Постанова

Іменем України

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 210/1402/19

провадження № 61-7955св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,

відповідачі: Публічне акціонерного товариства «Криворіжгаз», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2019 року у складі судді Ступака С. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» (далі - ПАТ «Криворіжгаз»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (далі - АТ «ОГС «Криворіжгаз»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут») про визнання недійсними дій щодо збільшення норми використання природного газу, визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів.

Позовну заяву мотивовано тим, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 між позивачами як побутовими споживачами природного газу, що проживають в будинку АДРЕСА_1 , та ПАТ «Криворіжгаз» укладений типовий договір постачання природного газу споживачам. Доказом факту приєднання всіх позивачів до типового договору розподілу природного газу є щомісячне споживанням ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ. Належним чином виконуючи всі умови вказаного договору, позивачі регулярно оплачували рахунки ПАТ «Криворіжгаз» про сплату послуг за договором у терміни, визначені у рахунках. У свою чергу, ПАТ «Криворіжгаз» в односторонньому порядку перестало виконувати свої зобов`язання, визначені пунктом 6.2 договору, в частині забезпечення споживачів безперервним постачанням природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором, та забезпечення належної якості надання послуг з постачання природного газу відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору.

У лютому 2017 року ПАТ «Криворіжгаз» встановило позивачам на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальнобудинковий вузол обліку газу.

У березні 2017 року позивачам із рахунків за спожитий природний газ стало відомо, що для них ПАТ «Криворіжгаз» в односторонньому порядку з 01 квітня 2017 року почало нараховувати об`єми використаного природного газу згідно з показаннями загальнобудинкового прибору обліку газу. Такі дії АТ «ОГС «Криворіжгаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» позивачі вважають незаконними.

Пунктом 4 тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620, (далі - Тимчасове положення № 620), визначено, що власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.

Фактично ПАТ «Криворіжгаз» при проведенні монтажу загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 грубо знехтувало положеннями пункту 4 Тимчасового положення № 620. ПАТ «Криворіжгаз» не встановило фактичного балансоутримувача будинку, належним чином не запропонувало йому врегулювати договірні відносини та здійснило самоправство у вигляді самовільного монтажу загальнобудинкового вузла обліку газу без жодного дозвільного документа.

Незважаючи на відсутність в ПАТ «Криворіжгаз» офіційних договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» (далі - ТОВ «УЮТ-2011») щодо зняття показань будинкового вузла обліку, відсутністю складеного акта балансового розмежування зі схемою, акта зняття первинних показників лічильників при вводі лічильника в експлуатацію, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» здійснює нарахування плати за спожитий природний газ споживачам згідно з показаннями незаконно встановленого загальнобудинкового вузла обліку газу.

У зв`язку з численними порушеннями процедури уведення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 існує вірогідність завищення фактичних показань лічильника з метою покладення на споживачів додаткових витрат за спожитий природний газ.

Листом ПАТ «Криворіжгаз» від 19 жовтня 2016 року споживачів було повідомлено, що ПАТ «Криворіжгаз» не передбачено фінансування робіт з встановлення індивідуальних лічильників газу у кожній квартирі в будинку АДРЕСА_1 . Цей лист є документальним підтвердженням порушення ПАТ «Криворіжгаз» прав споживачів на забезпечення та встановлення споживачам в квартирах індивідуальних газових лічильників. ПАТ «Криворіжгаз» фактично позбавило споживачів природного газу права на забезпечення індивідуальними газовими лічильниками. Дана правова позиція працівників ПАТ «Криворіжгаз» є неправомірною, оскільки побутовим споживачам було відмовлено у забезпеченні та встановленні індивідуальних газових лічильників за рахунок ПАТ «Криворіжгаз».

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 просили суд:

- визнати незаконним дії ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним встановлений ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно з показаннями загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ;

- зобов`язати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 березня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників;

- визнати право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз» за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ;

- визнати, що ПАТ «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (у редакції зі змінами, внесеними Законом України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу»), зобов`язано за власний рахунок в термін до 01 січня 2018 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 задоволено частково.

Визнано незаконними дії ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 березня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_26 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203.

Визнано право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз» за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 .

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позовні вимоги позивачів щодо визнання за кожним із них права на забезпечення індивідуальними, безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз» є обґрунтованими, а пропозиція ПАТ «Криворіжгаз» щодо врегулювання відносин із встановлення вузла обліку природного газу, зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку газу шляхом укладення відповідного договору є такою, що суперечить вимогам статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Позовні вимоги позивачів щодо зобов`язання ПАТ «Криворіжгаз» за свій рахунок здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників із зазначенням терміну, до якого вказані газові лічильники відповідач має встановити, підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, тому відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, - до 01 січня 2021 року, оскільки на момент ухвалення рішення в справі відбулась зміна терміну встановлення таких лічильників для вказаної категорії осіб.

Отже, необхідно частково задовольнити позовні вимоги позивачів шляхом визнання за кожним з них права на забезпечення індивідуальними лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз» та зобов`язання ПАТ «Криворіжгаз», за свій рахунок, в строк до 01 січня 2021 року, здійснити встановлення в квартирах позивачів індивідуальних газових лічильників.

Між тим, 19 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2017 року № 2260-УІІІ, яким було внесено зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку газу» щодо встановлення споживачам індивідуальних лічильників природного газу, зокрема, передбачено встановлення індивідуального лічильника споживачам, у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі, до 01 січня 2021 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у травні 2020 року до Верховного Суду, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 211/2131/18 (провадження № 61-22726св19), від 06 листопада 2019 року у справі № 161/15083/16-ц (провадження № 61-18163св18), від 13 травня 2020 року у справі № 333/7241/19, від 20 липня 2020 року у справі № 212/1796/18 (провадження № 61-23124св19).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» розмежовано діяльність з видобування, транспортування, розподілу та постачання природного газу, зокрема, особі, яка займається розподілом природного газу, заборонено здійснювати його постачання і навпаки, особа, яка є постачальником газу, не може здійснювати його видобування, транспортування і розподіл. ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» є постачальником, а АТ «Криворіжгаз» розподільником природного газу, Оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ). Оскільки індивідуальні лічильники газу у квартирах позивачів відсутні, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» правомірно здійснювало нарахування відповідно даних оператора ГРМ. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій неправомірно задовольнили позовні вимоги до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут».

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року залишено без руху для усунення недоліків.

У липні 2020 року заявником частково усунуто недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року продовжено ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» строк на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 09 червня 2020 року.

У липні 2020 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року і витребувано із Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 210/1402/19.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 є власниками або зареєстровані та проживають у будинку АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з газопостачання за цією адресою.

АТ «ОГС «Криворіжгаз» 01 березня 2017 року встановили в будинку АДРЕСА_1 загальнобудинковий вузол обліку газу, у зв`язку з чим позивачам з 01 квітня 2017 року почали нараховувати об`єми використаного природного газу згідно з показаннями загальнобудинкового приладу обліку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та позовних вимог до АТ «ОГС «Криворіжгаз» не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не переглядаються в касаційному порядку.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не повною мірою відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Щодо нарахування об`ємів спожитого природного газу

Пунктом 5 розділу І Правил постачання природнього газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, (далі - Правила) визначено, що постачальник природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Відповідно до визначень, наведених у пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Пунктом 7.1 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, визначено, що Оператор ГРМ зобов`язаний, зокрема, забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об`єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період; здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту споживача відповідно до вимог Кодексу ГРС.

Відповідно до пункту 13 Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Згідно з пунктом 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС Оператор ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГРМ для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Щодо вимог про зобов`язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» поновити режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населення у разі відсутності газових лічильників

Суд першої інстанції, зобов`язуючи ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 березня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу позивачам режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не врахував того, що такі зобов`язання входять до кола повноважень АТ «ОГС «Криворіжгаз» як Оператора ГРМ та не належать до повноважень ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» як постачальника.

ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» як постачальник надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, тоді як послуги щодо обліку спожитого природного газу здійснює АТ «ОГС «Криворіжгаз» як Оператор ГРМ, до якого позивачі не заявляли вимог щодо незаконності встановлення режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу та зобов`язання поновити режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» не є суб`єктом, що здійснює облік об`ємів спожитого природнього газу, отримує такі об`єми лише опосередковано, тобто через АТ «ОГС «Криворіжгаз», а тому вимоги позивачів про визнання незаконним встановленого ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу та зобов`язання останнього поновити режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників є такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 210/5132/19 (провадження № 61-4893св20), від 20 липня 2020 року у справі № 212/1796/18-ц (провадження № 61-23124св19).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц(провадження № 14-61цс18).

Виходячи зі змісту та підстав заявлених позовних вимог у цій справі, позивачі пред`явили позовну вимогу щодо зобов`язання поновити режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні цієї позовної вимоги.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених статтею 412 ЦПК України, необхідно скасувати в частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 березня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цієї позовної вимоги.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат

Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз наведених норм дає правові підстави зробити висновок, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг для певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу.

Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних прав з метою захисту порушеного права.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) та постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 761/34013/16-ц (провадження № 61-34528св18).

Враховуючи наведене, позивачі на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною сьомою статті 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 38 420,00 грн підлягає компенсації ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Щодо вирішення клопотання про зупинення провадження у справі

У лютому 2021 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання АТ «ОГС «Криворіжгаз» про зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 212/5836/17 (провадження № 14-11цс21), оскільки правовідносини у цій справі та у справі, що є предметом касаційного перегляду, є подібними.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі).

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

26 жовтня 2021 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 212/5836/17 (провадження № 14-11цс21), отже, підстав для зупинення провадження у справі немає.

Керуючись статтями 141 400 402 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про зупинення провадження у справі відмовити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_27 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 березня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, скасуватиі ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_27 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 березня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, відмовити.

Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» за подання касаційної скарги в розмірі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, стягнувши вказану суму з державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут».

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк