської обласної ради народних депутатів та Організацією орендарів Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату «Дніпро» було укладено договір № 56 купівлі-продажу державного майна Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату «Дніпро», зареєстрований рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 14 жовтня 1994 року № 550-Р, відповідно до якого Фонд комунального майна Дніпропетровської обласної ради народних депутатів продав, а Організація орендарів Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату «Дніпро» придбала державне майно - цілісний майновий комплекс Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату «Дніпро».

Згідно з актом передачі майна державного підприємства від 14 грудня 1994 року продавець передав, а покупець прийняв майно вартістю 738 496 тис. карб.,

у тому числі будівлю адміністративно-побутову (гуртожиток) по

АДРЕСА_1 .

Гуртожиток по АДРЕСА_1 не увійшов до статутного фонду Колективного підприємства«Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат «Дніпро» (далі - КП «ДПБК «Дніпро», підприємство) та був переданий йому в користування (на баланс).

11 вересня 2009 року КП «ДПБК «Дніпро» було видано їй ордер на жилу площу

в гуртожитку № 24 серія АЖ на право зайняття жилого приміщення в гуртожитку по АДРЕСА_2 , площею 88,1 кв. м. Ордер видано на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету і комітету комсомолу

КП «ДПБК «Дніпро» від 11 вересня 2009 року.

Згідно з копією довідки КП «ДПБК «Дніпро» від 12 січня 2011 року № 122/01

на замовлення підприємства 20 червня 2010 року комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» було проведено первинну інвентаризацію адміністративно побутової будівлі гуртожитку

по АДРЕСА_1 та виготовлено технічний паспорт на будівлю.

У зв`язку з інвентаризацією відбулася зміна нумерації кімнат і приміщень гуртожитку. Номер житлового приміщення № 100, в якому вона мешкала, змінився на № 107.

07 червня 2011 року КП «ДПБК «Дніпро» на підставі рішення від 06 червня

2011 року видано їй ордер на жилу площу у гуртожитку № 37 серія АЖ на право зайняття жилої площі у гуртожитку, розташованому за адресою,

АДРЕСА_3 , загальною площею 88,1 кв. м, у тому числі житлова площа 62,7 кв. м.

28 грудня 2011 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було прийнято рішення № 1718 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 », а саме вирішено прийняти у комунальну власність територіальної громади міста на баланс Комунального житлового експлуатаційного підприємства 26 гуртожиток літ. А-9, загальною площею 4 730,2 кв. м, розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , від КП «ДПБК «Дніпро» згідно з актом прийняття-передачі (п. 1 рішення).

Відповідно до пункту 2.4 вказаного рішення КП «ДПБК «Дніпро» мало підписати акт прийняття-передачі об`єкта нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади та надати його на затвердження міському голові.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 13 листопада 2012 року № 1430 були внесені зміни та доповнення до рішення виконавчого комітету міської ради від 28 грудня 2011 року № 1718 «Про прийняття

у комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку за адресою:

АДРЕСА_1 », зокрема, пункт 1 рішення викладено в новій редакції: «Прийняти у комунальну власність територіальної громади міста на баланс Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради гуртожиток літ. А-9, А1-1, загальною площею 4 730,2 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_1 , від КП «ДПБК «Дніпро».

01 листопада 2018 року складено акт приймання-передачі відомчого житлового фонду, гуртожитку по АДРЕСА_1 у комунальну власність

від 01 листопада 2018 року (комісія створена відповідно до рішення міської ради від 13 квітня 2017 року № 46/19).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер довідки 275898459 від 21 вересня 2021 року, власником гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , є територіальна громада міста Дніпра,

в особі Дніпровської міської ради.

Оскільки нею після отримання ордеру від 07 червня 2011 року № 37 серії АЖ протягом тридцяти днів не було подано документи для зміни місця проживання з житлової кімнати № 100 на житлову кімнату № 107, тому у травні 2018 року вона звернулася із заявою до КП «ДПБК «Дніпро» про видачу їй ордера на житлове приміщення № 107.

05 червня 2018 року їй на підставі рішення КП «ДПБК «Дніпро» від 05 червня

2018 року було видано ордер на жилу площу в гуртожитку № 93 серія АЖ на право зайняття жилої площі, а саме приміщення АДРЕСА_4 .

У червні 2021 року вона подала до Центру надання адміністративних послуг

м. Дніпра «Лівобережний» повний пакет документів для приватизації житлового приміщення АДРЕСА_4 .

27 серпня 2021 року нею отримана відповідь від Департаменту житлового господарства Дніпровської міської радивід 13 серпня 2021 року № 3/16-3759, в якій зазначено, що Департамент житлового господарства не має законних підстав для підготовки проєкту рішення виконавчого комітету щодо передачі їй у власність вищевказаного житлового приміщення. Зазначена відмова мотивована тим, що нею не надані документи, які підтверджують законні підстави щодо вселення та реєстрації у спірному житловому приміщенні. Додатково повідомлено, що ордер

від 05 червня 2018 року № 93 серія АЖ на жилу площу у спірному гуртожитку виданий на її ім`я з перевищенням повноважень.

Позивач вважала зазначене рішення Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 13 серпня 2021 року № 3/16-3759 неправомірним та незаконним, оскільки нею було надано усі необхідні документи, які підтверджують законні підстави щодо вселення та реєстрації у житловому приміщенні

АДРЕСА_4 .

З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право на приватизацію житлового приміщення АДРЕСА_4 ; зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської радиздійснити заходи щодо приватизації житлового приміщення АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2023 року у складі судді Ісаєвої Д. А. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2016 року у справі

№ 202/8411/15-ц позов задоволено, зобов`язано КП «Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат «Дніпро» передати гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із об`єктами інженерної інфраструктури, що його обслуговують, до комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська. Зобов`язано Дніпропетровську міську раду прийняти у комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська від КП «ДПБК «Дніпро» вказаний гуртожиток, разом із об`єктами інженерної інфраструктури, що його обслуговують.

Отже, Дніпровська міська рада була фактичним власником гуртожитку

по АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 було видано КП «ДПБК «Дніпро» ордер на зайняття у гуртожитку кімнати АДРЕСА_5 . У подальшому після зміни номеру приміщення на № 107, позивачці 07 червня 2011 року було видано ордер на зайняття цього приміщення, проте у визначений законом тридцятиденний строк ОСОБА_1 у спірному приміщенні не зареєструвалася та залишилася зареєстрованою у кімнаті № 100.

Лише 05 липня 2018 року позивачка зареєструвалася у приміщенні

АДРЕСА_4 на підставі ордера, повторно виданого

КП «ДПБК «Дніпро» 05 червня 2018 року. Разом з тим, повторна видача ордеру на зайняття житлового приміщення не передбачена положеннями ЖК України, а тому у КП «ДПБК «Дніпро» були відсутні правові підстави для повторної видачі позивачці ордеру від 05 червня 2018 року № 93 серія АЖ на зайняття жилої площі в спірному гуртожитку, тому цей ордер видано з перевищенням повноважень.

Таким чином, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, як орган приватизації державного житлового фонду, обґрунтовано повідомив позивачку про відсутності законних підстав для підготовки проєкту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо передачі їй у власність жилого приміщення АДРЕСА_4 , оскільки позивачем не було надано документи, що підтверджують законні підстави вселення та реєстрації у цьому приміщенні.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська від 27 березня 2023 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на приватизацію житлового приміщення № 107 у гуртожитку розташованому за адресою:

АДРЕСА_6 . Зобов`язано Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради здійснити заходи щодо приватизації житлового приміщення № 107

у гуртожитку розташованому за адресою: АДРЕСА_6 на ім`я ОСОБА_1 . Стягнуто з Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1 610,50 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачка з 1976 року по 2016 рік пропрацювала у КП «ДПБК «Дніпро». За сумлінну працю адміністрацією підприємства було прийнято рішення про надання їй житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_2 , який перебував на балансі підприємства. Із копії паспорта позивачки, серія НОМЕР_1 , вбачається, що

вона з 11 вересня 2009 року зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 .

11 вересня 2009 року, тобто до моменту, коли у комунальну власність територіальної громади м. Дніпра від КП «ДПБК «Дніпро» було передано гуртожиток, позивачці на законних підставах було видано ордер на жилу площу в гуртожитку № 24 серія АЖ на право зайняття жилого приміщення

АДРЕСА_5 , площею 88,1 кв. м. Ордер видано на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету і комітету комсомолу КП «ДПБК «Дніпро» від 11 вересня 2009 року. Після цього позивачка вселилася і зареєструвалася у зазначеному житловому приміщенні.

Ордер на жилу площу у гуртожитку № 37 від 07 червня 2011 року серія АЖ виданий КП «ДПБК «Дніпро» на ім`я ОСОБА_1 лише з метою перереєстрації її за належною адресою у зв`язку із зміною номеру кімнати з № 100 на № 107.

Вказаний ордер позивачкою було отримано лише 20 липня 2011 року не з її вини, що підтверджується наданими доказами.

Отже, позивачка тривалий час мешкала у спірному приміщенні, тобто, це житло їй належить в розумінні положень статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У 2011 році після проведення інвентаризації вона не змогла перереєструвати номер кімнати у спірному житлі, оскільки ордер їй було видано вже після спливу його чинності.

Ордер, виданий позивачці 05 червня 2018 року, апеляційний суд до уваги не прийняв, оскільки повторна видача ордера на зайняття житлового приміщення не передбачена ЖК України, про що вірно зазначав суд першої інстанції.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що факт пропуску строку на перереєстрацію номеру кімнати зі «100» на «107» не може бути правовою підставою для відмови позивачці в приватизації, оскільки він виник не з її вини, що підтверджено належними доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Дніпровська міська рада просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 202/3404/22 з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради при направленні позивачці листа від 13 серпня

2021 року № 3/16-3759 діяв як орган приватизації державного житлового фонду відповідно до положень закону та повідомив позивачку про відсутність законних підстав для підготовки проєкту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо передачі у власність спірного жилого приміщення, оскільки ОСОБА_1 не надані документи, які підтверджують законні підстави для вселення та реєстрації у спірне жиле приміщення.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2022 року у справі № 202/5857/21 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа - Дніпровська міська рада, про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії. При розгляді справи № 202/5857/21 судом установлено правомірність рішення Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 13 серпня 2021 року № 3/16-3759, тому такі обставини доказуванню не підлягають.

Апеляційний суд, задовольняючи позов, здійснив втручання у дискреційні повноваження Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, оскільки положеннями закону визначена певна процедура здійснення передачі квартир державного і комунального житлового фонду у власність громадян.

Крім того, апеляційним судом безпідставно долучено до справи нові докази,

а саме відповідь КП «ДПБК «Дніпро» від 30 квітня 2023 року № 03-1 та копію корінця ордеру на житлову площу у гуртожитку № 37 від 07 червні 2011 року

серії АЖ на житлове приміщення № 107. Не зазначено підстав для поновлення строку для подачі доказів. Директором КП «ДПБК «Дніпро» є син позивачки, тому інформація щодо дати отримання ордера зазначена у корінці може не відповідати дійсності.

Доводи особи, яка подала відзив

У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на їх законність не впливають. Позивачкою подано до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради усі необхідні документи, які підтверджують законність її вселення у спірне житлове приміщення та реєстрації у ньому. Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію житлового приміщення та здійснити заходи щодо приватизації житлового приміщення.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судом установлено, що 13 жовтня 1994 року між Фондом комунального майна Дніпропетровської обласної ради народних депутатів та Організацією орендарів Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату «Дніпро» було укладено договір № 56 купівлі-продажу державного майна Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату «Дніпро», зареєстрований рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної ради народних депутатів

м. Дніпропетровська від 14 жовтня 1994 року № 550-Р, відповідно до якого Фонд комунального майна Дніпропетровської обласної ради народних депутатів продав, а Організація орендарів Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату «Дніпро» придбала державне майно - цілісний майновий комплекс Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату «Дніпро».

Згідно з актом передачі майна державного підприємства від 14 грудня 1994 року продавець передав, а покупець прийняв майно, вартістю 738 496 тис. карб., у тому числі, будівлю адміністративно-побутову (гуртожиток) по

АДРЕСА_7 не увійшов до статутного фонду КП «ДПБК «Дніпро» та був переданий йому в користування (на баланс).

11 вересня 2009 року КП «ДПБК «Дніпро» було видано ОСОБА_1 ордер на жилу площу в гуртожитку № 24 серія АЖ на право зайняття жилого приміщення в гуртожитку по АДРЕСА_2 , площею 88,1 кв. м. Ордер видано на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету і комітету комсомолу КП «ДПБК «Дніпро» від 11 вересня 2009 року.

Згідно з копією довідки КП «ДПБК «Дніпро» від 12 січня 2011 року № 122/01

по АДРЕСА_1 та виготовлено технічний паспорт на будівлю.

У зв`язку з інвентаризацією відбулася зміна нумерації кімнат і приміщень гуртожитку. Номер житлового приміщення № 100, в якому мешкала ОСОБА_1 змінився на № 107.

07 червня 2011 року КП «ДПБК «Дніпро» на підставі рішення від 06 червня

2011 року видано ОСОБА_1 ордер на жилу площу у гуртожитку № 37 серія АЖ на право зайняття жилої площі у гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 88,1 кв. м, у тому числі, житлова площа 62,7 кв. м.

АДРЕСА_1 , від КП «ДПБК «Дніпро» згідно з актом прийняття-передачі (п. 1 рішення).

АДРЕСА_1 , від КП «ДПБК «Дніпро».

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2016 року у справі № 202/8411/15-ц позов задоволено, зобов`язано

КП «Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат «Дніпро» передати гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із об`єктами інженерної інфраструктури, що його обслуговують, до комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська. Зобов`язано Дніпропетровську міську раду прийняти у комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська від КП «Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат «Дніпро» вказаний гуртожиток, разом із об`єктами інженерної інфраструктури, що його обслуговують.

від 01 листопада 2018 року (комісія створена відповідно до рішення міської ради від 13 квітня 2017 року № 46/19).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер довідки 275898459 від 21 вересня 2021 року власником гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , є територіальна громада м. Дніпра, в особі Дніпровської міської ради.

ОСОБА_1 після отримання ордера від 07 червня 2011 року № 37 серії АЖ протягом тридцяти днів не було подано документи для зміни місця проживання з житлової кімнати № НОМЕР_2 на житлову кімнату № 107, тому у травні 2018 року вона звернулася із заявою до КП «ДПБК «Дніпро» про видачу їй ордера на житлове приміщення № 107.

05 червня 2018 року ОСОБА_1 на підставі рішення КП «ДПБК «Дніпро»

від 05 червня 2018 року було видано ордер на жилу площу в гуртожитку № 93 серія АЖ на право зайняття жилої площі, а саме приміщення

АДРЕСА_4 .

Відповідно до листа Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 13 серпня 2021 року № 3/16-3759 щодо розгляду заяви

ОСОБА_1 стосовно приватизації житлового приміщення

АДРЕСА_4 , Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради не має законних підстав для підготовки проєкту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо передачі у власність жилого приміщення у гуртожитку, оскільки ОСОБА_1 не надані документи, що підтверджують законні підстави щодо вселення та реєстрації в приміщенні

АДРЕСА_4 . Додатково повідомлено, що ордер від 05 червня 2018 року № 93, серія АЖ на жилу площу у гуртожитку за адресою:

АДРЕСА_3 виданий на підставі рішення адміністрації КП «ДПБК «Дніпро» від 05 червня 2018 року, на ім`я ОСОБА_1 , з перевищенням повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 9 ЖК України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Можливість набуття фізичною або юридичною особою права власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності, передбачено також частиною першою статті 345 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Приватизація здійснюється, у тому числі, шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю (стаття 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Якщо загальна площа квартири менше площі, яку має право отримати сім`я наймача безоплатно, наймачу та членам його сім`ї видаються житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра (частина друга статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» на органи приватизації покладено обов`язок дотримуватись виконання законодавства під час проведення приватизації громадянами житла.

Згідно з частиною десятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України

від 16 грудня 2009 року № 396 було затверджено Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» (далі - Порядок), яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформляються згідно з процедурою, визначеною цим Положенням, в тому числі й рішенням органу приватизації.

Згідно з пунктом 17 Порядку громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до підпункту а) пункту 7 частини першої статті 5 Закону України

«Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»

приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється шляхом безоплатної їх передачі громадянам з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що 11 вересня 2009 року позивачка на законних підставах набула право на зайняття жилого приміщення № НОМЕР_2 , номер якого у подальшому змінено на

АДРЕСА_4 , оскільки отримала від КП «ДПБК «Дніпро» ордер на жилу площу в гуртожитку № 24 серія АЖ, на цей час вказаний гуртожиток перебував на балансі КП «ДПБК «Дніпро».

Вищевказаний ордер видано позивачці на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету і комітету комсомолу КП «ДПБК «Дніпро» від 11 вересня 2009 року, після чого позивачка вселилась і зареєструвалась у зазначеному житловому приміщенні.

Крім того, 07 червня 2011 року КП «ДПБК «Дніпро» було видано ОСОБА_1 ордер на жилу площу у гуртожитку № 37 серія АЖ на право зайняття жилої площі в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки позивачці необхідно було перереєструватися, так як змінився номер цієї кімнати з № 100 на № 107.

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що позивачка тривалий час мешкала у спірному приміщенні, а у 2011 році після проведення інвентаризації спірного гуртожитку вона не змогла перереєструвати номер кімнати, так як ордер їй було видано вже після спливу його чинності. Проте позивачка проживала у тій самій кімнаті.

Таким чином, факт пропуску строку на перереєстрацію номеру кімнати

зі «100» на «107» не може бути правовою підставою для відмови позивачці у приватизації спірного нерухомого майна.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд, задовольняючи позов, здійснив втручання у дискреційні повноваження Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, на увагу не заслуговують, оскільки щодо ефективності та належності визначеного позивачкою способу захисту порушеного права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити певні дії щодо приватизації свідчать правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року

у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165 цс 18), які підтримані у постановах Верховного Суду: від 18 грудня 2018 року у справі № 183/2859/16 (провадження № 61-10997 св 18), від 19 червня 2019 року у справі № 338/347/16-ц (провадження № 61-24054 св 18), від 30 вересня 2020 року у справі № 754/6918/18 (провадження № 61-13774 св 19), від 08 червня 2022 року у справі № 202/3820/19 (провадження № 61-836 св 21).

Посилання касаційної скарги на те, що рішення Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська від 28 березня 2022 року у справі № 202/5857/21 встановлено правомірність дій Департаменту житлового господарства Дніпровської міської радипри видачі їй листа від 13 серпня 2021 року № 3/16-3759, на вирішення цієї справи не впливає, оскільки у справі наявні інші фактичні обставини та правове обґрунтування.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом безпідставно долучено до справи нові докази, а саме відповідь КП «ДПБК «Дніпро» від 30 квітня 2023 року

№ 03-1 та копію корінця ордеру на житлову площу у гуртожитку № 37 від 07 червні 2011 року серії АЖ на приміщення 107, є безпідставними, оскільки апеляційний суд дійшов висновку про можливість долучення наданих позивачкою додаткових доказів, так як відповідь на свій запит до КП «ДПБК «Дніпро» від 07 березня

2023 року разом із корінцем ордеру від 07 червня 2011 року вона отримала лише 07 квітня 2023 року.

Посилання касаційної скарги на те, що директором КП «ДПБК «Дніпро» є син позивачки, тому інформація щодо дати отримання ордеру зазначена у корінці може не відповідати дійсності, на увагу не заслуговують, оскільки є припущенням, а відповідно до вимог частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, якщо у заявника були сумніви у законності видачі ордеру ОСОБА_1 чи його підробку, то заявник не був позбавлений права звернутися з відповідним позовом до суду або із заявою до правоохоронних органів.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник