Постанова

Іменем України

09 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 210/5678/15-ц

провадження № 61-8336св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

в Дніпропетровській області, Головне управління Держпродспоживслужби

в Дніпропетровській області, Головне управління Державної служби України

з питань праці у Дніпропетровській області, Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у складі колегії суддів: Барильської А. П.,

Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - УВДФСС

в Дніпропетровській області), Криворізького міськрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області, Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «КЗК»), Головного управління Державної Служби України з питань праці

у Дніпропетровській області (далі - Головдержпраці у Дніпропетровській області) про визнання противоправним та скасування акта форми Н-5, зобов`язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві, визнання нещасного випадку страховим.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що з лютого 2004 року до дня звернення до суду з цим позовом він працює прохідником 4 розряду з правом ведення вибухових робіт дільниці № 12 шахти «Гвардійська» ПАТ «КЗК»

за безстроковим трудовим договором.

19 червня 2015 року приблизно о 12-й годині під час виконання ним своїх трудових обов`язків з облаштування господарчого підняттєвого 243 ст. № 3 горизонту 1350/1300 м з ним стався нещасний випадок - отруєння повітряно-крапельним шляхом газами невідомого походження, припустимо продуктами отруйного вибухового газу.

Унаслідок нещасного випадку з 19 червня 2015 року до 24 червня 2015 року він перебував на стаціонарному лікуванні, стан його здоров`я кваліфікувався

як середнього ступеня тяжкості.

Відомості щодо симптоматики отруєння, зазначені у виписному епікризі

від 24 червня 2015 року містять причини захворювання, його перебіг, лікування та рекомендацію щодо лікування, свідчать про те, що нейропсихічні порушення організму є наслідки отруєння вибуховими газами.

10 липня 2015 року було складено акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, що не пов`язаний з виробництвом.

Не погодившись з результатами висновків комісії, ОСОБА_1 звернувся

до начальника Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду з відповідною заявою про скасування акта форми Н-5

від 10 липня 2015 року та з вимогою внести припис за формою Н-9 щодо визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом. Однак, незважаючи на проведення повторного розслідування на підставі припису

за формою Н-9, поставлені ним питання не знайшли свого вирішення.

ОСОБА_1 вважає, що комісія з розслідування нещасного випадку фактично

не провела розслідування нещасного випадку, не встановила обставини

та причини гострого професійного отруєння, не відобразила заходи щодо запобігання його розвитку, не виявила осіб, які допустили порушення норм законодавства. Недоліки мають місце при визначенні причини нещасного випадку під час складання акта форми Н-5 від 10 липня 2015 року, є невід`ємною частиною інших недоліків, які містяться в акті форми Н-5 від 05 жовтня

2015 повторного розслідування.

ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати акт за формою Н-5 від 05 жовтня 2015 року повторного розслідування нещасного випадку,

що стався з ним 19 червня 2015 року; зобов`язати відповідачів скласти акт

за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, та визнати цей нещасний випадок страховим.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення факту нещасного випадку на виробництві не є компетенцією суду, ухваливши рішення про зобов`язання скласти акт форми Н-1, суд вийде

за межі своїх повноважень Крім того, суд дійшов висновку, що відповідачі

не допустили порушень норм законодавства під час складання акта за формою Н-5 від 05 жовтня 2015 року, а тому позовні вимоги про визнання цього акта протиправним та його скасування необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 01 грудня 2020 року скасовано і прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнано недійсним та скасовано акт за формою Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, що стався 19 червня 2015 року о 12 годині 10 хвилин

на ПАТ «КЗК» з ОСОБА_1 , який складений 05 жовтня 2015 року.

Визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 19 червня 2015 року

о 12 годині 10 хвилин на ПАТ «КЗК» під час виконання трудових обов`язків, таким, що пов`язаний з виробництвом.

Зобов`язано ПАТ «КЗК» про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1

на ПАТ «КЗК» 19 червня 2015 року о 12 годині 10 хвилин, скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов

у цій часині, апеляційний суд виходив з того, що перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, визначено пунктом 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань і аварій

на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), чинним на час виникнення спірних правовідносин, і цей перелік є вичерпним.

Апеляційний суд проаналізував докази, надані позивачем ОСОБА_1 щодо нещасного випадку, під час якого він отримав отруєння невідомими газами,

та дійшов висновку про доведеність позивачем обставин, на які він посилається на підтвердження своїх позовних вимог.

Зважаючи на положення підпункту 17 пункту 15 Порядку № 1232, відповідно

до якого обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт Форми Н-1, є одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора

чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов`язків, підтверджене медичним висновком.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У травні 2021 року ПАТ «КЗК» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року і залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року.

У касаційній скарзі ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» вказує

на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального прав

та порушення норм процесуального права.

Посилається на те, що постанова апеляційного суду суперечить висновкам, висловленим у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі

№ 805/3952/18-а (провадження № К/9901/9975/19), від 13 лютого 2018 року

у справі № 361/7567/15-а (провадження № К/9901/4582/18), від 07 березня

2018 року у справі № 569/15527/16-а (провадження № К/9901/1323/17),

від 20 березня 2018 року у справі № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року

у справі № 820/4554/17 (провадження № К/9901/27464/18), від 03 квітня

2018 року у справі № 569/16681/16-а (провадження № К/9901/2038/18),

від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15 (провадження

№ К/9901/1571/18), від 18 червня 2019 року у справі № 855/150/19, від 08 серпня 2019 року у справі № 823/1945/16 (провадження № К/9901/33327/18),

від 18 жовтня 2019 року у справі № 805/1189/18-а (провадження

№ К/9901/65571/18), від 18 березня 2020 року у справі № 235/3755/17 (провадження № 61-37170св18).

Заявник зазначає, що констатувавши, що з позивачем стався нещасний випадок, суд перебрав на себе повноваження комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з Жовтневого районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року до закінчення

її перегляду в касаційному порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 2004 року працює прохідником 4 розряду

з правом ведення вибухових робіт дільниці № 12 шахти «Гвардійська» ПАТ «КЗК».

19 червня 2015 року під час виконання робіт на господарчій підняттєвій 243

ст. № 3 горизонту 1350/1300 м, який знаходиться у проходці, ОСОБА_1 близько 12 годин піднявся на підняттєвий, а через 5 хв. спустився та поскаржився

на погіршення стану здоров`я. Разом з начальником дільниці вони вийшли

на північний польовий штрек горизонт 1350 м та звернулись до підземного медичного пункту, де ОСОБА_1 було надано першу медичну допомогу.

19 червня 2015 року о 12 год. 10 хв. було складено повідомлення про нещасний випадок (погіршення стану здоров`я) ОСОБА_1 , повідомлення підписано директором охорони праці та о 12 год. 50 хв. потерпілого направлено

до Криворізького гірничопромислового територіального управління.

О 12 год. 58 хв. ОСОБА_1 машиною швидкої допомоги було доставлено

у приймальне відділення Комунального закладу «Криворізька міська лікарня

№ 16» (далі - КЗ «КМЛ № 16).

Відповідно до виписного епікризу № 165136, ОСОБА_1 перебував

на стаціонарному лікуванні з 19 червня 2015 року до 24 червня 2015 року

з діагнозом «отруєння невідомою речовиною».

При огляді наркологом встановлено, що алкогольної залежності та ознак вживання наркотичних чи токсикоматичних речовин ОСОБА_1 на мав, у тому числі на час нещасного випадку.

Також суд встановив, що на дільниці, на якій працював ОСОБА_1 , заміри газів на місці вибухів, де сталася подія, були проведені гірничим майстром

ОСОБА_2 о 09 год. 30 хв., тобто майже за три години до настання нещасного випадку, а наступні заміри газу були зроблені через п`ять годин після отруєння позивача.

Наказом від 19 червня 2015 року № 1252 ПАТ «КЗК» була призначена комісія

з розслідування нещасного випадку про погіршення стану здоров`я ОСОБА_1

10 липня 2015 року комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що нещасний випадок, який стався 19 червня 2015 року о 12 год. 10 хв.

на дільниці № 12 шахти «Гвардійська» ПАТ «КЗК» з прохідником 4 розряду ОСОБА_1 , не підпадає під дію пункту 15 Порядку № 1232, тому цей нещасний випадок не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

18 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про незгоду з висновками комісії від 10 липня 2015 року та начальником Криворізького гірничопромислового територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України було видано припис форми Н-9

№ 01-09/1 щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку.

При проведенні повторного розслідування нещасного випадку комісія розглянула і оцінила відповідність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці та дійшла висновку, що технічних, організаційних причин настання нещасного випадку немає. При розслідувані комісією не було встановлено осіб, дії чи бездіяльність яких призвели до погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 . Крім того, комісією було вивчено медичну довідку КЗ «КМЛ № 16», в якій зазначено остаточний діагноз: отруєння невідомою речовиною, код

МКХ-10 Т.65.9 (т. 1, а. с.18).

05 жовтня 2015 року комісія з розслідування нещасного випадку дійшла повторного висновку, що нещасний випадок, який стався 19 червня 2015 року

о 12 год. 10 хв. на дільниці № 12 шахти «Гвардійська» ПАТ «КЗК» з прохідником 4 розряду ОСОБА_1 , не є таким, що пов`язаний з виробництвом.

Позивач, не погоджуючись з таким висновком, звернувся до суду з вимогою визнати нещасний випадок, що стався з ним 19 червня 2015 року на ПАТ «КЗК», таким, що пов`язаний з виробництвом; зобов`язати ПАТ «КЗК» за фактом нещасного випадку на виробництві, який 19 червня 2015 року о 12 год. 10 хв. стався з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків, скласти акт

за формою Н-1.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -

ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована Порядком

№ 1232, який діяв з 01 січня 2012 року до 17 квітня 2019 року, тобто був чинним на момент виникнення правовідносин сторін.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання

і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків. До гострого професійного отруєння належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин).

Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку № 1232 роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний протягом доби утворити комісію з проведення розслідування нещасного випадку у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування та провести розслідування, процедура якого передбачена пунктом 14 Порядку № 1232.

Пунктом 15 Порядку № 1232 передбачені обставини, за якими нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом.

Пунктом 16 Порядку № 1232 визначено перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом. Зазначені переліки є вичерпними.

Так, обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані

з виробництвом, є: перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками); погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов`язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі

чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи, відповідно до вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння,

не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання,

що підтверджено відповідним медичним висновком; вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку),

що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Згідно з пунктами 14-16 Порядку № 1232 з`ясування обставин і причин нещасного випадку, обстеження місця настання нещасного випадку, одержання письмових пояснень потерпілого та свідків нещасного випадку та причетних

до нього осіб, складання акта розслідування нещасного випадку за формою Н-1, належить до компетенції комісії з розслідування нещасного випадку.

У разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.

Пунктом 54 Порядку № 1232 передбачено, що рішення спеціальної комісії

в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено в судовому порядку у разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім`ї чи особи, яка представляє його інтереси, зі змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ).

Таким чином, на законодавчому рівні право висловлювати незгоду з висновками роботи спеціальної комісії серед інших надано також потерпілому, членам його сім`ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, шляхом оскарження у судовому порядку.

У цій справі встановлено та підтверджено належними і допустимими доказами, що ОСОБА_1 з 19 червня 2015 року до 24 червня 2015 року знаходився

на стаціонарному лікуванні з діагнозом: отруєння невідомою речовиною.

До лікарні він був доставлений з місця роботи, отруєння отримав під час виконання трудових обов`язків.

Суд встановив, що нещасний випадок - отруєння невідомою речовиною стався

з позивачем на виробництві під час виконання ним трудових обов`язків. До того ж вказана обставина не заперечується відповідачем.

Той факт, що комісія не встановила, якою конкретно речовиною отруївся працівник під час виконання ним службових обов`язків за умови відсутності обставин, які б свідчили про те, що нещасний випадок не є таким, що пов`язаний з виробництвом, не може бути підставою для складання акта форми Н-5, або форми НПВ.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права та обставини справи, встановив, що розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 19 червня 2015 року, проведено

з порушенням пункту 14 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Зокрема, не з`ясовано обставини і причини нещасного випадку, не досліджено первинну медичну документацію, не надано оцінку поясненням свідків події.

За таких обставин колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про наявність правових підстав для визнання недійсним

та скасування акта за формою Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, що стався 19 червня 2015 року о 12 год. 10 хв. на ПАТ «КЗК»

з ОСОБА_1 , який складеного 05 жовтня 2015 року.

Отже, висновок про визнання нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1

19 червня 2015 року о 12 год. 10 хв. на ПАТ «КЗК» під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом, є правомірним.

Відповідно до вимог вказаного Порядку № 1232 у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний із виробництвом, комісія зобов`язана скласти

у п`яти примірниках акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом,

за формою Н-1.

Отже, апеляційний суд, застосувавши Закон України «Про охорону праці», Порядок № 1232, правильно встановивши правовідносини, що виникли між сторонами, давши їм належну правову оцінку, дійшов правильного висновку про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 , є таким, що пов`язаний

із виробництвом, тому задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи касаційної скарги, обґрунтовані посиланням на правові висновки Верховного Суду, в яких наголошується на тому, що адміністративний суд

не може підміняти орган державної влади і перебирати на себе повноваження

з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу, тобто доводи касаційної скарги про те, що суд перебрав на себе права

та обов`язки комісії з розслідування нещасного випадку, відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право

на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-яким не забороненими законом засобами захищати свої права

і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статей 3 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці», пункту 10 Порядку, роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини

і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок

з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою.

У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта за формою Н-5 або формою НПВ чи незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-29цс13.

Інші доводи касаційної скарги відповідача не впливають на правильність судового рішення, не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлене без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки таке судове рішення є законними та обґрунтованими, прийняте з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо поновлення дії

Частиною третьою статті 436 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 березня

2021 року ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року зупинено

до закінчення касаційного провадження, вона підлягає поновленню з огляду

на закінчення розгляду цієї справи касаційним судом.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 березня

2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська