Постанова
Іменем України
26 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 202/9477/14
провадження № 61-2701св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
за позовом ОСОБА_1 :
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
за позовом ОСОБА_3 :
позивач - ОСОБА_3 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Венчурні інвестиційні проекти», публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», правонаступником якого є ОСОБА_4 ,
третя особа - ОСОБА_1 ,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Венчурні інвестиційні проекти» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року в складі колегії суддів Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 202/9477/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТОВ «Венчурні інвестиційні проекти», ПАТ «ВТБ Банк», третя особа - ОСОБА_1 , про визнання договорів недійсними та визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково:
визнано недійсними іпотечні договори від 03 червня 2011 року, від 27 травня 2011 року, від 30 травня 2011 року, від 31 травня 2011 року, від 01 червня 2011 року, від 02 червня 2011 року, від 07 червня 2011 року, від 26 грудня 2012 року та додаткові угоди до них, укладені між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Венчурні інвестиційні проекти»;
визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення №260 поз. 1-5, І, ІІ, ІІІ та приміщення комерційного призначення № № 268, 270 за адресою: АДРЕСА_1 , а також на квартири АДРЕСА_2 ;6, 0;181, 1, 2, 3, 5, 10, 11, 87, 88, 89, 90, 96, 97, 103, 115, 119, 123, 127, 143, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 182, 183, 184, 191, 192, 193, 196, 200, 212, 220, 221, 225, 229, 233, 237 в цьому ж будинку;
скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи про право власності на вказані об`єкти нерухомого майна;
в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, АТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, за якою ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2019 року відкрито апеляційне провадження.
17 листопада 2021 року на адресу Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА_4 надійшла заява про залучення її до участі в справі як правонаступника ПАТ «ВТБ Банк».
Заяву мотивувала тим, що на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № 06/25/08/21-1 від 25 серпня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №1983; договору №38-КБ від 19 серпня 2021 року купівлі-продажу майнових прав, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу й зареєстрованого в реєстрі за №3132, договору комісії №22.08.2021 від 22 серпня 2021 року, звіту комісіонера та акта приймання-передачі майнових прав та документів до договору комісії вона набула майнові права на об`єкти нерухомого майна, які раніше належали ПАТ «ВТБ Банк» та є предметом цього спору, в зв`язку з чим просила замінити відповідача та, відповідно, заявника апеляційної скарги ПАТ «ВТБ Банк» на ОСОБА_4 .
Одночасно з заявою про заміну сторони її правонаступником ОСОБА_4 подала до суду заяву про відмову від апеляційної скарги, посилаючись на те, що обставини, які спричинили оскарження додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2016 року у цій справі, втратили актуальність, у зв`язку з чим просила прийняти її відмову від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження у справі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_4 , яка є правонаступником ПАТ «ВТБ Банк», від апеляційної скарги на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2016 року та закрито апеляційне провадження; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року.
Ухвала мотивована тим, що відповідно до положень статті 55 ЦПК України в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі в справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу. За таких обставин суд вважав наявними підстави для задоволення вимог заяви про заміну ПАТ «ВТБ Банк» на ОСОБА_4 унаслідок заміни кредитора в зобов`язанні. Колегія суддів зазначила, що ОСОБА_4 наділяється всіма правами та обов`язками ПАТ «ВТБ Банк» у цивільному процесі, а тому має право на відмову від апеляційної скарги.
Аргументи учасників справи
У лютому 2022 року ТОВ «Венчурні інвестиційні проекти» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду й просило її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що, звертаючись до суду з заявою про заміну сторони, ОСОБА_4 посилалася на факт набуття нею майнових прав на об`єкти нерухомого майна, що належали ПАТ «ВТБ Банк». Разом із тим на момент постановлення оскарженої ухвали в ході здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВТБ Банк» майнові права на ті ж самі об`єкти нерухомого майна були відчужені на електронних торгах на користь іншої особи - ТОВ «А-Ретейл». Посилається також на те, що спірні об`єкти нерухомого майна були предметом договорів іпотеки, укладених між банком та ТОВ «Венчурні інвестиції», на які ПАТ «ВТБ Банк» у 2015 році звернуло стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості. За таких обставин заявник уважає, що ОСОБА_4 не могла набути майнові права на об`єкти нерухомого майна, оскільки вони припинили бути об`єктом цивільного обороту в розумінні статей 177 190 ЦК України після реєстрації за ПАТ «ВТБ Банк» права власності на об`єкти завершеного будівництва.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження
№ 61-2417сво19) зроблено висновок, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту».
У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
У справі, що переглядається, оскарженою ухвалою замінено ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника - ОСОБА_4 та прийнято відмову від апеляційної скарги ПАТ «ВТБ Банк» на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2016 року.
ПАТ «ВТБ Банк» як сторона в справі, яка подавала апеляційну скаргу на судове рішення, відмова від якої прийнята судом, та яку замінено в порядку процесуального правонаступництва, не скористалося своїм правом подачі касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка ПАТ «ВТБ Банк» свідчить про його повну згоду з ухвалою апеляційного суду.
За змістом положень частин четвертої, шостої статті 364 ЦПК України у випадку відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання в разі, якщо дії представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Інших підстав для відмови в задоволенні заяви про відмову від апеляційної скарги процесуальним законом не визначено.
Аналіз аргументів касаційної скарги свідчить, що ТОВ «Венчурні інвестиційні проекти» не навело переконливих доводів того, яким чином оскаржена ухвала, якою замінено ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника та прийнято відмову від апеляційної скарги ПАТ «ВТБ Банк» на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2016 року, порушує саме його права й інтереси за умови, що ТОВ «Венчурні інвестиційні проекти», яке з 2015 року не є ані власником, ані іпотекодавцем спірного нерухомого майна, вказане додаткове рішення до суду апеляційної інстанції не оскаржило, а ПАТ «ВТБ Банк» як сторона, яка подавала апеляційну скаргу, відмова від якої прийнята судом, з постановленою апеляційним судом ухвалою погодилося.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Венчурні інвестиційні проекти» залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук