ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року
м. Київ
Справа № 207/2758/19
Провадження № 51 - 552 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_9,
суддів ОСОБА_10, ОСОБА_11,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_12,
прокурора ОСОБА_13,
засудженого ОСОБА_1
в режимі відеоконференції,
та його захисника адвоката ОСОБА_14,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019040780000830 від 14 червня 2019 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_14 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 121 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, обчислюючи строк відбування покарання з 19 червня 2019 року.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Скасовано арешт майна, накладений на штани, футболку, куртку ОСОБА_2 ; відео з камер відео спостереження у приміщенні залізничного вокзалу м. Кам`янське за період часу з 23.00 години по 23.50 годину 13 червня 2019 року; мобільний телефон «Nomi І241+» імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 ; договір про надання фінансового кредиту під заставу № 2.65562/0 від 14 червня 2019 року; відео з камер відео спостереження приміщення ломбарду від 14 червня 2019 року ; одяг ОСОБА_1 , а саме: джинсові штани синього кольору, футболку білого кольору, на яких наявні сліди бурого кольору; кросівки чорного кольору «Reebok», що належать ОСОБА_1 ; спортивні штани темно синього кольору «Nike», футболку чорного кольору «Frankie Garage», кросівки чорного кольору «Supo», які належать ОСОБА_3 .
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зараховано ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення у строк покарання з 19 червня 2019 року по 25 березня 2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
13 червня 2019 року в період часу з 23.00 години до 23.30 години ОСОБА_1 знаходився біля будинку № 2 по вулиці Камчатській в м. Кам`янське Дніпропетровської області, де в цей час також знаходився ОСОБА_2 .
На ґрунті виниклих неприязних відносин у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 кулаком правої руки наніс один удар в обличчя потерпілому ОСОБА_2 . Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до магазину, який розташований за адресою : АДРЕСА_2 , де потерпілий присів біля металевої опори навісу прилеглого до магазину.
ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, керуючись єдиним умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, наніс не менше трьох ударів ногою по голові та не менше двох ударів по тулубу ОСОБА_2 , від чого останній від отриманих ударів бився головою об металеву опору навісу магазину. Також ОСОБА_1 наніс один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_2 та кулаком тієї же руки наніс один удар по тулубу, чим заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді рани у правій тім`яній ділянці голови, синців на верхній повіці правого ока та ніжній лівій, рани на кінчику носа , рани слизовій оболонці губ з крововиливом навколо крововиливу у правій лобно-тім`яній ділянці м`яких покривних тканин голови, згортку крові під твердою мозковою оболонкою відповідно лівих скроневої та тім`яної часток головного мозку, крововиливу під м`якою мозковою оболонкою на лівій потиличній частці головного мозку, крововиливів у відділі головного мозку, набряку головного мозку, перелому 9 ребра праворуч по передньо-пахвовій лінії, крововиливу відповідно нього у пристінкову плевру та міжреберні м`язи, крововиливу у м`які покривні тканини тулуба, синців на задній поверхні грудної клітини праворуч, черевній стінці праворуч з переходом на клубову ділянку, лівій поперековій ділянці тулубу та передпліччях. Ушкодження на його голові у сукупності, стосовно до живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в лікарні.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та діючих в його інтересах захисників ОСОБА_14, ОСОБА_15 залишено без задоволення, а вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 - залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_14 просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує на те, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, на що суд апеляційної інстанції належної уваги не звернув, у зв`язку із чим вирок та ухвала не відповідають вимогам ст. 370 КПК України. Вважає, що внаслідок відмови у проведенні додаткової судово-медичної експертизи було порушено ст. 20 КПК України, неправильно застосовано закону України про кримінальну відповідальність щодо ОСОБА_1 , істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, що призвело до призначення ОСОБА_1 занадто суворого покарання. Не погоджується із мотивами відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про призначення судово-медичної експертизи, оскільки наявні в матеріалах кримінального провадження висновки експертиз № 1222/611-Е від 10 липня 2019 року та № 1222/722-Е від 05 серпня 2019 року не містять відповідей на поставлені в клопотанні про призначення експертизи питання. Не містить таких відповідей і пояснення експерта ОСОБА_4 , якого було допитано 09 грудня 2020 року. Вказує на інші істотні порушення вимог процесуального закону, які, на його думку, дають підстави для скасування вироку та ухвали судів щодо ОСОБА_1 .
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_14 та засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники ОСОБА_14, ОСОБА_15, не погодившись із вироком суду першої інстанції, оскаржили його в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, подавши апеляційні скарги.
Заперечуючи встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження, захисник ОСОБА_14 вказував про те, що судом першої інстанції не зазначено згідно яких доказів суд дійшов висновку, що саме ОСОБА_1 спричинив тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила смерть ОСОБА_2 , що суперечить вимогам ст. 374 ч. 3 п. 2 КПК України. Зокрема захисник зазначив про те, що судом першої інстанції було незаконно відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про призначення додаткової судово-медичної експертизи, яка б дала відповіді на питання, які так і не були досліджені під час судового слідства судом першої інстанції.
Захисник ОСОБА_15 у своїй апеляційній скарзі також вказував на неповноту судового розгляду справи судом першої інстанції та зазначив про те, що ОСОБА_2 після отримання тілесних ушкоджень, нанесення яких інкримінують обвинуваченому ОСОБА_1 , спілкувався, відповідав на питання, а потім самостійно пішов з місця отримання тілесних ушкоджень. Непритомним ОСОБА_2 було знайдено на відстані приблизно 800-1000 метрів від місця отримання тілесних ушкоджень, що підтверджено в судовому засіданні свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . За таких обставин захисником ОСОБА_15 було подано клопотання про призначення у справі судово-медичної експертизи, перед якою поставити питання: чи міг ОСОБА_2 із заподіяними йому тілесними ушкодженнями здійснювати будь-які осмислені дії, в тому числі чи міг ОСОБА_2 мати можливість до самостійного пересування (ходити на відстань 700 метрів, повзти, розмовляти і тому подібне)? Та як могли виникнути тілесні ушкодження у ОСОБА_2 від падіння з висоти власного зросту?(т. 3, а.п. 184).
Необхідність призначення такої експертизи захисник обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 після отримання ударів по АДРЕСА_2 , самостійно покинув місце і був знайдений на значній відстані від цієї адреси.
Захисник ОСОБА_15 не погодився із висновками суду першої інстанції, зробленими в ухвалі Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська суду від 22 грудня 2020 року про відмову у задоволенні його клопотання про призначення судово-медичної експертизи, оскільки наявні в матеріалах справи висновки судово-медичного експерта № 1222/611-Е від 10 липня 2019 року (т. 1 а.п. 162) та № 1222/722-Е від 05 серпня 2019 року (т. 2 а.п. 80), на його думку, не містять відповідей на поставлені в клопотанні про призначення експертизи питання, як про це зазначено в ухвалі суду. Не містить таких відповідей і пояснення експерта ОСОБА_4 , якого було допитано 09 грудня 2020 року.
Захисник ОСОБА_15 в апеляційній скарзі також зазначив, що ОСОБА_2 міг отримати тілесні ушкодження від інших осіб, від падіння з висоти власного зросту.
Обвинувачений ОСОБА_1 в апеляційній скарзі також заперечував встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та те, що він спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, від яких останній помер, вказавши на безпідставність відмови його захиснику ОСОБА_15 у призначенні судово-медичної експертизи.
Суд апеляційної інстанції впорушення вимог ст. 419 КПК України, зазначені доводи апеляційних скарг захисників та обвинуваченого належним чином не перевірив та не зазначив в ухвалі обґрунтованих мотивів, з яких апеляційні скарги в цій частині визнані необґрунтованими, обмежившись висновком про обґрунтованість відмови захиснику ОСОБА_15 у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи та доведеності за наявними матеріалами кримінального провадження його вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України.
З ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2020 року вбачається, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про призначення судово-медичної експертизи було відмолено на підставі того, що в матеріалах кримінального провадження є висновки судово-медичного експерта № 1222/611-Е від 10 липня 2019 року та № 1222/722-Е від 05 серпня 2019 року, які не суперечать один одному та дають відповіді на поставлені питання.
Проте, на вирішення зазначених експертиз не ставилось питання про те чи міг ОСОБА_2 із заподіяними йому тілесними ушкодженнями здійснювати будь-які осмислені дії, в тому числі чи міг він мати можливість до самостійного пересування (ходити на відстань 700 метрів, повзти, розмовляти і тому подібне), і відповіді на це питання вказані висновки не містять.
Гарантоване обвинуваченому право на справедливий суд означає, що при апеляційному перегляді не допускається формального підходу до розгляду аргументів сторони захисту, їхнє спростування повинно бути переконливим із наведенням доказів, оцінка яких відповідає ст. 94 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга захисника - задоволенню частково.
При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення. Інші доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_14, які аналогічні доводам його апеляційної скарги, а також доводи апеляційних скарг захисника ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_1 щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, підлягають перевірці і з`ясуванню при новому розгляді в суді апеляційної інстанції.
Беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справах «Едуард Шабалін проти Росії» (рішення ЄСПЛ від 16 жовтня 2014 року) та «Руслан Яковенко проти України» (рішення ЄСПЛ від 04 вересня 2015 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 , з метою попередження ризику його переховування від суду, ураховуючи особливості касаційного розгляду, передбачені главою 32 КПК України, та обмежені можливості щодо повноцінного розгляду і вирішення цього питання в межах процедури касаційного перегляду, Верховний Суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_1 під вартою на строк, мінімально необхідний для вирішення вказаного питання судом апеляційної інстанції, який у будь-якому разі не може перевищувати 60 днів.
Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_14 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити під вартою до вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо обрання йому запобіжного заходу, але не більш ніж на 60 днів.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11