ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №208/6554/16-а(2-а/208/218/16)

адміністративне провадження №К/9901/43846/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІЛ» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі судді Похвалітої С.М. від 03 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Божко Л.А., Кругового О.О., Лукманової О.М. від 19 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ТОВ «КСІЛ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради (далі - Управління ДАБК Кам`янської МР, відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову № 3-К-Ю від 18 жовтня 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що документи, складені за результатами проведеної перевірки та на підставі яких винесено оскаржувану постанову, а саме: акт, протокол та припис від 07 жовтня 2016 року, є неправомірними та безпідставними; під час їх складання було порушено порядок проведення архітектурно-будівельного контролю та оформлення документів державного архітектурно-будівельного контролю. Зокрема, зазначає, що уповноважена особа позивача не була присутня під час її проведення, що позбавило директора можливості реалізувати свої права щодо ознайомлення зі змістом складених документів, надання пояснень, заперечень, доказів тощо.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не виконано вимоги, передбачені нормами КУпАП та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», не доведено наявності події та складу зазначених в оскаржуваних постановах правопорушень. Зокрема, суди дійшли до висновку про те, що посилання Управління ДАБК Кам`янської МР на порушення ТОВ «КСІЛ» порядку введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та внесення недостовірних даних до декларації про готовність об`єкта будівництва до експлуатації є необґрунтованими та безпідставними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Управління ДАБК Кам`янської МР звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 13 листопада 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 208/6554/16(2-а/208/218/16), витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 208/6554/16(2-а/208/218/16) за касаційною скаргою Управління ДАБК Кам`янської МР на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Разом з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про забезпечення участі представника під час касаційного розгляду справи у судовому засіданні, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що листом Кам`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 38/14898 від 30 вересня 2016 року у зв`язку з проведенням досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016041160000053, за попередньою правовою кваліфікацією за частиною другою статті 366 КК України, слідчий СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області майор поліції О.С. Олійник повідомив про те, що розслідуванням встановлено, що 18 грудня 2015 року між Міністерством оборони України та ТОВ «КСІЛ» укладено договір № 303/8/32/245-15 на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: м. Дніпродзержинськ, бульвар Будівельників, 27-Б, предметом якого є придбання пайовиком (Міністерством оборони України) у забудовника (ТОВ «КСІЛ») двадцяти квартир загальною площею 1 679,4 кв. м у вищезазначеному житловому будинку. Просив у межах компетенції провести перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності під час підготовки, виконання та прийняття робіт з реконструкції 16-поверхового житлового будинку за адресою: м. Дніпродзержинськ, бульвар Будівельників, 27-Б та вжити відповідних заходів реагування.

Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки № 43-пз від 07 жовтня 2016 року для здійснення позапланової перевірки на бульварі Будівельників, 27Б у м. Кам`янське направлений головний спеціаліст - будівельний інспектор управління ДАБК Кам`янської МР Осадченко Д.А. Строк дії направлення з 07 жовтня 2016 року по 13 жовтня 2016 року.

07 жовтня 2016 року головним спеціалістом - будівельним інспектором управління ДАБК складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із зазначенням, що даний акт складений у присутності директора товариства - ОСОБА_1 .

Крім того, 07 жовтня 2016 року головним інспектором складено акт перевірки на п`яти аркушах, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на трьох аркушах та припис на двох аркушах; всі перелічені документи виготовлені за допомогою комп`ютерної техніки.

Крім того, судами встановлено, що направлення на проведення перевірки, акт перевірки, протокол про правопорушення та припис від 07 жовтня 2016 року вручені представнику позивача у той же день у приміщенні СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області в присутності слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області майора поліції Олійника О.С., що підтверджується його підписами.

У протоколі про правопорушення встановлено, що позивачем наведено недостовірні дані в декларації про готовність об`єкту до експлуатації «Реконструкція 16-поверхового житлового будинку за адресою: бульвар Будівельників, 27-Б у м. Дніпродзержинськ», зареєстрованій Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 31 грудня 2015 року за № ДП 143153657005, а саме:

зазначено відповідальну особу проектувальника, що здійснює авторський нагляд - головного інженера проекту ПП «Баглій 1Х» - ОСОБА_4., кваліфікаційний сертифікат серія НОМЕР_1 ;

у відомостях про земельну ділянку, яка використовується для будівництва, зазначено пункт 4 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проте ТОВ «КСІЛ» отримано у користування на умовах оренди земельну ділянку для фактичного розміщення 16-поверхового житлового будинку (договір оренди земельної ділянки від 10 січня 2016 року № 14143), тобто договір оренди земельної ділянки укладено після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (31 грудня 2015 року № ДП 143153657005);

не виконано усі передбачені проектною документацією роботи щодо: доступності для маломобільних груп населення, з благоустрою території (дитячи ігрові майданчики, майданчики для відпочинку дорослих, спортивні майданчики, автостоянка), роботи з внутрішнього оздоблення житлової частини будівлі, протипожежних заходів, електропостачання, водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції (на 6-16 поверхах деякі стіни житлових кімнат неоздоблені шпалерами, водонагрівачі відсутні, частково відсутнє влаштування керамічної плитки на житлових поверхах, коридорах, холах, лоджіях, балконах, санвузлах, на зовнішніх стінах за опалювальними приладами та ін.), що є порушенням частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 16 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року.

18 жовтня 2016 року начальник управління ДАБК Кам`янської МР Піхаленко Я.О. за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийняв постанову № 3-К-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, де визнав винним і притягнув позивача до адміністративної відповідальності за абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у виді штрафу в сумі 130 500 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили у повному обсязі обставини у справі, оскільки у рішеннях враховані тільки доводи позивача, але повністю проігноровані всі доводи відповідача та докази, на яких вони ґрунтуються. Зокрема: судами не надано належної правової оцінки тому, що відповідач при виїздах для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проводив візуальний огляд об`єкту та фотофіксацію, внаслідок чого встановлено, що будівельні роботи виконані з відхиленням від затверджених проектних рішень.

Скаржником також зазначено, що судами не досліджено та не встановлено, що службовими особами ТОВ «КСІЛ» до Департаменту ДАБІ у Дніпропетровській області було надано недостовірні відомості, внаслідок чого введення об`єкту в експлуатацію відбулося без фактичного завершення будівельних робіт.

Крім того, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги обставини, встановлені у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі № 208/882/17(2-а/208/140/17), зокрема, про те, що у декларації про готовність об`єкта до експлуатації наведено недостовірні дані.

Від директора ТОВ «КСІЛ» надійшло заперечення на касаційну скаргу Управління ДАБК Кам`янської МР, в якому зазначається, що суди прийняли законні та обґрунтовані рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судових засіданнях, а вимоги касаційної скарги є безпідставними; просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 травня 2017 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року відповідають не повністю, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож суди попередніх інстанцій мали перевірити, чи була оскаржувана постанова Управління ДАБІ Кам`янської МР прийнята, зокрема, у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також на законних підставах, розумно та пропорційно.

Повноваження Управління ДАБІ Кам`янської МР у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з положеннями пунктів 1 та 4 частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до пунктів 7 та 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки, у тому числі, є: вимога правоохоронних органів.

Згідно підпункту 1 пункту 11 Порядку № 533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема: безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 13 Порядку № 553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 17 Порядку № 553).

Пунктами 20-21 Порядку № 553 встановлено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що за результатами перевірки у присутності посадової особи суб`єкта містобудівної діяльності складається акт перевірки, а при виявлені порушень у сфері містобудівної діяльності додатково складається протокол, які підписуються посадовою особою ДАБІ та представником (керівником) суб`єкта містобудівної діяльності, а у разі відмови останнього від підписання акта та протоколу, посадовою особою ДАБІ ставиться відповідна відмітка про це.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 826/10171/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 804/1845/16, від 17 жовтня 2019 року у справі № 826/4151/16.

За змістом частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Абзац третій пункту шостого частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачає відповідальність за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації щодо об`єктів III категорії складності у вигляді штрафу в розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, посадовими особами Управління ДАБК Кам`янської МР 07 жовтня 2016 року складено акт перевірки, протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності та припис, які вручено під підпис директору ПП «КСІЛ» ОСОБА_1. Також у вказаних документах зазначено, що позапланова перевірка, за результатами якої складено акт перевірки, протокол та припис від 07 жовтня 2016 року, проведена у присутності директора ТОВ «КСІЛ» ОСОБА_1 . У протоколі також зазначено, що розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 18 жовтня 2016 року о 10 годині 30 хвилин за вказаною у протоколі адресою.

Також судами встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 18 жовтня 2016 року начальником Управління ДАБК Кам`янської МР у присутності ТОВ «КСІЛ» за довіреністю Лещенко В.У. винесено постанову № 3-К-Ю, якою ТОВ «КСІЛ» визнано винним у вчинені правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом третім пункту шостого частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 130500 грн.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи постанову № 3-К-Ю винесену 18 жовтня 2016 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не надав доказів порушення ТОВ «КСІЛ» порядку введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та внесення недостовірних даних до декларації про готовність об`єкта будівництва до експлуатації.

Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними у зв`язку з наступним.

Так, факт наведення недостовірних даних, зазначених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта будівництва від 31 грудня 2015 року за № ДП 143153657005, стосовно особи, яка здійснює авторський нагляд, судами попередніх інстанцій спростовано наявними у матеріалах справи доказами, а саме: договором № 02/06/15 від 23 червня 2015 року та додатковою угодою № 1 від 24 грудня 2015 року, укладених між ТОВ «КСІЛ» та ОСОБА_4 , які на момент перевірки не були розірвані чи скасовані, а, відповідно були дійсними.

При цьому правової оцінки іншим виявленим під час перевірки правопорушенням суди першої та апеляційної інстанцій не надали, посилаючись на те, що відповідачем взагалі не проводилась перевірка, оскільки особи, направлені на перевірку, не були допущені до неї. До такого висновку суди дійшли на підставі пояснень позивача.

Разом, з тим, судами не досліджено та не надано правової оцінки доводам відповідача та доказам, поданим на їх підтвердження, зокрема: договору оренди земельної ділянки, кошторисно-проектній документації, не допитано свідків, у присутності яких складено акт перевірки, протокол та припис від 07 жовтня 2016 року, а також інші докази, подані сторонами або самостійно витребувані судами.

Крім того, судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки, встановленим іншим судовим рішенням, яке набуло законної сили, обставинам справи.

Так, постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 травня 2017 року у справі № 208/882/17 за позовом ТОВ «КСІЛ» до Управління ДАБК Кам`янської МР про визнання протиправними та скасування наказу Управління № 34 від 20 жовтня 2016 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 25 грудня 2015 року та наказу Управління № 35 СК від 20 жовтня 2016 року про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 31 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у вищезазначеній справі постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 травня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Цією постановою встановлено, зокрема, що інформація, яка зазначалася в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними зазначеними у декларації, є підставою для скасування як декларації про початок виконання будівельних робіт, так і про готовність об`єкта до експлуатації.

Відмовляючи у задоволенні позову, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що позивач не мав права на здійснення реконструкції об`єкта будівництва 16-поверхового житлового будинку, а відповідно внесені до декларацій відомості не відповідали дійсності, що є підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та відповідно про готовність об`єкта до експлуатації.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи касаційної скарги в частині неповного дослідження судами першої та апеляційної інстанцій доказів, що стосуються достовірності даних, зазначених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, є обґрунтованими.

Враховуючи недоліки при встановленні обставин справи, що розглядається, обставини, встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі № 208/882/17, а також істотне значення таких обставин для вирішення спору в цілому, відсутність мотивів відхилення окремих доводів відповідача у рішеннях судів попередніх інстанцій, колегія суддів доходить до висновку про необхідність скасування постанови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2017 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Разом з тим, неповне з`ясування обставин у справі, недослідження всіх доказів, у тому числі за необхідності їх самостійного витребування судом, ненадання їм належної правової оцінки є ознакою порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та недотримання в процесі винесення рішень норм процесуального права, що відповідно до статті 353 КАС України є підставою для їх скасування та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Для встановлення конкретних ознак (критеріїв) умотивованості судового рішення можна врахувати практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; пункт 30).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, пункт 30). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ.

Так, у пункті 31 рішення у справі «Волошин проти України» (заява № 15853/08) та пункті 22 рішення у справі «Бацаніна проти Росії» (заява № 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами», і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

У пункті 25 рішення у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00), пункті 13 рішення у справі «Петриченко проти України» (заява № 2586/07) та пункті 280 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім цього у пункті 42 рішення у справі «Бендерський проти України» (заява № 22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії умотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Управління ДАБК Кам`янської МР, скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суди мають взяти до уваги висновки цієї постанови та, у разі необхідності, мають витребувати та дослідити додаткові докази для правильного встановлення всіх обставин справи з наданням їм належної правової оцінки та дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то у силу статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 345, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради задовольнити частково.

Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко