ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 204/7292/17

провадження № 61-15338 св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Занько Едуард Петрович, ОСОБА_4 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Шумейко Ольги Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року в складі судді Дубіжанської Т. О. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року в складі колегії суддів Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та з уточненням позовних вимог просила визнати недійсним заповіт, складений ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 й ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Занько Е. П., зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 486.

В обґрунтування своїх вимог позивач указувала, що ОСОБА_5 була її сусідкою, за станом здоров`я потребувала стороннього догляду, й ОСОБА_1 із 2015 року по 2017 рік доглядала її, надавала необхідну фізичну та матеріальну допомогу.

09 червня 2017 року ОСОБА_5 склала заповіт, за яким все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, все те, що буде їй належати, всі майнові права та обов`язки, що їй належать та будуть належати, вона заповідала своєму сину ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у рівних частках кожному. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, а коли позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, їй стало відомо, що за кілька годин до смерті зі слів спадкодавця був складений і нотаріально посвідчений новий заповіт на сина ОСОБА_3 та голову будівельного кооперативу ОСОБА_2

ОСОБА_1 уважала, що даний заповіт є недійсним, оскільки в момент його складення спадкодавець не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними, оскільки була тяжко хворою.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року позов задоволено, визнано недійсним заповіт, складений ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Занько Е. П. у Спадковому реєстрі за № 486.

Суд першої інстанції виходив із того, що висновком судово-медичної експертизи підтверджується, що в момент складення заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 не могла усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, оскільки знаходилася в украй тяжкому з клінічної точки зору стані.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги про те, що в даній справі мала бути призначена посмертна судово-психіатрична експертиза, а не судово-медична, підлягають відхиленню, оскільки висновок судово-медичної експертизи складений із дотриманням установленого законом порядку в межах компетенції експертної установи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15 серпня 2019 року адвокат Шумейко О. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року дана справа призначена до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Указує, що в порушення вимог статті 225 ЦК України суд призначив судово-медичну експертизу та врахував її висновки, однак належним доказом у даній справі може бути висновок посмертної судово-психіатричної експертизи. Окрім того, експертиза проведена неповноважною установою.

Уважає, що спадкодавець під час складення заповіту усвідомлювала та могла керувати своїми діями, а тому немає підстав для визнання його недійсним.

Відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на дану касаційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Указувала, що при проведенні судово-медичної експертизи та відповіді на поставлені судом запитання судовий експерт досліджував клінічний стан здоров`я, а не психічний і не вийшов за межі своєї компетенції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 03 червня 2017 року державний нотаріус Першої Дніпровської державної нотаріальної контори Заносієнко Н. М. посвідчив за реєстровим № 3-331заповіт ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яким на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Указаний заповіт прочитаний уголос особисто ОСОБА_5 та власноручно нею підписаний в приміщенні Першої Дніпровської державної нотаріальної контори.

09 червня 2017 року державний нотаріус Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори Хилько Л. А. посвідчив заповіт ОСОБА_5 зареєстрований в реєстрі за № 2-340, яким на випадок її смерті все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, все те, що буде їй належати, всі майнові права та обов`язки, що їй належать та будуть належати, вона заповідала ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , в рівних частинах кожному.

Указаний заповіт прочитаний уголос особисто ОСОБА_5 та власноручно нею підписаний, у зв`язку з хворобою заповідача на дому, за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Занько Е. П. посвідчив заповіт ОСОБА_5 , зареєстрований в реєстрі за № 486, яким на випадок її смерті, все її майно, яке буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, будь-які майнові права, а також все те, що згідно із законодавством України може бути успадкованим, в повному обсязі вона заповідала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в рівних частинах кожному, а якщо ОСОБА_3 не прийме спадщину чи відмовиться від неї, тоді його частину спадщини вона заповідає ОСОБА_2 .

У вказаному заповіті зазначено, що оскільки стан здоров`я ОСОБА_5 позбавляє її можливості особисто прочитати текст заповіту уголос, за її дорученням текст заповіту до його підписання зачитаний уголос свідками, які на її особисте прохання були присутніми і при підписанні заповіту: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

Оскільки стан здоров`я ОСОБА_5 позбавляв її можливості власноручно підписати заповіт, на її особисте прохання підписання заповіту за її дорученням здійснила знайома ОСОБА_8 .

Текст заповіту виготовлений зі слів ОСОБА_8 , підписаний нею та свідками ОСОБА_6 і ОСОБА_9 о 17:00 год. у присутності нотаріуса.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.

21 червня 2017 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Занько Е. П. завів спадкову справу № 10/2017.

21 червня 2017 року ОСОБА_2 , 17 жовтня 2017 року ОСОБА_4 , а 02 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулися до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Занько Е. П. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2018 року клопотання позивача про призначення експертизи задоволене та призначена комісійна судово-медична експертиза за матеріалами справи.

Згідно з висновком експерта (експертиза за матеріалами справи) від 22 серпня 2018 року № 139, виконаного судовими експертами Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», з урахуванням даних медичних документів на ім`я ОСОБА_5 , обставин справи, відповідно до питань, поставлених на вирішення експертизи, судово-медична експертна комісія зробила такі висновки:

«- згідно аналізу наданої медичної документації в ОСОБА_5 із 2014 року встановлено основне захворювання на рак правого яєчника, також встановлена ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність ІІ ступеня, стенозуючий коронаросклероз, дистрофічні зміни в міокарді, геморагічний ректит, ерозивний гастрит. Смерть ОСОБА_5 настала від злоякісного новоутворення (ретикулосаркома) матки та яєчників, які призвели до розвитку загальної ракової інтоксикації;

- за умов настання смерті від ракової інтоксикації, кахексії, з урахуванням прийому знеболюючих препаратів стан здоров`я ОСОБА_5 слід вважати крайнє тяжким напередодні настання смерті, тобто за 1-2 доби до ІНФОРМАЦІЯ_2;

- з урахуванням основного захворювання на ретикулосаркому яєчників та матки, яке призвело до розвитку загальної ракової інтоксикації, крайнє критичному тяжкому стану і було безпосередньо причиною смерті (ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15-ї години до 19-ї години), слід вважати, що напередодні настання смерті ОСОБА_5 не могла усвідомлювати значення своїх дій, давати їм критичну оцінку».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.

Згідно статті 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Згідно з частиною другою статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

За частиною першою статті 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтересі порушені.

Правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 105 ЦПК України в редакції, чинній на момент призначення експертизи, зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК України. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину, адже підставою недійсності правочину стаття 225 ЦК України визначає медичний критерій - психічний стан особи в момент його вчинення.

Судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.

Висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Висновок експертизи має бути категоричним та не може ґрунтуватись на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, частина шоста статті 81 ЦПК України в редакції, чинній після вказаної дати).

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року в справі № 496/4851/14-ц (провадження № 61-7835сво18).

У даній справі висновок експерта за результатами проведеної судово-медичної експертизи не є належним і допустимим доказом на підтвердження позовних вимог і не містить даних про абсолютну неспроможність спадкодавця саме в момент вчинення правочину усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Рішення судів першої та апеляційної інстацій про наявність правових підстав для задоволення позову не ґрунтуються на обставинах справи та прийнятий із неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки висновок ексепртизи не підтверджує обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги, скасування рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - в разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Шумейко Ольги Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Занько Едуард Петрович, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, відмовити.

Із моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року втрачають законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь адвоката Шумейко Ольги Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , 1060 грн судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги, та 1550 грн судового збору, сплаченого за подачу касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук