Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 208/2633/17

провадження № 61-37080св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», публічне акціонерне товариство «Дніпропетровськгаз»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі судді Городничої В. С., від 26 квітня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут») та публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» (далі - ПАТ «Дніпропетровськгаз») про захист порушених прав споживачів при нарахуванні плати за спожитий газ та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі судді Похвалітої С. М. від 18 січня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Оскарженою ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 січня 2018 року визнано неподаною і повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що станом на 26 квітня 2018 року позивачем не усунуто недоліки апеляційної скарги щодо неналежного оформлення апеляційної скарги та сплати судового збору, зазначені в ухвалі Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року, а тому апеляційну скаргу слід повернути заявнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржена ухвала апеляційного суду прийнята із порушеннями статей 89 127 185 357 ЦПК України, всупереч положень статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, враховуючи заявлені нею позовні вимоги. Окрім того, 22 квітня 2018 року о 13 год 49 хв (до закінчення строку для усунення недоліків) заява про усунення недоліків та відкриття апеляційного провадження з додатками була доставлена органами «Укрпошта» до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі щодо касаційного оскарження ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ПАТ «Дніпропетровськгаз» про захист порушених прав споживачів та відновлення становища, яке існувало до порушенняпризначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Дніпропетровськгаз» зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованої, її доводи не спростовують правильної по суті ухвали апеляційного суду. Окрім того, позивач не оскаржувала ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року про залишення її апеляційної скарги без руху, а тому вона підлягала до виконання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ПАТ «Дніпропетровськгаз» про захист порушених прав споживачів та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач є споживачем природного газу, звертаючись до суду із цим позовом посилалася на порушення її прав споживача природного газу.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 січня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

21 лютого 2018 року позивач звернулася із апеляційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 січня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху для усунення недоліків, зокрема, щодо належного оформлення апеляційної скарги (відсутність передбачених процесуальним законом відомостей про апелянта: реєстраційний номер облікової картки платника податків або дані паспорту) та сплати судового збору. Надано десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання цієї ухвали. Копія ухвали отримана апелянтом 13 квітня 2018 року.

Оскарженою ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 січня 2018 року визнано неподаною і повернуто заявнику у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення без руху апеляційної скарги заявника.

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише при пред`явленні позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що вони звільняються від цього платежу з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року по справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) дійшла висновку, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Таким чином не підлягає сплаті судовий збір за подання споживачами апеляційної скарги, а тому вимоги суду апеляційної інстанції про сплату споживачем судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі не ґрунтуються на законі, отже, їх невиконання не може бути підставою для визнання неподаною і повернення апеляційної скарги.

Частиною шостою статті 124 ЦПК України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

ОСОБА_1 19 квітня 2018 року направила на адресу Апеляційного суду Дніпропетровської області заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій вказала свій реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер свого паспорту, а також вказувала на те, що вона звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

За таких обставин, висновки апеляційного суду про невідповідність апеляційної скарги ОСОБА_1 вимогам статей 185 357 ЦПК України у зв`язку з несплатою судового збору та неналежним оформленням апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам процесуального закону.

Відповідно до положень частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України визначено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційний суд порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, а тому касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович