ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 216/1638/23
адміністративне провадження № К/990/15568/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Соколов В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою адвоката Єгорова Євгена Сергійовича в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року (головуючий суддя - Головко О.В., судді: Ясенова Т.І., Суховаров А.В.)
у справі №216/1638/23
за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області
до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1
про примусове видворення за межі території України та про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців.
I. ПРОЦЕДУРА
1. 14 березня 2023 року Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до суду з позовами, в яких просить:
- затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою забезпечення його видворення за межі території України;
- вирішити питання щодо негайного виконання рішення про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- примусово видворити за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 14 березня 2023 року справи №216/1638/23 та №216/1641/23 об`єднано в одне провадження та присвоєно справі №216/1638/23.
3. Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 14 березня 2023 року об`єднану позовну заяву задоволено.
Затримано та поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою забезпечення його видворення за межі території України.
Вирішено питання щодо негайного виконання рішення про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено примусово видворити за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення звернуто до негайного виконання.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Єгорова Євгена Сергійовича в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 14 березня 2023 року в адміністративній справі №216/1638/23 повернуто апелянту.
5. У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що її подано неповноважною особою. Такий висновок суд апеляційної інстанції мотивував тим, що апеляційну скаргу подано та підписано адвокатом Єгоровим Є.С. в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 . На підтвердження повноважень адвокатом додано до апеляційної скарги доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративний арешт від 14 березня 2023 року №004-40002434. Вказаним дорученням уповноважено адвоката Єгорова Є.С. здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 в органах міграційної служби, а саме, у Центрально-міському відділі Державної міграційної служби України. Натомість на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів відповідача у Третьому апеляційному адміністративному суді документів не надано, матеріали адміністративної справи не містять.
8. Касаційна скарга адвоката Єгорова Є.С. в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 обґрунтована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що дорученням обмежено представництво в конкретній установі є помилковим. Скаржник зазначив, що обмеження інстанційності може бути визначено ордером на надання правничої (правової) допомоги, а доручення обмежується лише терміном та нормами процесуального законодавства.
9. Згідно з пунктом 3 доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративний арешт від 14 березня 2023 року №004-40002434, визначено строк дії доручення - протягом строку адміністративного арешту. У пункті 1 вказаного доручення зазначено повноваження, а саме: для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення представництва інтересів особи, до якої застосовано адміністративний арешт, складення документів процесуального характеру) протягом строку дії цього доручення. Пункт 2 цього доручення визначає місце зустрічі та місце першого конфіденційного побачення з клієнтом, а не повноваження представництва клієнта в конкретній установі.
10. Відповідно до положення статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
11. Крім того, скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року у справі №300/860/17 де Верховний Суд дійшов висновку, що статтею 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено, що повноваження представника також можуть бути підтверджені дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, при цьому надання будь-яких інших документів, крім такого доручення, законом не передбачено. Крім того, за змістом статті 60 КАС України представництво передбачає весь обсяг процесуальних прав особи, представництво інтересів якої буде здійснюватися, а обмеження мають бути застережені. Разом з тим, зі змісту доручення вбачається, що воно не містить будь-яких обмежень повноважень представника, зокрема, звернення до суду з позовом в інтересах особи.
12. На думку скаржника, враховуючи, що до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 застосовано адміністративний арешт, згідно з дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі до якої застосовано адміністративний арешт від 1 березня 2023 року №004-40002434 адвокат Єгоров Є.С. є уповноваженою особою на представництво у Третьому апеляційному адміністративному суді.
13. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області зазначає, що пояснення та міркування викладені в касаційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, тому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
14. Звертає увагу, що представником відповідача який здійснив підписання та подання апеляційної скарги не надано довіреності фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги. При цьому, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, доданим до апеляційної скарги дорученням уповноважено адвоката Єгорова Є.С. здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 в органах міграційної служби, а саме, у Центрально-міському відділі Державної міграційної служби України. Зазначає, що внаслідок допущених порушень щодо форми та змісту доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, не вбачається за можливе визначити строк дії цього доручення.
15. Наголошує на тому, що зі змісту касаційної скарги, а також з ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою не вбачається яким чином, рішення касаційного суду за наслідками розгляду цієї скарги може вплинути на формування єдиної правозастосовної практики, так само, як і не вбачається інших виключень з загальних положень частини третьої статті 333 та пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
17. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
18. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
19. На стадії касаційного провадження спірним є питання наявності/відсутності у адвоката Єгорова Є.С. належним чином оформленого документу, який посвідчує його повноваження на представництво інтересів громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 в Третьому апеляційному адміністративному суді.
20. Як убачається з матеріалів справи та зазначалось, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Єгорова Є.С., який діє в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , повернуто скаржнику.
21. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що апеляційну скаргу подано неповноважною особою, оскільки її подано та підписано адвокатом Єгоровим Є.С. в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції зазначив, що на підтвердження повноважень адвокатом до апеляційної скарги додано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративний арешт від 14 березня 2023 року №004-40002434, яким уповноважено адвоката Єгорова Є.С. здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 в органах міграційної служби, а саме, у Центрально-міському відділі Державної міграційної служби України. Натомість, на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів відповідача у Третьому апеляційному адміністративному суді документів не надано, матеріали адміністративної справи не містять.
22. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу подано неповноважною особою, що й стало підставою для її повернення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, відповідно до якого апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
23. З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
24. Конституційний Суд у рішенні від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 вказав, що важливу роль у забезпеченні реалізації, захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина в Україні як демократичній, правовій державі відведено праву особи на правову допомогу, закріпленому у статті 59 Конституції України. Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер. У контексті частини першої цієї статті "кожен має право на правову допомогу" поняття "кожен" охоплює всіх без винятку осіб - громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України.
25. Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначено Законом України від 02 червня 2011 року №3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» (далі - Закон №3460-VI).
26. Законодавством України гарантовано надання двох основних видів безоплатної правової допомоги - первинної та вторинної.
27. В контексті спірних правовідносин ключовим питанням є недотримання гарантованого державою права особи на отримання безоплатної вторинної правової допомоги.
28. Водночас, Верховний Суд враховує посилання скаржника в апеляційній скарзі щодо недотримання гарантованого державою права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги ще на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, зокрема, не викликали адвоката.
29. Частинами першою та другою статті 13 Закону №3460-VI визначено, що безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
30. Згідно з частиною першою статті 15 Закону №3460-VI суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
31. Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги визначені статтею 17 Закону №3460-VI. Так, зокрема, згідно з пунктом 8 вказаної статті центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.
32. Відповідно до частини третьої статті 21 Закону №3460-VI повноваження адвоката для представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
33. Пунктом 3 частини першої статті 25 Закону №3460-VI встановлено, що суб`єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
34. Предметом оскарження у цій справі є затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 та примусове видворення його за межі України.
35. Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 14 березня 2023 року позов задоволено.
36. З матеріалів справи встановлено, що на вказане рішення суду першої інстанції адвокатом Єгоровим Є.С. в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 підписано та подано апеляційну скаргу. На підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги додано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративний арешт від 14 березня 2023 року №004-40002434, що видане Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
37. Верховний Суд під час вирішення адміністративної справи враховує юридичну позицію Конституційного Суду України викладену в рішенні від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, відповідно до якої правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
38. В силу Закону №3460-VI дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області від 14 березня 2023 року №004-40002434 призначено адвоката Єгорова Є.С. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22 жовтня 2021 року №5240) для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення представництва інтересів особи, до якої застосовано адміністративний арешт, складення документів процесуального характеру) протягом строку дії цього доручення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу виніс постанову від 14 березня 2023 року №216/1638/23 про застосування адміністративного арешту.
39. У пункті 2 цього доручення зазначено адвокатові Єгорову Є.С. прибути для надання безоплатної вторинної правової допомоги 14 березня 2023 року о 17 год 30 хв до Центрально-міського відділу Державної міграційної служби України, вулиця Олександра Поля, 12, Кривий Ріг.
40. Пунктом 3 вказаного доручення визначено строк дії доручення та зазначено, що доручення діє протягом строку адміністративного арешту.
41. З огляду на наведене, за змістом вказаного доручення Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області призначено адвоката Єгорова Є.С. для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення представництва інтересів особи, до якої застосовано адміністративний арешт, складення документів процесуального характеру) ОСОБА_1 передбаченої частиною першою статті 14 Закону №3460-VI.
42. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права (рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009).
43. Статтею 13 Закону №3460-VI встановлено, що безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
44. Пунктом 4 частини першої статті 14 Закону №3460-VI передбачено, що право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону.
45. Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
46. Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
47. Повноваження адвоката як представника відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України, в редакції, на час подання апеляційної скарги, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
48. Згідно зі статтею 2 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
49. З огляду на зазначене, незважаючи на висновок суду апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 25 Закону №3460-VI, колегія суддів дійшла висновку, що додавши до апеляційної скарги доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі ( ОСОБА_1 ), що належить до однієї з категорій, визначених частиною першою статті 14 Закону №3460-VI, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, адвокат Єгоров Є.С. належним чином підтвердив свої повноваження. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що апеляційну скаргу подано неповноважною особою та повернув її скаржнику.
50. Твердження суду апеляційної інстанції про те, що вказаним дорученням уповноважено адвоката Єгорова Є.С. здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 в органах міграційної служби, а саме, у Центрально-міському відділі Державної міграційної служби України, є безпідставним, оскільки пункт 2 цього доручення визначає місце зустрічі та місце першого конфіденційного побачення з клієнтом, а не повноваження представництва клієнта в конкретній установі, про що також обґрунтовано зазначив скаржник в касаційній скарзі.
51. Крім того, за змістом статті 60 КАС України представництво передбачає весь обсяг процесуальних прав особи, представництво інтересів якої буде здійснюватися, а обмеження мають бути застережені.
52. Разом з тим, зі змісту доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративний арешт від 14 березня 2023 року №004-40002434 вбачається, що воно діє протягом строку адміністративного арешту та не містить будь-яких обмежень повноважень представника, зокрема, щодо звернення до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 .
53. Гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.
54. Невизначення в статті 59 КАС України доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", як одного з виду документу, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, не може бути перешкодою для недотримання гарантованого державою згідно статті 59 Конституції України права особи на отримання безоплатної вторинної правової допомоги.
55. Відповідно до частини четвертої статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
56. Верховний Суд також враховує, що на момент розгляду справи в суді касаційної інстанції Законом України від 10 квітня 2023 року №3022-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги», який набрав чинності 03 серпня 2023 року, внесені зміни до частини четвертої статті 59 КАС України, які стосуються документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги. Одним з таких документів може бути: 1) довіреність; 2) ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
57. З огляду на наведене, у розглядуваному випадку суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про подання апеляційної скарги повноважною/неповноважною особою, формально підійшов до оцінки змісту наданого адвокатом Єгоровим Є.С. доручення виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, що позбавило відповідача права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
58. Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
59. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
60. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
61. Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
62. При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
63. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
64. Враховуючи те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції позбавляє права на апеляційне оскарження судового рішення і, як наслідок, незаконно перешкоджає подальшому руху судової справи, то вона підлягає скасуванню.
65. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
66. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
67. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 353 355 356 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу адвоката Єгорова Євгена Сергійовича в інтересах громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі №216/1638/23 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду