Постанова

Іменем України

12 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 212/3700/17

провадження № 61-5679св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,

третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Барильської А. П.,

Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», товариство), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ у Дніпропетровській області), про зобов`язання вчинити певні дії.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона з 01 липня 1994 року по 17 листопада 1999 року працювала машиністом компресорної установки 4 розряду на дільниці РКС ЦВ2 в ЕМЦ Виробничого об`єднання «Кривбасруда» (далі - ВО «Кривбасруда»), правонаступником якого є ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Вона має стаж роботи за Списком № 2 тривалістю

5 років 4 місяці 17 днів та загальний стаж роботи понад 30 років, а тому, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 20 травня 2020 року має право на призначення пенсії на пільгових умовах. 17 вересня 2015 року товариство надало їй довідку № 1027, згідно з якою в період роботи з 01 липня 1994 року по 17 листопада 1999 року на посаді машиніста компресорної установки вона мала звичайні умови праці, її право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 не підтверджене атестацією робочих місць за умовами праці та наказом по підприємству

від 04 грудня 1995 року № 138, який був чинний на час її роботи.

Зазначала, що згідно з наказом ВО «Кривбасруда» від 07 травня 1998 року № 77 професія машиніст компресорної установки відноситься до роботи з умовами праці за Списком № 2 відповідно до атестації робочих місць, що також підтверджується відповідним записом у її трудовій книжці.

Посилаючись на те, що відповідач не видає їй уточнюючу довідку про умови роботи згідно з Списком № 2, позивач просила зобов`язати ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» видати їй уточнюючу довідку про особливий характер (умови) праці з метою призначення пільгової пенсії за період роботи з 01 липня 1994 року по 17 листопада 1999 року за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, відповідно до наказу ВО «Кривбасруда» від 07 травня 1998 року № 77 про атестацію робочих місць.

Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» видати ОСОБА_1 довідку, що уточнює особливий характер її роботи чи умов праці за професією машиніст компресорної установки 4 розряду на дільниці РКС ЦВ2 в ЕМЦ ВО «Кривбасруда», необхідну для призначення пільгової пенсії за період роботи з

01 липня 1994 року по 17 листопада 1999 року за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до наказу ВО «Кривбасруда» від 07 травня 1998 року № 77 про атестацію робочих місць.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року за результатами проведення атестації робочих місць після 21 серпня 1992 року. Урахувавши, що атестація робочих місць на товаристві була вперше проведена у 1995 році відповідно до наказу від 04 грудня 1995 року № 138 «Про підтвердження права на пільгове пенсіонування за Списком № 2 за результатами атестації робочих місць» пункт 94 якого передбачав право на пенсію за віком на пільгових умовах для професії «машиніст компресорних установок», а також внесені до цього пункту зміни на підставі наказу від 07 травня 1998 року № 77, яким підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 машиністам компресорних установок та їх помічникам Енергоуправління, а також працівникам шахти «Первомайська», шахти «Гігант» та Шахтоуправління «Октябрське» (далі - ШУ «Октрябрське»), та, беручи до уваги запис у трудовій книжці ОСОБА_1 від 01 липня 1994 року № 8 про те, що вона працювала машиністом компресорної установки ШУ «Октябрське» робота за якою відноситься до пільгової професії згідно з Списком № 2 відповідно до атестації робочих місць, проведеної на підставі наказу ВО «Кривбасруда»від 07 травня 1998 року № 77, суд першої інстанції вважав доведеним факт роботи позивача за умовами праці згідно зі Списком № 2.

Постановою Дніпровського апеляційного від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її надання особою, що оформлює пенсію до органів Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.Сам по собі факт наявності у Списках тієї чи іншої професії чи посади, яку обіймає особа, не дає права на призначення пільгової пенсії. Підставою для визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах є не тільки наявність професії у відповідному Списку, а й зайнятість в умовах, передбачених Списком, повний робочий день, а також підтвердження відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць, зокрема, до пільгового стажу зараховується період роботи на відповідних посадах або за професіями, при обов`язковому підтверджені документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року, та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах, що також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 10 вересня 2013 року у справі № 6-21183а13. Зважаючи на наведене та з огляду на те, що право на пенсію за віком на пільгових умовах машиніста компресорних установок ВО «Кривбасруда» ШУ «Октябрське», де працювала позивач, не підтверджено пунктом 94 наказу від 04 грудня 1995 року № 138 про атестацію робочих місць, апеляційний суд дійшов висновку, що робота позивача за відповідною професією у період з 01 липня 1994 року по 17 листопада 1999 року не дає їй права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, оскільки за характером виконуваних робіт позивач мала звичайні умови праці, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якій заявник просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд не надав належної правової оцінки доводам позивача про те, що вона має право на пільгову пенсію за Списком

№ 2, оскільки її робота на посаді машиніста компресорної установки в ШУ «Октябрське» була віднесена до роботи з умовами праці за Списком № 2 на підставі наказу відповідача від 07 травня 1998 року № 77, яким внесено зміни до пункту 94 наказу від 04 грудня 1995 року № 138, що додатково підтверджується відповідним записом в її трудовій книжці. Вказував на те, що посилання апеляційного суду на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 10 вересня 2013 року у справі № 6-2183а13 є некоректним, оскільки зазначене рішення суду відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на касаційну скаргу мотивований тим, що апеляційний суд повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування. Зауважив на тому, що професія позивача в період її роботи з

01 липня 1994 року по 17 листопада 1999 року не дає їй права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, оскільки за характером виконуваних робіт позивач мала звичайні умови праці.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 16 квітня 2019 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 01 липня 1994 року по 17 листопада 1999 року працювала на посаді машиніста компресорної установки в ШУ «Октябрське» ВО «Кривбасруда», яке з 11 вересня 1998 року перейменовано в «Криворізький державний залізорудний комбінат», який у свою чергу 11 січня 2000 року було реорганізовано в Дочірнє підприємство «Криворізький Державний залізорудний комбінат», з 01 серпня 2001 року у Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», а з

04 квітня 2011 року в ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат».

Наказом від 18 листопада 2019 року № 53к ОСОБА_1 звільнена з займаної посади з 17 листопада 1999 року за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1 її посада - машиніст компресорної установки 4 розряду відноситься до пільгової професії за Списком № 2 відповідно до атестації робочих місць, проведеної на підставі наказу ВО «Кривбасруда» від 07 травня 1998 року № 77.

17 вересня 2015 року ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» надало

ОСОБА_1 довідку № 1027, згідно з якою в період роботи з 01 липня 1994 року по 17 листопада 1999 року на посаді машиніста компресорної установки вона мала звичайні умови праці, її право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 не підтверджене атестацією робочих місць за умовами праці, проведеною згідно з наказом від 04 грудня 1995 року № 138.

Атестація робочих місць на ВО «Кривбасруда» вперше була проведена у

1995 році, відповідно до наказу від 04 грудня 1995 року № 138 «Про підтвердження права на пільгове пенсіонування за Списком № 2 за результатами атестації робочих місць», згідно з пунктом 94 якого право на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджено для професії машиніст компресорних установок Енергоуправління ВО «Кривбасруда».

Наказом відповідача від 07 травня 1998 року № 77 внесено зміни до пункту 94 наказу від 04 грудня 1995 року № 138, зокрема, підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 машиністам компресорних установок та їх помічникам Енергоуправління, а також працівникам шахти «Первомайська», шахти «Гігант» та ШУ «Октрябрське».

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Про це зазначається і у частині першій статті 3 ЦПК України 2004 року, якій кореспондують положення частини першої статті 4 чинного ЦПК України.

ОСОБА_1 обгрунтовувала позовні вимоги посилаючись на те, що вона з

01 липня 1994 року по 17 листопада 1999 року працювала машиністом компресорної установки 4 розряду на дільниці РКС ЦВ2 в ЕМЦ ВО «Кривбасруда», має стаж роботи за Списком № 2 тривалістю 5 років 4 місяці

17 днів та загальний стаж роботи понад 30 років, а тому, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, на її звернення про надання довідки про підтвердження наявного пільгового стажу роботи за Списком № 2, відповідач 17 вересня 2015 року надав їй довідку № 1027, згідно з якою у зазначений нею період роботи на посаді машиніста вона мала звичайні умови праці, її право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 не підтверджене атестацією робочих місць за умовами праці та наказом по підприємству від 04 грудня 1995 року № 138, який був чинний на час її роботи.

Відповідно до статі 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, пунктом «б» вказаної статті визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (461-2016-п ), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики затверджений Порядок № 383.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року, та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Сам факт наявності в списках тієї чи іншої професії чи посади, яку обіймає особа, не дає права на призначення пільгової пенсії. Підставою для визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах є не тільки наявність професії у відповідному списку, а й зайнятість в умовах, передбачених списком, повний робочий день, а також підтвердження відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць.

За змістом пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, необхідно подати уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження стажу).

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності у трудовій книжці відомостей про стаж роботи, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її подання особою, що оформляє пенсію, до відповідного органу Пенсійному фонду України, який у свою чергу визначає наявність підстав і право особи на пенсію на пільгових умовах.

У тих випадках, коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1 та № 2, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, або їх правонаступників є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , виходив із того, що атестація робочих місць на товаристві була вперше проведена у 1995 році відповідно до наказу від 04 грудня 1995 року № 138 «Про підтвердження права на пільгове пенсіонування за Списком № 2 за результатами атестації робочих місць», пунктом 94 якого передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах для професії «машиніст компресорних установок» Енергоуправління ВО «Кривбасруда», а також внесені до цього пункту зміни на підставі наказу

від 07 травня 1998 року № 77, яким підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 машиністам компресорних установок та їх помічникам Енергоуправління, а також працівникам шахти «Первомайська», шахти «Гігант» та ШУ «Октрябрське», а тому доведеним є факт роботи позивача з умовами праці згідно з Списком № 2.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці можуть бути картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, і трудова книжка.

Зі змісту пункту 2. 14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України

від 29 липня 1993 року № 58, убачається, що якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на те, що в період роботи

ОСОБА_1 на посаді машиніста компресорної установки 4 розряду на дільниці РКС ЦВ2 в ЕМЦ ВО «Кривбасруда» ШУ «Октябрське» діяли Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, відповідно до яких право на пенсію на пільгових умовах мала професія машиніста компресорних установок при роботі з шкідливими речовинами не нижче 3 класу небезпеки. На час звільнення ОСОБА_1 з роботи шахта «Октябрська» не була переведена до Енергоуправління ВО «Кривбасруда», за умовами праці в якому підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 за результатами атестації робочих місць за наказом ВО «Кривбасруда» від 04 грудня 1995 року № 138 «Про підтвердження права на пільгове пенсіонування за Списком № 2 за результатами атестації робочих місць».

Наведені аргументи відповідача підтверджені наявними у справі доказами, і не були спростовані позивачем.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Таким чином, установивши, що право на пенсію за віком на пільгових умовах машиніста компресорних установок ВО «Кривбасруда» ШУ «Октябрське», де працювала ОСОБА_1 , не підтверджено пунктом 94 наказу від 04 грудня

1995 року № 138 про атестацію робочих місць, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що робота позивача за відповідною професією у період з 01 липня 1994 року по 17 листопада 1999 року не дає їй права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, а тому відсутні підстави для задоволення її позовних вимог.

Наведені заявником аргументи є ідентичними доводам, що були викладені нею у позовній заяві, містять посилання на обставини, що були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який надав належну оцінку доводам сторін, а також наявним у справі доказам та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. У силу повноважень, визначених статтею 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку доказів та встановлювати нові обставини.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції повно дослідив матеріали справи, надав належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 400 401 409 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак