Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 213/1492/17

провадження № 61-38881св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне підприємство «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Соловйової Л. Я. від 23 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 06 червня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» (далі -

ДП «ДПІ «Кривбаспроект») про відшкодування моральної шкоди.

Позовну заяву мотивовано тим, що 10 серпня 2008 року під час виконання трудових обов`язків чергового слюсаря з ремонту устаткування внаслідок неконтрольованого висипу рудної маси з гнучкого параболічного бункера був смертельно травмований на ПАТ «Південний ГЗК» її син ОСОБА_2 . За наслідками розслідування нещасного випадку складено акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 та акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5. У зв`язку зі смертю близької людини їй завдано моральної шкоди, розмір якої вона оцінює у 220 000 грн, яку просила стягнути з відповідача без утримання податку на доходи фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ДП «ДПІ «Кривбаспроект» на користь ОСОБА_1 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачу завдано моральної шкоди, яка пов`язана зі смертю її сина, який загинув в результаті нещасного випадку на виробництві під час виконання трудових обов`язків. Визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди суд виходив із глибини, тривалості та характеру його моральних страждань.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня

2018 року апеляційну скаргу ДП «ДПІ «Кривбаспроект» залишено без задоволення, а рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, щосуд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, завдану смертю сина під час виконання трудових обов`язків, розмір якої є об`єктивним та справедливим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ДП «ДПІ «Кривбаспроект» просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ДП «ДПІ «Кривбаспроект» не є належним відповідачем по справі, оскільки ОСОБА_2 не був працівником ДП «ДПІ «Кривбаспроект» та не перебував з ним у трудових відносинах.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та зупинено виконання рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 працював на підприємстві ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».

10 серпня 2008 року під час виконання трудових обов`язків на виробництві ОСОБА_2 загинув.

За результатами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 10 серпня 2008 року, були складені акти форми

Н-1 від 25 серпня 2008 року та Н-5 від 04 вересня 2008 року. Цими актами встановлено, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом та стався з вини, зокрема, працівників ДП «ДПІ «Кривбаспроект» ОСОБА_3 - головного інженера, який не забезпечив надання об`єктивних даних з оцінки стану конструкцій гнучкого параболічного бункера на підставі проведених робіт з обстеження, що проводились інститутом «Кривбаспроект» у 2000 році (порушення пунктів1.4.2; 1.4.3 розділу 1.4 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд»);

ОСОБА_4 - головного інженера, яка видала необґрунтоване узгодження параметрів допустимого завантаження гнучких бункерів секцій 1-8 РЗФ-1

ВАТ «Південний ГЗК» за станом на 09 січня 2007 року без належного обстеження конструкцій бункера, зокрема вузла, в якому відбулося руйнування (порушення пунктів 1.5.8; 1.5.9; 1.5.10 розділу 15 «Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих будівель і споруд»). З 1999 року ДІ «Кривбаспроект» проводилися роботи з обстеження будівлі РЗФ-1 з видачею в 2004 році паспорта технічного стану будівлі від 16 квітня 2004 року. У паспорті зазначено категорії технічного стану елементів конструкцій гнучкого параболічного бункеру. Ферми - регелі і балки розпорів мають 3 категорію, гнучка оболонка бункеру - 2 категорію. Бункер в осях 13-16 також мав відхилення від проекту та дефекти, що не були встановлені обстеженням та не зазначені в паспорті.

Головний інженер проектів ДП «ДПІ «Кривбаспроект» ОСОБА_4 звільнена 25 жовтня 2009 року у зв`язку із закінченням терміну контракту на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України. З аналогічних підстав 11 травня

2010 року був звільнений головний інженер інституту ОСОБА_3 .

Також особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_2 , зазначено працівників ВАТ «Південний ГЗК».

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 .

У зв`язку зі смертю сина позивачу заподіяні тяжкі моральні страждання.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 травня

2017 року (справа № 213/2980/16-ц) з ПАТ «Південний ГЗК» на користь ОСОБА_1 стягнуто 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Частиною першою, другою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Відповідно до пункту 1.7 Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27 листопада 1997 року № 32/288 (чинних на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила), обстеження та паспортизація будівель (споруд) повинні виконуватися регулярно (планове обстеження), з періодичністю, яка встановлюється у відомчих правилах (інструкціях) з експлуатації будівель (споруд).

Пунктом 1.9 Правил передбачено випадки необхідності обстеження як самостійному виді робіт (позачергове обстеження), які визначаються власником будівлі (споруди) або на вимогу органів Державного нагляду за охороною праці та їх посадових осіб.

Згідно з пунктом 3.1 Правил власник будівлі (споруди) в терміни і у випадках, зазначених у пунктах 1.7, 1.9 цих Правил, зобов`язаний забезпечити обстеження будівель (споруд) шляхом залучення на договірних засадах для виконання цієї роботи спеціалізованої організації (організацій). Результати обстежень і оцінки технічного стану будівлі (споруди) подаються у вигляді технічного звіту спеціалізованої організації, який надається власнику будівлі (споруди) та використовується ним для заповнення Паспорта технічного стану будівлі (споруди) та прийняття неодмінних заходів для його безпечної експлуатації.

Відповідно до акту форми Н-5 від 04 вересня 2008 року з 1999 року державним інститутом «Кривбаспроект» проводились роботи з обстеження будівлі РЗФ-1 з видачею у 2004 році паспорта технічного стану будівлі. Комісія дійшли висновку, що винними особами у загибелі сина позивача, є також працівники ДП «ДПІ «Кривбаспроект», зокрема головний інженер ОСОБА_3 , який не забезпечив надання об`єктивних даних з оцінки стану конструкцій гнучкого параболічного бункера на підставі обслідницьких робіт з обстеження, що проводились інститутом у 2000 році, а також головний інженер ОСОБА_4 , яка видала необґрунтоване узгодження параметрів допустимого завантаження гнучких бункерів секцій 1-8 РЗФ-1 ВАТ «Південний ГЗК» за станом на 09 січня 2007 року без належного обстеження конструкцій бункера.

Зміст акту форми Н-5 від 04 вересня 2008 року свідчить про те, що державним інститутом «Кривбаспроект» проводились роботи з обстеження будівлі

РЗФ-1, де загинув ОСОБА_2 , з видачею технічного стану будівлі за замовленням ВАТ «Південний ГЗК», правонаступником якого є

ПАТ «Південний ГЗК», як власником вказаної будівлі на виконання вищенаведених Правил.

Установивши факт виконання робіт працівниками ДП «ДПІ «Кривбаспроект» з обстеження гнучких бункерів секцій 1-8 РЗФ-1 ВАТ «Південний ГЗК» та видачі паспорта технічного стану зазначеної будівлі, суди попередніх інстанцій не урахували, що виконання вказаних робіт працівниками одного підприємства на користь іншого (замовника) здійснювалося на підставі договірних зобов`язань (договору підряду), на що вказує пункт 3.1 Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми матеріального права, покладення відповідальності з відшкодування шкоди, завданої працівниками підрядника (ДП «ДПІ «Кривбаспроект»), який діяв за завданням замовника (ПАТ «Південний ГЗК»), суперечить частині другій статті 1172 ЦК України, на зміст якої суди попередніх інстанцій уваги не звернули та не надали належної правової оцінки встановленим фактичним обставинам справи.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суди помилково не застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті 1172 ЦК України, відповідно до якої замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

З огляду на наведене, відповідальним за шкоду заподіяну смертю сина позивача на виробництві працівниками ДП «ДПІ «Кривбаспроект» відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України є замовник ПАТ «Південний ГЗК», на виконання завдань якого працівники ДП «ДПІ «Кривбаспроект» у 2000 році здійснювали обстеження стану конструкцій гнучкого параболічного бункера ВАТ «Південний ГЗК», та надали параметри допустимого завантаження гнучких бункерів секцій 1-8 РЗФ-1 зазначеного товариства за результатами обстеження станом на 09 січня 2007 року.

Позивач заявляла вимоги до ПАТ «Південний ГЗК» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина на виробництві. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2017 року (справа № 213/2980/16-ц) з ПАТ «Південний ГЗК» на користь ОСОБА_1 стягнуто 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд вважає, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «ДПІ «Кривбаспроект» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, а тому оскаржувані судові рішенні підлягають скасуванню.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті

263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості та підлягають скасуванню відповідно до вимог статті 412 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, а позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати, понесені ДП «ДПІ «Кривбаспроект» у зв`язку з подачею апеляційної та касаційної скарг, у розмірі 2 240 грн підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» задовольнити.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Судові витрати, понесені Державним підприємством «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» у зв`язку з подачею апеляційної та касаційної скарг у розмірі 2 240 грн, компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович