№ 2040/6275/18 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 2040/6275/18

адміністративне провадження № К/9901/7661/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №2040/6275/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 (суддя Бадюков Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 (головуючий суддя Бартош Н.С., судді: Подобайло З.Г., Григоров А.М.),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №2038-50/1303 від 14.03.2017 по транспортному податку з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25000,00грн.; №0018401309 від 06.06.2018 по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік - 25000,00грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу в справі №2040/6275/18.

Ухвалою суду від 02.11.2022 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 03.11.2022.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки МЕRСЕDЕS-ВЕNZ, модель S 500L 4МАТ1С, з об`ємом циліндрів двигуна 4663 куб.см., тип пального - бензин, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

14.03.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №2038-50/1303 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25000,00грн.

06.06.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0018401309, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25000,00грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не довів належними, допустимими і достатніми доказами відповідність оскаржуваного рішення про нарахування транспортного податку за 2017 рік вимогам статті 267 ПК України. Крім того, суди вважали, що оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році автомобіль з об`ємом циліндрів двигуна 4663 куб.см. не вказаний, то транспортний засіб не може вважатися об`єктом оподаткування транспортним податком

Податковий орган оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанції у касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, вважає, що судами не надано належної оцінки доказам контролюючого органу, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Як зазначає податковий орган, позивач є платником транспортного податку у 2017-2018 роках, оскільки його автомобіль є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України. Вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля. Отже, податковим органом при винесенні спірного рішення правомірно визначено зобов`язання зі сплати транспортного податку. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №2040/6275/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач правом подання відзиву не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

01.01.2017 набрали чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20.12.2016 №1791-VIII (далі - Закон №1791-VIII), якими зокрема внесені зміни до статті 267 Податкового кодексу України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.

Відповідно до підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

За положеннями абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, з 01.01.2017 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (абз.3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Станом на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 14.03.2017 зі сплати транспортного податку за 2017 рік, діяли норми Методики, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, які набрали чинності з 19.02.2016, де визначено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п.п.13, 14 Методики).

Постановою Кабінету Міністрів України від № 428 від 21.06.2017 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, із врахуванням яких, пункти 13,14 Методики відповідають вимогам пп. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017.

Таким чином, зміни набрали чинності 24.06.2017, тобто після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.03.2017.

Як вбачається з вказаного, приймаючи податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган не перевірив чи належить автомобіль позивача до об`єкта оподаткування в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу. Під час судового розгляду справи відповідачем також не доведено, що автомобіль позивача є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році станом на день прийняття спірного рішення.

Межі повноважень податкового органу полягають у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У свою чергу, інформації, яка б підтверджувала правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідач не надав.

Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування позивачу грошового зобов`язання зі сплати транспортного податку за 2017 рік.

У справі, що розглядається, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25000,00грн.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди виходили з того, що відповідно до розміщеного на офіційному сайті Мінекономрозвитку Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році - автомобіль марки МЕRСЕDЕS-ВЕNZ, модель S 500L 4МАТ1С, з бензиновим двигуном, може бути об`єктом оподаткування виключно у випадку, якщо об`єм циліндрів двигуна дорівнює 4700 куб. см. В той же час, об`єм циліндрів двигуна автомобіля, що належить позивачу становить 4663 куб. см, тобто має менший об`єм ніж встановлений 4700 куб. см. Як вважали суди, у відповідача були відсутні підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщує Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Необхідно враховувати, що у постанові від 20.06.2022 у справі №826/15940/18 Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформульовано висновок щодо доцільності заокруглення показника об`єму циліндрів двигуна.

Відповідно до висновку, при віднесенні певної моделі до визначених Мінекономрозвитку об`єктів для оподаткування транспортним податком виправданим є застосування загальноприйнятого позначення об`єму двигуна у літрах, а не його детальних характеристик у кубічних сантиметрах, оскільки цього достатньо для ідентифікації автомобіля. Такий підхід є цілком достатнім та зрозумілим для застосування податковими органами, він повністю відображає економічні характеристики автомобіля і відхилення від застосовного Мінекономрозвитку показника в літрах об`єму двигуна не вказує на те, що відповідний автомобіль не є об`єктом оподаткування, оскільки це не впливає на його ринкову вартість.

Беручи до уваги зазначене, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції вважає необхідним передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з транспортного податку за 2018 рік, для прийняття обґрунтованого і законного рішення, з урахуванням викладених Верховним Судом висновків.

Суд касаційної інстанції зазначає, що під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладені висновки, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №2040/6275/18 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0018401309 від 06.06.2018 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25000,00грн. скасувати. Передати справу №2040/6275/18 у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №2040/6275/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду