Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 214/419/18

провадження № 61-4371св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання»,

відповідач - комісія по трудовим спорам державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Гриня Н. Г. від 11 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., від 16 січня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» (далі - ДПП «КВПП») звернулося до суду з позовом до комісії по трудовим спорам державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» (далі - КТС ДПП «КВПП», КТС), у якому просило визнати незаконним та скасувати рішення КТС ДПП «КВПП» від 11 січня 2018 року № 1 посилаючись на те, що на засідання КТС не було запрошено генерального директора підприємства ОСОБА_1 ., який перебував у щорічній відпустці, тому вказане рішення прийнято без особи, виключним правом якої є нарахування виробничої премії. Також позивач посилався на невмотивованість оскаржуваного рішення КТС та відсутність компетенції останньої у розгляді такого спору.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської від 11 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року, у задоволенні позову ДПП «КВПП» відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що оскаржуване рішення КТС прийняте у повній відповідності до положень закону, правових підстав для задоволення вимог позивача про визнання рішення незаконним немає, оскільки розмір премій працівників був занижений без обґрунтованих на це підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року, ДПП «КВПП» просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень неправильно застосували норми Положення про преміювання керівників, професіоналів, спеціалістів та службовцівДПП «КВПП» (далі - Положення), оскільки в межах звітного місяця, розмір премії керівників, професіоналів, спеціалістів та службовців може встановлюватися генеральним директором підприємства у розмірі від 1% до 50% без будь-яких додаткових обгрунтувань зі сторони адміністрації підприємства. Крім того, рішення КТС ДПП «КВПП» не містить жодної аргументації та взагалі мотивувальної частини, що недопустимо при розгляді трудового спору.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 20 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

09 січня 2018 року працівники ДПП «КВПП»: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (далі - заявники) звернулися до КТС ДПП «КВПП» щодо розміру виробничої премії за грудень 2017 року з вимогами переглянути призначені виробничі премії відповідно до колективного договору та зобов`язати виплатити виробничу премію в розмірі, визначеному безпосереднім керівником (а. с. 11-29).

Рішенням КТС ДПП «КВПП» від 11 січня 2018 року № 1 постановлено вважати неправомірними дії адміністрації підприємства про визначення розміру виробничих премій за грудень 2017 року заявникам (а. с. 8-10).

Згідно із протоколом № 1 від 11 січня 2018 року присутніми на засіданні КТС були члени комісії, склад якої обраний під час проведення конференції трудового колективу ДПП «КВПП» 28 лютого 2017 року (а. с. 95), а саме: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 (всього дванадцять осіб). Окрім заявників, на засіданні були присутні головний енергетик ОСОБА_31 , головний технолог ОСОБА_32 , начальник виробничо - технічного відділу ОСОБА_33 , головний бухгалтер ОСОБА_34 , начальник служби з ремонту будівель та споруд ОСОБА_35 , начальник відділу інформаційних технологій ОСОБА_36, виконуючий обов`язки генерального директора ОСОБА_37

Генеральний директор ОСОБА_1 був відсутній на засіданні комісії, так як знаходився у щорічній відпустці з 08 січня 2018 року по 21 січня 2018 року, однак відповідно до наказу від 05 січня 2018 року № 01-ОС виконуючим обов`язки генерального директора підприємства призначено першого заступника генерального директора ОСОБА_37 (а. с. 78).

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Трудові спори - це неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів розбіжності між працівником (колективним працівником) і власником підприємства або уповноваженим ним органом з приводу застосування норм трудового законодавства.

Трудові спори поділяють на індивідуальні та колективні. Суб`єктами індивідуальних трудових спорів є працівник і власник підприємства (уповноважений ним орган). Суб`єктами колективних спорів є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників), профспілки, їх об`єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи, з однієї сторони, та власники підприємств, об`єднання власників або уповноважені ними органи.

Згідно із частиною першою статті 221 КЗпП України трудові спори розглядаються: комісіями по трудових спорах; районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Враховуючи положення статей 224-227 КЗпП України, до компетенції комісії по трудових спорах відноситься виключно розгляд трудових спорів за заявами працівників по трудовим спорам, що виникають між працівниками та підприємствами, установами, організаціями в особі їх власників або уповноважених ними органів. І саме по заявам працівників комісія по трудовим спорам, розглянувши відповідний спір, приймає рішення.

Рішення КТС може бути оскаржене працівником або власником чи уповноваженим ним органом в суді у десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання КТС чи його копії (стаття 228 КЗпП України).

За загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду КТС (пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9).

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 судам роз`яснено, що незалежно від того, працівником, власником або уповноваженим ним органом порушена справа, після вирішення спору в КТС, суд розглядає її в порядку позовного провадження, як трудовий спір, що вирішувався в КТС, тобто, як вимогу працівника до підприємства, установи, організації.

З огляду на вищевикладене, сторонами трудового спору можуть бути лише підприємство, установа, організація, з яким працівник перебував(є) у трудових відносинах, та безпосередньо працівник, однак позивач звернувся до суду із позовом до КТС, яка не може бути відповідачем у справі.

Крім того, згідно з частиною першою статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до статі 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем в цивільному процесі можуть бути як фізичні так і юридичні особи, а також держава.

Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що підприємство, установа, організація, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати сторонами у цивільному процесі. Отже, справи за позовами, у яких відповідачем зазначено особу, що не має цивільної процесуальної дієздатності, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

КТС не є юридичною особою, а є одним з органів, що створюється і функціонує на підприємстві, в установі, організації з метою розгляду та вирішення індивідуальних трудових спорів, які виникають між працівником і роботодавцем або уповноваженим ним органом, з приводу порушення прав та законних інтересів працівників.

Отже, суди помилково розглянули справу, не звернувши уваги на те, що позивач пред`явив позов до КТС, яка не є юридичною особою, а, отже, не наділена цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв`язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції за захистом порушеного права, пред'явивши позов до належного відповідача на загальних підставах.

Керуючись статтями 400 409 414 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської від 11 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року скасувати.

Провадження у справі державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до комісії по трудовим спорам державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» про визнання незаконним та скасування рішення закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович