Постанова
Іменем України
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 209/2263/21
провадження № 61-16414св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, комунальне підприємство «Дніпродзержинське житлове об`єднання», товарна біржа «Європейська»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Кам`янської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, комунальне підприємство «Дніпродзержинське житлове об`єднання» (далі - КП «Дніпродзержинське житлове об`єднання»), товарна біржа «Європейська», про повернення нежитлових приміщень.
Позовну заяву мотивовано тим, що Кам`янською окружною прокуратурою Дніпропетровської області встановлено факт незаконного у позаприватизаційний спосіб вибуття нерухомого майна з комунальної власності територіальної громади.
Керівник прокуратури зазначив, що на виконання рішення Кам`янської міської ради від 23 червня 2017 року № 731-17/VII на підставі договору № 1 про організацію та проведення аукціону від 23 грудня 2015 року укладеного між КП «Дніпродзержинське житлове об`єднання» та товарною біржою «Європейська», останньою 05 квітня 2015 року проведено аукціон з продажу комунального майна - нежитлового приміщення № 1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлового приміщення № 2 за адресою: АДРЕСА_1 . В той же день, між КП «Дніпродзержинське житлове об`єднання» та переможцем аукціону ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу майна
від 05 квітня 2018 року № 0504/18/3 та від 05 квітня 2018 року № 0504/18/4. Вказані договори в порушення статті 657 ЦК України не були нотаріально посвідчені, а отже є нікчемними в силу закону та такими, що не породжують жодних правових наслідків, крім їх недійсності. Право власності у
ОСОБА_1 не виникло та не підлягало державній реєстрації. Однак не зважаючи на це, на вказані приміщення державним реєстратором
Скороход О. О., 13 червня 2018 року було здійснено реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 , без законних на те підстав, оскільки остання повинна була пересвідчитись, чи були договори купівлі-продажу нотаріально посвідчені, що нею зроблено не було.
Унаслідок здійснення приватизації, на підставі нікчемних договорів купівлі-продажу, було порушено державний інтерес, а тому вказані об`єкти нерухомого майна повинні бути повернуті до територіальної громади
м. Кам`янське в особі Камянської міської ради. З цих підстав, у цьому випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для реалізації прокурором конституційних повноважень з представництва інтересів держави у цій справі. Вищевказані обставини безумовно завдали значної шкоди інтересам Кам`янської територіальної громади та підриває матеріальну основу місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене, керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради просив суд застосувати наслідки недійсного правочину шляхом повернення нежитлових приміщень, а саме: нежитлове приміщення № 1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею
91,3 кв. м та нежитлове приміщення № 2, що розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 , від ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Кам'янське в особі Кам`янської міської ради.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 червня 2021 року у складі судді
Замкова Я. В. повернуто позовну заяву керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради на підставі пункту 4 частини четвертої
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що Кам`янська міська рада може самостійно звернутися до суду у разі порушення її прав. На думку суду, підстави для звернення керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради з цієї позовною заявою відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року апеляційну скаргу керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради задоволено.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 червня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за позовом керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, КП «Дніпродзержинське житлове об`єднання», товарна біржа «Європейська», про повернення нежитлових приміщень скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що звернення керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав громадян. За таких обставин, з урахуванням предмету спору, керівником Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області належним чином обґрунтована наявність порушень інтересів держави, що залишилось поза увагою суду першої інстанції та суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позов керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області подано не в інтересах держави.
Короткий зміст вимог касаційних скарги та їх доводи
У жовтні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що прокурором не долучено до позовної заяви будь-які підтвердження того, що Кам`янська міська рада зверталася до керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області з проханням або дорученням звернутися до суду в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради.
У жовтні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку Кам`янська міська рада подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції повною мірою надано оцінку позовній заяві прокурора стосовно відсутності підстав представництва інтересів територіальної громади міста в особі Кам`янської міської ради та відсутність доведеності порушення інтересів держави, необхідність їх захисту і відсутності зазначення законних підстав для звернення до суду з відповідним позовом.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року та від 29 жовтня
2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області на касаційні скарги ОСОБА_1 та Кам`янської міської ради, у якому він просив зазначені касаційні скарги залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У червні 2021 року керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, КП «Дніпродзержинське житлове об`єднання»), товарна біржа «Європейська», про повернення нежитлових приміщень (а. с. 1-17).
Кам`янською окружною прокуратурою було повідомлено Кам`янську міську раду листом від 19 травня 2021 року за № 04/56-986вих21 та листом
від 04 червня 2021 року за № 04/56-1346вих21 про порушення інтересів держави, що полягає у безпідставному відчуженні об`єктів комунального майна.
Встановлено, що Кам`янська міська рада до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про повернення нежитлових приміщень не зверталася.
При зверненні із позовом до суду наявність інтересів держави прокурор обґрунтував порушенням прав держави, зазначивши, що на виконання рішення Кам`янської міської ради від 23 червня 2017 року № 731-17/VII на підставі договору № 1 про організацію та проведення аукціону від 23 грудня 2015 року укладеного між КП «Дніпродзержинське житлове об`єднання» та товарною біржою «Європейська», останньою 05 квітня 2015 року проведено аукціон з продажу комунального майна - нежитлового приміщення № 1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлового приміщення № 2 за адресою:
АДРЕСА_1 . У той же день, між КП «Дніпродзержинське житлове об`єднання» та переможцем аукціону ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу майна № 0504/18/3 від 05 квітня 2018 року та 0504/18/4 від 05 квітня 2018 року. Вказані договори в порушення
статті 657 ЦК України не були нотаріально посвідчені, а отже є нікчемними в силу закону та такими, що не породжують жодних правових наслідків, крім їх недійсності. Право власності у ОСОБА_1 не виникло та не підлягало державній реєстрації. Однак, не зважаючи на це, на вказані приміщення державним реєстратором Скороход О. О., 13 червня 2018 року було здійснено реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 , без законних на те підстав, оскільки остання повинна була пересвідчитись, чи були договори купівлі-продажу нотаріально посвідчені, що нею зроблено не було. Таким чином державним реєстратором було грубо порушені вимоги статей 9, 10, 18, 5 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а тому такі рішення є незаконними. Унаслідок здійснення приватизації, на підставі нікчемних договорів купівлі-продажу, було порушено державний інтерес, а тому вказані об`єкти нерухомого майна повинні бути повернуті до територіальної громади м. Кам`янське в особі Кам`янської міської ради. З цих підстав, у цьому випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для реалізації прокурором конституційних повноважень з представництва інтересів держави у цій справі. Вищевказані обставини безумовно завдали значної шкоди інтересам Кам`янської територіальної громади та підриває матеріальну основу місцевого самоврядування.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги ОСОБА_1 та Кам`янської міської ради задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України. Так, згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини п`ятої статті 56 ЦПК України).
Враховуючи викладене, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», визначив, що державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф. В. проти Франції» (F. W. v. France) від 31 березня 2005 року, заява № 61517/00, пункт 27).
Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Враховуючи викладене, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частина 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Разом з тим, з наведених вище положень законодавства вбачається, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 924/349/18.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву прокурора, виходив із відсутності у поданому позові обґрунтувань існування передбачених законом підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради, яка здатна самостійно представляти свої інтереси в суді, а саме лише посилання на те, що визначений прокурором позивач неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є підставою для прийняття судом цієї позовної заяви та її вирішення у такому спорі по суті.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд врахував, що звернення керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав громадян.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 56 ЦПК України належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави в особі територіальної громади та зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Урахувавши нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що прокурор мав право звернутися до суду з цим позовом, а висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви прокурору у зв`язку з відсутністю підстав для представництва є передчасним.
Крім того, такий висновок суду першої інстанції суперечить правовим позиціям щодо того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, і прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Така правова позиція висвітлена Верховним Судом у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 911/620/17, від 13 листопада 2018 року у справі № 910/2989/18, від 10 січня 2019 року у справі № 904/3953/17.
Доводи, наведені на обґрунтування касаційних скарг, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права, спростовуються встановленими вище обставинами справи, і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400 401 406 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та Кам`янської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
О. М. Осіян
В. В. Шипович