ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 212/7103/23

провадження № 61-13239св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»,

особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Починка Віктора Васильовича на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2023 року, ухвалене у складі судді Дехти Р.В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2023 року ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ «Криворізька теплоцентраль»), у якому просила суд зобов`язати АТ «Криворізька теплоцентраль» припинити нарахування плати за надання послуг з постачання теплової енергії (централізованого опалення) до квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

17 липня 2006 року отримала дозвіл на відключення її квартири від мереж централізованого опалення та водопостачання, пройшла всі етапи від`єднання від системи централізованого теплопостачання та під`єднання індивідуального опалення. Відповідач порушує чинне законодавство, продовжує нараховувати суми з оплати за централізоване опалення, у зв`язку з чим вважала такі дії неправомірними.

Короткий зміст судових рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Криворізька теплоцентраль» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2023 року - без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що процедура відключення квартири позивача від мережі централізованого опалення, яка розпочалася 17 липня 2006 року, тобто з дня видачі витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 17 липня 2006 року за № 816/8А, не завершена.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Починок В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У грудні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник указує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивач ОСОБА_1 , спадкоємцем якої є її син - ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, у визначений законом спосіб.

ОСОБА_2 просить залучити його правонаступником позивача ОСОБА_1 .

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 456/3896/16-ц (провадження № 61-7715св18).

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційну скаргу

У жовтні 2024 року представник АТ «Криворізька теплоцентраль» - адвокат Цуканова Н. В. подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Станом на час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належала їй на праві власності.

Із витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 17 липня 2006 року за № 816/8А, надано дозвіл ОСОБА_3 на влаштування індивідуального опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

16 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Починок В. В. подав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

05 лютого 2024 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2023 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Починка В. В. підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до частини першої статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, процесуальне правонаступництво, у справах, де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19).

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після ухвалення рішення суду першої інстанції (19 грудня 2023 року) та після подання апеляційної скарги (16 січня 2024 року), але до відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 (ухвала апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження від 05 лютого 2024 року), однак представник позивача у належний спосіб не повідомив суд апеляційної інстанції про смерть позивача та про наявність правонаступників.

За таких обставин, оскільки особа, яка на час відкриття апеляційного провадження у справі померла і правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, не могла бути стороною у справі, суд апеляційної інстанції мав залучити до участі у справі правонаступників померлої особи або закрити апеляційне провадження на підставі частини першої статті 255 ЦПК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення норми процесуального права при розгляді цієї справи, оскільки розглянув апеляційну скаргу особи, яка на час відкриття апеляційного провадження у справі померла і правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, не з`ясувавши питання щодо можливості залучення до участі у справі її правонаступників.

Отже, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин, оскільки порушення норм процесуального права допущені судом апеляційної інстанції, не можуть бути усунені при касаційному розгляді справи, постанова суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402 409 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Починка Віктора Васильовича задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець