Постанова
Іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа №208/2493/17
провадження №61-43964св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Русецької О. О.
Скаргу мотивовано тим, що 02 листопада 2016 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було видано виконавчий лист на виконання постанови Заводського районного суду
м. Дніпродзержинська від 16 травня 2016 року у справі № 208/2781 /16 року, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду
від 14 вересня 2016 року залишена без змін, згідно якої управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Дніпродзержинської міської ради зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу на поховання сина в розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги інваліду першої групи, встановленому на день смерті ОСОБА_3 .
07 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про примусове виконання рішення суду до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з вищевказаним виконавчим листом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
За життя 14 грудня 2016 року ОСОБА_2 , оформила на ОСОБА_1 та на її сина довіреність для представництва її інтересів при подальшому вирішенні цього питання.
27 квітня 2017 року при зверненні до відділу примусового виконання рішень, державним виконавцем Русецькою О. О. було повідомлено про те, що 13 січня 2017 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю стягувача, про що було повідомлено з пенсійного фонду.
ОСОБА_1 не погоджувалась із вказаною постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 13 січня 2017 року, просила визнати її незаконною та скасувати, а виконавчий лист від 14 вересня 2016 року, виданий Заводським районним судом м. Дніпродзержинська по справі №208/2781/16 повернути у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для подальшого виконання.
Короткий зміст рішень суду першої інстанцій
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року у складі судді Івченко Т. П. скаргу задоволено частково.
Визнано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
Русецької О. О. при примусовому виконані виконавчого листа № 208/2781/16, виданого 02 листопада 2016 року Заводським районним судом
м. Дніпродзержинська «про закінчення виконавчого провадження»
від 13 січня 2017 року неправомірною.
Зобов`язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Русецьку О. О. усунути порушення (поновити порушене право заявника), шляхом відновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа
№ 208/2781/16, виданого 02 листопада 2016 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська щодо зобов`язання управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Дніпродзержинської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу на поховання в розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги інваліду 1-ї групи, встановленому на день смерті ОСОБА_3 , згідно статті 12 Закону України «Про державну соціальну допомогу, які не мають права на пенсії, та інвалідам». У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець повинен був виконати рішення суду до 24 грудня 2016 року, коли стягувач ОСОБА_2 ще була жива, однак у порушення статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» 13 січня 2017 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, що призвело до порушення норм законодавства та до невиконання рішення суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 серпня
2018 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задоволено частково. Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
від 19 грудня 2017 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що приймаючи до розгляду скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції залишив без уваги той факт, що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, її повноваження як представника ОСОБА_2 припинилися 25 грудня 2016 року в зв`язку із смертю останньої та не з`ясував, хто є правонаступником після смерті стягувача
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій вересні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд порушив Конституційне право заявника на захист прав і свобод судом, визначені статтею 55 Конституції України щодо оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та статті 16 ЦК України - захисту цивільних прав та інтересів судом.
Зазначено, що оскарженою постановою заявника позбавлено можливості заміни сторони у виконавчому провадженні на правонаступника.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
З матеріалів справи слідує, що стягувачем у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 208/2781/16,
виданого 02 листопада 2016 року Заводським районним судом
м. Дніпродзержинська, є ОСОБА_2 , а боржником - управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Дніпродзержинської міської ради зобов`язано нарахувати та виплатити.
Довіреністю від 14 грудня 2016 року ОСОБА_2 уповноважила
ОСОБА_1 на представництва її інтересів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Положення статті 447 ЦПК України визначають, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (частина третя статті 244 ЦК України).
Стаття 248 ЦК України визначає підстави припинення представництва за довіреністю.
Пунктом 6 частини першої статті 248 ЦК України встановлено, що представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.
Встановивши, що заявник ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, її повноваження як представника ОСОБА_2 припинилися
25 грудня 2016 року в зв`язку із смертю останньої, апеляційний суд прийшов вірного висновку про порушення місцевим судом вимоги процесуального закону та правомірно справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Посилання в касаційній скарзі на те, що оскаржена постанову суду апеляційної інстанції позбавила заявника на заміну сторони виконавчого провадження не заслуговує на увагу, оскільки порядок заміни сторони виконавчого провадження визначено положеннями статті 442 ЦПК України, а не шляхом оскарження дій державного виконавця.
З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 серпня
2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
І. В. Литвиненко
І. М. Фаловська