Постанова

Іменем України

13 вересня 2021 року

м. Київ

справа 211/798/19

провадження № 61-1071св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Довгинцівського районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2019 року, ухвалене у складі судді Ніколенко Д. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області (далі - Криворізьке відділення УВД Фонду соціального страхування у Дніпропетровській області) про встановлення факту нещасного випадку на виробництві.

Позовну заяву мотивувала тим, що о 16:00 годині 03 лютого 1978 року з нею вперше стався нещасний випадок на виробництві. Працюючи

в Криворізькому домобудівельному комбінаті, під час нанесення шпаклівки на висоті та стоячи на металевій решітці-люку, її нога провалилась під решітку і вона отримала травму лівої ноги (закритий кістковий перелом лівої гомілки зі зміщенням). За фактом нещасного випадку складено акт форми Н-1 за підписами начальника цеху, інженера охорони праці та техніки безпеки, старшого громадського інспектора.

Другий нещасний випадок стався з нею на тому ж підприємстві 29 січня 1983 року, про що складено відповідний акт за формою Н-1.

Вказувала, що 26 вересня 2017 року вона звернулася до відповідача із заявою про виплату одноразової допомоги у зв`язку з інвалідністю, а також інших необхідних виплат, однак 03 жовтня 2017 року відповідач повідомив про те, що акт форми Н-1 (щодо нещасного випадку 03 лютого 1978 року) має певні недоліки, через які здійснити передбачені законом виплати немає можливості. Рекомендовано звернутися до суду.

ОСОБА_1 вказувала, що одержати або відновити акт форми Н-1 щодо нещасного випадку, що стався у 1978 році вона не має можливості, оскільки підприємство, де вона працювала, як і країна, в якій складено вказаний акт, вже не існує, тому просила суд:

- встановити факт нещасного випадку на виробництві, що стався з нею

о 16:00 годині 03 лютого 1978 року на Криворізькому домобудівельному комбінаті;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування виплат: одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності; щомісячну страхову виплату в разі часткової втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілому.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт нещасного випадку на виробництві, що стався

з ОСОБА_1 на Криворізькому домобудівельному комбінаті

о 16:00 годині 03 лютого 1978 року по вул. Орджонікідзе, 67 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області , в результаті якого нею було отримано травму лівої ноги (закритий кістковий перелом лівої гомілки зі зміщенням).

Зобов`язано Криворізьке відділення УВД Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області здійснити повторний розгляд питання нарахувань ОСОБА_1 виплат з урахуванням встановленого факту нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 на Криворізькому домобудівельному комбінаті о 16:00 годині 03 лютого 1978 року по

вул. Орджонікідзе, 67 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області .

Стягнуто з Криворізького відділення УВД Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 та встановлюючи факт законності акту про нещасний випадок, що стався з нею 03 лютого

1978 року, суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачем доказами доведено факт нещасного випадку на виробництві, який стався з нею 03 лютого 1978 року.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволені вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування відповідних виплат, суд першої інстанції виходив з того, що суд не може перебирати на себе функції відповідного органу, не вбачаючи порушення прав та законних інтересів потерпілого.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні вимоги щодо зобов`язання відповідача в майбутньому здійснювати відповідні виплати, суд першої інстанції вказав, що чинним законодавством України не передбачено захист прав та інтересів на майбутнє.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу Криворізького відділення УВД Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області задоволено частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 06 червня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт нещасного випадку на виробництві, що стався

з ОСОБА_1 на Криворізькому домобудівельному комбінаті

о 16:00 годині 03 лютого 1978 року по вул. Орджонікідзе, 67 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в результаті якого нею було отримано травму лівої ноги - забій лівого стегна.

У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Криворізького відділення УВД Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768,40.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції, не звернув уваги на пункт 17 акта Н-1, де зазначено, що наслідком цього нещасного випадку у лікарняному листі встановлена травма у вигляді забою лівого стегна, а не закритий кістковий перелом лівої гомілки зі зміщенням, який стався із позивачем 29 січня 1983 року.

Суд апеляційної інстанції вказав, що підставою для виплати потерпілій особі одноразової страхової виплати є не час настання нещасного випадку, а дата висновку медико-соціальної експертизи (далі - МСЕК) про встановлення стійкої втрати працездатності, яку позивачу не встановлено у зв`язку з наявністю недоліків у акті Н-1, тому висновки суду першої інстанції про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування виплат є передчасними, крім того, з такою вимогою позивач до суду не зверталася.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року Криворізьке відділення УВД Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

24 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Сердюка В. В. касаційну скаргу залишено без руху.

27 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді

Сердюка В. В. відкрито касаційне провадження Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

У вересні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з відстороненням судді Сердюка В. В. від здійснення правосуддя, справу передано колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Луспенику Д. Д.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди надали неправильну оцінку зібраним доказам, та ухвалили судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права. Положеннями Закону України «Про охорону праці», Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків), передбачено спеціальний порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві. Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків для проведення розслідування наказом роботодавця передбачено створення спеціального тимчасового діючого колегіального органу, з визначенням його якісного та кількісного складу, завдань та повноважень.

На підставі цього, заявник стверджує, що вимога про складення відповідного акта про нещасний випадок входить до компетенції комісії на проведення розслідування нещасного випадку, а не суду.

Посилаючись на положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» заявник вказує, що щомісячні страхові виплати встановлюються відповідно до ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, визначених МСЕК, однак такої довідки позивач не надала. Тому вважає передчасним висновки судів попередніх інстанцій про зобов`язання відділення Фонду соціального страхування України розглянути питання нарахування виплат з урахування встановленого факту нещасного випадку.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що Криворізьким домобудівельним комбінатом складено акт б/н про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, без вказівки дати, згідно з яким ОСОБА_1 о 16:00 годині 03 лютого 1978 року,

в будинку № 26, розташованому у мкрн. 4, жилого масиву руд. К. Лібкнехта Північна частина , проводячи шпаклювання стін машинного відділення ліфта та будки виходу на дах будинку, при шпаклюванні низу стіни, стала на металічну решітку, яка слугувала для закриття горизонтального отвору.

У цей момент, обірвалася одна сторона металевого пруту на решітці, нога ОСОБА_1 провалилася в пустоту.

Причина нещасного випадку - низька якість зварювання металевої решітки - люку.

У пункті 17 цього акта «наслідки нещасного випадку у лікарняному листі» зазначено - забій лівого стегна.

Криворізьким домобудівельним комбінатом 29 січня 1983 року складено акт № 1 за формою Н-1, згідно з яким ОСОБА_1 об 11:00 годині 29 січня 1983 року, разом із ОСОБА_3 , шпаклювала стіну сходової клітки, знаходячись на столику висотою 2 метри, який виготовлено із рейки-шалівки. Стіл, на якому знаходилася ОСОБА_1 , розвалився, вона впала на сходову клітку та отримала травму лівої ноги, а саме закритий перелом гомілкової кістки тощо.

Причина нещасного випадку - використання риштування, що не відповідали технічним умовам.

Висновком медико-соціальної (експертної) комісії, внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1 , що сталося у січні 1983 року, встановлено першу групу інвалідності з 24 червня 2005 року, безстроково.

Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області листом від 03 жовтня 2017 року повідомило ОСОБА_1 (на її заяву від 26 вересня 2017 року про видачу направлення на МСЕК), про неможливість прийняти акт за формою Н-1 без номера і без дати для розгляду питання направлення на МСЕК, оскільки в наданому нею для розгляду акті форми Н-1 без номера і без дати про нещасний випадок на виробництві, що стався з нею 03 лютого 1978 року в Криворізькому домобудівному комбінаті, є недоліки, а саме: акт не затверджений головним інженером підприємства, не заповнені пункти 6 «возраст», пункт 11 «Стаж работы», пункт 12 «Вводный инструктаж», «инструктаж на рабочем месте», рядок «Акт составлен в ___ часов, число, месяц, год».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -

в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

За змістом статті 22 Закону України «Про охорону праці» (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді), роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначена Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я.

Відповідно до частин другої, третьої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності

у зв`язку зі страховим випадком, зазначений строк встановлюється МСЕК.

Встановлено, що 03 лютого 1978 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві, про що роботодавцем складено акт про нещасний випадок Н-1.

У жовтні 2017 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у направленні її на медико-соціальну комісію для визначення стійкої втрати професійної працездатності, у зв`язку з наявністю неточностей у акті про нещасний випадок за 1978 рік. Рекомендовано з цього приводу звернутися до суду.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, тобто акт, яким встановлено нещасний випадок на виробництві, що стався з ОСОБА_1 у 1978 році, є: 1) документом, що породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав позивача; 2) містить неточності, який в інший спосіб позивач відновити не має можливості.

При цьому суд апеляційної інстанції правильно встановив, що внаслідок нещасного випадку, що стався 03 лютого 1978 року, ОСОБА_1 отримала травму у вигляді забою лівого стегна.

З урахуванням того, що при вирішенні питання про право потерпілого на отримання одноразової страхової виплати, слід виходити з того, що право на її отримання настає з дня встановлення потеплілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача провести нарахування одноразових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Доводи касаційної скарги про те, що суд перебрав на себе обов`язки комісії з розслідування нещасного випадку, яка створюється роботодавцем та до компетенції якої входить складання актів про нещасний випадок, колегія суддів спростовує, оскільки апеляційним судом встановлено факт, що має юридичне значення для позивача з урахуванням наявності акта про нещасний випадок за 1978 рік (з недоліками), а не складено новий акт про нещасний випадок, як помилково вважав заявник.

Доводи касаційної скарги щодо зобов`язання рішенням суду компетентного органу Фонд соціального страхування в Україні розглянути питання нарахування виплат з урахування встановленого факту нещасного випадку, на увагу не заслуговують, оскільки постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в цій частині правомірно скасовано.

Інші доводи касаційної скарги переважно зводяться до незгоди

з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на докази, що були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, та спрямовані на переоцінку доказів у справі.

Рішення суду першої інстанції в касаційному порядку не переглядалося, оскільки правомірно скасовано постановою суду апеляційної інстанції.

Таким чином, розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник