ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 204/7394/22
провадження № К/990/28968/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Куцай Сергія Сергійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року (у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.) у справі №204/7394/22,
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28.04.2023 позов задоволено, постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 483828 від 05.09.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 6 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень скасовано.
2. Не погодившись з таким судовим рішенням, Департамент патрульної поліції (далі - відповідач) подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 залишена без руху у зв`язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з доданими до неї документами та документа про сплату судового збору у розмірі 1 190, 88 грн.
3. При визначенні розміру судового збору, що підлягав сплаті, суд апеляційної інстанції здійснив посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 (якою залишено без змін ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня та 15 листопада 2017 року у справі № 543/775/17) та зазначав, що в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 суд дійшов висновку про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги з урахуванням того, що за подання позовної заяви необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважав, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн.; з урахуванням положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», оскільки апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», скаржникові необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1 190,88 грн. (992,40 грн.*150%*0,8); натомість скаржник документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додав.
6. 18.07.2023 скаржником подано клопотання через підсистему «Електронний суд», до якого долучено копію платіжної інструкції від 14.07.2023 №12453 на суму 744,30 грн.
7. 20.07.2023 до суду від скаржника надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2023, до якого скаржником додано докази надсилання листом з описом вкладення позивачу справи копії апеляційної скарги з доданими до неї документами.
8. Щодо суми судового збору скаржник зазначав, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, а тому ним сплачено судовий збір у розмірі, що складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідач також посилався на практику Верховного Суду з подібних правовідносин та обставин.
9. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28.04.2023 у справі №204/7394/22 повернуто скаржникові.
10. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводи скаржника щодо суми судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги та повторно зазначаючи про постанову Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, виходив з необхідності сплати судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
11. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважав помилковими посилання відповідача на постанови Верховного Суду та зазначив, що скаржник посилається на позицію Верховного Суду лише в певній частині, трактуючи викладену позицію на свою користь.
12. Таким чином, суд апеляційної інстанції доводи скаржника до уваги не прийняв та зазначив, що в ухвалі апеляційного суду від 10.07.2023 правильно обчислено суму судового збору, яка підлягала сплаті за подання апеляційної скарги; а тому, скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуті в повній мірі (не доплачено судовий збір).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
13. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі №204/7394/22, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, із посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, касатор зазначає, що ним було в повній мірі виконано вимоги Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 щодо сплати судового збору.
15. Таким чином, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги дійшов помилкових висновків, чим порушив право заявника на доступ до правосуддя та справедливого судового розгляду справи.
16. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду від сторони позивача не надходило, однак в силу частини 4 статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Касаційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до Верховного Суду надійшла 22 серпня 2023 року.
18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
19. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року відкрито провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року у справі №204/7394/22.
20. Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
23. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
24. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
25. Пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП, установлено, що постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
26. Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
27. З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
28. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
29. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
30. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
31. Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей Закон не передбачає.
32. Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
33. Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
34. Враховуючи вищевикладене, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України правильно було обчислено та сплачено судовий збір у розмірі 744, 30 грн. (0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб * 150 %).
35. Викладене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції застосував помилковий розмір ставки судового збору, яка належала до сплати при поданні позовної заяви - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян, оскільки не врахував положення пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», якою ставка судового збору у цій категорії справ встановлена у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
36. Аналогічні підходи до застосування викладених норм права і висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 361/8616/19, від 02.11.2021 у справі № 748/522/21, від 21.12.2020 у справі № 183/1785/20(2-а/199/69/20), від 28.07.2022 у справі №204/1441/21 та від 31.01.2023 по справі №200/3090/19, на які скаржник посилався у клопотанні на усунення недоліків апеляційної скарги. Однак, всупереч вимогам частини 5 статті 242 КАС України, суд апеляційної інстанції залишив їх поза увагою та протиправно зазначив, що відповідач, посилаючись на вказану на позицію Верховного Суду лише в певній частині, трактує викладену позицію на свою користь.
37. Водночас, апеляційний адміністративний суд в своїх ухвалах про залишення апеляційної скарги без руху та поверненні апеляційної скарги правильно послався на висновки, викладені, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, проте їх не застосував.
38. Отже, оскільки Департамент патрульної поліції надав докази сплати судового збору у вірному розмірі (744, 30 грн.), то суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов помилкового висновку про те, що апелянт не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
39. Відтак доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає обґрунтованими, а висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги через сплату судового збору у меншому розмірі, ніж було встановлено судом - помилковим, що із врахуванням наведених вище висновків вказує на порушення норм процесуального права і прийняття незаконного судового рішення, яке може перешкоджати подальшому провадженні у справі та праві заявника на доступ до правосуддя і справедливого судового розгляду справи.
40. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
41. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
42. Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративною судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
43. Враховуючи викладене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи та вимоги касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
44. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються
Керуючись ст. 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року у справі №204/7394/22 скасувати.
3. Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду